Молодіжне лідерство та волонтерство – інтерв’ю з менеджеркою Молодіжного центру Волині

Сьогодні в світі все більше розвивається тенденція ставати волонтерами у різних галузях. Існує багато громадських організацій, які підтримують молодіжні ініціативи та допомагають у реалізації. Та що містить в собі саме поняття «волонтерство» і куди подіти свій потенціал допомагати іншим? З цим нам допоможе розібратися менеджерка Молодіжного центру Волині – Вероніка Міщук.

-Щоб познайомити тебе з нашими читачами, розкажи, будь ласка, чим ти займаєшся і які сфери діяльності це охоплює?

-Якщо говорити про себе в робочому плані, то можна сказати, що я займаюсь молодіжною політикою, тому що колись була головою комунікаційної служби в громадській організації Фундація Регіональних Ініціатив(ФРІ), а зараз я менеджерка з комунікації в Молодіжному центрі Волині.

А якщо говорити не про громадську діяльність, то я займаюсь SММ-проєктами, наприклад, допомагаю експертам, які мають власний марафон чи тренінг піарити компанію, шукати учасників на ці дійства. Зараз займаюсь більше платними тренінгами, які теж стали як робота. І також є й інші проєкти, наприклад, масажний центр, школа математики, які ми стараємось розвивати в соцмережах.

-Ми ще повернемося до теми молодіжних організацій, але на початку варто розібратися у самому понятті волонтерства. Це про доброчинність? Про безкорисність? Чи щось більше за це?

-Волонтерство - це, однозначно, більше. Тому що сюди ідуть, щоб знайти однодумців і справу, якою ти хочеш займатися. Волонтерство – це те місце, куди тобі хочеться приходити, воно наповнює тебе сенсом, бо це може бути просто роботою, на яку ти приходиш, віддаєш якусь частинку себе, але коли ти волонтериш, то розумієш, що робиш добрі справи і кожна твоя дія може вплинути на глобальні зміни. Тому, волонтерство – це про оточення, про те, щоб знайти себе і про те, щоб знайти десь мотивацію, натхнення жити. Треба творити добро, так як воно тобі колись повернеться. А ще це досвід, який вимагають багато компаній, а волонтерсво може це надати і показати, що ти дуже ініціативна людина. Зараз модне поняття «soft scills» і саме волонтерство розвиває ці «м’які» навички, які потім можуть пригодитися в роботі.

- На початку розмови ти згадувала про Фундацію Регіональних Ініціатив, а які ще організації чи центри займаються волонтерською діяльністю в Луцьку і чи можна їх назвати активними?

- У Луцьку зараз це громадська організація Молодіжний центр Волині. Також «Будуємо Україно Разом»(БУР) – це більш Всеукраїнський проєкт, але у нас в області вони проводять різні табори в які ти можеш приїхати з будь-якого міста України, Луцьк також входить в це число. Допомогти можна, наприклад, пенсіонерам - знести стіну або розмалювати її, відремонтувати дах. Ви об’єнуєтесь разом із всіх куточків країни, щоб чимось допомогти. Ось ці три організації найбільш активні. Також є такий проєкт U-Report – це коли молодь долучається до великих опитувань і згодом з них визначається, наприклад, якась молодіжна політика всієї України: чи проводити форум, чи треба в школах секс-освіта і тому подібне, тому до таких опитувань теж можна долучатися.

-Вероніко, ти згадувала про те, які навички розвиває волонтерство, що тут можна знайти себе, допомогти іншим, але з якими труднощами чи проблемами тобі особисто доводилось стикатися у роботі з громадськими організаціями і волонтерстві зокрема, що було найважчим?

-Ти приходиш у волонтерство, щоб знайти однодумців, але серед них не всі люди будуть з такими самими цінностями і думками як ти. Наприклад, якщо в проєктах ти об’єднуєшся з великою кількістю різноманітних людей , то буває таке, що не сходишся з ними цінностями, але вони також в організації та мають на меті робити добрі справи і в таких випадках важко було знайти спільну мову. Але в цьому ти і розвиваєш свої навички переговорів: як донести свою думку, як чути іншу людину, тому найважчим була комунікація з людьми, з якими ти не можеш знайти спільну мову. А ще, коли ти приходиш взагалі без ніяких навичок і не знаєш з чого почати. Для таких моментів в громадських організаціях є ментори - люди, які тебе підтримають, направлять.

-З моментом цих труднощів може зіткнутися кожен, то з чого ж розпочати людині, яка хоче бути задіяна в громадську організацію і прагне стати волонтером, але не знає що робити?

-Люди, які хочуть волонтерити - знайдуть будь-яку можливість. У нас в Молодіжному центрі була така дівчинка, яка забігла і сказала: «Я хочу волонтерити, я хочу вам допомагати, що мені робити?». І тоді ми просто взяли її в організацію. Тому перший етап - це пошук такої організації в твоєму місті, щоб знайти їх можна в інтернеті так і написати «громадські організації у Луцьку» або запитувати у друзів, що вони про це знають. Наприклад, почули про ФРІ – знайшли її в інтернеті, а там на сайті одразу є анкета. Або, наприклад, написати на сторінку Молодіжного цетру, що у вас є бажання волонтерити і ви не знаєте з чого розпочати, а там вам обов’язково допоможуть. Зараз всі ці сторінки є в соцмережах, ти просто пишеш туди і тобі відповідають, тому зараз долучитися набагато легше, ніж колись. Раніше треба було знаходити адресу, через людей шукати інформацію, а зараз все простіше.

-У розмові ти розповідала про те, щоб донести свою ідею - ти повинен бути таким собі лідером. На твою думку, чи достатньо таких людей серед молоді у Луцьку і що робити, щоб підвищити цю активність?

-Насправді, не багато. Через те, що коли приходять у волонтерство є така драбина цього шляху, яка поділяється на вісім рівнів. Коли людина приходить у цю сферу, вона не відразу буде виявляти ініціативу, говорити якісь свої думки. Спочатку потрібно влитися, тому на цьому етапі дають чіткі завдання, які можна виконувати, бо людина сама собі нічого не придумає. А потім, коли вона побуває всередині цього, побачить що організовували, як це все робилося – вона зрозуміє, що може так сама. І ось так поступово виховуються лідери в самих громадських організаціях.

Це розвивається в Луцьку, наприклад, в Молодіжному центрі Волині є програма «місія Лідер», на цьому проєкті ми стараємося розвивати людей-лідерів. І вони потім мають можливість вступити в наш волонтерський корпус «МОПС», який нещодавно відновили. Коли вони вступають сюди, то проходять ці рівні. Як вони тільки долучаються до події, то просто роблять афішу, потім організовують кава-брейк, потім ведуть цю сесію, потім організовують цілу програму і поступово по цих рівнях виховуються лідери в громадських організаціях.

-А які потрібно мати базові атрибути для того, щоб бути лідером і доносити свої ідеї до інших?

-По-перше, це мати свою думку. Лідер – це той, хто має своє бачення майбутнього, куди взагалі іде організація, яким має бути проєкт. Така людина має висловлювати це бачення на публіку. А щоб мати таку свою думку, потрібен досвід. Вже побачити у ролі волонтера як воно, що воно.

По-друге, завжди долучатись до якихось організацій подій, тоді в тебе буде цей досвід, а з цим до тебе приходить впевненість. А потім, коли ти це маєш, то готовий висловлювати свою думку, яка побудована на твоєму минулому досвіді. А щоб це все отримати, тобі потрібна ініціативність. Коли ти саме такий волонтер, то здобуваєш досвід, потім формуєш власну думку, а з цим формується впевненість і всі чотири якості, які я назвала, вони формують лідера.