відновлення після стресу

Що, ще чекати?  Як жити після?  Не знаю, що буде далі. Зараз страшно щось планувати наперед.  Найчастіше саме це можна почути від людей. Важко сказати, що буде далі. Коли життя повернеться до того, що раніше вважалося нормальним… І чи взагалі повернеться?  Ці питання виникають у голові постійно і стають причиною тривожної поведінки, неврозів та панічних атак.  Для багатьох дорослих невизначеність,  найстрашніше катування . Та все ж  є кілька способів подолати почуття внутрішньої невизначеності та жити далі.  

Просто почніть щось робити в напрямку своєї цілі. Не будуйте грандіозні плани. Робіть потрохи, рухайтеся  у напрямку своєї мети і намагайтеся її досягати. Нехай це буде по кроку в день. Нехай це буде не 10, як ви робили до війни.  

По-друге, треба пам'ятати, що має бути бажання рухатися в тому напрямку, в якому вам потрібно. Якщо людині не цікаво, але вона продовжує це робити, це тільки виснажує, і у цьому випадку дуже важко досягнути цілі. Одна з найважливіших складових, щоб досягти успіху — вам повинно подобатися те, чим ви займаєтесь.  Ваші мрії та плани – це частина вашої особистості. Ніщо це не змінить. Не викреслюйте їх раз і назавжди, бо розпочалася війна. Це ваша внутрішня опора. Будьте певні: настане день, коли ви зможете реалізувати задумане повною мірою. Збережіть цю віру, як  вогник  у  душі! 

Наповнюйте своє життя смислами. Складно перемогти апатію, якщо немає сенсу прокидатися вранці. Заради майбутнього — хто його будуватиме, крім вас? Заради дитини - на кого вона зможе покластися, якщо ви зламаєтеся? Завжди психічно легше рухатися  вперед невеликими інтервалами, тому встановлюйте  чіткі конкретні дати коли ви  зробите певне діло.  Життя продовжується  незважаючи на обставини навколо і  потрібно все одно далі жити й будувати собі плани на майбутнє  з урахуванням сьогоденних подій. 

Таким чином, крок за кроком,  ми будемо  повертатися в ту колію, де ми знаходилися раніше  і знов ставати продуктивними. Потихеньку-потихеньку  відбудувати своє життя, відновлюватися, самим, а після відновлювати та розвивати суспільство, нашу Україну.  Якщо вам  складно знайти опору,  пишіть мені будемо шукати разом.