Освітні програми
Навчально-методичне забезпечення КЗДО № 220.pdfОсвітні програми, що реалізуються в КЗДО № 220:
Всі вікові групи КЗДО працюють згідно "Базового компоненту дошкільної освіти" (нова редакція).
Групи дошкільного віку – за Комплексною освітньою програмою "Стежинки у Всесвіт", яка забезпечує всебічний розвиток особистості дитини, формуючи її за лініями розвитку та сферами життєдіяльності.
Групи раннього віку – навчаються за Комплексною додатковою освітньою програмою "Українське дошкілля".
Комплексна освітня програма:
«Стежинки у Всесвіт», освітня програма, ред. 2020 р. (науковий керівник Крутій К. Л.).
Парціальна освітня програма:
«Граючись, вчимося. Англійська мова», програма та методичні рекомендації, старший дошкільний вік (автори: Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.).
Дивіться також:
БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Становлення України як демократичної держави, її входження у єдиний європейський освітній простір зумовили прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системидошкільної освіти, гуманізації її цілей та принципів. Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, осучаснення світоглядної позиції, переосмисленнявиховних і навчальних завдань, модернізація змісту – пріоритетні напрями реформування системи дошкільної освіти у ХХІ столітті.
Сучасний соціокультурний простір України пропонує зростаючій особистості цінності різної морально-духовної вартості, детермінує одночасне співіснування творчого йспоживацького ставлення до життя, гуманістичних і деструктивних установок. З одного боку, дитину навчають бути доброзичливою, толерантною, совістливою; з іншого – в реальному житті вона стикається з культом сили, грошей, ілюзорно легкого досягнення успіху. Ставлення дитини до життя формується під впливом стихійних факторів. Тому за відсутності спеціально організованої систематичної освітньої роботи, спрямованої на визначення справжніх життєвих пріоритетів, визнання пріоритету розвитку особистості в дошкільному дитинстві, розкриття ідеї про цінність й смисл життя, дитині дошкільного віку важко гармонійно увійти в широкий світ, зорієнтуватися в ньому, визначити своє домірне місце.
Процес оновлення дошкільної освіти має базуватися на закономірностях розвитку соціального, інформаційного й освітнього просторів нашої держави, багатовимірностівзаємодії сучасного дошкільника з оточуючим світом, враховувати світові тенденції.
Дошкільна освіта, як перша самоцінна ланка, має гнучко реагувати на життєві реалії, відповідати соціальним запитам, оснащувати якісною та життєво необхідноюінформацією, плекати уміння та навички компетентної поведінки, свідомого самовизначення, формувати здатність чинити опір руйнівним зовнішнім впливам, допомогти реалізуватисвій природний потенціал.
Актуальність оновлення державного стандарту дошкільної освіти визначається соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації наособистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності як основу для формування в дитини інтегративного образу світу, здатністю до відповідальногосамовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого тілесного, душевного та соціально-морального здоров’я.
Ключовою фігурою дошкільної освіти має стати дитина з самоцінністю її буття, неповторністю душевного світу, творчим самовираженням. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно розвивальні. Ці ідеї покладені в основу розробки Базового компонента дошкільної освіти України – державного стандарту, яким визначено вимоги до розвиненості, вихованості та навченості дитини дошкільного віку та умов, за яких вони досягаються.
Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законів України “Про освіту”, “Продошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, інших державних нормативних актах у галузі дошкільної освіти.
Основними засадами створення Базового компонента виступили:
визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;
збереження дитячої субкультури;
створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення;
повага до дитячого “Я”, врахування індивідуальної історії розвитку та особистого досвіду дошкільника;
різнобічний, комплексний підхід до розвитку дитини, збалансованість фондів;
надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, плекання уміння дитини узгоджувати особисті інтереси з колективними;
формування реалістичної наукової картини світу, дитячого світогляду, оптимістичного цілісного світобачення;
відмова від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя; надання суб’єктам освітнього процесу права на відповідальне самовизначення;
забезпечення наступності в діяльності дошкільної та початкової шкільної ланок освіти щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання і навчання.
Базовий компонент дошкільної освіти України реалізується через державну Базову програму (інваріантна складова), яка затверджується МОН України, та інші програми, щовідображають специфіку, культуру й традиції певної місцевості або поглиблюють, деталізують напрям(и) освітньої роботи, розкривають особливості виховання і навчання різнихкатегорій та вікових груп дітей, а також через навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти.
Базовий компонент розроблено з урахуванням того, що оволодіння змістом дошкільної освіти розраховано на весь період дошкільного дитинства. Всі вікові сходинки відіграютьсвою особливу роль в особистісному розвитку за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому етапі.
Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти України вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу тасамої себе є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу дошкільних закладів, незалежно від їх підпорядкування, типу та форми власності.
Шляхи реалізації Базового компоненту
Базовий компонент дошкільної освіти як основний державний документ, на якому грунтується організація навчально-виховного процесу в ДНЗ згідно Закону України “Про дошкільну освіту”. Значення та шляхи реалізації базового компоненту. Тенденції до гуманізації дошкільної освіти.
Дошкільна освіта існує як самостійна система у галузі освіти і є обов’язковою складовою неперервної освіти в Україні.
Сьогодні статус дошкільного закладу опинився у безпосередній залежності від якості освіти, яку він забе5зпечує. Простежується тенденція до пошуку осмислених орієнтирів, нових освітніх форм, які визначають своєрідність, своє обличчя кожного закладу.
Також чимало сімей хочуть і мають можливість виховувати, навчати, розвивати своїх дітей удома, але не завжди знають, як це робити, тому виникає потреба допомогти родині в цьому. В системі дошкільного виховання не існує програм, розрахованих на навчання дітей дошкільників удома.
Зважаючи на це, актуальною стала розробка документу, покликаного чітко окреслити об’єкт та зміст освіти, оволодіння яким дасть змогу говорити про певний освітній рівень, досягнутий дитиною на життєвому шляху.
Розробка Базового компонента надзвичайно актуальна. Саме сьогодні, коли відбувається виживання державної дошкільної освіти. Йде інтенсивний пошук можливостей її збереження та вдосконалення.
У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) вперше постало питання про необхідність визначення державного стандарту дошкільної освіти. Це підтверджено й Законом України “Про освіту”.
Метою розробка Базового компонента дошкільної освіти і визначення вимог до змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти, які є основою оцінки певного освітнього рівня. Встановлення норм, які узгоджують інтереси дитини й потреби суспільства щодо освіченості особистості.
Базовий компонент не відкидає все знайоме, стале, звичайне, продуктивне. Його призначення – узагальнити найкраще, що напрацьовано в науці та практиці останнім часом, уникнути перенавантаження дитини частковими й випадковими знаннями, подбати про її різнобічний розвиток, забезпечити кожній дитині не нижчий за мнімальний достатній рівень розвитку та соціальної адаптації.
Об’єктом стандартизації у представленому документі виступає зміст освіти, знання, уміння і навички, якими повинна оволодіти дитина на межі дошкільного і молодшого шкільного віку.
Свідомий вібір назви “Базовий компонент дошкільної освіти”, а не “Стандарти” обумовлений тим, що вибране поняття гнучкіше і ширше, підкреслює, що це лише складова загального розвитку особистості.
Зміст Базового компонента відображає тенденції до гуманітаризації дошкільної освіти, збалансоване співвідношення між розумовим, фізичним та соціальним розвитком дитини, орієнтує на виховання цілісної особистості, здатної до самовираження, необхідність забезпечити дитині свободи вибору, захист її гідності.
Базовий компонент побудовано за сферами життєдіяльності, що характеризують специфіку дошкільного дитинства, коли пріоритетним є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали. Неодмінною умовою життєдіяльності є забезпечення гармонії між фізичним, емоційним, моральним, вольовим, соціальним та інтелектуальним розвитком.
Зміст кожної сфери містить у собі два блоки:
Світосприймання – це знання і уявлення, якими володіє дитини,
Діяльність – це вміння дитини користуватися набутим досвідом у повсякденному житті, тобто її вміння та навички.
Що відрізняє Базовий компонент від стандартів інших освітніх рівнів, то це велика питома вага виховних аспектів, що підкреслює специфіку дошкільного віку.
Так, сфера “Природа” формує елементарний природодоцільний світогляд, усвідомлення дитиною себе як частки природи.
Сфера “Культура” вводить її у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації творчих здібностей, культивує інтерес до надбань національної та світової культур.
Сфера “Люди” формує соціальну компетентність, навчає поводитися в межах припустимої поведінки, оволодівати культурою спілкування.
Сфера “Я сам” відкриває світ власного життя, допомагає співвіднести бажання з можливостями, привертає увагу до особливостей фізичного, психологічного та соціального розвитку.
Базовий компонент дошкільної освіти розрахований на науковий загал. Він ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагога, організації розвивального середовища
Документ не розкриває динаміку та особливості вікового й індивідуального оволодіння дітьми різних сфер життєдіяльності. Про це йтиметься в програмно-методичних розробках, додатках до діючих програм, методичному забезпеченню тощо.
Програма "Стежинки у Всесвіт" - це програма нового типу
Програму зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, на збереження дитячої субкультури, на ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв’язок усіх сторін життя малюка. Програму "Стежинки у Всесвіт" адресовано педагогам, практичним психологам і соціальним педагогам дошкільних навчальних закладів, вихователям, які працюють у будинках сімейного типу, школах-інтернатах тощо; студентам педагогічних інститутів і коледжів, які навчаються за спеціальністю "Дошкільне виховання", батькам, а також укладачам нових комплексних програм розвитку, виховання та навчання дітей раннього, переддошкільного й дошкільного віку.
Доопрацювання освітньої програми обумовлено закономірною необхідністю: соціальним розвитком суспільства та психолого-педагогічної науки, вимогами практики та обов’язковістю дошкільної освіти для дітей п’ятирічного віку, визначеною Законом України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" (2010 р.). Програму зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, на збереження дитячої субкультури, ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв’язок усіх сторін життя малюка.
Мета програми — забезпечити повноцінний фізичний, соціальний, пізнавальний та естетичний розвиток особистості дитини шостого року життя; полегшити входження у Всесвіт і розвинути її внутрішні сили та духовний потенціал.
Основні завдання програми — озброєння дитини наукою життя; формування базисних характеристик; забезпечення можливості "єдиного старту" для дітей шестирічного віку; створення єдиного освітнього середовища, що сприяє перспективності, наступності та спадкоємності між дошкільним навчальним закладом і початковою школою.
Науково-теоретичним ґрунтом програми є досягнення вітчизняної та світової психолого-педагогічної науки, а також сучасні дослідження розвитку дитини, які визнають своєрідність, унікальність, особливість дошкільного дитинства в становленні особистості, урахування сензитивності цього періоду щодо становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості.
До базисних характеристик особистості науковці відносять: компетентність, креативність та ініціативність, довільність, самостійність, відповідальність, безпеку та незалежність поведінки, самосвідомість і здатність особистості до самооцінки.
Своєчасне становлення базисних характеристик розглядається авторами програми як необхідність реалізації стандарту, визначеного "Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні", тобто виконання обов’язків держави перед дитиною, родиною та суспільством взагалі, пов’язаних із забезпеченням рівного старту кожної дитини незалежно від місця та умов проживання, типу дошкільного навчального закладу.
В основу програми покладено концепцію психологічного віку як етапу, стадії дитячого розвитку, що характеризується своєю структурою і динамікою. Отже, кожен психологічний вік охоплює:
якісно особливі, специфічні відносини між дитиною та дорослим ("Створення фонду "Хочу"), тобто залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, організація умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності;
визначену ієрархію видів діяльності та провідні їхні типи ("Створення фонду "Можу"), тобто засвоєння дитиною знань, оволодіння вміннями й навичками, формування культури пізнання, здатність самостійного практичного використання набутого в житті;
основні психологічні досягнення дитини, що свідчать про розвиток її психіки, самосвідомості, особистості ("Показники компетенції дитини"), тобто обов’язковий мінімум набору елементарних знань, уявлень, практичних умінь і навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на явища, події, людей. Показники компетенції дитини є мінімальним освітнім ядром, рівень засвоєння якого відбивається в якісно-кількісних показниках діяльності та поведінки дитини.
Науковцями доведено, що психологічний вік не збігається з хронологічним, один психологічний вік за своєю довжиною не рівний іншому. Тому в програмі "Стежинки у Всесвіт" виокремлено психологічні віки:
раннє дитинство (перший рік життя — ранній вік, переддошкільний вік — від року до трьох років);
дошкільне дитинство (молодший, середній, старший віки).
Програма має особливості в структурі, складається з двох частин: програма для раннього та переддошкільного віку і програма для дітей дошкільного віку.
Кожен віковий період має невипадкову назву.
Дитину треба вводити у Всесвіт, надаючи їй можливості йти власною стежинкою, але допомагаючи вийти на свій великий шлях!
Програму зорієнтовано на досягнення певних стандартів в освіті дитини раннього та переддошкільного віку. Підґрунтям програми є якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших трьох років. Постійне вдосконалення системи дошкільної освіти, підвищення вимог до якості освітньої роботи в усіх її ланках, психолого-педагогічні дослідження підтвердили необхідність і доцільність поглиблення змісту знань, умінь і навичок кожної дитини.
Ураховуючи той факт, що ранній та переддошкільний вік — це унікальний період, пов’язаний з високою сензитивністю малюка щодо формування більшості специфічних людських якостей та здібностей, було окреслено такі завдання цього етапу розвитку:
від 0 до 1-го року — формування в дитини засобів та способів спілкування з дорослою людиною;
від 1-го до 3-х років — засвоєння суспільно вироблених засобів використання предметів, розвиток спілкування: емоційного та мовленнєвого.
Отже, пріоритетними в ранньому та переддошкільному віці є засвоєння людських способів використання предметів та розвиток мовлення. Зміст програми "Українське дошкілля" систематизовано за чотирма розділами:
Фізичний розвиток. Здоровий малюк.
Коґнітивний розвиток.
Розвиток особистості.
Естетичний розвиток.
Розподіл програмного матеріалу в підрозділах "Створення фонду "Хочу", "Створення фонду "Можу" допоможе вихователям зорієнтуватися в організації різноманітної діяльності дитини. Фонд "Хочу" визначає завдання, які стоять перед вихователями щодо розвитку, навчання та виховання кожної дитини. Фонд "Можу" окреслює межі використання дитиною набутих знань у житті.
У розділі "Фізичний розвиток. Здоровий малюк" чітко сформульовано вимоги до розвитку рухів дитини, посилено оздоровлювальну спрямованість програми.
Коґнітивний розвиток. Цей розділ має такі напрями: предметний світ; сенсорний розвиток, формування чуттєвого досвіду; світ природи.
Пізнання дитиною довкілля (у його різних формах — сприймання, пам’ять, мислення тощо) психологами розглядається як активний процес, необхідним компонентом якого є психологічні засоби, що виформовуються в процесі навчання в найширшому розумінні, охоплюючи й навчання самим життям.
Коґнітивний розвиток дитини розуміється як неперервна та незмінна послідовність стадій, кожна з яких підготовлена попередньою, а та, у свою чергу, наступною.
Розділ "Розвиток особистості". Спілкування дитини з дорослими та однолітками розглядається як основа соціального розвитку. У параграфі "Соціалізація" визначено завдання щодо соціально-емоційного розвитку та становлення регуляторного досвіду малюка в сім’ї та дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення дитини раннього та переддошкільного віку є засобом, за допомогою якого встановлюються контакти, налагоджуються стосунки між дитиною й дорослим, дитиною й дитиною.
Естетичний розвиток. Завдання цього розділу наведено з урахуванням вимог до естетичного сприйняття довкілля малюком.
Структура програми для дітей дошкільного віку побудовано з урахуванням ліній розвитку
У програмі "Українське дошкілля" завданням розвитку кожного психологічного віку передує психолого-педагогічна характеристика дитини, яка складається із критеріїв, а саме: провідна діяльність; кількісні та якісні показники рівня розвитку пізнавальних, емоційних і вольових процесів; новоутворення кожного віку; сензитивні періоди формування тих чи інших психічних процесів, особистих властивостей, феноменів тощо.
Зміст програми розподілено за двома частинами — інваріантною та варіативною.
Інваріантна частина визначає обов’язковий для дітей певного віку ступінь засвоєння знань, понять, забезпечує єдність освітнього простору України, створює необхідні умови для розвитку, навчання й виховання дітей незалежно від місця та умов проживання, типу дошкільного навчального закладу.
Варіативна частина враховує й відбиває в змісті освіти реґіональні, етносоціокультурні та індивідуальні особливості розвитку дошкільника.
У програмі завдання розвитку, навчання та виховання подано за чотирма розділами: фізичний, соціальний, пізнавальний та естетичний розвиток дитини.
Ґрунтом розділу "Фізичний розвиток. Здоровий малюк" є формування в дошкільника системи знань про здоровий спосіб життя, виховання потреби у фізичному самовдосконаленні тощо. Структура розділу є стрункою системою взаємодії дорослого з дитиною за такими напрямами:
Фізичний розвиток. Здоровий малюк (образ тіла, розвиток і живлення організму, гігієна тіла, загартування, здоров’я і хвороба, розвиток рухової активності, фізична витривалість).
Ґендерна соціалізація.
Основи безпеки життєдіяльності.
Підрозділ "Ґендерна соціалізація" розроблено згідно з новітніми дослідженнями психологів. Він охоплює дві взаємозалежні сторони: а) привласнення дошкільником прийнятих моделей чоловічої та жіночої поведінки, відносин, норм, цінностей і ґендерних стереотипів; б) вплив суспільства, соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому певних правил і стандартів поведінки, соціально прийнятних для чоловіків і жінок.
У розділі "Розвиток особистості" акцентується увага на соціальній компетентності дитини (соціальна зрілість), яка виявляється в необхідності сприймати себе в контексті відносин з іншими, у розвиненій потребі контактів з однолітками й дорослими, соціальних мотивах спільної діяльності, регуляції поведінки й діяльності, моральних почуттів.
Структура розділу складається з таких напрямів:
Ігрова діяльність. Сюжетно-рольова гра.
Ігри з правилами.
Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення.
Пропедевтичний курс навчання грамоти.
Риторика.
Художньо-мовленнєва діяльність.
Навчання дітей другої мови.
Навчання іноземної мови.
Соціалізація.
Формування оцінно-контрольних дій.
Розвиток духовного потенціалу дитини.
Новим у програмі є напрям "Риторика", віднесений до варіативної частини. Сучасна риторика, що лягла в основу розробки підрозділу програми, об’єднала в єдине різні знання про людину з теорії комунікації, психології спілкування, лінґвістики, етики, соціології, логіки, семіотики тощо. Отже, риторика вчить спілкуванню на новому етапі розвитку суспільства, в умовах колосальних можливостей відкритості й доступності інформаційного простору. Проте незмінним для сучасної риторики є те, що в центрі — особистість, яка спілкується.
Підрозділ "Розвиток духовного потенціалу дитини" також є новим у програмі, його віднесено до варіативної частини. Духовний потенціал є інтеґральним утворенням, що в унікальній та неповторній комбінації поєднує можливе й дійсне, свідоме й несвідоме, суще й належне; взаємопов’язує здібності й здатності особистості до прийняття, переживання й творчого втілення у всіх сферах життєдіяльності базових загальнолюдських цінностей та індивідуальних ціннісних новоутворень кожної дитини.
У розділі "Розвиток пізнавальної сфери" головним завданням є розвиток пізнавальних здібностей, ґрунтом яких є сенсорні, інтелектуальні та творчі здібності. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями, формування навичок наочного моделювання складає одне з важливіших завдань.
У структурі розділу відбито такі напрями:
Введення у світ кількості, логіки, простору та часу.
Конструювання.
Економічна освіта.
Комп’ютер у дошкільному навчальному закладі.
Ознайомлення з предметним довкіллям.
Екологічна освіта. Вступ до природознавства (світ неживої природи; природа Космосу; жива природа).
Елементарні історико-географічні уявлення.
У розділі "Естетичний розвиток дитини" подано програму формування естетичного ставлення дитини до світу та художнього розвитку самої дитини. Основою художнього розвитку є формування в дитини саме художніх здібностей (музичних, літературних, до зображувальної діяльності).
Цей розділ має такі напрями:
Світ мистецтва.
Театральне мистецтво.
Образотворче мистецтво.
Музика.
Свята та розваги.
До оновлення програми "Українське дошкілля" було залучено провідних фахівців із питань дошкільної та початкової освіти в Україні. У процесі розробки обсягу знань, умінь (компетенцій) і навичок дітей раннього, переддошкільного та дошкільного віку було використано сучасні дослідження психологів, педагогів, дидактів, соціологів, лінґвістів та онтолінґвістів.