Щоб передати на картині певний настрій, художники застосовують колорит — один із засобів виразності, який означає поєднання кольорів у гармонійну цілісність.

Колорит у живописі виконує також композиційні завдання, сприяє організації простору. Завдяки домінантному кольору і колірним акцентам увага концентрується на головному змісті твору.

Колорит буває теплим чи холодним, світлим або темним, яскравим чи приглушеним, насиченим або тьмяним. Головні кольори визначають загальний настрій картини, а завдяки другорядним ефект головних підсилюється і досягається кольорове багатство. Важливу роль у колориті пейзажу має колірний контраст.

Майстрів, які особливо відчувають тонкощі поєднань кольорів і демонструють цей цінний дар у власній оригінальній палітрі, називають колористами. До видатних українських колористів, що здобули світове визнання, належить Микола Глущенко.