1. Літературна вікторина «Жіночі образи у творах Т. Шевченка»

Завдання: за наведеною цитатою пізнати героїню твору.

1. «Така її доля… О боже мій милий! /За що ж ти караєш її, молоду? /За те, що так щиро вона полюбила /Козацькії очі? Прости сироту. /Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки…»

2. «Не журиться… — /Вмиється сльозою, /Возьме відра, опівночі /Піде за водою, /Щоб вороги не бачили»

3. «Я сирота з Вільшаної, /Сирота… /Батька ляхи замучили, /А мене … боюся. /Боюсь згадать, моя сиза… /Узяли з собою»

4. «…небога, /Мов опеньок засушений, /Тонка, довгонога, /Та ще й на лихо, сердешне, /Хита головою»

5. «Одягнуть, обують, /І гетьман бере на руки, /Носить і цілує. /Отак-то я в Суботові /Росла, виростала! /Як квіточка, і всі мене /Любили й вітали»

6. «Нащо мені чорні брови, /Нащо карі очі, /Нащо літа молодії, /Веселі дівочі. /Літа мої молодії /Марно пропадають, /Очі плачуть, чорні брови /Од вітру линяють»

7. «Молодиця /Рада та весела, /Ніби з паном повінчалась, /Закупила села. /І у хаті, і на дворі, /І коло скотини, /Увечері і вдосвіта, /А коло дитини /Так і пада, ніби мати»

8. «Біля того гаю, /Що чорніє над водою, /Щось біле блукає /… . /А може, жде козаченька, /Щоб залоскотати»

9. «І усміхнулася небога, /Проснулася — нема нічого… /На сина глянула, взяла /Його тихенько сповила /Та, щоб дожать до ланового, /Ще копу дожина пішла»

10. «А мене, не знаю за що, /Убити — не вбили, /Тільки мої довгі коси /Остригли, накрили /Острижену ганчіркою, /Та ще й реготались»

11. «Пішла селом, /Плаче… /На голові хустиночка, /На руках дитина /… /Назад подивилась, /Покивала головою /Та й заголосила»

12. «Пішла полем, ридаючи, /В тумані ховалась /Та крізь сльози тихесенько /Про вдову співала»

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Рефлексія. Відгадайте зашифроване слово.

Кожна цифра відповідає літері, яка розташована в алфавітному порядку. Якщо їх правильно вибрати, можна прочитати слово, яке є закінченням прислів’я: «До людей — по розум, до матері — по …