Удовенко Ігор

Колишній учень Балаклеївської спеціалізованої школи І-ІІІ ст..№1 імені Є.Гуглі Удовенко Ігор Анатолійович, учасник АТО, народився 21 січня 1988 року у селі Балаклея.

Батьки прищепили йому такі риси, як працелюбність, шанобливість, чесність, гідність, витримку, серйозність, відповідальність. У школі Ігор добре навчався, займався спортом.

Він не любив хвалитися, а був скромним, навіть сором’язливим. Завжди щирий зі своїми однокласниками, ровесниками, приходив на допомогу у будь-яку хвилину.

Після закінчення 11 класу в 2005 році пішов служити в армію, спочатку у військовій частині «Оршанець» поблизу міста Черкаси, а потім у військовій частині під Києвом. Був прикордонником. У 2006 році завершив службу.

Попри тяжкі випробування у зоні АТО, Ігор зберіг найкращі риси свого характеру. Але до них додалися ще такі, як сміливість, мужність, здатність за першим покликом стати на захист своєї Батьківщини.

Інтерв’ю волонтерки групи «Патріот» Ткаленко Наталії з учасником АТО.

- Протягом якого часу Ви перебували в зоні АТО? У складі якого військового формування?

- В АТО перебував з 4 вересня 2014 року до 5 лютого 2015, а потім з 8 лютого до початку червня 2015 року в складі Черкаського 14 мотопіхотного батальйону 72 окремої механізованої бригади під Волновахою поблизу села Старогнатівка Донецької області. У нашому батальйоні було понад 400 чоловік.

- Що Ви можете згадати про побутове облаштування і матеріальну допомогу під час перебування в зоні АТО?

- Телефонний зв'язок був добрий. Спали у бліндажах, був кухар, по черзі готували їжу у казанку. Також був лікар. Заступали по черзі у нічний наряд.

У січні 2015 року учасники «Самооборони Майдану» передали батальйону продовольство і медикаменти. Бронежилет мені забезпечила наша Балаклеївська сільська рада. Держава виділяла кошти на автомати, набої.

- Яку допомогу, крім матеріальної, Ви отримували від волонтерів?

- Дитячі листи, малюнки, обереги завжди зігрівають серце і дають надію на краще.

- Як поводили себе вороги, з чого обстрілювали Ваш батальйон ?

- Вони обстрілювали з «Градів», а також з танків. Найчастіше з Т-64. Нашій бригаді довелося навіть виходити з оточення. Тяжко згадувати про ті події…

- Якою зброєю Ви воювали проти ворога?

- На озброєнні нашого батальйону були стрілецька зброя (автомати АК-74, підствольні гранатомети ГП-25 і ручні кулемети РПК-74), кілька зенітних установок і один бронетранспортер — модернізований БТР-60.

- Що було найважче для вас під час перебування в АТО?

- На жаль, ми втратили побратимів, серед них Бевз Роман Миколайович, старший лейтенант, загинув 2 жовтня 2014 року, Швець Олег Миколайович, старший лейтенант, корегувальник, загинув 2 жовтня 2014 року (мій земляк), Пожарський Дмитро Павлович, старший солдат, гранатометник, загинув 6 жовтня 2014 року.

- Яке у Вас військове звання і чи маєте якісь нагороди?

- Молодший сержант. У липні 2016 року був нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня».

Ми пишаємося випускниками нашої школи, які боронили мир і спокій України!