Embedded Files
Театральне мистецтво — галузь культури, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами.
Театральне мистецтво — галузь культури, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами.
Театр — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.
Театр — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.
Поняття "театр" включає в себе різні його види: драматичний театр, оперний, балетний, ляльковий, театр пантоміми і ін. Драматургія, драматичний - ці слова походять від слова драма. Але їх вживають і при характеристиці людини: страждання, паніка, тривога, протест, обурення і т. п. Ці почуття частіше за все виявляються у людей в зіткненнях, спорах, конфліктах. Саме на цьому заснована драматургія і літературно-театрального жанру, і музичного спектаклю.
У музичній драматургії особливу роль грає конфлікт. Це може бути конфлікт між світлом і пітьмою, добром і злом, любов'ю і ненавистю. Він є основою драматургічного розвитку дії будь-якого музичного спектаклю - опери, балету, мюзиклу та ін.
Певна послідовність етапів сценічної дії - експозиція, зав'язка, розвиток, кульмінація, розв'язка - дозволяє розкрити життєві ситуації, взаємовідносини людей в самі різні моменти їх життя, "перенести" глядачів-слухачів в різні історичні епохи, країни, в реальне життя і казку.
До музично-театральних жанрів належать: опера, оперета, мюзикл, балет.
Опера (італ. opera — справа, праця, робота; від лат. opera — праця, витвір, твір) — найпопулярніший жанр музично-театрального мистецтва, який має найдавнішу історію. Це спектакль, у якому органічно сплелися спів і симфонічна музика, драматична дія, хореографія, живопис. Опера пишеться на літературний текст (лібрето), виконується вокалістами, хором, танцівниками у супроводі оркестру. Найголовніший спосіб вираження в опері — спів. Після створення опери композитором, її партитура передається в театр. Над нею працює диригент, свої партії вивчають солісти й хор, режисер здійснює постановку, художники малюють декорації. Лише в результаті спільної праці всіх цих людей виникає оперний спектакль.
Оперета (з італ. — маленька опера) — це музично-сценічний твір комедійного характеру, який поєднує в своїй драматургії музику, танець та звичайний розмовний діалог. У спектаклі задіяні солісти, хор, оркестр, в невеликій кількості балет. Оперета як самостійний жанр склалася у Франції в середині XIX ст. Творцями оперет були драматург Ф. Ерве і композитор Ж.Оффенбах. Популярність цьому жанру принесли композитори Штраус, Легар, Кальман.
Мюзикл (англ, musical) — сучасний музично-сценічний твір, в якому переплітаються діалоги, пісні, музика, важливу роль грає хореографія. Мюзикл — жанр XX століття. Сюжети часто беруть із відомих літературних творів, зі світової драматургії (“Моя прекрасна леді” за Бернардом Шоу, “Людина з Ламанчи” за Сервантесом, “Олівер” і “Ніч відкритих дверей” за Діккенсом). Великий вплив на формування цього жанру мали оперета, комічна опера, водевіль, бурлеск. Як окремий жанр театрального мистецтва, мюзикл довгий час не визнавався. Як правило, цей жанр складний в постановці й тому дорогий. Багато бродвейських мюзиклів відомі своїми спецефектами, а таке можливо лише в умовах стаціонарної вистави, де спектаклі йдуть щодня протягом багатьох років, поки вони мають успіх у публіки. Мюзикл — один із найбільш комерційних жанрів театру. Це зумовлено його видовищністю, різноманітністю тем для постановки, необмеженістю у виборі засобів вираження для акторів.
Балет (франц. ballet — танцюю) — вид музично-танцювального мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи і положення тіла танцівника.
Найчастіше в основі балету лежить певний сюжет, драматургічний задум, лібрето, але бувають і безсюжетні балети. Головними видами танцю в балеті є класичний танець і характерний танець. Важливу роль тут відіграє пантоміма (вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки, жестів, пластики тіла), за допомогою неї актори передають відчуття героїв, їх “розмову” між собою, суть того, що відбувається. У сучасному балеті широко використовуються також елементи гімнастики й акробатики. Балет вимагає витримки й витривалості від будь-якої людини, що ним займається.
Page updated
Google Sites
Report abuse