Як не загубитися у вирі інформації
Як правильно читати новини
Вам здається: що більше новин ви читаєте, то більше тримаєте все під контролем? Вам тільки здається.
Насправді ж ви просто декілька разів перечитуєте одну й ту саму новину в різних інтерпретаціях, витрачаючи на це такий потрібний час та енергію.
Ввести в оману та зібрати інформацію
Бійці ЗСУ не читають новини про те, що відбувається на фронті, вони отримують інформацію від штабу. Все, що ми бачимо в інфопросторі, націлене на мирне населення.
На жаль, наслідки фейкової атаки в умовах війни можуть бути колосальними. Фейкові новини можуть загрожувати не тільки вашому емоційному станові, але й напряму життю та здоровʼю — зривати евакуацію, допомагати окупантам створити собі живий щит із населення. Це те, чим активно користується ворог.
Крім того, коли є масив новин про наші успіхи на фронті, багато людей піддаються ейфорії, їм починає здаватися, що наш ворог взагалі не дуже розумний, що нам боятись нічого. І це нас починає розслабляти.
От, наприклад, коли громадян стали просити не викладати фото та відео обстрілів, не ділитися інформацією про переміщення військ у соцмережах, деякі пабліки та користувачі писали: «Російська розвідка не сидить у телеграмі», «Та вони ж не дивляться мої сторіз». І це, звичайно ж хибна думка. Бо вони дивляться.
Звичайно, вони це роблять не вручну, процес автоматизовано. Є навіть відкриті мережі, за якими можна проаналізувати згадки у відкритих джерелах інформації (наприклад, про запаси їжі, боєприпасів тощо). Один клік — і перед вами поточна ситуація в Харкові на основі твітера, вконтакті та ютуба. У визначеній локації, з розстановкою міток, звідки надійшла інформація.
Памʼятайте, що в кожному фото та відеофайлі наявні метадані. Тож навіть якщо ви не вказуєте адресу, але надсилаєте файл, ворог так само легко зможе відслідкувати, де зроблено знімок, записано відео.
Як тоді читати?
- Перевірте кількість підписників та який контент публікує ця людина.Звичайно, це не панацея, бо підписників можна закупити, нагнати ботів. Проте слідкуйте, щоб у каналу або сторінки було багато підписників і він був верифікований — мав синеньку галочку. Також звертайте увагу, який контент публікується, — новини чи експертний аналіз. Аналітичні матеріали вважаються субʼєктивними, часто це висновки експерта, прогнози, засновані на фактах, а не самі факти, тому сприймати таку інформацію, а тим паче ділитися нею, потрібно вкрай обережно.
- Має бути джерело інформації. Якщо джерело не вказане, запитайте. Якщо не відповідають — не вірте новині.Першоджерелом інформації має бути офіційна особа або служба. Якщо такого першоджерела нема, новина вірогідно є фейком.
- Перевірте, чи є новина в інших ЗМІ. Дайте новині трохи часу.Не приймайте на віру одну єдину публікацію. Якщо новина достовірна, вона має зʼявитися в декількох ЗМІ.Памʼятайте, що журналісти — це живі люди, вони також можуть поспішити, помилитися й видати на-гора не достатньо перевірену інформацію. Проте зазвичай за 10-15 хвилин помилку помітять та виправлять. Тож давайте публікаціям час та перевіряйте, чи поширюють інформацію інші видання.
- Уважно прочитайте першоджерело інформації.В публікаціях можуть подаватися різні інтерпретації новини. Читайте першоджерело, щоб скласти власну думку щодо тієї чи іншої події, висловлювання посадової особи тощо.
- У новині насамперед має бути факт, а не оціночне судження.Краще уникати публікацій, які починаються з емоційних заяв. Навіть в офіційних джерелах. Дуже важливо, щоб новина починалася з факту — де сталося, що саме сталося, коли, в якій кількості й таке інше.
- Коментар має бути від експерта.Звичайно ж в інформаційній війні бере участь дуже багато «диванних експертів». Зараз для багатьох ділитися своєю думкою в інтернеті дорівнює почуватися потрібним та корисним. І це ніхто не забороняє, ми живемо у вільній країні. Проте вірити й далі ділитися краще думками тих людей, які дійсно є експертами з того чи іншого питання. Гугліть імʼя та прізвище того, хто написав експертну статтю, шукайте підтвердження експертності цієї людини.
- Шукайте візуальне підтвердження.Бажано, щоб новина мала фото- або відеодоказ. Стежте, щоб це не була одна фотографія з одного ракурсу. Спробуйте знайти, де вперше було опубліковане візуальне підтвердження.
- Зважайте на деталі. Переконайтеся, що візуал не відредаговано й не відфотошоплено.
- Перед тим, як поширити інформацію, зробіть вдих і повільний видих.Не піддавайтеся паніці й підходьте до читання та особливо до шерингу новин з холодною головою. Діліться тільки підтвердженими фактами з джерел, яким точно можна довіряти. Поширюючи новину, ви берете на себе відповідальність.Памʼятайте, що, по-перше, будь-яка публікація може виявитися фейком, по-друге, ділячись інформацією з підписниками у соцмережах або з друзями в чатику, ви впливаєте на них, наприклад, можете деморалізувати. Зараз важливі новини дуже швидко дістаються до читачів, люди дізнаються все й самостійно. Тож двічі подумайте, чи варто зайвий раз засмічувати інфопростір.
Ната Паламаренко PR-менеджерка платформи «Моє місто»