Перебуваючи в інформаційному суспільстві, кожному з вас необхідно не лише орієнтуватись в океані інформації, а й організовувати своє життя таким чином, щоб при найменших витратах часу, сил і засобів отримувати від своєї діяльності найбільшу віддачу. Будемо цього вчитися, розв’язуючи практичні компетентнісні задачі.

Компетéнтність — проінформованість, обізнаність, авторитетність.

Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Компетентність також визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Компетентнісні задачі з інформатики можна розглядати як тип технологічних задач, для яких обов’язковим є застосування ІКТ, як засобу розв’язування. Під задачею розуміється система, обов‘язковими компонентами якої є опис технологічної ситуації з опорою на раніше засвоєні технологічні знання чи особистий досвід учня, та вимогу, тобто опис шуканого, обо‘язковими елементами якого виступають:

- запитання, спрямовані на виявлення вже сформованих чи набуття нових технологічних знань;

- завдання, що містять вимоги щодо виконання технологічних операцій.

Розв’язування компетентнісних задач зазвичай передбачає сім етапів діяльності учнів:

Ø визначення, ідентифікація даних: учень розуміє умову задачі, правильно ідентифікує поняття, деталізує запитання, знаходить у тексті задачі відомості та дані, які задані в явному чи неявному вигляді;

Ø пошук даних: учень формує стратегію розв’язування задачі, планує свою роботу при виконанні завдання, добирає умову пошуку для розв’язування завдання, співставляє результати пошуку із метою, здійснює пошук даних в Інтернеті);

Ø управління: учень структурує потрібні дані для пошуку розв’язку;

Ø інтеграція: учень порівнює і співставляє відомості із кількох джерел, виключає невідповідні та несуттєві відомості та вчасно зупиняє пошук.

Ø оцінка: учень правильно шукає відомості у базі даних, вибирає ресурси згідно з сформульованими чи запропонованими критеріями;

Ø створення: учень враховує особливості призначення підсумкового документа, добирає середовища опрацювання даних, стисло і логічно грамотно викладає узагальнені дані, обґрунтовує свої висновки;

Ø передавання повідомлень: учень у разі потреби архівує дані, адаптує повідомлення для конкретної аудиторії, створює підсумковий документ акуратно та презентабельно.

У школі ви часто розв'язуєте задачі. Найчастіше це відбувається на уроках математики, де задача містить певне завдання, яке потрібно виконати шляхом обчислень або розв'язування рівнянь.

Однак з інших навчальних предметів, як і в повсякденному житті, ви розв'язували задачі, що часто не передбачали обчислень. Наприклад:

1. Підготуйте театралізований фрагмент вертепу. Використайте у своєму виступі колядки й щедрівки, які вивчали на уроках української літератури або музичного мистецтва.

2. Визначте, які із зображених електроприладів належать до нагрівальних.

3. Складіть план і напишіть за ним твір-опис тварини, яка живе в лісах чи степах України, спочатку в художньому, а потім у науковому стилі. До творів доберіть заголовки.

4. Створіть у різних формах подання інформаційні моделі об'єкта квітка з точки зору художника та письменника.

5. Визначте, які шви використано в аплікації.

6. Створіть вітальну листівку до свята.

Усі вищеперелічені задачі різні за складністю, за предметною галуззю, засобами, які слід використати для їх розв'язування, отриманими результатами тощо.

Спільним для них є те, що кожна з цих задач містить проблему, яку потрібно проаналізувати та розв'язати.

Певні навчальні задачі називають компетентнісними. Мета цих задач — сформувати в людини уміння використовувати здобуті знання на практиці. Значну частину подібних задач не обмежено предметною галуззю одного навчального предмета, адже передбачено застосування знань з інших галузей. Наприклад, задача на створення творів-описів тварин передбачає використання знань не тільки з предметної галузі «українська мова», але як мінімум ще з однієї — «природознавство».

Зазвичай компетентнісні задачі передбачають пошук і вибір додаткових відомостей у різноманітних джерелах — друкованих (словники, довідники, підручники, енциклопедії, атласи, періодичні видання тощо) та електронних (комп'ютерні програми навчального призначення, електронні енциклопедії на оптичних носіях і в Інтернеті, веб-словники, електронні карти тощо).

2. Алгоритм розв'язування задач

— Під час розв'язування задач, незалежно від їх складності та предметних галузей застосування, слід дотримувати такого алгоритму:

1. Виконати змістовний аналіз формулювання задачі (виділення умови, даних, потрібних для розв'язування задачі, кінцевих результатів).

2. Знайти необхідні відомості.

3. Побудувати інформаційну модель.

4. Вибрати засоби опрацювання даних.

5. Опрацювати дані.

6. Подати результати розв'язування задачі.

Для того щоб більш наочно уявити особливості інформації в електронній таблиці, наприклад виявити і показати якийсь тренд, який простежується в масиві введених даних, або максимально аргументовано підкріпити якесь твердження про природу і параметрах цих даних під час виступу з презентацією, корисно використовувати графічні ілюстративні матеріали, які легко можна отримати за допомогою стандартних функцій табличного процесора. Для цих цілей у Excel існують засоби формування діаграм. Діаграма - це графічне представлення числових даних. У табличному процесорі Excel можна отримати діаграми різних типів, наприклад гістограми і графіки. Па гістограмі числові дані відображаються стовпчиками (або областями, якщо побудована кругова діаграма), на графіку числові дані відображаються точками (або іншими графічними примітивами), які з'єднуються лініями.

Графіки зазвичай використовують для відображення процесів, які змінюються при змінах в масиві даних, що лежать в основі цих процесів, наприклад якихось процесів, що розвиваються в часі. Гістограми більш зручні для наочного подання співвідношення будь -яких величин. Лінія на графіку або група стовпчиків гістограми зображує ряд даних, які знаходяться в декількох сусідніх елементах таблиці. Крім гістограм і графіків, широко використовуються кругові діаграми, які зручні для наочного подання співвідношення величин, що утворюють ціле.

Наприклад, дані таблиці, в якій відображено внесок співробітників Іванова, Петрова і Сидорова в організацію корпоративного свята, можна представити на діаграмі. Зверніть увагу на те, як одна і та ж інформація таблиці відбивається на діаграмі типу "гістограма" і на графіку.

За побудову графіків і діаграм в Excel відповідає Майстер діаграм, який викликається через розділ меню Вставки, підрозділ Діаграма. Перед тим як почати побудову діаграми, необхідно виділити діапазон даних, на основі яких буде побудована діаграма. На одній діаграмі можна представити кілька рядів даних. Якщо діаграма будується на основі декількох діапазонів, то потрібно обов'язково простежити за тим, щоб ці діапазони були симетричні.

Найпростіше побудувати діаграму, якщо таблиця містить дані, назви даних і пояснення до них, причому рядки, в яких знаходяться дані, слідують одна за одною, а назви даних знаходяться на початку рядка даних. На основі такого розташування даних легко сформувати діапазон, який буде оброблений в Майстрі діаграм для побудови відповідного графіка.

Побудова діаграми за допомогою Майстра діаграм

Щоб побудувати діаграму на основі даних електронної таблиці Excel, треба виділити комірки, в яких знаходяться ці дані, їх назви та пояснень до цих даних, далі йде в розділі меню Вставка вибрати команду Діаграми або клацнути мишею по кнопці Майстер діаграм на панелі інструментів Стандартна. Майстер діаграм відкриває контекстне меню, в якому процес побудови діаграми йде в інтерактивному режимі (користувач повинен вибрати параметри майбутньої діаграми з пропонованих Майстром діаграм опцій). Побудова діаграми проходить в чотири етапи, на кожному кроці можна переглянути вид діаграми або за допомогою кнопки Перегляд результату (працює при натиснутій правій клавіші миші), або безпосередньо в тимчасовому вікні Майстра діаграм.

На першому етапі користувачеві пропонується визначитися з типом діаграми: на закладці Стандартні представлені типові види (гістограма, графік, лінійчата, кругова, кільцева і т.п.), більш складні типи діаграм можна вибрати на закладці Нестандартні. Після вибору типу діаграми для продовження процесу побудови слід натиснути кнопку Далі (вона присутня на кожному етапі побудови діаграми). Зверніть увагу, що на кожному кроці побудови діаграми можна також повернутися на попередній крок - для цього в контекстному меню Майстер діаграм є кнопка Назад.

Після вибору типу та виду діаграми і клацання на кнопці Далі Майстер діаграм переходить до другого етапу - показу адрес комірок діапазону і рядів даних, а також адрес комірок для формування підпису по осі X. У цьому вікні ще можна поправити (уточнити) масив даних для побудови діаграми. Зверніть увагу, що в якості підпису осі X використовується вміст першої (верхньої) рядки виділеної області аркуша, а в якості назв рядів даних - вміст першого (лівого) стовпця.

Після клацання по кнопці Далі у вікні другого кроку на екрані з'являється вікно третього кроку Майстра діаграм. Вкладки цього вікна дозволяють задати загальні параметри діаграми (налаштувати діаграму) - впечатать її назва, заголовки осей, уточнити підписи даних, а також легенду ^[1] діаграми.

Після того як буде виконана настройка діаграми, при натисканні кнопки Далі слід перехід до останнього, четвертого, етапу побудови діаграми за допомогою Майстра діаграм. На цьому етапі користувач повинен вирішити, де буде розміщена створена діаграма - на одному з існуючих аркушів книги або на окремому аркуші. Якщо діаграму помістити на існуючий лист (за замовчуванням це лист, на якому знаходиться таблиця з даними), то діаграма займе тільки його частину, і при виведенні на друк на папері будуть надруковані і таблиця, і діаграма.

Якщо помістити діаграму на окремому аркуші, то внизу робочого вікна Excel з'явиться ярлик з позначенням аркуша діаграми (за замовчуванням листам з діаграмами присвоюються порядкові номери, наприклад "Діаграма 1", "Діаграма 2" і т.д.).

Всі елементи побудованої діаграми можна змінювати. Для того щоб змінити якийсь елемент діаграми, її потрібно виділити. Для виділення діаграми слід клацнути лівою кнопкою миші в області діаграми (па кордоні області діаграми при цьому повинні з'явитися маркери виділення - чорні квадратики), після цього можна поміняти розмір діаграми або перемістити діаграму на інше місце (якщо вона вставлена в існуючий лист). У виділеної діаграмі аналогічним чином можна редагувати всі її компоненти (у тому числі додавати рамку або змінити фон діаграми, поміняти формат легенди, створити новий текст заголовка діаграми, підписів до осей і т.п.). Для цього компоненти також виділяють клацанням миші на кожному з елементів, який необхідно змінити, і після натискання правої клавіші миші вносять необхідні зміни в відкрилося контекстне меню для кожного елемента.

Вставка діаграми в інші програми Microsoft Office

Створена діаграма (вірніше, її копія) може бути вставлена в документ, створений в будь-який інший програмі пакета MS Office: в текстовому процесорі Word, програмі створення презентацій PowerPoint і т.д. При цьому вона зберігає зв'язок з даними електронної таблиці, на основі яких вона була сформована, тому зміни цих даних будуть відображені і в діаграмі.

Для копіювання діаграми Excel в інші програми необхідно її виділити і скопіювати в буфер обміну за допомогою команди Копіювати, потім вона вставляється стандартним способом з буфера обміну в текст документа Word або на слайд презентації. Розміри вставленої діаграми можна змінювати так само, як розміри будь-якого вставленого малюнка.

Друк діаграми

Після завершення роботи з діаграмою її можна роздрукувати на принтері. Процес друку поточного документа запускається натисненням кнопки Друк на командній панелі або вибором в меню Файл команди Друк. Ці два варіанти надають неоднакові можливості управління процесом друку: у першому випадку процес друку почнеться відразу, у другому - у користувача з'являється можливість налаштувати процес друку у відповідності зі своїми побажаннями, використовуючи відкривається діалогове вікно Друк.

Якщо діаграма знаходиться на окремому аркуші книги, то для того щоб її надрукувати, треба відкрити лист з діаграмою і в меню Файл вибрати команду Друк. Така діаграма буде надрукована на окремому аркуші паперу. Якщо діаграма знаходиться на одному аркуші з таблицею або на одному аркуші знаходяться декілька діаграм, то для того, щоб роздрукувати тільки одну діаграму на окремому аркуші паперу, її треба вибрати, тобто активізувати клацанням лівої кнопки миші. Виділена діаграма відзначена квадратними маркерами в рамці діаграми. Якщо на аркуші паперу треба надрукувати і таблицю, і діаграму, яка знаходиться на одному робочому аркуші з таблицею, то перед активізацією друку потрібно переконатися, що діаграма не вибрана (тобто контур діаграми НЕ обрамлений маркерами). Зняти активізацію діаграми можна, клацнувши мишею в будь-якому місці робочого аркуша поза полем діаграми.

Висновки

Редактор електронних таблиць Excel є одним з чотирьох базових програмних продуктів пакету Microsoft Office (поряд з MS Word, Access і PowerPoint), найбільш затребуваних в сучасному суспільстві для обробки інформації (даних), які можуть бути представлені в табличній формі. Таблиці Excel використовуються для вирішення завдань самого різного характеру і різного ступеня складності - від складання маленької електронної таблиці планування сімейного бюджету до гігантської корпоративної бази даних, яка містить відомості про всю продукцію, що випускається компанією, всіх замовників та обсяги продажів і т.п. Як і всі програмні продукти, що входять в пакет Microsoft Office, Excel можна використовувати як окрему самостійну програму обробки даних, так і спільно з усіма іншими програмами цього пакета. Базовими елементами табличного процесора є: робоча книга, робочий лист, рядок, стовпець, комірку таблиці, діаграми і графіки. До основних функціональних засобів, що забезпечують, крім стандартних команд робочого меню і панелі інструментів, обробку, редагування та форматування даних в електронних таблицях, відносяться: ім'я (адреса) осередки, адреси діапазонів клітинок, ярлики робочого аркуша, редагування рядка формул, використання Майстра функцій, механізми автозаповнення осередків таблиці даними і формулами, а також Майстер діаграм для створення графіків і гістограм. Форматування електронної таблиці включає в себе визначення виду і типу її даних, оформлення колонтитулів, заголовків таблиці і використовуваних в таблиці форм позначення даних.