Подолян Віктор

Зустріч зі справжнім героєм нашого часу

Закінчились уроки. Ми вже збиралися додому як раптом відчинилися двері і на порозі нашого класу з’явився високий, підтягнути у військовій формі юнак. Це був бабусин випускник Віктор Подолян. Моя бабуся Козаченко Тетяна Олександрівна багато років працює в нашій школі у неї велика кількість випускників але сьогодні у Тетяни Олександрівни відбулася радісна та незабутня зустріч з одним із своїх випускників. Вона його запросила до класу і розповіла нам про нього. Це хлопець на долю якого вже в такому молодому віці випало так багато випробувань: нелегке життя з батьками, втрата матері, відмова батька від нього з братом, важке життя з тіткою, втрата брата та дядька, а зараз - АТО.

Але він не здавався й вперто йшов до своєї мети – хотів служити. Далі Віктор нам розповів про те як потрапив на військову службу. На строкову службу його не брали, бо він сирота тоді він вирішив піти служити по контракту, бо дуже хотів служити в армії. 27.11. 2013 його відправили на військові навчання в Старичів Львівської області, після навчання в Чабанку. А згодом їхню 28 батарею відправили в АТО у саме пекло.

Був він у Іловайську, Шахтарську, Могилі. З серпня 2015 року знаходився в Мар’янці. Стріляв майже з різних видів зброї. Їздив на всіх видах військової наземної техніки. У розмові з нами Віктор сказав, що найстрашніше втрачати друзів з якими був пліч - опліч не один місяць.

Таких як він, юних хлопців, які мріяли захищати Батьківщину в АТО немало. Вони стали рідними один для одного, бо разом переживали артобстріли, холод і голод. Коли ні волонтери, ні військові постачальники не могли дістатися через обстріли. А дуже хотілося їсти! Їли варену пшеницю, яку теребили руками на полі. Слухаючи його розповідь нам було моторошно, від того скільки йому довелося пережити!

На даний час він працюючи за контрактом паралельно навчається у Харківському національному університеті сухопутних військ вперто ідучи до своєї мрії – бути військовим, щоб захищати свою Батьківщину. Ось саме такого юнака я вважаю можна назвати героєм нашого часу. Я вірю, що саме завдяки таким патріотам своєї Батьківщини наша країна переможе ворога.