Глушков Віктор Михайлович

З 1955 року він почав займатися кiбернетикою в технiчному i математичному аспектах. Цьому сприяло i запрошення в Київ, у АН УРСР, на посаду керівника Обчислювального центру.

Глушкова на новому місці призначили науковим керівником в проєкті з розробки ЕОМ “Дніпро“. Це була перша напівпровідникова машина з двоадресною структурою команд і подвійною системою обчислення. Дані вводилися за допомогою перфострічки через пристрій на базі телеграфного апарату.

Згодом з цього інституту виріс очолений Віктором Глушковим Інститут кібернетики. Вiн стає головною органiзацiєю в СРСР з розробки цифрових автоматiв та ряду iнших проблем. У ньому народжується цiла серiя нових ЕОМ: “Промiнь”, “Мир”, АСОР, АРКУС, Київ-67”, напiвпровiдникова машина широкого призначення “Днiпро”...

Одночасно в Інституті кібернетики під його керівництвом почалися роботи з розпізнавання змісту фраз російською мовою, тобто в області семантичних мереж. Сам Глушков розробляв для них алгоритми. За потоком речень на вході цей алгоритм будував семантичну мережу, тобто визначав, які слова з якими кореспондуються. Наприклад, речення «Стілець стоїть на стелі» хоч і правильне граматично, але семантично неправильне і т.д. Були зроблені зачатки картини світу, придумане економне кодування. Однак незабаром ці розробки зійшли нанівець - потрібно було їх пов'язати з машинним перекладом, але знову не вистачило людей. Але ідея не пропала. У 1961 році в Мюнхені на конгресі IFIP (International Federation of Information on Processing) Глушков зробив доповідь на цю тему, що тут же стала сенсацією. В американців нічого подібного на той час не було.

На початку 1960-х Глушкову поставили завдання – створити загальнодержавну автоматизовану систему управління економікою. Вчений розробив перший ескізний проєкт Єдиної державної мережі. За допомогою такої системи можна було одночасно керувати промисловістю, сільським господарством і торгівлею.

На конгресі IFIP в 1974 р. у Стокгольмі В.М.Глушкову за рішенням Генеральної Асамблеї IFIP була вручена спеціальна нагорода - срібне осердя. Так був відзначений великий внесок вченого в роботу цієї організації в якості члена Програмного комітету конгресів 1965 і 1968 рр.., а також в якості Голови Програмного комітету конгресу 1971 року.

У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М.Глушкова «Синтез цифрових автоматів», перекладена пізніше на англійську мову і видана в США та інших країнах. Ще одна важлива теоретична робота «Абстрактна теорія автоматів» була опублікована В.М.Глушковим в 1961 р. в журналі «Успіхи математичних наук». Вона створила основу для робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчних методів. Під впливом цієї роботи В.М.Глушкова в СРСР теорією автоматів почали займатися багато математиків-алгебраїстів. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М.Глушков був удостоєний Ленінської премії.

Монографія В.М.Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. Кібернетика трактувалася В.М.Глушковим широко - як наука про загальні закономірності, принципи і методи обробки інформації та управління складними системами. Обчислювальна техніка розглядалася як основний технічний засіб кібернетики.

Основи теорії проектування ЕОМ були закладені в статтях В.М.Глушкова, опублікованих в журналі «Кібернетика» в 1965-1966 рр.. і у Віснику АН СРСР в 1967 р.

В 1974 році за ініціативою В.М.Глушкова була підготовлена й видана під його редакцією «Енциклопедія кібернетики». В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних вчених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.

Слід зазначити, що й знаменита Британська енциклопедія, яка на той час була вже спільним британо-американським виданням, замовила статтю "Кібернетика" саме В.М.Глушкову.

Монографія В.М.Глушкова, Ю.В.Капітонової і О.А.Летичевського «Автоматизація проектування обчислювальних машин», яка узагальнює досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р. За роботу з автоматизації проектування ЕОМ В.М.Глушков, В.П.Деркач і Ю.В.Капітонова в 1977 р. були удостоєні Державної премії СРСР.

Глушков став легендою ще за життя – за кордоном його називали “богом радянської кібернетики“. Він об’їхав увесь світ і навіть відмовився від високої посади в США. Але чоловік дуже сильно любив Київ і вважав його найкрасивішим містом світу. Тому і поклав своє життя на розвиток вітчизняної науки.

Діяльність академіка В.М.Глушкова була відзначена також кількома науковими преміями, він був удостоєний звання Героя Соціалістичної праці, нагороджений орденами.

30 сiчня 1982 року серце i думка Вiктора Глушкова зупинилися. Але досi працюють i ще довго працюватимуть в iм’я науки, поступу людства його прозорливi iдеї, оригiнальнi науковi рiшення, розумнi машини, кiбернетичнi суперсистеми. А ще є сотнi учнiв i будуть тисячi учнiв його учнiв, котрi продовжать велику справу життя Глушкова, сенс i вiнець якого вiн бачив у тому, щоб робити всiх людей щасливiшими.

У 1996 р. міжнародне комп'ютерне товариство посмертно присудило Вікторові Михайловичу Глушкову медаль "Піонер комп'ютерної техніки" за створення Інституту кібернетики, створення теорії цифрових автоматів і роботи в галузі макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Ця медаль присуджується вченим за виняткові заслуги і значний внесок у розробку комп’ютерної техніки, що витримали іспит часом і просунули комп'ютерну науку вперед.