1.4. Середовище маркетингу

Кожне підприємство діє в умовах певного середовища, оскільки воно змушене купувати сировину, наймати робочу силу, займатися збутом готової продукції, дотримуватися законів і нормативних актів тощо. Відповідно, сили середовища чинять вплив як на організацію процесу виробництва чи надання послуг, так і на маркетингову діяльність.

Чинники середовища, з яким служба маркетингу підприємства перебуває у постійному контакті, у своєму комплексі формують маркетингове середовище підприємства, яке поділяється на внутрішнє та зовнішнє (рис. 1.3).

Чинники внутрішнього середовища маркетингу поділяються на ті, що підконтрольні вищому керівництву підприємства, і на ті, що підконтрольні і підзвітні службі маркетингу.

До чинників, підконтрольних вищому керівництву підприємства належать:

— сфера діяльності підприємства;

— загальні цілі підприємства;

— роль маркетингу в загальній діяльності підприємства;

— корпоративна культура;

— інші підприємницькі функції, крім маркетингових.

До чинників, підконтрольних і підзвітних службі маркетингу, належать:

— організація маркетингу (визначення виду маркетингу);

— вибір цільового ринку (розмір ринку, характеристика ринку);

— розробка комплексу маркетингу (4-«Р»);

— формування маркетингових цілей (імідж, прибуток тощо);

— контроль маркетингу (поточний, періодичний).

Зовнішнє середовище маркетингу, у свою чергу, поділяється на мікросередовище і макросередовище. Причому на чинники мікросередовища керівництво підприємства безпосередньо або служба маркетингу опосередковано можуть здійснювати вплив, а на чинники макросередовища це робити значно складніше.

До основних чинників мікросередовища належать: споживачі; постачальники; конкуренти; інші контактні аудиторії.

Макросередовище формують: політика країни, у якій діє підприємство; законодавство; стан економіки країни; наявні технології; екологія; соціальна відповідальність; культурне середовище; система засобів масової інформації.