МЕОМ, ВЕОМ

Машина займала найбільшу кімнату площею 60 м² в лівому крилі лабораторії у Феофанії і працювала з небувалою на ті часи швидкістю - 3 тисячі операцій за хвилину (для порівняння, сучасні комп'ютери виконують мільйони операцій за секунду) і могла виконувати операції віднімання, додавання, множення, ділення, зсуву, порівняння з урахуванням знака, порівняння за абсолютною величиною, передачі керування, передачі чисел з магнітного барабану, складання команд. Перший запуск «МЕОМ» запам'ятався саме «ламповою проблемою»: при включенні машини 6000 ламп, що запрацювали одночасно, перетворили приміщення в тропіки. Технікам довелося терміново розбирати стелю, щоб відвести з кімнати хоча б частину тепла.

В розробці і створенні «МЕОМ» брали участь 12 інженерів (разом з С.О.Лебедєвим), яким допомагали 15 техніків та монтажниць.

«МЕОМ» використовували в багатьох наукових дослідженнях аж до 1957 року, потім машину розібрали на частини, які передали в Політехнічний інститут у Києві для проведення лабораторних робіт. У 1952 році «МЕОМ» була практично єдиною в країні ЕОМ, на якій вирішувалися різноманітні науково-технічні завдання в галузі термоядерних процесів, космічних польотів і ракетної техніки, ліній електропередач, механіки, статистичного контролю якості. Однією з найважливіших задач, яка була розв'язана на «МЕОМ» в цей період, були розрахунки стійкості паралельної роботи агрегатів Куйбишевської гідроелектростанції, які визначаються системою нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку. Потрібно було визначити умови, за яких максимально можлива потужність може передаватися без порушення стійкості системи. Крім того, у зв'язку з швидким розвитком реактивної та ракетної техніки на МЕОМ доводилось розв’язувати і задачі зовнішньої балістики. Це були задачі різної складності, починаючи з відносно простих багатоваріантних розрахунків траєкторій, що проходять в межах земної атмосфери при незначному перепаді висот, до дуже складних, пов'язаних з польотом об'єктів за межами земної атмосфери. «МЕОМ» використовували в багатьох наукових дослідженнях аж до 1957 року, потім машину розібрали на частини, які передали в Політехнічний інститут у Києві для проведення лабораторних робіт.

Результати, отримані в ході роботи над МЕОМ, були використані Лебедєвим для створення Великої Електронної Обчислювальної Машини ВЕОМ-1.

Вона була найшвидшою машиною в Європі і однією з найшвидших електронно обчислювальних машин (ЕОМ) в світі. ВЕОМ-1 була машиною, здатною вирішувати складні математичні завдання, замінюючи тисячі обчислень. Машина безперечно внесла величезний внесок у розвиток атомної енергетики і дослідження космосу.

У довготривалому запам'ятовуючому пристрою (ДЗП) постійно зберігалися деякі константи і підпрограми які часто зустрічаються. Вміст ДЗП нічого не змінювало під час роботи машини. Крім того, машина мала зовнішній накопичувач на магнітних стрічках (НМС) - чотири блоки по 30 тисяч чисел в кожному, а також проміжний накопичувач на магнітному барабані (НМБ) ємністю 5120 чисел зі швидкістю вибірки до 800 чисел в секунду.

Технічні характеристики:

Структура команд триадресна. Система числення двійкова. Спосіб представлення чисел - з плаваючою комою. Розрядність - 39 двійкових розрядів: мантиса - 32 розряду, знак числа - 1 розряд, порядок - 5 розрядів, знак порядку - 1 розряд. Діапазон чисел: 10-9 ÷ 10 + 10. Швидкодія - 8000 операцій в секунду.

Характеристики запам'ятовуючого пристрою:

• ємність ферритового ОЗП - 1024 числа;

• ємність ДЗП - 1024 числа;

• ємність зовнішнього НМС - чотири блоки по 30 000 чисел в кожному;

• швидкість обміну з НМС - 350 чисел в секунду;

• ємність зовнішнього НМБ - 5120 чисел;

• швидкість обміну з НМБ - 800 чисел в секунду.

Введення інформації в машину з фотозчитувального пристрою на перфокарті зі швидкістю введення 20 чисел на секунду. Друкування результатів на електромеханічний принтер зі швидкістю 1,5 числа на секунду і на фотодрукувальному пристрої зі швидкістю 200 чисел на секунду.

Машина побудована на стандартних дво- і чотирьохлампових комірках. Кількість електронних ламп близько 5000. Живлення машини від мережі трифазного змінного струму напругою 220 В ± 10%, частотою 50 Гц. Споживана потужність близько 30 кВт (без системи охолодження).

Займана площа - до 100 м². Для машини ВЕОМ розроблена система контрольних завдань-тестів, що дозволяють швидко знаходити несправності в машині, а також система профілактичних випробувань, що дозволяють заздалегідь виявляти місця можливих несправностей.

ВЕОМ-1 була машиною паралельної дії, мала розвинену структуру і організацію зв'язків пристроїв і збалансованість їх характеристик. Принципи її організації та конструкції втілилися і удосконалювалися в наступних ЕОМ, розроблених в СРСР.

ВЕОМ-1 започаткувала ціле сімейство Великих Електронно-обчислювальних машин, серед яких були такі як Мінськ, Урал, Дніпро, Мир і т. д, але вони значно поступалися в продуктивності ВЕОМ-1. За допомогою ВЕОМ-4 було створено першу комп’ютерну анімацію.

Джерела:

• Велика електронна обчислювальна машина (ВЕОМ) – Вікі ЦДПУ. Вікі ЦДПУ. URL: https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/Велика_електронна_обчислювальна_машина_(ВЕОМ) (дата звернення: 13.06.2022).

• Як народжувався перший комп'ютер | Історія ІТ в Україні. Інформаційні технології в Україні: історії та особистості | Історія ІТ в Україні. URL: http://ua.uacomputing.com/stories/mesm/ (дата звернення: 13.06.2022).