Ющенко Катерина Логвинівна

Після закінчення війни Рвачова повернулася до України. Спочатку вчителювала у містечку Стрий. Пізніше Рвачовій запропонували роботу у Львівському відділі теорії ймовірностей, де вона почала свій науковий шлях, пропрацювавши з 1946 по 1950 роки.

В 1950 році перевелась до Київського інституту математики АН України та переїхати в Київ. У тому ж році здобула ступінь кандидатки фізико-математичних наук.

У 1954 році МЕОМ Лебедєва разом з лабораторією обчислювальної техніки Інституту електродинаміки (раніше електротехніки) АН УРСР було передано до обчислювальної лабораторії Інституту математики АН УРСР. Так Катерина Ющенко почала створювати програми для МЕОМ.

У процесі роботи з МЕОМ стало зрозуміло, що складніші завдання важко вирішити, написавши прості машинні програми. Виникла потреба розробити мову програмування високого рівня, але виникла проблема: відсутність відповідного перекладача для кращого спілкування людини та комп'ютера. У 1955 році Ющенко, спільно з математиком Володимиром Королюком, розробили “Адресну мову програмування” — засновану на двох загальних принципах роботи на комп'ютері: адресація та управління програмним забезпеченням.

Винахід Ющенко допоміг писати програми, що не залежали від місця в пам'яті комп'ютера і розташування масивів даних.

Створюючи зручну систему концепцій для опису архітектури комп'ютера та її системних інструкцій, мова, таким чином, стала засобом маніпулювання адресами другого рангу. Внесок Катерини Ющенко став першим фундаментальним досягненням радянської школи теоретичного програмування. Ця мова забезпечувала вільне розташування програми в пам'яті комп'ютера.

Саме створення «Адресної мови» стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів, а її конструкції увійшли до складу сучасних мов.

Адресна мова програмування була реалізована на ЕОМ «Київ», «Дніпро», на комп'ютерах Лебедєва С.О. — М-20, (ВЕОМ-3, ВЕОМ-3М, ВЕОМ-4), на комп'ютерах сімейства «Урал» та сімейства «Мінськ». Ці комп'ютери серійно виробляли в Радянському Союзі та постачали разом з “Адресною мовою програмування” в усі соціалістичні країни.

На Адресній мові з використанням її декларативних засобів вперше в світі була створена таблична база даних реляційного типу — Автодиректор (кінець 50-х років).

Катерина Ющенко була членкинею спільної групи науковців, що оперували МЕОМ і у 1957 році стала директоркою Інституту обчислювальної техніки АН УРСР. Протягом свого сорокарічного служіння в Інституті Ющенко створила міжнародну визначну наукову школу теоретичного програмування.

Перші в світі програми обробки зображень — теж були написані київськими програмістами на Адресній мові програмування (кінець 50-років). Представлялися зображення точками (растрова графіка) та аналітичними формулами (векторна графіка). На Адресній мові програмування були створені перші в світі програми розпізнавання образів: розпізнавання простих геометричних фігур, друкованих та рукописних літер і цифр. При цьому були застосовані методи навчання, які наразі називають «машинне навчання».

Ющенко спільно з В.С.Королюком у 1957 написала перший в СРСР підручник з програмування «Елементи програмування» («Элементы программирования» російською).

Вона є авторкою понад 400 наукових публікацій, включаючи 24 монографії та навчальні посібники. Частина цих творів має від двох до трьох видань та перекладена на інші мови, включаючи німецьку, чеську, угорську, румунську, французьку, данську тощо.

Вона підготувала 47 кандидатів і 11 докторів наук. К.Л.Ющенко були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР) і премія Ради Міністрів СРСР, а за теоретичні розробки в області комп'ютерної алгебри — академічна премія імені Глушкова.