Про що говорити? Вихователь - це фахівець, який пройшов спеціальне навчання і знає багато чого про дитячу психіку, володіє методами виховання, має досвід виховання різних дітей. Його методи впливу на дітей можуть сильно відрізнятися від наших, і це може стати як плюсом, так і мінусом. Плюс - вихователь може розвинути ті навички й уміння, які погано піддаються батьківському вихованню. Наприклад, вміння концентрувати увагу і складати речі в шафу. Мінус - коли вимоги від батьків і вихователів суперечать один одному, це викликає у дитини стрес.

    Поговоріть з вихователем - розкажіть про дитину, про свої вимоги і методи, з якими вона вже знайома. Подумайте, які два-три пункти у вашому підході для вас особливо важливі, чого ви чекаєте від вихователя або про що хотіли б його попросити. Це можуть бути як прохання (наприклад, не примушувати їсти, якщо дитина відмовляється від їжі), а може бути інформація про особливості дитини (не їсть конкретні продукти; боїться, коли кричать).

   Швидше за все, вихователь уважно поставиться до ваших слів і відповість, що іноді в садку діти починають вести себе інакше, впливає приклад других дітей, нові відносини. Це правда, і з цим треба рахуватися. Насторожити батьків повинні слова вихователя: у нас (у мене!) всі самі їдять, одягаються і поводяться тихо. Така заява часто сигналізує про жорсткі методи виховання. Уважніше спостерігайте за дитиною після садка, більше питайте про те, що було і що робила вихователька протягом дня.

    У вихователя є план роботи, визначені цілі. Важливо поцікавитися, які вони. Зазвичай, це розвиток конкретних здібностей, формування навичок у дітей. Хороший знак, коли вихователь може чітко назвати мету і радіє вашим бажанням співпрацювати. Причина насторожитися - вихователь каже, що у них свої методи, не хвилюйтеся, ми самі всьому навчимо.

    Запитуйте вихователя, як пройшов день у дитини, з ким вона дружить, кого кривдить (або хто ображає її), що їй подобається, що ні. Чи були труднощі, неприємності, досягнення. Якщо вихователь може розповісти нюанси - про їжу, сон, прогулянку, відносини вашої дитини з іншими - це говорить про нього, як про уважного вихователя. Ставлячи питання, ви мимоволі змушуєте вихователя приділяти вашій дитині увагу протягом дня, адже ввечері йому доведеться відповідати вам.

   Отримуючи відповіді, ви володієте інформацією про те, як себе почуває дитина в садку, і про те, як до неї і до її поведінки ставиться вихователь. Запитуйте, чим допомогти. Іноді допомога знадобиться найнесподіваніша - точити олівці, підклеїти книжки. Коли батьки беруть участь в облаштуванні групи, вони як би залишають в ній свій слід. Тоді дитина почувається в групі затишніше і ставлення у неї до садочка змінюється, вона більше не сприймає його як чуже, вороже місце. Важливо пам'ятати, що співпраця з вихователем необхідна, перш за все нам, батькам. Вона дає ефект присутності на час розставання, дозволяє володіти ситуацією, разом долати труднощі, створює емоційний комфорт.

    Що робити, коли ваші методи виховання та вимоги сильно суперечать методам вихователя? Для початку обговоріть це з вихователем. Якщо ви не можете прийти до єдиних вимог або компромісу, поясніть дитині, що вимоги в садку відрізняються від вимог вдома. Доводиться переживати цей досвід - правила відрізняються вдома і в громадських місцях. Поговоріть про те, як і чому треба вести себе в садку. Якщо ви категорично не згодні з концепцією виховання (релігійне виховання, дуже авторитарний вихователь), у вас є привід поміняти садок.

    Звичайно, неприйнятними є фізичне і емоційне насильство – биття, приниження, висміювання, лайка . Такі дії вимагають втручання батьків - звернення до керівництва садка і до вищих інстанцій.

    Як говорити? Вихователь - не ваш начальник, але й не підлеглий. Тому, не варто ні підлещуватися, ні критикувати. Постарайтеся будувати розмову на рівних. Ви - двоє дорослих, яких об'єднує спільна мета - виховання дитини і турбота про неї. Вихователь - жива людина, якій притаманні емоції. Тому не чекайте від нього, що він завжди буде у відмінному настрої. Якщо вихователь зайнятий або поспішає, не починайте серйозну і довгу розмову, скажіть, що хочете поговорити, і запитайте, коли краще це зробити.

    Не обговорюйте принципи виховання в присутності дітей, вони відчувають тривогу і провину, коли двоє значущих дорослих сперечаються про їхнє виховання або критикують один одного. Намагайтеся уникати критикувати вихователів у присутності дитини. Вихователь - дуже важлива людина, дитині комфортно, коли вихователь має авторитет і батьки його поважають. Це не означає, що ви повинні переконувати, що вихователь завжди правий або говорити, що вихователь хороший, якщо до нього негативне ставлення.

   У садку проходить ціле життя зі своїми радощами, труднощами, відносинами, досягненнями та розчаруваннями. І від нас залежить, чи будуть для нас прочинені двері в це життя, чи дізнаємося, зрозуміємо з чого воно складається. Вихователь може стати нашим помічником у тому, щоб зробити життя наших дітей в садочку більш радісним і успішним.