Нові сміливі ідеї італійського Відродження знайшли відгук у різних європейських країнах. Одна з головних особливостей, характерних для мистецтва Пізнього Відродження (Нідерланди, Німеччина) – зв'язок з пізньою готикою та взаємодія місцевих традицій з італійським Ренесансом. Майстри Північного Відродження по-своєму бачили дійсність: вивчали оточуючий світ, проявляли інтерес до побуту, до конкретних особистостей.

Коли мова заходить про живопис так званого Північного Відродження, про мистецтво Нідерландів XVII ст., згадують «малих» і «великих» голландців. До «малих» зараховували художників, які писали картини невеликого розміру, переважно пейзажного та побутового жанрів, тобто звертались до поезії повсякденності на противагу мистецтву «великого» стилю з домінуванням «високих» історичних і міфологічних сюжетів. До найвідоміших «малих» голландців належали Ян Ван Ейк, Ієронім Босх, Пітер Брейгель (старший), Ян Вермер, Франс Халс, Пітер Клас та інші, до «великих» — Пітер Пауль Рубенс і Рембрандт ван Рейн. Через історичні події Нідерланди поділилися на Голландію та Фландрію, а мистецтво – на дві школи – голландську і фламандську. Представники першої зображали переважно повсякдення, тому тут набули популярності прості за композицією натюрморти і скромні камерні портрети.

Фламандці зверталися насамперед до релігійного та міфологічного жанрів, парадного портрета, а натюрморт прагнули перетворити на гімн багатству.

І. Босх «Корабель дурнів» (1495-1500 рр.) Центральна тема проходить через усю творчість художника. Це осміяння і засудження вад людського суспільства, дурості і зла, які панують в світі. Пасажири корабля Босха – представники різних верств суспільства. Головне місце займають монах і монахиня, пияцтво з групою селян, якігорланять якусь пісню під бренькіт лютні. Замість щогли – дерево, зламана гілка служить кермом, ківш з довгою ручкою – веслом. На щоглі примостився блазень в безглуздому ковпаку, п'є вино. Композиційною побудовою своєї картини Босх підкреслює нестійкість і ефемерність корабля, безглуздість того, що відбувається. Фігури плоскі, грубі і потворні, нагадують гротескні маски. Вони кривляються, кричать, скаженіють, ризикуючи перевернути корабель. Кожна фігура і кожен предмет мають символічне значення і натякають на людські пороки: нестриманість, розпуста, пияцтво, обжерливість, марнославство. Автор явно хоче зачепити глядача за живе, шокувати, щоб мимоволі на думку прийшов питання: куди ж пливе такий корабель?

На зовнішній поверхні закритих стулок художник зобразив Землю на третій день творіння. Вона показана як прозора сфера, до половини заповнена водою. З темної вологи виступають обриси суші. Вдалині, в космічній імлі, постає Творець, що спостерігає за народженням нового світу … На лівій стулці триптиха зображений Бог, що представляе Єву Адаму в безтурботному і мирному Раю. У центральній частині ряд сцен, по-різному трактуючи, зображує істинний сад насолод, де з райським спокоєм рухаються загадкові фігури. У правій стулці відображені найстрашніші і тривожні образи всього твору Босха: складні машини для тортур і чудовиська, породжені його фантазією. І. Босх. «Сад земних насолод» (триптих) (1500 – 1510 рр.)