Історія школи: від минулого до сьогодення

Школа – це велика родина, яка об’єднує людей різного віку. Чим довша історія школи, тим більша кількість людей пов’язана з нею. Саме вона, як мати, дала путівку в життя багатьом. І саме шкільні дні і роки залишаються в нашій пам’яті найяскравішими сторінками з нашого дитинства і ранньої юності, сповненими світла і добра. 

Шкільні роки – це 3000 днів, які ми всі прямували і прямуємо до школи. І добре, що в нашій школі є свій літопис, своя історія, де по зернятах зібрано все про її жителів – учнів, вчителів. Щоб можна було в будь-який момент повернутися, доторкнутися до свого дитинства – країни, якої немає на карті, та яку дуже легко знайти. Вона поряд, у нашій пам’яті. Аби пам'ять була міцною і тривалою необхідно її відтворити в історії школи.

ГАЗЕТА   21 КАНАЛ   ЗВІТ ПРО ЗУСТРІЧ ВИПУСКНИКІВ

Позліталися   до  рідної  школи   колишні  учні,  щоб  поспілкуватися,  

згадати,  порадіти  та  посумувати, зустрітися  із  незабутнім  дитинством  та  юністю. 

Цьогоріч на таку зустріч  злетілися-з’їхалися випускники різних років,   які, навіть сягнувши найвищих вершин, усе ж уміють бути вдячними рідній школі в цілому та учителям зокрема за досвід і знання, які вони щедро отримували у стінах рідної Alma-mater.

Приємно було бачити випускників, які навіть через  50 років   (1967 рік випуску) не забули стежки, якою щодня поспішали до рідної школи.

Вир життя розкидав випускників школи по різних шляхах, по-різному склалися  їхні долі. Дехто так і проживає в рідному місті,   багато хто торує життєві шляхи далеко від отчого дому, а інших доля закинула так далеко, що через велику відстань не змогли приїхати на зустріч, але  душею і подумки були поряд із однокласниками .

Аби створити урочисту атмосферу, дати  змогу  повернутися в дитинство, у фойє школи  звучала музика. Випускників радо зустрічали вчителі та  учні . Дівчатка 6 класу дарували кожному випускнику дзвіночок – своєрідний символ любові до навчального закладу, в якому  провели 10 незабутніх років.

Свято спогадів і сподівань продовжилося в актовій залі, де також зібралися  випускники, які хоч і не досягли ювілейної дати, але не могли не скористатися нагодою знову побувати в рідних стінах.

 Як годиться, теплими словами та найкращими побажаннями зустріла  колишніх випускників директор школи Марія Вікторівна Михайлова, яка вже 10 років  керує школою.

Випускники, учителі та учні школи  хвилиною мовчання вшанували  пам'ять учителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільного порогу, бо їхні душі відлетіли у вічність.

Свято продовжилося віршованими та пісенними дарунками від учнів школи,  які з великою радістю дарували випускникам свою творчість.

Ця зустріч – справжнє  родинне свято, під час якого всі присутні злилися у стоголосий хор,  виконуючи  пісню «Изгиб гитары желтой» - своєрідний гімн випускників усіх поколінь.

Не обійшлося без спогадів, жартів із шкільного життя, мудрих порад та настанов  досвідчених випускників, які багато досягли у своєму житті. Ще довго лунали оплески та гучне «Браво!» не лише на адресу юних артистів, а й випускників. На згадку про цю зустріч  було зроблене загальне фото, аби створити своєрідний місток між  поколіннями, передаючи у спадок найкращі миттєвості шкільного життя.

Одним словом, це був ще один день дитинства, хоч уже й дорослих людей, ще на один день усі вони стали веселими, безтурботними учнями.

Прощаючись із випускниками минулих років, директор школи М.В.Михайлова   підкреслила: « Ми пишаємося всіма, хто натхненно черпав знання в нашому храмі науки і, вийшовши із затишних кабінетів та гамірних коридорів, зберігає дитячий запал у своїх серцях; невтомною працею й інтелектуальним потенціалом стверджує велич України; пише живі сторінки історії нашої школи. 

Дорогі випускники, пам’ятайте, що Ви завжди бажані гості в рідній школі. Ми чекаємо Вас, незалежно від року випуску, рангів та посад, адже саме у стінах Alma-mater ви маєте виняткову можливість розповісти про свої досягнення і злети,  поринути в теплу, незабутню атмосферу шкільного життя, продовжуючи її багаті традиції та історію»

Короткі історичні відомості про заснування школи та її адреса.

Історія нашої школи починається у далекому 1929 році.       Перший випуск учнів 10-го класу був у 1939 році. Директором      школи тоді  був  Константінов Анатолій Трохимович . Будівля школи , за спогадами  старожилів , тоді знаходилася в райцентрі по вулиці, яка зараз носить  ім'я Степняка-Кравчинського .   У 30-х роках школу було переведено на вул.  Франка,  18, що в знаходиться в районі Нової Балашівки.  За цією адресою була збудована нова  двоповерхова будівля школи . 

 Під час  Великої Вітчизняної війни цю будівлю було  зруйновано німецько – фашистськими загарбниками .  Після закінчення  війни  школа  відновила свою роботу у пристосованих барачних приміщеннях, що знаходилися  в районі сучасної  вулиці Степняка –Кравчинського .  На початку 50-років ХХ століття на місці зруйнованої школи  по вулиці Франка , 18 почалося  будівництво  нової будівлі,  яка, за планом, мала стати  госпіталем. Але після закінчення  будівництва,  у 1952 році було прийняте рішення про  перепрофілювання  будівлі у школу . Таким чином, з 1952 року середня школа №23 почала працювати у новому приміщенні за адресою вул. Франка, 18 , а у 1953 році з приміщення нової школи перший випуск 10-го класу пішов у доросле життя . 

Директори загальноосвітньої школи №23.

Константінов Анатолій Трохимович    1929-1940 р. р 

Мумига Андрій Федорович

 1945-1955 р. р. 

Пархоменко

Олексій Степанович 

1955-1964 р. р.

Матюшенко Марія Опанасівна 1964-1966 р. р.

Шутенко Віктор Михайлович

 1967-1973 р. р.

Добробатько Леонід Йосипович 1973-1978 р. р.  

Чебанна Світлана Олександрівна  

1978-1981 р. р.

Корінний Мусій Захарович 1981-1985 р. р.

Сокотнюк Валентина Леонідівна 1985-1986 р. р.

Півнева  Віра Давидівна   1986-1987 р. р.

Микитенко Віктор Тимофійович 

 1987-2000 р. р.

Нестеренко  Юрій Борисович 2000-2002 р. р.

Пупишева  Валентина Яківна    2002-2006 р. р  

Михайлова Марія Вікторівна 2006 р.

....

Вчителі, які працювали у загальноосвітній школі №23 і брали участь у Великій вітчизняній війні 1941-1945 р. р.

Вчителі відмінники освіти   загальноосвітньої школи №23. 

1979 по 2010 роки вчителем української мови та літератури і заступником директора.

Яскраві особистості – випускники загальноосвітньої школи №23. 

працював військовим льотчиком винищувачем у   збройних силах.

Школа славиться своїм  випускниками . Більше 5 тисяч учнів одержало освіту в цих стінах . Серед них представники  різних   професій: це інженери,викладачі, юристи, музиканти, лікарі, військовослужбовці , будівельники, вчені, дипломати , робітники заводів  і  фабрик . Серед них Сидоренко Наталія (кандидат юридичних наук), Яковенко Олександр Васильович ( заступник декана факультету ОПР ДЛАУ),  Литвин С.П. (заст.начальника міського упр.юстиції), Мурований В.Ж.(очолює ОДТРК) … 

Це Душейко  Любов  Федорівна , Таран Ніна Захарівна , 

Мала  Олена Пантеліївна , Долженко Ніна Іванівна ,

 Микитенко Віктор Тимофійович , Ткаченко Людмила Денисівна , Майстренко Лідія  Сергіївна, Шевцова Майя Миколаївна,

 Крендель Ральф Давидович, Карпеєва Ізабелла Ізрайлівна , 

Медведєва Тамара Василівна , Бондарев  Віктор Йосипович, 

Лісовська Тетяна Андріївна, Науменко Надія Євдокимівна, 

Фадєєва Наталя Віталіївна, Смага Лариса Петрівна, 

Іщенко Ірина Григорівна, Мазура Олена Михайлівна, 

Усков Олег Григорович, Проценко Любов Іванівна, 

Пономаренко Наталія Василівна, Півень Світлана Олександрівна, 

Кудря Людмила Григорівна, Чумаченко Алла Миколаївна, 

Лігостова Людмила Борисівна, Джоган Наталія Петрівна, 

Зороляк Алла Олексіївна, Висоцька Валентина Михайлівна, 

Яценко Оксана Євгенівна, Литвин Світлана Павлівна, 

Кохно Сергій Йосипович, Тканова Любов Григорівна, 

Михайлова Марія Вікторівна, Паливода Олена Миколаївна, 

Махотка Валентина Леонідівна, Шкатула Лариса Павлівна, 

Васильєва Ірина Дмитрівна, Волкова Ірина Вікторівна, 

Тканова Любов Григорівна, Кондратенко Наталія Олександрівна