Вступ-2022: що чекає на майбутніх магістрів
У жовтні 2021 року Міністерство освіти і науки затвердило нові Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році. Зміни торкнулися не лише абітурієнтів бакалаврату, але й магістратури. Відповідно до нових умов вступу, іспити у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) будуть складати вступники магістратури всіх спеціальностей.
Для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі вже здобутого ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти можуть проводитися такі іспити та фахові випробування:
· Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) – форма вступного випробування для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Єдине фахове вступне випробування складається з предметного тесту та тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК).
· Єдиний вступний іспит (ЄВІ) – форма вступного випробування з іноземної (англійської, або німецької, або французької, або іспанської) мови для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання.
· Фахове вступне випробування (ФВВ) в закладі освіти – форма вступного випробування, що проводиться в закладі для вступу на основі здобутого (або такого, що здобувається) ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти, яка передбачає перевірку здатності до опанування освітньої програми певного рівня вищої освіти на основі здобутих раніше компетентностей.
Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) передбачається для вступників на магістерські спеціальності таких галузей знань:
· Соціальні та поведінкові науки;
· Журналістика;
· Управління та адміністрування;
· Право;
· Публічне управління та адміністрування;
· Міжнародні відносини.
Це випробування буде містити дві частини: тест загальної навчальної компетенції та предметний тест відповідно до обраної професії. Всі питання до тестів можна буде знайти на офіційних сайтах університетів.
Думки щодо таких нововведень різні
Кошелюк Олена Василівна – доцент, завідувач кафедри соціальних комунікацій Волинського національного університету імені Лесі Українки:
«З одного боку, запровадження єдиного фахового іспиту при вступі на магістерський рівень виглядає логічно. Занепокоєння викликає "відбір" спеціальностей, при вступі на які цей іспит запроваджено. Чому, зрештою, не на усі? І другий момент - до цього часу унікальність (а не універсальність, класичність) освітньої програми бакалаврів вважалися перевагою. Але важко уявити, як це допоможе при універсалізації перевірки знань - того ж таки журналіста».
Вітюк Олена Юріївна – практичний психолог, керівниця старших класів:
«Я думаю, що це вводиться для боротьби з корупцією у вищих навчальних закладах, тому що ні для кого не секрет, що якби не ЗНО, то багато наших вступників не змогли би вступити у виші… Щодо того, що ЄФВВ вводиться після бакалаврату, знову ж таки, введення ЄВІ з англійської мови, трохи «урізало» магістратуру. Якщо раніше за внутрішніми екзаменами поступало 100% бакалаврів, які хотіли вчитися, то тепер ці тести «відсіюють» і дають можливість на державному забезпеченні навчатися тим студентам, які насправді хочуть здобути чогось більшого. Тому можливо в цьому є сенс, що буде таке своєрідне «сито» для того, щоб «відсіяти» тих, хто не може. Але в практиці навіть шкільного ЗНО, у нас був випадок, коли учень вчився дуже погано, а ЗНО з фізики здав на оцінку 9 (тоді ще переводили в бали), а в атестаті в нього стояло 2 чи 3. Це був шок для всієї школи, як він зміг здати. Це були не знання, а вгадування простих запитань. І ми самі знаємо, що екзамен - це завжди стрес, кожна людина індивідуально його переносить: одного це мобілізує, в нього згадується все, що колись вчилося, а іншого – навпаки заставляє впасти в ступор і він навіть не пам’ятає те, що дуже добре знав. Знову ж таки, а якщо в день іспиту буде погане самопочуття, це також впливатиме. Я завжди кажу так: палка має два кінця. Є плюси і, безумовно, є мінуси».
Ольга Юсковець – студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика»:
«Насправді, я не можу сказати наскільки така зміна, зокрема для спеціальності "Журналістика", є доброю чи навпаки. З одного боку, це допоможе «відсіяти» непрофесіоналів або принаймні змусить таким чином більше готуватися під страхом не вступити. Проте з іншого, чи не провалять цей іспит і ті, які знають, але з певних причин розхвилюються, наприклад. Тобто, наскільки це ефективно і показує реальні знання студента не зрозуміло. Теж питання: «чи встигнуть цьогорічні вступники підготуватися до нього?», «за чим/ як вони готуватимуться?» тощо. Все пізнається в порівнянні, тому за кілька років дізнаємося відповіді на ці, і не тільки, запитання».
Цьось Анатолій Васильович - ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки:
«На мою думку, переважній більшості країн вступ в магістратуру – це внутрішнє питання університету. І таких великих зовнішніх екзаменів немає. Я якоюсь мірою вважаю, що це правильно, коли університет (враховуючи автономію, політику розвитку, стратегію) має самостійно визначати ті чи інші вступні іспити на рівень магістра. Але разом з тим, політика в державі така, що на всіх спеціальностях магістратури вже введений єдиний вступний іспит з іноземної мови(в минулому році був перший рік) і ми маємо на окремих спеціальностях досить плачевні результати по вступу в магістратуру. Дуже багато студентів із мистецьких спеціальностей, із фізичної культури, та й навіть із фізики, математики не склало цей іспит. Добре це чи погано? Звичайно, що це погано. Це погано з двох сторін. Перша сторона, що студенти погано знають іноземну мову, а друга – що студенти не здобули ступінь магістра, не влаштувалися на роботу, десь «зависли» і не зрозуміло чим вони займаються та де вони зараз. Що стосується екзаменів, то багато спеціальностей зараз є, де будуть такі іспити. Мені важко щось сказати. Якщо на журналістиці вчаться 90% студентів, які самостійно оплачують навчання, то на скільки це на рівень магістра треба вводити такі тести я сумніваюсь.
Минулого року ми проводили підготовчі іспити, більше того, на факультеті міжнародних відносин були безкоштовні курси для складання ЄВІ з іноземної мови. У будь-якому випадку, звичайно, що ми будемо готувати такі курси і в цьому році, щоб поліпшити знання студентів».
Автор: Христина Крот