Кукла Анатолій

Хто вони, герої, герої сучасності, герої наших душ і сердець?... Багато поколінь мають своє уявлення про критерії героїчних вчинків та образ саме того героя, що є зразком для наслідування. В сучасному світі, на думку молоді, героєм стати може кожний. Кожний, хто має власну думку, стиль поведінки чи є кумиром або митцем, взірцем для більшості. Але ж не більшість визначає значущість вчинків, зусиль, прикладених до кожного кроку твоїх дій, сили того незламного духу, що змушують іти вперед за своїми переконаннями, навіть ризикуючи власним життям!

Великий Гете сказав колись вустами Фауста, що «…той дух, що духом часу звуть, є дух професорів і їх понять». Може, і правда – немає ніякого особливого часу з його духом, а є просто ми зі своїми ідеалами і мріями, поглядами і уявленнями, думками, модою та іншим «культурним багажем», мінливим і непостійним? Усі ми, що бредуть за кимось з минулого в майбутнє…

Слово «герой» прийшло до нас із Стародавньої Греції, і перекладається як «захисник», «охоронець». Сьогодні ми вживаємо слово «герой» у безлічі різних значень, дуже далеких від початкового. Але в будь-якому випадку поняття це хоч і змінилося, але не застаріло. Живе-таки в нас щось, що змушує душу, нехай і несвідомо, шукати того, хто міг би служити їй орієнтиром. Адже в героєві, як у фокусі, збирається те краще і цінне, до чого ми прагнемо самі. І по тому, які у нас герої, можна судити і про нас самих, і про ті цінності, які нам важливі і дорогі.

Що ми знаємо про наших героїв? Ім’я, прізвище, дата народження і смерті, можливо, кілька стислих рядків у газеті – «жив, воював, загинув». А що ми знаємо про них, як про людей? Чим цікавились і цікавляться, про що мріяли і мріють, ким були до того, як взяли до рук зброю і пішли захищати Україну? Сьогодні ми маємо усунути цю несправедливість. І розповісти про кожного, хто ризикуючи власним життям, боровся і бореться за наше з вами майбутнє.

Почнемо розповіддю про випускника комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №10 Жовтоводської міської ради Куклу Анатолія Валентиновича. Розповіддю про мужнього чоловіка, який мріє змінити нашу країну власними руками і робить це впродовж усього свого життя.

Народився Анатолій Валентинович 10 жовтня 1973 року в м. Тульчин Вінницької області. А зростав і навчався у славному місті Жовті Води. Маленький Толя любив читати. На одному з фото родинного альбому він спить, міцно тримаючи у руках книгу. Змалку любив читати казки, а вже старшим захопився історією, особливо цікавився героїчним минулим українського народу. Окрім книжок, Антатолій ще любить музику, особливо класичну. Захоплюється спортом - арм-реслінгом. У школі навчався добре, був активним у громадському житті. Завжди був захисником для своєї сім᾿ї, друзів, тому і вирішив стати військовим. Після закінчення школи Анатолій навчався в Харківській військовій академії і здобув освіту військового інженера. Служив у Львівській області в ракетних військах.

Життя розпорядилося так, що через реформування ракетних військ Анатолій змушений був в 2007 році демобілізуватися із Збройних Сил і перейти до цивільного життя. Здобув другу спеціальність інженера-технолога, закінчивши Криворізьку гірничу академію. До сумнозвісних подій 2014 року працював інженером у ДП УкрНДПРпромтехнології.

Познайомився в 1995 р. із Мариною – своєю другою половинкою. Дівчина припала хлопцеві до серця. Одружилися. Виховують дві доньки, Людмилу і Мілену. Старша донечка, Людмила, після закінчення КЗЗСО №10, здобула освіту за фахом «фармацевт-провізор» у м. Харків. На сьогодні, рівняючись на батька, навчається в Київській військовій медичній академії.

У травні 2014 р. Кукла Анатолій Валентинович був мобілізований у ЗСУ і проходив військову службу в зоні проведення АТО. І нині проходить службу на Сході України в 93 бригаді. Має військове звання – підполковник Збройних Сил України.

Анатолія збирали у військо всі гуртом: волонтери, родина, та й сам він придбав військову форму, а от бронежилет, каску, тактичні окуляри та іншу амуніцію забезпечили земляки. З великою вдячністю воїн згадує командирів та інструкторів навчально-тренувальної бази, які навчили його воювати й виживати у тім пеклі Сходу.