Основне завдання шкільного психолога — сприяти психічному та особистісному розвитку дітей, надавати допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу: учням, вчителям, батькам.

         Сучасність диктує нам нові тенденції, до яких ми повинні пристосовуватись. Саме тому, освіта повинна завжди йти пліч-о-пліч з дитиною, її розвитком та зацікавленостями. Освітятнин зараз перебуває в постійних пошуках нових підходів, розширення поглядів, нових ідей для повноцінного розуміння та співпраці дитини-педагога-психолога-батьків.

          І справді, зрозуміти цей світ самій дитині дуже складно, вона потребує допомоги дорослих. Але чи будь - який дорослий може їй в цьому допомогти? Переконана, що ні. Допомогти може тільки той, хто сам в достатній мірі володіє знаннями про цей новий світ, приймає все нове і сам здатний змінитися.

       Фахівцям психологічної служби необхідно усвідомити свою важливу роль у період змін та впровадження інновацій у систему освіти, організувати такий психологопедагогічний супровід освітнього процесу, при якому всі його суб’єкти зможуть якісно по-новому розкрити свій освітній потенціал.

        А саме налагодження здорової психологічної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу – це головна місія психологічної служби в контексті Нової української школи.

       У НУШ — цінності дитиноцентризму, тож відтепер ітиметься про вивчення динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей. Акценти змінено: не «знайти ваду», а «розкрити можливості». Школи прощаються з концепцією «поламаної дитини», яку необхідно довести до норми.

Тож перед психологами ставляться нові завдання:

         Шкільний психолог – це медіатор — це посередник у конфлікті, чи то протистояння учня та вчителя, груп дітей, колективне цькування тощо) — вибухонебезпечне явище. Тож виявляти та гасити його в зародку — спосіб забезпечити психологічний комфорт під час навчання.

         У кожній школі фахівець має підготувати учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП).

        Адже психолог сприяє збереженню та посиленню психічного здоров’я. 

      Хто як не психолог, має навчити дитину, чи загалом людину, як перемогти тривогу, перебороти негатив, вплинути на власний настрій, вчитися дружити, розвивати та активно використовувати свої ресурси тощо.

       «Діти – це найбільш цінний ресурс світу і його надія на майбутнє» - сказав Джон Кенеді. Саме тому правильне вкладене сьогодні, запорука достойного завтра.