Вступ-2022: що зміниться на бакалавраті

Як відомо, ще у жовтні Міністерство освіти і науки України затвердило Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році (однак Міністерство юстиції ще не зареєстувало цей документ). То що ж тепер потрібно для того, щоб вступити на бакалаврат і яких ще змін чекати абітурієнтам ?

Що зміниться ?

  • З'явиться додатковий набір на контракт;

  • Скоротиться набір паперових копій документів (копії сертифікатів ЗНО та копії дипломів/атестатів, якщо ця інформація є в єдиній державній базі освітніх документів);

  • Удосконалиться розподіл обсягу державного замовлення за галузями знань, міжгалузевими та підгалузевими групами;

  • Посилиться роль математики для деяких спеціальностей;

  • Для вступу на медичні спеціальності з'явиться можливість вибору другого (математика або хімія) і третього (фізика або біологія) предмету.

Обов'язкова математика

Це те, що найбільше хвилює вступників. З введенням обов'язкового ЗНО з математики, думки щодо цього розділились. Але тепер, у нових Умовах прийому до закладів вищої освіти, додалися спеціальності, на які цей конкурсний предмет є другим обов’язковим: 061 «Журналістика», 231 «Соціальна робота» та 232 «Соціальне забезпечення».

Також на спеціальності в галузі знань "Міжнародні відносини" математика та іноземна мова будуть дргугим і третім обов'язковими конкурсними предметами. А от на спеціальностях в галузі "Охорона здоров'я" вступники другим предметом можуть обирати математику чи біологію, а третім - хімію чи фізику.

Дати проведення ЗНО

  • Фізика – 23 травня;

  • Хімія – 26 травня;

  • Українська мова, українська мова і література – 31 травня;

  • Математика, математика (завдання рівня стандарту) – 3 червня;

  • Іспанська, німецька, французька мови – 6 червня;

  • Англійська мова – 7 червня;

  • Історія України – 10 червня;

  • Географія – 14 червня;

  • Біологія – 17 червня.

Детальніше

Думки щодо нововведень

Цьось Анатолій Васильович - ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки:

Дійсно правила вступу-2022 будуть змінюватися, але поки що зареєстрованого документу умов прийому немає. Рекомендації уже опубліковано і математика стоїть як вступний іспит на дуже багатьох спеціальностей. Добре це чи погано? На мою думку, відповідно до специфіки кожної спеціальності має бути відповідний набір вступних іспитів. Наскільки математика потрібна, наприклад, журналісту – можна сперечатися, дискутувати, але вона планується вводитися на цей фах, публічне управління і на багатьох інших спеціальностях. Але якщо таке буде, то ми мусимо це виконувати, і відповідно, реалізовувати це під час вступної кампанії.

Вікторія Семенюк - учениця 11 класу:

Особисто я проти обов'язкової математики. Є учні, яким вона справді потрібна для вступу, а є ті, кому вона не потрібна. Математика - це предмет, який є складним і багатьом вона просто може зіпсувати бал, а коли ця дисципліна не обов’язкова для вступу, то учень не дуже і готується. Тому я проти. Я вважаю, що результатів ЗНО з інших предметів має бути достатньо, адже це загальне оцінювання знань учня.

Лазарчук Людмила Володимирівна - вчителька математики:

Як вплине на навчальний процес впровадження нових прийомів до вишів? На вашу думку, скільки дітей з класу сяде на шпагат? "Відсіюються" першочергово діти за станом здоров’я; далі учні спробують робити розтяжки (хтось заради цікавості, хтось за компанію), і більшість з них відмовиться від цієї ідеї. Лише ті, які не здаються, не злякаються труднощів та мають силу волі, досягнуть результату. Те ж саме відбувається і з математикою у школі. Більшість дітей, що втратили інтерес до математики - зустрілись з певними труднощами, і щоб лишній раз себе не напружувати, вибирають варіанти:

1)допомога ґаджетів чи ГДЗ;

2)”краще буду вчити те, що легше дається”...

І саме таких учнів стосується це впровадження нових прийомів до вишів. Чому? Саме ті вступники, які в школі “ігнорували” математику, як дисципліну, змушені будуть набрати хоча б прохідний бал, аби мати можливість навчатись на омріяну професію. Тому впевнена, що тепер і учні, і батьки будуть проявляти більше інтересу до математики, ніж було досі.


Чи потрібно робити математику обов'язковою для всіх спеціальностей? Вважаю що так, коли мова йде про вступника до вишу. Як не крути, але більшість спеціальностей так чи інакше пов'язані з певними обчисленнями, повірте, саме через незнання математики відсіюється велика кількість студентів, які ніби і хотіли б бути гарними спеціалістами у своїй сфері. Приклад із мого життя: за першою освітою я еколог, і в багатьох моїх студентів-одногрупників було бажання вчитись і працювати потім за фахом, але коли всі старання та знання студентів-екологів “розбивались” через декілька формул з ірраціональностями та дробами, - а саме їх правильні розрахунки і дають кінцеву відповідь екологу, який потім на основі них має зробити висновок: забруднено чи ні…І повірте, з усієї групи 2-3 студенти могли самостійно зробити обчислення, решта ж зрозуміли чого вони варті як спеціалісти. Одним із завдань математики є розвивати вміння логічно мислити, аналізувати чи просто дотримуватись певних алгоритмів - що і є невід'ємною частиною всіх професій.

Єлизавета Чиж - учениця 10 класу:

Як на мене, обов’язкова математика не потрібна. Вона займає так багато часу і так виснажує. Я проти обов’язкового ЗНО з математики для всі учнів. Нехай здають ті, кому вона потрібна для вступу, а тим, кому вона не потрібна - нехай готуються до ЗНО з інших предметів і не хвилюються за цю важку математику! Я думаю, це не правильно. Обов’язкова математика має бути у економістів, бухгалтерів. Для професій, які працюють з людьми, обов’язковими повинні бути засоби комунікації: українська мова та загальна ерудиція (світова література).

Вітюк Олена Юріївна – практичний психолог, керівниця старших класів:

Я вважаю, що ті хто знають математику, вони володіють і іноземними мовами, тому що з точки зору психології, вони відносяться до знакових предметів. Стосовно ЗНО, там є своя специфіка. Цей предмет ввели обов’язковим як ДПА. Наприклад, українська – вона є профілююча для того, щоб вступити у вузи, математика – не є профілююча. Коли ти реєструєшся на ЗНО з математики, там потрібно обрати: це буде оцінка як ДПА (сертифікат ЗНО не видається), або тобі потрібно це як ЗНО (переводиться в бали і оцінюється по-іншому). Є таке поняття академічний (для ЗНО не підходить) і профільний рівень.

Чи потрібно це на спеціальності такі як журналістика чи соціальні комунікації? На мою думку, не потрібно. Можливо таким чином хочуть зробити математику пріоритетом і підняти її престиж як науки (за статистикою більшість вступників обирають не технічні спеціальності, а гуманітарні). А так як вважають, що гуманітаріїв у нас і так забагато, напевно вирішили «урізати» їх таким чином. Серед моїх знайомих і випускників школи, хто поступав на психологію, то багато «відсіялось» через математику (я вважаю, що краще зробити профільним предметом біологію)…З практики роботи, я не пам’ятаю, коли я користувалася якимись математичними формулами, щоб щось обчислювати (можливо, це потрібно для комп’ютерної психології і програмування, де тести роблять електронними). На мою думку, курсу математики для того, щоб опрацьовувати тести і проводити корекційну роботу – не потрібно, достатньо шкільної бази. Або та сама журналістика, навіщо тут математика? Можливо, для соціологів це більш потрібно. Але все ж, це мабуть пов’язано з тим, що визначаються пріоритети і хочуть підняти престиж математики.

Автор: Христина Крот