ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ СЕРЕД ДІТЕЙ

Серед соціальних та медичних проблем суспільства туберкульоз посідає особливе місце. Туберкульоз супроводжує людство з часів його появи. Туберкульозом хворіють і продовжують хворіти в усіх країнах світу. Нажаль, не тільки хворіють від нього, але й помирають.

Зросла кількість важких і занедбаних форм туберкульозу, з’явились нові проблеми – розвиток резистентних форм туберкульозу та поступове збільшення кількості хворих на туберкульоз і СНІД. Залишається актуальною проблема великої кількості хворих туберкульозом, які відносяться до соціально дезадаптованої категорії населення.

Лікування туберкульозу є тривалим та довговартісним.

Туберкульоз - важке інфекційне захворювання, збудником якого є туберкульозна паличка. Основне джерело інфекції – людина, хвора на туберкульоз. Основний шлях зараження – повітряно-крапельний.

Початковий туберкульоз розвивається в 5 – 7% заражених, а у решти – виявляється тільки при зміні туберкулінових реакцій.

Вторинний туберкульоз проявляється у вигляді різних клінічних форм і характеризується запальним процесом різної тривалості, нерідко з видозміненням легеневої тканини, її розпадом, утворенням порожнини

(каверни).

Основними методами, що дозволяють поставити діагноз туберкульозу, є: мікробіологічні, рентгенологічні, для дітей – туберкулінодіагностика ( проба Манту ).

У дітей переважають позалегеневі форми туберкульозу, а саме: туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів та туберкульоз шкіри. Однак ускладнює ситуацію той факт, що особливістю захворюваності на сухоти серед дітей, на відміну від дорослих, є співвідношення ураження легень та позалегеневого туберкульозу. І тут показники далеко не втішні. Статистика свідчить, що у структурі захворюваності дітей на позалегеневий туберкульоз 74% складає туберкульоз органів дихання і 26% - туберкульоз інших органів. В останньому випадку найбільш поширені ТБ кістково-суглобової системи та периферичних лімфатичних вузлів. При цьому у дітей ТБ кістково -суглобової системи зріс на 14%.

Для профілактики туберкульозу у дорослих проводяться флюорографічні обстеження, у дітей - вакцинація на 3 – 5 день від народження та ревакцинація ( повторне введення вакцини ) - в 7 років. Для визначення напруги імунітету та інфікованості щорічно проводиться проба Манту, починаючи з 1 року до 18 років.

Як виявляють туберкульоз серед дітей?

У зв’язку з тим, що флюорографічне обстеження проводять серед дітей і підлітків лише з 15-ти років, для раннього виявлення інфікованості серед дітей і підлітків використовують щорічні постановки туберкулінових проб Манту. Постановка проб Манту використовується з метою відбору контингенту серед дітей і підлітків для ревакцинації проти туберкульозу; для раннього виявлення початкових і локальних форм туберкульозу у дітей і підлітків; для визначення інфікованості дитячого і підліткового населення.

Якщо через 48-72 години на шкірі передпліччя, де була проведена проба Манту, не з’являється почервоніння, це свідчить про те, що дитина не заражена туберкульозною паличкою, проба в такому випадку вважається негативною. Поява почервоніння і припухлості на місці туберкулінової проби Манту у дитини, свідчить про інфікованість туберкульозом , проба в такому випадку вважається позитивною.

Чи шкідливі протитуберкульозна вакцина та проба Манту?

Всі батьки повинні знати, що туберкулінові проби і протитуберкульозна вакцина не шкідлива для здоров’я дітей. Це підтверджується тривалим періодом застосування цих процедур. Протитуберкульозні щеплення оберігають дітей від захворювання.

Інколи батьки відмовляються від проведення щеплень проти туберкульозу та постановки проб Манту. Альтернативи цим заходам немає, адже вони є найбільш результативними для діагностики та профілактики туберкульозу.

Щороку в Україні хворіє до 35 % дітей, які не були щеплені. При аналізі випадків туберкульозного менінгіту встановлено, що 82 % захворілих на цю недугу дітей були або не вакциновані, або вакцинація у них була не ефективною.

Туберкульоз і діти

У віковій структурі захворюваності дітей на туберкульоз помітне підвищення відсотка дітей раннього віку з ускладненим перебігом хвороби, при цьому найчастіше спостерігається прогресування прогресу з розвитком менінгіту, міліарного туберкульозу та казеозної пневмонії. Особливо це стосується дітей грудного віку, в котрих імунна система є недосконалою і не має ефективного захисту від туберкульозу. Значну кількість дітей, які захворіли на туберкульоз, становлять особи дошкільного віку. З року в рік зростає число померлих від туберкульозу дітей. Вмирають не лише діти раннього віку, які є найчутливішими до туберкульозної інфекції, а й є випадки смерті дітей старшого віку.

Наукові дослідження показали, що обсяг і якість профілактичних заходів, в тому числі раннє виявлення туберкульозної інфекції та ефективність специфічної профілактики БЦЖ в Україні, особливо останніми роками, були недостатніми.

Вивчаючи причини несвоєчасного виявлення туберкульозу, встановлено недостатню настороженість педіатрів щодо цієї недуги, їх необізнаність з питань раннього та діагностики хвороби. Не налагоджено співпрацю між педіатрами і фтизіатрами. Про це свідчить тривале (від одного місяця до 1.5 року) помилкове лікування дітей, хворих на туберкульоз, нерідко у кількох лікарнях з приводу інших хвороб.

Після проведення туберкулінодіагностики не контролюється своєчасність обстеження на туберкульоз дітей з інтенсивними та гіперергічними реакціями на туберкулін. До того ж, значна кількість джерел інформації не виявляється або несвоєчасно виявляється, внаслідок цього багато дітей з невідомих вогнищ інфекції, які повинні спостерігатися фтизіатром, не знаходяться на диспансерному обліку і профілактичні протитуберкульозні заходи серед них не проводяться.

На основі багаторічних наукових досліджень розроблено заходи щодо організаційних форм виявлення та запобігання туберкульозу в дітей в умовах епідемії туберкульозу. Розроблені заходи щодо організації раннього та своєчасного виявлення туберкульозу відрізняються від існуючої тактики виявлення посиленням протитуберкульозних заходів у групах ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп, а туберкулінодіагностика серед цього контингенту дітей проводиться нерегулярно. Другою особливістю є обов’язкове проведення туберкулінодіагностики дітям, котрі звернулись у поліклініку чи стаціонар з приводу будь-якої хвороби, за винятком протипоказаної. Це спричинено тим, що більшу кількість дітей, яких виявили при зверненні за медичною допомогою, тривало помилково лікували з приводу інших хвороб

Основними протитуберкульозними заходами серед дітей вважаються:

• профілактичні, до яких відносяться: вакцинація і ревакцинація;

• хіміопрофілактика;

• ізоляція дітей із мікобактеріального вогнища;

• оздоровлення дітей у дитячих колективах та сім’ях;

• санітарно-освітня робота серед населення;

• вакцинація і ревакцинація;

• хіміопрофілактика;

• ізоляція дітей із мікобактеріального вогнища;

• оздоровлення дітей у дитячих колективах та сім’ях;

• санітарно-освітня робота серед населення;

• раннє виявлення туберкульозу;

• організація диспансерного спостереження: педіатром за дітьми груп ризику щодо туберкульозу;

• фтизіатром за дітьми, які живуть в умовах контакту з хворим на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та дітьми, хворими на туберкульоз;

• педіатром за дітьми груп ризику щодо туберкульозу;

• фтизіатром за дітьми, які живуть в умовах контакту з хворим на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та дітьми, хворими на туберкульоз;

• організація лікування хворих на туберкульоз дітей до їх одужання.

Протитуберкульозні заходи серед дітей здійснюються загальною медичною мережею, протитуберкульозною і санітарно-епідемічною службою.

Підкреслено, що для раннього та своєчасного виявлення туберкульозу в умовах епідемії хвороби протитуберкульозні заходи слід спрямовувати у таких напрямках:

• серед здорового контингенту дітей;

• груп ризику, що знаходяться на диспансерному обліку в дитячих поліклініках;

• груп ризику, що спостерігаються в протитуберкульозному диспансері;

• контингентів, що є під наглядом фтизіатра у протитуберкульозному диспансері (виявлення загострень процесу).

Дотримуючись розробленої методики організації протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу, ефективність раннього виявлення туберкульозної інфекції підвищується у 2,8 раз. Запропонована методика у перспективі підвищить настороженість педіатрів щодо туберкульозу, налагодить співпрацю між педіатрами та фтизіатрами.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!Щоб не захворіти на туберкульоз необхідно повноцінно харчуватися, не мати шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя, своєчасно проводити щеплення!

ЗУПИНЕМО ТУБЕРКУЛЬОЗ РАЗОМ!

24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Для привернення уваги до проблеми туберкульозу та на відзначення 120 річниці відкриття Робертом Кохом мікобактерії туберкульозу згідно з Указом Президента України 24 березня визначено як Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз.

Туберкульоз становить серйозну загрозу для здоров’я всього людства. Цю хворобу не ліквідовано в жодній країні світу. У багатьох країнах було передчасно послаблено боротьбу з цим захворюванням, що спричинило вихід ситуації з-під контролю.

Кожні 4 секунди житель Землі захворює на туберкульоз, а кожні 10 секунд від цієї хвороби помирає одна людина. Згідно з останніми даними ВООЗ збудником туберкульозу інфіковано третину населення Землі, щороку реєструється більш ніж 9 млн. нових випадків захворювання туберкульозом, у т.ч. 700 тис. випадків серед людей з ВІЛ і 500 тис. випадків мультирезистентного туберкульозу. Майже 80% випадків припадає на країни Східної, Центрально-Східної Європи та Африки. Щороку туберкульоз забирає життя в 2 млн. людей.

В Україні за даними статистики щодня реєструється 82 хворих на туберкульоз людей (половина із них – бактеріовиділювачі) і 30 хворих вмирає.

Нині туберкульоз – одна з найбільш загрозливих хвороб для всього людства. Від цієї недуги у цілому світі помирає більше хворих, аніж від всіх інфекційних та паразитарних хвороб разом взятих.

Щорічно в світі хворіють на туберкульоз 10 млн. осіб, у тому числі 4-4,5млн. – із бактеріовиділенням, і помирає від нього близько 3 млн. осіб.

Кожний хворий, якого не вилікували від туберкульозу, може заразити 15-20 і більше людей.

Туберкульоз – хвороба інфекційна і збудником його є мікобактерія туберкульозу.Є багато видів туберкульозу: людський, бичачий, пташиний, мишачий та інші і всі вони можуть уражати людину. Всі вони дуже стійкі у навколишньому середовищі. Так, збудники туберкульозу зберігаються в ґрунті 1-2 роки, у річковій воді до 5 місяців, у вуличному пилу до 10 діб. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.

Зараження відбувається повітряно-крапельним(через вдихання повітря),повітряно-пиловим(через вдихання зараженого пилу), а такожаліментарним шляхом– через їжу, посуд, побутові речі. Однак, найчастіше заражаються туберкульозом від хворих на туберкульоз легень, які кашляють і спльовують харкотиння, зокрема члени сім’ї, сусіди, співробітники.

Основним резервуаром туберкульозної інфекції є хворі на туберкульоз із бактеріовиділенням.

Найбільша захворюваність на туберкульоз спостерігається серед осіб у віці 20-50 років. Висока захворюваність на туберкульоз серед осіб, що хворіють на алкоголізм і наркоманію, осіб без визначеного місця проживання, мігрантів.

Вкрай несприятлива епідемічна ситуація з туберкульозу склалася у виправно-трудових закладахсистеми Міністерства внутрішніх справ України, де захворюваність майже у 80 разів перевищує аналогічний показник серед всього населення.

Всі симптоми туберкульозу легень можна розподілити на респіраторні та загальні.

Найчастішими респіраторними ознаками туберкульозу легеньє кашель і харкотиння. При гострій респіраторній вірусній інфекції ці симптоми тривають 1-2 тижні. У всіх осіб, які кашляють і виділяють харкотиння більше 3-х тижнів, треба досліджувати харкотиння на мікобактерії туберкульозу. Із респіраторних ознак туберкульозу можливі кровохаркання, біль в грудях, задишка, хрипи, часті застудні недуги.

Загальні симптоми туберкульозувключають втрату маси тіла, підвищення температури тіла, пітливість, особливо вночі, швидку втомлюваність, загальну слабкість, втрату апетиту. Ці та респіраторні симптоми поступово наростають впродовж тижнів і місяців.

Діагностиці допомагають дослідження харкотиння на мікобактерії туберкульозу, рентгенологічне обстеження, гістологічне дослідження.

Що треба зробити, щоб своєчасно виявити туберкульоз чи запобігти його виникненню?

Профілактична флюорографіязаймає провідне місце серед методів виявлення туберкульозу у дорослого населення.

Флюорографічним профілактичним обстеженням підлягають особи у віці від 15 років і старші. Повторне обстеження молодь проходить перед закінченням середньої школи.

Суцільне обстеження населення на туберкульоз проводиться з 18 років, 1 раз у 2 роки.

Є обов’язковий перелік контингентів іконтингенти підвищеного ризику на захворювання туберкульозом(особи з залишковими змінами після вилікуваного туберкульозу, хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку і 12-палої кишки, з оперованим шлунком, психічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією, після тривалого лікування гормональними препаратами), обстежуються не рідше одного разу на рік.

Флюорографія проводиться з метою своєчасного (доклінічного) виявлення хворих на туберкульоз, онкологічні та неспецифічні захворювання легень, плеври та межистіння.

Одним із найважливіших заходів у боротьбі з туберкульозом є ефективне лікування хворих на цю недугу, яке має суттєве епідеміологічне значення, бо попереджує формування резервуару інфекції та нових випадків туберкульозу, а також є шляхом до позбавлення від недуги хворим.