Голокост
Трагедія Бабиного Яру
Восени 1941 року, в Бабиному Яру на околиці Києва, протягом двох днів були розстріляні десятки тисяч чоловік. Масштаби каральної акції, стали відомими тільки після звільнення міста від гітлерівських загарбників. Але й досі історики продовжують вивчати архівні документи. Розсекречені матеріали, здатні розвіяти міфи радянської пропаганди про роль української поліції, пролити світло на національність жертв, розповісти про те, хто проводив розстріли.
Набрав чинності закон №735-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення або виправдання злочинів фашизму».
Законодавчим актом доповнено Кримінальний кодекс України новою статтею 436-1 «Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників; закон забороняє використання нацистської символіки. Зокрема, прапорів і гербів Третього Рейху, символіки основних організацій, уніформи, слоганів і форм вітання. ».
Згідно із законом, «публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією «Вафен-СС», підпорядкованими їй структурами, тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та(або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників карається штрафом від 500 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8,5 тис. - 17 тис. грн.) або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк».
