Призначення й використання математичних функцій табличного процесора

Функція (електронної таблиці) — це заздалегідь визначена (розробниками ПЗ) формула, що виконує обчислення за заданими величинами, які називають аргументами.

Аргументом функції може бути число, стала, текст, вираз, логічна величина, посилання на клітинку або діапазон, результат іншої функції, формула, масив, величина помилки. Існують функції і без аргументів.

Синтаксис функції — це послідовність розташування символів у її запису.

Введення запису функції (альтернативи):

• з клавіатури при появі підказки щодо синтаксису й аргументів;

• викликати вікно Помічника з функцій:

  1. або натисканням клавіш Ctrl + F;

  2. або натисканням кнопки f(x) Помічник з функцій у рядку формул;

  3. або вказівкою меню Вставка / Функція...

Вікно діалогу Помічник з функцій спрощує введення функцій. В ньому відображено назву та призначення функції та аргументів. Якщо аргументів багато, кількість полів для них автоматично збільшується. Кнопка Довідка дає можливість отримати коротку інформацію щодо вибраної функції.

При переході в режим введення формул в полі Область аркуша, розташованому в лівій частині рядка формул, буде показано назву останьої використаної функції. Розкривши список, отримують перелік інших використаних функцій.

Ще один інструмент для роботи з функціями вмикає вказівка меню Вставка / Список функцій.

У правій частині вікна LibreOffice Calc відкривається перелік категорій функцій, ліворуч від нього — кнопка f(x), яка вставляє виділену функцію у формулу:

Категорії бібліотеки функцій LibreOffice Calc:

• База даних;

• Дата і час;

• Фінансові;

• Інформація;

• Логічні;

• Математичні;

• Масив;

• Статистичні;

• Електронна таблиця;

• Текст.

Математичні функції

SUM — знаходить суму вказаних аргументів.

Синтаксис: SUM(число1; число2; ...; число30).

Приклади використання

=SUM(C1; D5; F8; H3)

=SUM(A1; B5: B7; 20; B4+20)

=SUM(E2:E20)

Суму обчислюють найчастіше, тому в рядку формул є кнопка Сума (на малюнку нижче). Виділивши потрібний діапазон даних, натискають цю кнопку й отримують результат. Більше того, виділивши дані, можна одразу побачити їхню суму в рядку стану.

ABS — обчислює абсолютну величину (модуль) числа.

Синтаксис: ABS(число)

Приклади використання

=ABS(-150)

=ABS(-150+23/5)

=ABS(C11)

SQRT — обчислює (арифметичний) квадратний корінь невід'ємного числа.

Синтаксис: SQRT(число)

Приклади використання

=SQRT(625)

=SQRT(А11)

POWER — підносить основу до вказаного степеня.

Синтаксис: POWER(основа; степінь)

Приклади використання

=POWER(2;5)

=POWER(4-25/3;3)

=POWER(B7;-3)

RADIANS — перетворює градусну міру в радіанну.

Синтаксис: RADIANS(число)

Приклади використання

=RADIANS(120)

=RADIANS(С5)

COS — знаходить косинус кута, заданого в радіанах. Якщо кут задано в градусах, для переведення його в радіани використовують функцію RADIANS.

Синтаксис: COS(число)

Приклади використання

=COS(B7)

=COS(RADIANS(90))

SIN — знаходить синус кута, заданого в радіанах.

Синтаксис: SIN(число)

Приклади використання

=SIN(F7)

=SIN(RADIANS(120))

TAN — знаходить тангенс кута, заданого в радіанах.

Синтаксис: TAN(число)

Приклади використання

=TAN(D7)

=TAN(RADIANS(-45))

PI — повертає 3,14159265358979 — наближення числа Піфагора π. Ця функція не має аргументів.

Синтаксис: PI()

Приклад використання

=PI()

ROUND — округляє число до вказаної кількості знаків після десяткової коми. Якщо кількість знаків від'ємна — до найближчих десятків (сотень, тисяч), якщо дорівнює 0 або не вказана — до найближчого цілого.

Синтаксис: ROUND(число;кількість знаків)

Приклади використання

=ROUND(B4;3)

=ROUND(289,55578;-2)

COMBIN — знаходить кількість комбінацій без повторень для заданої кількості елементів. Інакше кажучи, кількість підмножин, що містять k елемнтів, множини, що містить n елементів, для заданих натуральних n і k.

Синтаксис: COMBIN(число n; число k)

Приклад використання

=COMBIN(11;3)

COUNTIF — у вибраному діапазоні обчислює кількість клітинок, які задовольняють певній умові, тобто їхня величина збігається з вказаною або задовольняє певну нерівність. Умову записують як число, текст, логічний вираз, посилання на клітинку з умовою.

Синтаксис: COUNTIF(діапазон; умова)

Приклад використання

=COUNTIF(D3:D10; 100)

=COUNTIF(B3:B27; "Відмінно")

=COUNTIF(C5:C20; >3)

=COUNTIF(A2:A25; C1)

SUMIF — знаходить суму величин у вказазаному діапазоні клітин, яким відповідають комірки, величини у яких задовольняють певну умову.

Синтаксис: SUMIF(діапазон для перевірки; умова; діапазон додавання)

Приклад використання

=SUMIF(C4:C15; >3; D4:D15)