АКЦІЯ 16 днів проти насильства

https://docs.google.com/presentation/d/1d8DGkztvU3XELSbxfakQS4yvR9lsMaGn/edit?usp=sharing&ouid=113955791395318011293&rtpof=true&sd=true

16 днів.pptx

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться

Всеукраїнська кампанія

«16 днів проти насильства»

з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада Міжнародний день усунення насильства проти жінок

має на меті підвищення обізнаності широкої громадськості про системне насильство жінок всього світу: згвалтування, аб'юз, вбивства, домашнє насильства. Згадка про цю пам'ятну дату є підкреслення факту, що розмах та істинна природа проблеми часто є прихованими, замовчуваними, табуйованими.

День присвячений сестрам Мірабель, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухільо у Домінікані у 1960 році.

1 ГРУДНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДом

Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо *небезпечні ВІЛ* (вірус імунодефіциту людини) *і його кінцева стадія СНІД* (синдром набутого імунодефіциту).

СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.* Тому кожного *1 грудня людство говорить про цю проблему,* закликає всіх до боротьби з ним. Цей день *вперше почали відзначати 1 грудня 1988 року* з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн *прозвучав заклик до соціальної терпимості й розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.* З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

_Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це можливість дізнатися про факти щодо ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику._* Якщо *люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти* та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ-інфекцією *вони можуть* за допомогою цих знань *дбати про власне здоров’я і здоров’я інших*.

Крім того, *Всесвітній день боротьби зі СНІДом надає можливість продемонструвати підтримку людям, які живуть з ВІЛ,* одягнувши червону стрічку – міжнародний символ обізнаності про ВІЛ-інфекцію.

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

Міжнародний день людей з інвалідністю *був проголошений у 1992 році* Генеральною Асамблеєю ООН. Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, *посилити увагу до захисту* їх гідності, прав і благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю. У цей День необхідно побажати всім, хто не байдужий до цієї проблеми, сил, здоров'я та успіху. Захищаючи гідність людей з інвалідністю, ми захищаємо своє людське обличчя.

0-02-05-5fec1d24562a729b4351d5f8ec2be811cb31c0e69945fb2a65322ddefa6650e1_97a529c20c11ea32.mp4

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

Волонтер - це людина, що за власний бажанням, за потребою власної душі, не чекаючи визнання та винагороди витрачає свій час, вміння і здібності, сили та власні гроші на безоплатну роботу на користь соціуму чи якійсь людині, сім'ї. У нашій країні дуже розвинений волонтерський рух. Волонтерами стають навіть діти 7 років. Кожен з вас може долучитися до волонтерства, якщо маєш бажання заходь за посиланнями: блог волонтерів, як стати волонтером

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

Саме після трагічних подій цього дня, чоловіки Канади в 1991 році започаткували Білу Стрічку як символ активізму проти насильства над жінками та дітьми. Дівчата були вбиті молодим чоловіком через те що вчилися у політехнічній вузі, він розрахував це як ознаку фемінізму. Було вбито 14 жінок студенток та працівників інституту, після нападник вбив себе. Як виявило розслідування Марк Лепін був сином франко-канадської матері та алжирського батька. Його батько сам зазнав фізичного насильства, був продавцем інвестиційних фондів та не вважав жінок рівними чоловікам. Він фізично та словесно ображав свою дружину та сина. Коли Гамілю було сім років, його батьки розлучилися; незабаром після цього його батько припинив спілкування зі своїми дітьми. Його мати повернулася працювати медсестрою, щоб утримувати сім’ю, і через її графік діти жили в інших сім’ях протягом тижня. У 14 років Гаміль змінив своє ім’я на «Марк Лепін», пославшись на свою ненависть до батька як причину взяття прізвища матері. Лепін намагався приєднатися до канадської армії взимку 1980–1981 років, але, згідно з його передсмертним листом, йому було відмовлено, оскільки він був «антисоціальним». Коротка біографія стрільця, яку поліція оприлюднила наступного дня після вбивства, описує його як розумного, але неспокійного. Йому не подобалися феміністки, кар’єристки та жінки в традиційно чоловічих професіях, таких як поліцейські.

Людство повинно продовжувати працювати над усуненням безглуздого насильства над жінками. Пам’ятаймо та вшануймо життя не лише 14 жінок, які були жорстоко вбиті в 1989 році в Політехнічній школі в Монреалі, але й усіх жінок, які стали жертвами гендерно зумовленого насильства.