Складання тез статей — дуже важливе для нашого часу уміння, яким повинен володіти кожен випускник школи. Це один зі способів вивчення тексту, осмислення, засвоєння і запам’ятовування інформації, яка міститься у тексті.

ПАМ’ЯТКА

«Як підготувати тези прочитаного»

• Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).

• Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.

• Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

• Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.

• Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.

• У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.

• Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.

• Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

Види тез

Цитатні : відбір авторських тез із тексту.

Вільні :основні положення тексту формулюють своїми словами.

Змішані :цитати й вільний виклад авторської думки чергуються.

Прості : подають основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого.

Складні : окрім ствердження якоїсь думки, містять ще її доведення.

Підкаст : допоміжний матеріал ст.188

ТЕЗА

СТИСЛА -ОСНОВНА
ВИДІЛЯЄ-ФОРМУЛЮЄ- ДОПОМАГАЄ

СТИСЛО ФОРМУЛЮЄ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДУМКА

Цікавий опис подорожі по Україні (1838 р.) залишив німецький мандрівник і вчений, основоположник антропогеографії Йоганн Георг Коль. На основі записів під час подорожі Україною він видав два шеститомні твори (німецькою мовою). У них Й. Коль подав численні відомості про географію, природу, звичаї, побут, історію, економіку, культуру українського народу.

Так, про минуле України він пише: «За давніх часів, коли ще існувало велике князівство, що володарювало над усіма руськими, а центр його був у Києві, малороський рід, мабуть, був найзнатнішим у всій Русі. Малоросія в той час об'єднувалася під однією і тією самою владою. При розпаді давнього великого князівства... утворилось багато малих малороських князівств — Галицьке, Володимирське, Чернігівське тощо».

У своїх записах Й. Коль значну увагу приділяє українській етнології: звичаям, побуту, вигляду сіл, хат. Українців мандрівник називає найспівучішим народом у світі.

Їдучи з Білгорода до Харкова, він захоплюється українськими селами, про що в щоденнику пише: «Село було безкінечно великим, як і всі українські села. Будинки тягнулися до будинків, Подвір'я — до подвір'я».

Свої враження Й. Коль занотував досить детально: «Села дуже часто мають 5000, навіть 6000 жителів і, як правило, не менше 2000 хат. У селян гарненькі малі будинки, за чистотою яких вони стежать і не вдовольняються тим, щоб чепурити їх тільки один раз на місяць, як це роблять голландці, а вважають за необхідне білити їх вапном зверху донизу один раз на два тижні, через що будинки нагадують вибілене полотно». Й. Коль докладно описує Харків — будови, дороги, чарівні сади біля кожного будинку, готелі з численними кімнатами, ресторації, де можна смачно поїсти.

Дуже яскраво Й. Коль описав харківський ярмарок, його масштаби, торговий асортимент, ціни тощо. Автор відзначив, що в Харкові є чотири книгарні — три російські й одна французька; взагалі книжок продають дуже багато.

Цінні описи Й. Коля й інших українських міст, які він відвідав під час своєї подорожі: Диканьки, Полтави, Кременчука, Миколаєва, Одеси, Ялти, Алупки, Сімферополя, Бахчисарая, Севастополя, Алушти. Велику увагу він приділяє містам Буковини, Галичини, Бессарабії.

Перебуваючи на Буковині, він захоплювався чарівною красою Карпатських гір, зеленим пагорбкуватим ландшафтом Буковини.

У Львові Й. Коль був вражений ілюмінацією міста, «високі будинки були освітлені знизу вгору, з вулиць мерехтіли довгі ряди ліхтарень, і з усіх гір навколо палахкотіли численні близькі та далекі вогні». Проїхавши всю Україну, Й. Коль висловив пророче бачення її майбутнього: «Нема найменшого сумніву, що колись велетенське тіло Російської імперії розпадеться, й Україна стане знову вільною і незалежною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці — нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Тимчасово Україна роздерта між сусідами. Але матеріал для будови української держави лежить готовий: коли не нині, то пізніше з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику і незалежну Українську Державу!» (З журналу).