1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

• закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

• вимкнути світло, закрити вікна та двері;

• зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);

• інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

• закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

• взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

• відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

• попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

• без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

• проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

• уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

• якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

• виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

– відключити живлення, закрити воду і газ;

• загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

• взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

• попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

• дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

• як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

• зберігати спокій і розсудливість;

• під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

• не піддаватися на провокації;

• надійно зачиняти двері;

• не підходити до вікон і не виходити на балкон;

• без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

• постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

• за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;

• намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

• якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

• не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

• виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

• уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

• нічого не просити, їсти все, що дають;

• якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

• уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

• спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

• при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

• під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

• під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

• взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

• за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

• дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;

• переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до поліції та медичних працівників.

8. Допомога у разі бомбардування фосфорними бомбами:

1. Не торкайтеся руками частинок фосфору на шкірі або на одязі.

2. Якщо є змога, занурте пошкоджену частину тіла у воду. Рясно поливайте або змочуйте водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору.

3. Обережно зніміть одяг, краще прямо у воді або продовжуючи поливати водою. Використовуйте пінцет або щось, чим можна зняти фосфор і обпалені частини одягу.

4. У разі потрапляння в очі: негайно промити очі великою кількістю прохолодної води (+20°С) протягом щонайменше 15 хвилин.

5. Обробити рани содовим розчином: 1 чайна ложка на 1 склянку води.

6. Уникайте застосування будь-яких мазей на ліпідній або масляній основі, які можуть збільшити поглинання білого фосфору. У жодному разі не використовуйте вату!

7. Не використовуйте перекис водню! Коли перекис розпадається, утворюється вода та кисень. Кисень викликає загоряння фосфору.

8. Якщо потерпілий у свідомості, дайте йому будь-яке знеболювальне, корвалол. Оскільки рахувати краплі не буде часу – половину чайної ложки.

9. Дайте потерпілому будь-який сорбент: активоване вугілля, ентеросорбент, харчову глину, атоксил. Не слід викликати блювоту у постраждалого.

9. Уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

• бойові частки ракет;

• авіаційні бомби;

• артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

• інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

• ручні гранати;

• стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

• патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

• вибухові пакети;

• петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

• гранати;

• димові шашки.

  • саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

• саморобні міни-пастки;

• міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до предмета;

• пересувати його або брати до рук;

• розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

• розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

• приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися після військових дій;

2. перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці- сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

Слід звертати увагу на:

• припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

• наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

• звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

• наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

• наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників поліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

• одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

• візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

• під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

• тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

• обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

• негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

• з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

• перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

• не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

• виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

• не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки»,«секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Нестабільна зимова погода, пов’язана з різкими температурними перепадами, цього року змушує бути вкрай обережними під час перебування на водоймах, вкритих кригою. Тож, не зайвим буде пригадати основні правила поведінки на льоду, що повинні убезпечити й дітей, і дорослих.

Розібратися в «тонкощах» правильної поведінки на крижаних водоймах в районах області допомагають працівники превенції поліції Полтавщини та служби з надзвичайних ситуацій. Найбільшу увагу приділяють школярам та рибалкам.

Про що розповідають правоохоронці? Насамперед про небезпечні фактори, яких потрібно уникати! А також про алгоритм дій, якого слід дотримуватися на льоду.

СЕРЕД ЗАБОРОН:

•    виходити на кригу біля берега. Лід не встигає добре промерзнути через слабкі морози –  можуть виникнути промоїни, тріщини й розриви

•    виходити на кригу з товстим шаром снігу. Під снігом крига завжди тонша! Тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

•    збиратися на льоду великими групами в одному місці. При переході по кризі необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду!

•    грати на тонкій кризі та з’їжджати на лижах або на санчатах з крутого берега на кригу. Через різке навантаження крига може тріснути

• виходити на лід у стані сп’яніння 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг та виходити на кригу, товщина і міцність якої вам невідомі! Найбільш небезпечними є перша та остання крига. Такий лід тонкий, неміцний та не витримує маси навіть маленької дитини.

ЯК СЛІД ПОВОДИТИСЯ НА КРИЗІ?

•    Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди. Перші кроки треба робити не відриваючи ноги від льоду.

•    Із собою потрібно мати лижі, мотузку, палицю та інші знаряддя, що можуть допомогти у критичній ситуації.

•    Переходити річку можна тільки у встановлених місцях, з товщиною льоду не менше за 15-20 см.

•    Кататися на ковзанах можна лише у перевірених та обладнаних для цього місцях.

УВАГА! Якщо лід почав тріщати або з’явилися характерні розколини, потрібно негайно повернутися на берег. АЛЕ (!) повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Це основні поради, що допоможуть уникнути проблем! Бажаємо вам і вашим рідним завжди обирати безпечний «шлях».