Як допомогти дитині розвинути самомотивацію?

Таку важливу якість, як самомотивація, часто недооцінюють. Це один з визначальних факторів успішності дитини в школі. З моменту народження в дітей присутнє природне бажання навчатися чомусь новому, яке зберігається аж до семирічного віку. Далі успіх навчання багато в чому залежить від мотивації. Звичайно, батьки не можуть змусити дитину бути більш мотивованою, але вони можуть допомогти їй розвинути здатність самовмотивовуватися. Повірте, якщо ви посприяєте цьому зараз, у майбутньому ваша дитина буде дуже вам вдячна. Для цього дотримуйтесь наступних рекомендацій:

Вселяйте в дитину оптимізм. Звичка шукати шляхи вирішення проблем, а не зациклюватися на минулих невдачах допомагає дивитися на життя більш оптимістично. Будьте оптимістом, а дитина братиме з вас приклад.

Заохочуйте наполегливість дитини. Хваліть дитину за наполегливу працю, а не тільки за досягнення. Це допоможе їй розвинути завзятість, необхідну, щоб у майбутньому справлятися з труднощами й досягати поставлених цілей.

Навчіть дитину справлятися з невдачами. Розкажіть дитині, що іноді в її житті траплятимуться невдачі. Показуючи приклад гідних перемог і поразок, ми допомагаємо дитині навчитися не боятися невдач й ефективно справлятися з ними в майбутньому.

Заохочуйте інтерес дитини. Чим більше різноманітних інтересів у дитини – тим більше нових можливостей перед нею відкривається. Гармонійне поєднання навчання й особистих інтересів допомогає дитині навчитися вирішувати більш складні завдання.

Радійте досягненням. Навчіть дитину радіти як власним досягненням, так і досягненням інших людей. Це дасть їй позитивний настрій для підкорення нових вершин.

Допоможіть дитині досягти успіху. Надайте дитині можливість досягти поставленої мети й відчути від цього позитивні емоції. Це допоможе їй сформувати почуття самоповаги, необхідне для розвитку самомотивації.

Розвивайте інтерес дитини до нових знань. Прагнення дитини пізнавати нове допоможе їй краще засвоювати шкільну програму. Це особливо актуально, якщо ви хочете підвищити успішність дитини в школі. Якщо дитина цікавиться динозаврами – вивчіть разом з нею, скільки років тому вони існували, їх види та особливості харчування. Якщо ви готуєте їжу – разом вимірюйте кількість інгредієнтів, необхідних для страви. Так ви можете ненав'язливо розповісти щось нове з математики або інших наук, а також показати, наскільки ці знання корисні та практичні в реальному житті.

Навчаючи дитину, пристосовуйтесь до її особливостей. Одним дітям легше сприймати нову інформацію за партою. Інші краще навчаються на наочних прикладах. Враховуйте особливості дитини, коли вчите її чого-небудь. Так навчання пройде веселіше й не перетвориться на нудну буденність.

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були успішними в школі та в дорослому житті. Починайте з раннього віку й мотивуйте свою дитину засвоювати нові знання. У майбутньому це буде для неї дуже корисним.

Як покращити адаптацію дитини до іншого місця проживання під час вимушеного переселення:

- поясніть дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому;

- не ігноруйте питання дитини. Якщо дитина не чує відповідь, то її стан погіршується;

- обсудіть з дитиною чим вона може займатися, де може погратися, де спокійно посидіти;

- разом продовжуйте робити те чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека);

- дитина повинна взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути спеціалісти: психологи, арт-терапевти, соціальні працівники, волонтери, а можуть бути інші діти;

- частіше обіймайте дитину (не менше 12 раз в день);

- не приховуйте свої почуття (не обманюйте та не відходьте від відповіді), надайте дитині безпечну інформацію про те, що вас турбує;

- дивіться дитині в очі, коли слухаєте її. Такий контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова допомогти» (таким чином ви заглядаєте в душу дитини);

- не знецінюйте почуття дитини (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись). Кажіть, що це природньо для такої ситуації;

- будьте уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.

Поради для батьків дітей молодшого віку для зменшення негативних наслідків від психотравмуючих подій:

•        Намагайтеся підтримувати чи відновити звичний режим дня, наприклад, приготування їжі, школьне навчання, робота по дому тощо. Ваші діти повинні брати активну участь у повсякденних справах.

•        Не намагайтеся вносити якісь зміни, наприклад, запроваджувати нові правила поведінки чи стандарти. Залиште це на майбутнє.

•        Вправи та інші види фізичної діяльності покращать ваше самопочуття.

•        Переконайтеся, що ваші діти повноцінно відпочивають та сплять.

•        Сприяйте активному залученню дітей до різних вправ та занять (наприклад, малювання), радьте їм гратися з іншими дітьми.

•        Намагайтеся підтримувати контакти з іншими родичами та друзями. Це заспокоїть і втішить не тільки вас, але й вашу дитину.

•        Багато дітей потребує більше фізичного контакту, наприклад, обіймів та пестощів.

•        Не залишайте дитину на самоті або з малознайомими людьми.

Сім способів боротьби зі стресом, яким потрібно навчити дитину

💎Перше - це навчити дитину розрізняти і називати свої почуття.

 Дитина повинна усвідомлювати, що вона відчуває в даний момент. Страх, образу, біль, злість або щось інше. Це допомагає знизити накал емоцій і зняти відчуття паніки. Вчіть дитину і вчіться цього самі. З незвички це не так-то просто.

💎Друга корисна навичка - це вміння висловлювати свої почуття. 

Тобто якщо злишся, потрібно сказати про це, можна потопати ногами, стиснути кулаки. Якщо прикро, можна заплакати. Коли страшно, можна за маму сховатися, взяти її за руку.

💎Третє  вміння - переключатися на щось приємне. 

Якщо стресова ситуація затягнулася - знайдіть те, що може відволікти дитину. Це може бути гра, прогулянка в лісі, катання на атракціонах, якісь солодощі, спів. Разом з дитиною пошукайте такі відволікаючі моменти і активно використовуйте їх, коли потрібно переключитися.

💎Четверте - це вміння просити про допомогу. 

Якщо дитина не справляється сама зі стресовою ситуацією, дуже важливо, щоб вона вміла попросити кого-небудь про допомогу. Якщо вона загубилася в торговому центрі - може попросити когось із дорослих допомогти, якщо навалилося багато завдань в школі - можна підключити батьків, якщо просто дуже страшно йти до лікаря - прохання піти разом з нею дозволить відчувати підтримку і допомагає впоратися зі стресом.

💎П'ята навичка - здатність не зависати в емоціях, а спрямовувати енергію на дію. 

Як тільки виникла стресова ситуація, ви допомагаєте дитині усвідомити і висловити свої почуття. А потім разом з ним шукаєте шляхи виходу з цієї ситуації. Що нам потрібно зробити, щоб ця ситуація не була такою важкою? Виділяєте кілька кроків і починаєте втілювати.

💎Шосте - вміння розставляти пріоритети. 

Якщо стресова ситуація затягнулася і посилюється все новими і новими складнощами, то необхідно навчити дитину розставляти пріоритети. Якщо багато завдань в школі, плюс ще гуртки та секції, плюс сварка з найкращим другом, та ще й до бабусі обіцяв поїхати на вихідні, то стрес буде наростати як снігова куля. Вчимо дитину говорити: «Стоп!» А далі розставляти завдання за ступенем важливості і невідкладності. Тому що встигнути відразу все неможливо, і цей навик неодноразово стане в нагоді в дорослому житті.

💎Сьоме - програвати стресові ситуації заздалегідь. 

Якщо ви знаєте, що дитині доведеться зіткнутися зі стресом при поході до зубного, при адаптації в садку або школі. Такі ситуації добре б програвати заздалегідь. Разом з дитиною придумайте гру, в якій буде така ситуація, експериментуйте з варіантами поведінки, промовляйте почуття, які відчувають герої гри, запитаєте дитини, як можна допомогти героям впоратися з такою ситуацією. Все це зробить складну ситуацію не такою лякаючою, так як в грі дитина вже отримує навик подолання стресу в таких моментах.

Всі ці способи добре б опанувати і дорослим, так як складно навчити дитину тому, чого не вмієш сам. А мистецтво справлятися зі стресом додає нам впевненості в собі!

Що б не трапилося, кожна людина сама відповідає за все, що з нею відбувається.

👍Це не означає, що ви можете керувати всім. Але відповідальність за це завжди лежить на вас.

👍Ви посприяли цьому, нехай навіть і в якійсь дрібниці.

❗️Ви можете відійти від того, що вас ранить або завдає біль.

❗Ви можете захиститися від тих, хто завдає вам шкоди.

❗Ви можете усвідомити те, що з вами відбувалося, відбувається або станеться. І оцінити частку вашої участі у цьому.

❗Ви можете припустити те, до чого приведе ваша дія, реакція чи вчинок.

І тільки ви несете відповідальність за наслідки.

✅Ви не можете контролювати думку оточуючих, але можете свою.

✅Ви можете вільно керувати своїми реакціями, вчинками та станами.

✅І тільки від вас залежить, яке життя ви проживаєте!

Психологічний дайджест "Як впоратися з поганим настроєм?"

1. Почніть позбавлятися рутинних справ, які постійно відкладаєте до кращих часів. Ви отримаєте приплив сил, а почуття виконаного обов'язку та гордість за себе підвищать настрій.

2. Ви відчуєте себе набагато краще, зробивши безкорисливо щось хороше для людей, що вас оточують. Напевно, комусь гірше, ніж вам. Не чекайте подяки – адже ви зацікавлені у цьому також.

3. Рух - чудовий засіб від нудьги. Вирушайте на пробіжку в музичному супроводі MP3-плеєра.

4. З'їжте щось смачне. Розшукайте на кулінарних сайтах незвичайний рецепт і потіште себе смачною їжею власного приготування.

Зверніть увагу:

Не варто зловживати алкоголем чи антидепресантами. Попри очікування, ви можете отримати абсолютно протилежний ефект.

Психологічний дайджест "Чи можна дозволяти собі радіти під час війни?"

Часом нам здається, що ми не заслуговуємо на щастя, коли навколо нас щодня помирають невинні люди та страждають ті, хто втратив свій будинок та рідних.

Багатьом соромно піти на каву, купити собі новий одяг, подивитися улюблену комедію, бо вся країна переживає горе.

Проте якщо у вас виникає бажання зайнятися буденними справами, звичними для мирних часів, це не робить вас поганою людиною.

Ніхто не зобов’язаний відчувати лише агресію, злість та пригніченість під час бойових дій.

Не намагайтеся відгородитися від позитиву, адже в складних та непередбачених ситуаціях саме він дає нам відчуття балансу та робить нас незламними.

Усі ми маємо право на радість, поява якої свідчить про те, що наші нагі емоційні медіатори добре працюють.

Саме радість і щастя можуть стати рятівною соломинкою, за яку можна ухопитися, коли ми починаємо тонути в болоті відчаю.

"Символ сили"

У складний момент, особливо якщо нас немає поруч, дитину може підтримати Символ сили. Це може бути будь-яка річ: сувенір, мушля, фотографія чи іграшка. Створіть такий символ разом — нехай вона звертається до нього, коли нервує, коли потрібно заспокоїтися та зосередитися 😌

Домовтеся з дитиною, що відтепер це її Символ сили, і що він завжди поруч, аби додавати впевненості в собі.

Як звернутися до Символа сили? Доволі просто: взяти до рук, роздивитися, стиснути, відчути вагу предмета, пригадати, що з ним пов’язує, сфокусуватися на своїх думках та почуттях. Проста техніка поверне відчуття спокою та контролю.

Попередьте дитину: навіть якщо Символ сили загубиться, його сила — всередині дитини ❤️‍🩹

3 способи боротьби з тривогою 😱

Тривога - не дуже комфортне відчуття з якою стикались всі. Як ії прибрати? А ось як:

 - Глибокий вдих і видих: Зверніть увагу на повільне, глибоке дихання. Це утихомирює нервову систему та зменшує фізіологічну напругу.

 - Поступова релаксація м'язів: від напруження до розслаблення. Цілеспрямовано напружуйте та розслабляйте групи м'язів, щоб знизити фізичну напругу.

 — Практика медитації: Зверніть увагу на поточний момент, приймайте свої почуття та думки без засудження.

Спробуйте різні методи та знайдіть те, що допоможе найкраще.

Як батьки впливають на майбутнє дітей www.facebook.com/reel/3439207626409702 

Психологічний дайджест "Коли тато в ЗСУ…"

У багатьох дітей відсутність батька, котрий перебуває на війні, може викликати складні емоції та реакції. Наприклад, дитина раптом перестає спілкуватися з однокласниками, друзями, стає дратівливою, неврівноваженою, емоційною. Така реакція типова для ситуацій, коли у школі чи серед оточення у всіх дітей батьки поруч, і лише в неї єдиної — батько боронить країну в лавах ЗСУ. Також ця реакція може з’явитися й щодо родичів, якщо дитина не відчуває від них підтримки та розуміння.

Як допомогти дитині?

У таких ситуаціях важливо знайти баланс між чесністю та чутливістю. Замість уникання запитань необхідно розмовляти з дитиною відкрито. Діти виражають свої емоції по-різному. Надайте їм підтримку, висловлюйте свою любов і розуміння. Створюйте безпечне середовище для вираження їхніх почуттів, дозволяючи їм розмовляти про свій біль, страх тощо.

Реакції дітей на відсутність батька

🔸Емоційна відданість 

Дитина може виявляти надзвичайну гордість та відданість своєму батькові, який служить на передовій. Вона може це виражати у своїх словах, діях, а також у шануванні та наслідуванні військового способу життя.

🔸Пасивність та втрата інтересів

Деякі діти можуть впасти в пасивність, втратити інтерес до своїх улюблених занять, таких як спорт, мистецтво чи гра. Вони можуть відчувати втому і втрату мотивації через тривожність і прагнення бути ближче до відсутнього батька.

🔸Занадто рання дорослість

Деякі діти можуть намагатися взяти на себе ролі та відповідальність, які зазвичай відводяться дорослим. Вони можуть відчувати необхідність брати на себе більше обов’язків у сім’ї.

🔸Підвищена залежність

Також дитина може стати більш залежною від інших дорослих, намагаючись знайти заміну відсутньому батькові. Вона може шукати підтримку і захист у бабусі, дідуся, інших родичів або вчителів.

🔸Соматизація

Головний біль, біль у животі, нездужання, алергічні реакції — можуть бути реакцією на емоційний стрес. Надавайте дитині необхідну медичну допомогу разом із психологічною підтримкою.

🔸Втеча в уявний світ

Зависання в гаджетах, комп’ютерних іграх, втеча у власну альтернативну реальність — розглядайте це як механізм виживання дитини, спосіб зняття стресу, але водночас допомагайте їй зберігати зв’язок із реальністю.

🔸Релігійні та духовні пошуки

Дитина може звернутися до релігії й духовності як до джерела підтримки та відповідей на свої запитання, якщо не отримує цього від рідних.

Пам’ятайте: ваша підтримка грає визначальну роль у допомозі дитині. Будьте поруч, створюйте коло спілкування, в якому дитину будуть підтримувати, розуміти, в якому дитина не буде відчувати емоційного напруження.

ПРИБОРКАННЯ ЕМОЦІЙ

Що таке емоції? Емоції – це комплексні почуття, що складаються з психічного, фізичного та поведінкового компонентів. На психічному рівні ми переживаємо свої емоції та почуття, як приємні та неприємні. Фізично ми відчуваємо настороженість або напругу. На поведінковому рівні емоції стають нам імпульсом до дії.

В умовах підвищеної тривожності та можливих панічних атак дорослим важливо пам'ятати про те, що поруч з ними знаходяться діти, в тому числі - діти з особливими потребами, які дуже чутливо реагують на емоційний стан близьких дорослих. Тому опанування власних емоцій - необхідність.

Сьогодні кожна людина відчуває широкий спектр негативних емоцій (страх, гнів, тривогу тощо), які можуть стати на заваді планомірним та ефективним діям.

Як би це не здавалося складно,

НАВЧИТЬСЯ КЕРУВАТИ ЕМОЦІЯМИ, АБО ВОНИ ПОЧНУТЬ КЕРУВАТИ ВАМИ

Ефективне управління емоціями передбачає наступне:

Вміння заспокоювати себе у випадку необхідності.

Вміння контролювати себе.

Вміння керувати гнівом.

Вміння контролювати пориви.

Вміння виражати емоції у потрібному місці та у потрібний час.

Вміння не приховувати гнів, занепокоєння та депресію (проте, зважати на попередній пункт).

Вміння запобігати негативним емоціям, не дозволяючи їм взяти верх над вами, коли ви виносите судження і вирішуєте проблеми.

Як це зробити?

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Особливі примітивні центри в мозку помітно впливають на емоції. Однак використання мовлення та складних нервових центрів мозку відчутно пригнічують примітивні емоційні центри. Найбільший вплив на емоції та поведінку надають мислення, оцінка подій та мовчазні внутрішні твердження.

Отже, першим етапом опанування тривоги та паніки є інтенсивна робота мислення. На ньому можна зробити наступні дії:

взяти аркуш паперу та виписати всі свої страхи при панічній атаці;

розставити їх за важливістю (що важливіше і за спаданням);

виписати свою "захисну" поведінку (що ви робите щоб впоратися з нападом - приймаєте заспокійливе, кудись дзвоните або біжите тощо).

Крім цього, доцільно "включити" всі органи чуття: щось роздивитись, послухати, помацати, понюхати, відчути на смак.

Зберігайте спокій!

Психологічний дайджест "Кризова ситуація: вікові особливості реагування" 

Реакції на кризову ситуацію в дітей різних вікових категорій є різними. Відповідно, різними є ризики в таких ситуаціях, а також потреби виходу з них.

Переживаючи кризову ситуацію, діти молодшого шкільного віку можуть відчувати власну провину за події, що відбулися. У них виникають страхи, знижується рівень комунікації або ж вони проявляють надмірну турботу про захист та порятунок людей у кризових умовах. Також діти молодшого шкільного віку можуть проявляти такі реакції на травмуючу кризову ситуацію:

• недовіра до оточення;

• погіршення успішності;

• болісне реагування на критику;

• перезбудження;

• тривожність;

• емоційний ступор;

• уникання місць, людей, предметів, що нагадують про травмуючу подію.

Реакції підлітків на травмуючу ситуацію можуть бути такими:

• емоційна байдужість — захисна реакція;

• негативізм, «спалахи» гніву, агресії;

• уникання спілкування;

• ризиковані вчинки;

• занепокоєність щодо своєї безпеки та можливості повторення травмуючих подій;

• зміни в поведінці, в успішності;

• зниження уваги та концентрації;

• підвищена активність, перезбудження;

• роздратованість;

• прогулювання уроків;

• скарги на самопочуття;

• тривожні думки, бажання помститися;

• постійне обговорення подій та фокусування уваги на окремих деталях того, що трапилося.

Ознаки посттравматичного стресу

Іноді в дітей, які пережили стан гострого стресу та отримали першу психологічну допомогу, посттравматичний стрес переходить у хронічну стадію, яка триває більше трьох місяців.

Виокремлюють такі ознаки посттравматичного стресу:

• невмотивована пильність — людина уважно стежить за всім, що відбувається, очікуючи на небезпеку;

• різке реагування на голосні звуки;

• відсутність таких проявів, як радість, любов, грайливість, спонтанність тощо, труднощі під час встановлення близьких і дружніх контактів з оточенням;

• агресивність — прагнення розв'язувати проблеми за допомогою сили. Виокремлюють не лише фізичну, а й психічну, емоційну та вербальну агресивність;

• порушення пам'яті та концентрації уваги — особливо в разі наявності стресового чинника;

• депресія, якій передують нервове виснаження, апатія і негативне ставлення до життя;

• загальна тривожність, що проявляється на таких рівнях —

• фізіологічному — біль у спині, спазми шлунка, головний біль;

• психічному — постійна занепокоєність, стурбованість, параноїдальні прояви;

• емоційному — страх, невпевненість у собі, комплекс провини;

• напади люті, гніву;

• зловживання лікарськими препаратами, наркотичними речовинами, алкоголем;

• нав'язливі спогади — один із важливих симптомів, що вказує на посттравматичний синдром. У пам'яті людини раптово постають страшні сцени, пов'язані із травмуючою подією. Ці спогади можуть виникати як уві сні, так і під час неспання;

• галюцинаторні переживання — настільки яскраві, що події, які відбуваються в цей момент, здаються менш реальними;

• безсоння, кошмари, у результаті яких виникає регулярне недосипання, що призводить до нервового виснаження. Безсоння може бути зумовлене високим рівнем тривожності, емоційного напруження;

• думки про самогубство;

• почуття провини, що іноді провокує самознищувальну поведінку.

У разі виявлення цих ознак, негайно зверніться до психолога.

Поради батькам "Як заспокоїти дітей під час війни?"

🔸Обняти та взяти за руку.

🔸Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.

🔸Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.

🔸Запитати дитину, яку іграшки вона хоче взяти з собою.

🔸Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації

🔸Пояснити, що вам також страшно. Та запевнити, що ми все владнаємо.

Четвер 12.10.2023 Психологічна просвіта (6 клас)

Четвер  (05.10.2023) - п'ятниця  ( 06.10.2023) 

Курси "Самодопомога плюс груповий курс управління стресом для дорослих"  від World Health Organization (fhi360).

Психологічна просвіта. Ефективні способи навчити дитину керувати своїм часом

Тайм-менеджмент – це важливий навик, який дає багато переваг у житті і дітям, і дорослим. Чим раніше ви навчите цього дитину, тим краще. Тайм-менеджмент не тільки допомагає завершувати поставлені завдання, але і знижує рівень стресу у ході їх виконання. Як правило, у сучасних дітей багато занять: школа, спортивні секції, позакласні заняття тощо. Кожне з цих занять важливе для розвитку дитини. Дитина повинна знайти баланс між усіма цими справами – так вона навчиться ефективно керувати своїм часом.

Вам може здаватися, що дитина ще занадто маленька, щоб зрозуміти суть тайм-менеджменту. Проте є способи навчити її керувати часом і правильно складати розпорядок дня. У статті ми поговоримо про те, як навчити дитину основ тайм-менеджменту.

Чому тайм-менеджмент важливий?

Тайм-менеджмент – це навичка, яка робить людей більш дисциплінованими і відповідальними. Навик тайм-менеджменту дає дітям і багато інших переваг, наприклад:

вчить їх розподіляти час на виконання кожного завдання;

допомагає розставляти пріоритети;

покращує аналітичні навички;

дозволяє виконувати кілька завдань за короткий період;

знижує стрес під час роботи.

Поради у навчанні дітей тайм-менеджменту

Для того щоб навчитися керувати часом, потрібно навчитися організовувати свій розпорядок і розставляти пріоритети. Дітям складно цього навчитися, але постійна практика допоможе їм у цьому. Розглянемо кілька порад з приводу того, як навчити дітей тайм-менеджменту. Спробуйте всі зазначені поради і виберіть ті, які підходять вам.

1. Поговоріть про те, як змінюються пори року

Перший крок у навчанні дітей тайм-менеджменту – навчити їх розуміти поняття часу. Пояснити, що таке час, на словах може бути важко. Тому найкращий спосіб – наочно показати дитині хід часу.

Поясніть дитині, як змінюються пори року і які зміни у природі відбуваються кожен сезон. Ви можете запропонувати їй спостерігати за тим, як ростуть дерева, і записувати свої спостереження у зошит. Це допоможе дитині зрозуміти, як проходить час, і як змінюються пори року.

2. Навчіть дитину оцінювати час

Щоб правильно планувати розпорядок дня, потрібно навчитися аналізувати, скільки часу займе те чи інше заняття. Навчіть цього дитину. Дозвольте їй скласти розклад занять на день – для цього вона протягом дня повинна звертати увагу, скільки часу займає те чи інше заняття. У кінці кожного дня виділяйте 15 хвилин на те, щоб проаналізувати все, що вона робила протягом дня. Порівнюйте час, кількість занять і результати протягом кожного дня. Вносьте корективи, коли плануєте заняття на наступний день – це допоможе дитині правильно оцінювати час.

3. Допоможіть дитині складати розклад

Поспостерігайте за тим, як дитина проводить більшу частину свого часу. Зверніть увагу, чи ефективно дитина використовує свій час чи витрачає його на комп'ютерні ігри або перегляд телепрограм. Спираючись на побачене, запропонуйте дитині самій скласти розклад, виділяючи час на навчання, ігри, прогулянки та інші заняття. Якщо дитина кілька разів складе для себе розклад, це увійде у неї в щоденну звичку.

4. Привчіть дитину до розпорядку

Встановлений розпорядок учить дитину проявляти терпіння і досягати поставлених цілей. Спочатку ви можете запропонувати дитині виконати прості заняття: виконати будь-яку роботу по дому або просто погратися протягом певного часу. Коли час на ігри добігає кінця, нагадайте про це дитині. Так вона буде більш готовою до того, що далі її чекають заняття, які їй не подобаються. Таким чином, дитина вчиться виявляти терпіння і організовувати свій час.

5. Поясніть дитині, як підготуватися до різних занять

Навички тайм-менеджменту тісно пов'язані з іншими навичками. Дуже важливо підготувати все необхідне для майбутніх занять. Наприклад, якщо дитина вчить уроки, а у неї під рукою немає необхідного навчального приладдя, це заняття забере у неї набагато більше часу. Навчіть дитину заздалегідь організовувати місце для різних занять і давайте винагороду за виконану роботу. Якщо у дитини під рукою буде все необхідне, це допоможе їй уникнути стресу під час виконання роботи.

6. Використовуйте таймер

Щоб допомогти дитині зрозуміти важливість часу, стежте за тим, щоб вона закінчувала свої справи у запланований час. Кращий спосіб зробити це – встановити таймер. Можна також використовувати пісочний годинник або будь-який інший пристрій, який буде показувати дитині, скільки часу залишилося. Якщо вона виконає роботу вчасно, дайте їй час погратися або придумайте інший спосіб заохочення.

7. Поясніть дитині наслідки за порушення графіка

У розвитку навичок тайм-менеджменту важливо, щоб дитина взяла на себе відповідальність за свої дії. В іншому випадку це може привести до зриву завдань або порушень графіка. Щоб навчити дитину відповідальності, поясніть їй, які наслідки її чекають у випадку, якщо вона не зробить роботу вчасно. Разом з тим розкажіть їй, як можна розвинути навички.

8. Встановлюйте довгострокові цілі

Коли у дитини є довгострокове завдання, успіх багато в чому залежить від правильної підготовки. Допоможіть дитині розбити велику задачу на кілька маленьких і визначити терміни їх виконання. Це спрощує досягнення кінцевої мети і знижує у дитини рівень стресу. Крім того, маленькі кроки допомагають більш точно виконати поставлене завдання.

9. Допоможіть дитині розставляти пріоритети

Допоможіть дитині планувати справи і складати їх список. Допомагайте, якщо у неї виникають труднощі у виконанні якогось завдання. Запропонуйте їй проаналізувати шкільний розклад і спланувати свої справи.

Допоможіть дитині розставити пріоритети у навчанні та інших сферах життя. Деякі завдання можна відкладати (наприклад, виконання домашніх завдань або підготовку до іспитів), а деякі можна виконати пізніше.

10. Визначте час для сну

Якщо дитина лягає спати в один і той же час, це вчить її правильно розподіляти час протягом дня на навчання, ігри та інші заняття. Крім того, якщо дитина рано лягає спати і рано встає, вона може краще керувати своїм часом.

11. Приймайте їжу в певний час

Приймати їжу також варто в один і той же час кожен день. Вечеря – це хороший привід зібратися всією сім'єю і поговорити про те, як пройшов день у кожного з вас. Слухаючи дорослих, дитина може дізнатися багато нового. Якщо під час вечері ви будете обговорювати майбутні справи, дитина буде вчитися у вас планування і організації справ.

12. Встановіть правила використання гаджетів

Незважаючи на те, що смартфон або планшет можуть допомогти виконувати роботу, у повсякденному житті вони можуть заважати, якщо використовувати їх занадто часто. Тому вдома потрібно обмежити використання гаджетів. Ви можете визначити, у який час і в яких місцях не можна використовувати мобільні телефони (наприклад, за столом або в спальні дитини). Ви також повинні дотримуватися встановлених правил.

13. Організуйте місце, де дитина зможе вчити уроки

Щоб створити дитині умови для навчання, організуйте місце. Подбайте про те, щоб дитину ніщо не відволікало від навчання.

Психологічна просвіта. У моменти, коли дуже страшно і тривожно, спробуйте виконати кілька вправ:

🔸Подивіться на 5 різних об’єктів. Подумайте про кожен.

🔸Прослухайте 4 різних звуки. Поміркуйте, звідки вони лунають і що їх відрізняє.

🔸Торкніться 3 об’єктів. Замисліться про їхню текстуру, температуру та способи використання.

🔸Відчуйте 2 різних запахи. Це може бути запах кави, мила або навіть прального засобу на одязі.

🔸Подумайте про улюблену страву. Зверніть увагу, який смак з’являється у вас у роті.

 "Підтримуючі фрази для дитини - ключові вирази. Психологічна просвіта"

Ці 5 фраз, які потрібно говорити дитині, найосновніші. Потрібно мати на увазі, що слова любові дітям потрібно вимовляти постійно, а не час від часу, тоді вони будуть ефективніші:

💎"Не здавайся" - ця чарівна фраза, сказана впевненим і спокійним тоном, вселить в дитину впевненість в тому, що незважаючи на невдачі, потрібно рухатися далі. Ця фраза навчить малюка бути наполегливим і справлятися з перешкодами.

💎"Давай я тебе обійму" - дітям дуже потрібні батьківські обійми. З наукової точки зору, дитину потрібно обіймати як мінімум 8 разів на день, тоді вона буде відчувати, що її люблять.

💎"Я пишаюся тобою" - всі діти хочуть приємно вразити батьків, і мама з татом повинні помічати кожне, хоч і найменше, досягнення свого чада, а потім неодмінно хвалити його за це.

💎"Я завжди буду поруч" - ці добрі слова дитині навчать її не боятися, щоб не сталося. А вона в свою чергу буде впевненіша в собі, знаючи, що її підтримають мама і тато.

💎Ще одна ключова фраза: "Я тебе люблю". Багатьом може здатися, що говорити очевидні речі не обов'язково, але насправді для дитини вкрай важливо чути цю фразу від батьків.

Що потрібно завжди говорити дітям - на замітку батькам

Незалежно від ситуації, з дитиною завжди потрібно розмовляти. Це відкриє шлях до взаєморозуміння, і дозволить батькам уникнути проблем, коли малюк стане підлітком. Психологи зазначають, що ласкаві слова слід вимовляти навіть тоді, коли дитина зробила помилку. Це матиме більший ефект, ніж крик, докори або фрази з негативним змістом. Для цього в свій "арсенал" можна включити такі фрази:

"Я вірю в тебе".

"Ми щасливі, що ти в нас є".

"Ідеальних людей немає".

"Розкажи, що ти відчуваєш"

"Пробач мене".

"Я вибачаю тебе".

"Ми за тобою скучили".

Варто врахувати, що потрібно говорити з дітьми правдиво, а не награно, це допоможе сформувати тверду особистість.

Профілактична робота🦋 Вправа "Метелик"

Релакс-вправа, знижує рівень напруження, нормалізує роботу мозку.

Виконання: 

📌 Обійміть себе обома руками. 

📌 Пригадайте щасливий момент із власного життя або людину, зустріч з якою викличе у вас посмішку та приємні відчуття. 

📌 Зануриться з головою в приємні спогади. Відчуйте себе у тому моменті. 

📌 Пригадайте, що ви відчували, що хотіли сказати. 

📌 І, по черзі плескаючи по собі долонями, додайте у своє тіло цей досвід радості.

Ознаки посттравматичного зростання – як знайти сили після кризи?  Поради психолога

📌 Посттравматичне зростання – це досвід позитивних змін, що відбуваються з людиною після зіткнення з кризовими життєвими ситуаціями. 

До ознак посттравматичного зростання належать:  

🔸*Повернення відчуття внутрішнього контролю та потенціалу.* Проявляється у розумінні людиною, що вона має необхідні знання, вміння і внутрішній ресурс, щоб вистояти у складних обставинах. 

🔸*Відчуття появи можливостей у житті.* В умовах кризи чи складних життєвих обставин, перша реакція людини, як правило, – це просто перечекати складний період. Посттравматичне зростання настає на етапі усвідомлення й прийняття ситуації такою, як вона є. Це дозволяє рухатись далі, шукати можливості та нові  сенси. Навіть у найтемніші часи. 

🔸*Зміни світоглядні або духовні.*  Після кризи людина часто приходить до переоцінки власних цінностей. 

🔸Відчуття цінності власного життя. Розуміння того, що не потрібно відкладати життя на потім. Кожен день є цінним й несе в собі низку можливостей.

Одним із наслідків психологічного травмування можуть бути неочікувані та дуже яскраві спалахи гніву та люті

❗️Зазвичай вони можуть захоплювати дитину зненацька та лякати навколишніх

❌Не доцільно вживати фрази на кшталт «Як тобі не соромно!», «Негайно припини себе так поводити!», «Що це таке? Ти з глузду зійшов?» тощо.

❌Будь-яка критика, злість, підвищення голосу та інші прояви агресивної поведінки тільки погіршують ситуацію.

❗️Коли дитина не може себе контролювати, то вона потребує захисту (в такій ситуації від самої себе), кричить та усіляко сигналізує, що їй дуже погано, про високу потребу у відчутті безпеки та захисті.

✅Важливо, щоб дорослий зберігав спокій і не «заражався» цією люттю. Це дозволить знайти можливості для відповіді, які допоможуть дитині заспокоїтися і зберегти її гідність.

✅Якщо Ви є близькою людиною і маєте достатньо фізичних сил, то можна міцно обійняти дитину.

✅Потрібно говорити спокійним голосом, підкреслюючи, що небезпечна поведінка не допустима. Бажано запропонувати інші варіанти виходу емоцій, наприклад: швидко ходити, присідати або інше.

✅Якщо стан дитини дозволяє, то доцільно разом виконати дихальну практику, яка допоможе заспокоїтися.

Якщо Вам важко самостійно впоратись, зверніться до психолога закладу.П'ятниця 08.09.2023

Проста вправа для зниження рівня стресу

 Сідайте або станьте в зручному для вас положенні.

Покладіть одну руку на груди, а іншу на живіт.

Закрийте очі та спрямуйте свою увагу на дихання.

🌸Повільно вдихніть через ніс, зосереджуючись на тому, як повітря заповнює ваші легені.

🌸Тримайте подих на кілька секунд.

🌸Повільно видихніть через рот, зосереджуючись на тому, як повітря покидає ваше тіло.

🌸Повторіть цю вправу кілька разів, доки не відчуєте себе більш розслабленим.

Моя дитина не слухається.  Деструктивні методи у вихованні.

 ❓❗ Чим замінити деструктивні методи впливу на дитину?

  ❌️наказ (наказовий тон породжує відторгнення та опір)

  ✅️описати проблему (описавши суть проблеми, ми запрошуємо дітей взяти участь у її вирішенні)

 ❌️агресивна атака, приниження (Розсердившись, ми іноді накидаємося на підлітка з агресивними чи принизливими словами. У результаті він або замикається в собі, або йде у контратаку)

  ✅️опишіть свої почуття (описуючи свої почуття, ми полегшуємо дітям завдання вислухати нас і постаратися допомогти нам)

 ❌️ звинувачення (коли намагаєшся у чомусь звинуватити підлітків, вони, як правило, стають в оборонну позицію)

 ✅️дайте їм корисну інформацію (отримавши інформацію, що повідомляється в простій і поважній формі, підлітки охочіше беруть на себе відповідальність за необхідні дії)

 ❌️загрози (реакцією багатьох підлітків на загрози є або відкрита непокора, або похмура слухняність)

 ✅️ запропонуйте вибір (у нас більше шансів домовитись, якщо ми зможемо запропонувати підлітку варіант, який задовольняє і нас, і його).

 ❌️читання довгих лекцій (під час довгих нотацій підлітки, як правило, просто відключаються та не слухають)

 ✅️ сказати одним словом (лаконічне нагадування фокусує їх увагу і з більшою ймовірністю спонукає їх на співпрацю з вами).

 ❌️вказівка ​​на помилки, критика (реакцією підлітків на критику, як правило, бувають спроби виправдати свою поведінку)

 ✅️озвучити свої життєві цінності та очікування (коли батьки заявляють про свої очікування

 чітко і у поважній манері, підвищується ймовірність того, що підліток прислухається і намагатиметься відповідати цим очікуванням).

 ❌️сердиті зауваження

  ✅️вчинити неочікувано (замінивши критику гумором, ми можемо змінити

 емоційну обстановку та усунути проблему, викликавши загальні веселощі)

 ❌️резонні нагадування, "капати на мізки" (деякі підлітки дуже повільно реагують на резонні нагадування)

  ✅️слова на папері (слова, написані на папері, часто діють у тих ситуаціях, де не діють слова, вимовлені вголос)

У сучасному світі люди отримують безліч інформації з різних джерел, таких як соціальні медіа, новинні портали, телебачення, радіо і т.д. Не всі ці джерела інформації є надійними або корисними, і можуть викликати негативний вплив на психіку людини, такий як стрес, тривога, депресія.

Тому важливо знати, як захистити свою психіку від негативного впливу інформації. *Для цього можна використовувати різні методи, такі як*:

*📺Відключення від джерел інформації на певний час, наприклад, на кілька годин на день або вихідні дні.*

*📺Фільтрація непотрібної інформації*, наприклад, використання блокування реклами або зменшення кількості підписок на соціальних медіа.

*📺Розумне використання соціальних медіа,* наприклад, обмеження часу, проведеного в мережі, використання позитивних сторінок і ресурсів.

*📺Використання різних методів релаксації і медитації для зняття стресу і тривоги, які можуть бути викликані інформаційним навантаженням.*

Психологічна вправа «Гора»

Ця психологічна вправа допомагає відчути стабільність та впевненість. 

Техніка виконання: 

🔅 Займіть зручну позу. Краще сядьте. Випряміть спину. Закрийте очі. 

🔅 Зробіть глибокий вдих і видих і пригадайте💭, коли останнього разу ви відчували себе у безпеці. Що це за відчуття? Де воно знаходиться у вашому тілі? Дозвольте собі зупинитись і побути в цьому місці.

🔅 Уявіть велику гору із засніженими вершинами🏔. Відчуйте, як вона міцно вросла в землю. Зосередьтеся на відчуттях в тілі, коли ви дивитеся на цю гору. 

🔅 А тепер уявіть, що ви і є ця гора. Ви міцно стоїте на землі👣. У вас стільки ж сили та непохитності, а довкола – вільний простір. 

🔅 Відчуйте свої ноги, стегна і таз як основу гори, тулуб – як кістяк, плечі – як скелі, а голову – неначе вершину. 

🔅 На видиху посилюйте відчуття себе як гори.

🔅 Уявіть, що зараз розпал літа🌻, і ви спостерігаєте за життям навколо гори: співають птахи, зеленіють рослини🌿, бігають тварини.

🔅 На зміну літу спочатку йде осінь🍁, потім настає зима❄️, і, нарешті, навесні знову все починає оживати🌱. 

🔅 Ви, як гора, спостерігаєте за зміною пір року. Незважаючи на всі зміни, всередині вас - спокій, сила та стабільність. 

🔅 Побудьте в цьому стані стільки, скільки вам треба і розплющте очі, коли будеш готові.

8 способів зробити дитину невпевненною у собі людиною

🚫 Критика та негативне сприйняття: Якщо батьки постійно критикують свою дитину 😞, зосереджуючись на її помилках та недоліках, дитина може вирости з почуттям, що вона недостатня.

🛡️ Надмірна опіка: Батьки, які завжди намагаються захистити дитину від будь-яких викликів та труднощів ⚠️, можуть позбавити її можливості розвивати навички самостійності 🌱 та вирішення проблем.

❌ Відсутність заохочення та підтримки: Якщо батьки не виявляють інтересу до успіхів 🏆 та зусиль дитини, вона може відчути, що її зусилля та досягнення не мають значення 😢.

🔍 Порівняння з іншими: Постійне порівняння дитини з іншими дітьми 🚸, особливо з тими, хто досягає більших успіхів, може призвести до почуття невпевненості 😕 та некомпетентності.

⚠️ Високі очікування: Батьки, які ставлять перед дитиною надмірно високі очікування 🎯, можуть спричинити почуття невпевненості та тривоги 😓, якщо дитина не може відповідати цим стандартам.

💔 Нестабільність сім’ї: Сім’ї, що переживають постійні конфлікти, розлучення або інші проблеми 🌩️, можуть створити середовище, в якому дитині важко розвивати впевненість в собі.

👥 Брак соціального взаємодії: Дитині, яка не має можливості розвивати навички спілкування та взаємодії з однолітками 🚸, може бути важко розуміти соціальні норми та відчувати себе впевнено у спілкуванні з іншими людьми. Це може призвести до невпевненості 😕 та соціальної ізоляції у подальшому житті.

💔 Емоційне знедбання: Дитина, яка не отримує достатньо емоційної підтримки та тепла 🤗 від своїх батьків, може відчувати себе невпевненою та нецінною. Це може призвести до пошуку підтвердження своєї вартості 💔 в інших людей, що може створити нездорові залежності та проблеми з самооцінкою.

Як говорити з дітьми про війну. Поради батькам

Будьте відкриті до обговорення теми війни 

Навіть якщо ми не знаємо відповідей – дітям важливо знати, що вони можуть з нами говорити на цю тему, говорити чесно і відверто про все, що їх хвилює. 

Говорити не раз – при потребі піднімати нові питання, чи уточнювати значення того, що вони почули щось у новинах чи в розмові дорослих. 

Діти хочуть і потребують розуміти життя і те, що в ньому відбувається – тому з повагою, уважністю та терпеливістю поставмося до їх запитань, даймо дітям відчути нашу готовність разом шукати відповіді… І що ми є з ними, що ми разом у цьому досвіді, і разом прокладемо шлях крізь нього…

Психологічна просвіта "Сміх, посмішки, «клоунада» у ситуації стресу або небезпеки".

Буває так, що дитина у стресовій ситуації для неї починає вести себе «неадекватно» з точки зору дорослих. Зрозуміло, що багатьох це може дратувати і навіть злити, якщо у ситуації горювання або небезпеки дитина посміхається або кривляється, або подібне.

✅Проте, якщо Ви спостерігаєте таку реакцію у дітей, то реагувати на неї доцільно як на реакцію сліз. Адже це є вираженням тривоги та (або) страху.

✅Реагуйте, як на плач: намагайтесь заспокоїти дитину, посилити відчуття безпеки та захищеності. 

❌Злість та зауваження зазвичай тільки посилюють тривогу.

❌Не бажано вживати фрази на кшталт: «Досить сміятися, це не смішно!», «Дуже неприємно бачити, як ти смієшся над такою сумною подією», «Що тебе так розвеселило?»

✅Натомість можна вживати фрази: «Ти посміхаєшся і смієшся, але насправді ти не веселий. Інколи таке трапляється з кожним: коли ми сумуємо або боїмося, але не знаємо, що робити, то ми сміємося»

Поради психолога "Піклуємось про психічне здоров'я"

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає 7 компонентів психічного здоров'я:

▫️усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного Я;

▫️постійність і однаковість переживань в однотипних ситуаціях;

▫️критичне ставлення до себе і своєї діяльності;

▫️адекватність психічних реакцій впливу середовища;

▫️здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм;

▫️планування власної життєдіяльності і реалізація її;

▫️здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин.

Способи піклування про психічне здоров’я:

- уникайте стресових факторів та вчіться долати щоденний стрес;

- організуйте час та простір для якісного сну;

- будьте активними (багато ходіть, займайтеся спортом);

- спілкуйтеся з цікавими людьми;

- знайдіть хоббі та розвивайте його.

За допомогою фахівця варто звертатися якщо у вас довше 2 тижнів спостерігаються тривале порушення сну, стійкі нав’язливі думки, втрата інтересу та задоволення від справ і довкілля, гостре небажання спілкуватися та підтримувати соціальні контакти, істотне зниження настрою.

 Психолог інформує

Психолог інформує

Останнім часом в Україні виявлено активність нового молодіжного руху, який набирає популярності в містах України. Вказана течія складається здебільшого з молоді неформальної зовнішності: довге фарбоване волосся, вподобання до «аніме», відповідних групах у «TikTok» та інші атрибути, пов'язані із ними. Конкретна ідеологія відсутня, але полягає у тому, щоб дати відсіч тим, хто їх пригнічує.

Вказаний рух сягає корінням японського мільтфільму-аніме «Hunter x Hunter», де за сюжетом діє злочинна організація «Геней Редан», також звана «Павуком» або «Примарною трупою», її символом є павук із цифрою «4». Представники субкультури називають себе неформалами, та зазначають, що не асоціюють себе з приватною військовою компанією, а назвали так лише «жартома» та поступово від нього відмовляються.

      «Редан» - це новий напрямок молодіжної субкультури, яка виступає за свободу вибору індивідуального стилю та засуджує насильство з боку «офніків» (представники субкультури, які обожнюють культ грубої сили і вважають за краще будь-які питання вирішувати бійкою), скінхедів, «неросійських» (особи не слов’янської зовнішності) та інших подібних груп.

Члени цього руху, для самоідентифікації, використовують символіку павука, носять довге волосся та одягаються у вільний одяг.

Основними центрами проведення зборів підлітків визначають людні місця, такі як: площі, торговельні центри, центральні частини міст тощо, де скупчуються групами. Перші прояви активності з’явилися в великих містах російської федерації та має досить резонансний характер. Учасники скоюють бійки прямо біля вказаних людних місць.

 Провокування масових бійок серед молоді та підлітків – це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

З 22.02.2023 вказаний рух почав активно поширюватися через телеграм канали на території країн СНД. В протистояння руху «РЕДАН» також створюються групи «антиРЕДАН», до якого входить так званий неформальний рух «ОФНИКИ» (підлітки 14 років), які не визнають представників «РЕДАН» та вступають з ними у фізичне протистояння. Обидва руху закликають до протистояння між вказаними течіями.

З 25 лютого цього року активність вказаних ініціатив фіксується у багатьох регіонах держави. У центральних частинах міста відбуваються скупчення молоді, яка також частково пересувається по містах невеликими групами, зокрема у торговельних центрах.

Крім того, з метою організації вказаних зібрань у месенджері «Телеграм» почали створюватися тематичні канали.

Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.

       Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку.

Що ж робити батькам, у цій ситуації:

 Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.

 Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка

 Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах;

 Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;

 «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;

 Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.

 Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.

 Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

 ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється. Спілкуйтеся із дітьми, звертайте увагу на їх коло спілкування, поведінку, способи проведення дозвілля.

«Кольорове» дихання проти тривоги

Ця дихальна техніка допомагає стабілізуватися під час підвищення тривожності. 

🟢 Займіть зручне положення стоячи або сидячи. 

🟢 Зробіть кілька глибоких видихів та коротких вдихів за принципом «свічка 🕯️ - квітка 🌼»: 

(видихати протяжно, ніби ви намагаєтесь задути свічку, а вдихати коротко, ніби вдихаєте аромат квітки. Зроби 5-6 таких циклів). 

❗️ Важливо: починати варто з видиху.

🟢 Оберіть для себе приємний (улюблений) та неприємний кольори. Коли відчуєте певну стабілізацію дихання, спробуйте «зафарбувати» своє дихання: 

▶️ вдихати приємний для вас колір, 

◀️ видихати неприємний. 

🟢 Під час дихання уявляйте, як кольори заповнюють легені: приємний колір чимось хорошим та потрібним саме зараз (наприклад, спокоєм, рівновагою, теплотою - важливий саме Ваш варіант). І разом з тим уявляйте, як видихаєте щось неприємне (тривогу, біль, страх тощо). 

Спробуйте робити цикл дихання повільнішим з кожним разом.

🟢 Повторіть так 8-10 циклів або до того часу, як тривога зменшиться.

Психологічний дайджест "Що таке емоційний інтелект і як його розвивати у дитини?"

Емоційний інтелект  - це здатність розуміти та контролювати свої власні емоції та емоції інших людей. Ця здатність дозволяє дитині ефективно взаємодіяти з іншими людьми. 

Головна задача батьків у вихованні  - власний приклад. Тому, починайте із себе. Ось декілька порад, як розвивати емоційний інтелект :

👉 Свідомо стежте за своїми емоціями.

Спостерігайте за своїми реакціями на різні події та ситуації. Спробуйте розібратися, які конкретно емоції ви відчуваєте та як вони впливають на ваші дії.

👉 Відкрито спілкуйтеся з іншими людьми про свої емоції.

Розмовляйте з близькими людьми про переживання та проблеми. Це допоможе вам краще зрозуміти та контролювати те, що ви відчуваєте.

👉 Розвивайте емпатію.

Спробуйте зрозуміти емоції інших людей та почути їхню точку зору. Навчіться бути уважними та підтримувати..

👉 Розвиток самоусвідомленості.

Розуміння ваших сильних та слабких сторін, цінностей та переконань, може допомогти вам краще розуміти свої емоції та реагувати на них.

Психологічний дайджест " Важливість книг у житті дитини"

Переважна більшість батьків читають дітям книги від народження до 5 років, але вже менше половини продовжує читати 5-8-річним дітям, і лише п'ята частина батьків читає дітям старшим 9 років. Натомість, дослідження показують, що серед підлітків, понад  60% також дуже люблять слухати, коли їм читають.

Спільне читання вголос непомітно привчає сприймати насичену, яскраву мову, а уявляння сюжетів розвиває не лише фантазію, але й розуміння. Поки діти ще тільки вчаться читати самостійно, це потребує відчутних зусиль, тож, для розуміння прочитаного, ресурсу лишається обмаль. Сприйняття прочитаного самостійно зрівнюється за ефективністю зі сприйняттям на слух тільки ближче до 14 років.

Не менш важливим є емоційний розвиток, який в читанні має кілька складових: це і співпереживання персонажам, і, водночас, емоційне наповнення самого процесу читання, і вибудовування довіри.

Спогади про спільне читання в дитинстві можуть надихати читати далі впродовж усього життя. А обговорення прочитаного дозволяє торкнутись складних тем, на які діти не завжди готові говорити від свого імені: етичні питання, конфлікти, несправедливість чи наслідки власних вчинків. З дітьми можна читати не лише художню літературу, але і підручники зі шкільної програми, наприклад, з історії. Читаючи дітям, ми маємо проговорити не лише фактаж, а й ціннісну і емоційну складову. Допрожити власну історію. Винести з неї можливий досвід. 

Спільне читання не лише дозволяє батькам поділитися своїми цінностями і життєвим досвідом, а й дізнатись багато цікавого про світ дитини. 

7 насолод, які дарує спільне читання👇

📎естетична насолода

Мова про зовнішній вигляд книги, виразний шрифт, гармонійна верстка та витончені малюнки;

📎ароматична

Це коли під час читання ви відчуваєте духмяний запах нової книги чи терпкий аромат давніх пожовклих аркушів;

📎слухову насолоду формує шурхіт перегортання сторінок і приємний тембр голосу близької людини;

📎тактильна — це шурхотіння перегорнутих сторінок, пружність палітурки, теплі обійми того, хто поруч;

📎креативна — коли разом з дитиною ви уявляєте інші світи, вигадуєте зовнішність персонажів, передчуваєте сюжетні повороти;

📎емоційна — як ви співпереживаєте персонажам, приміряєте на себе нові ролі;

📎когнітивна — відкриття для себе чогось нового про світ, а разом з тим і про себе.

Кожна насолода значно підсилюється, якщо її розділити з тими, кого любиш. Тож спільне читання — це своєрідне хюґе, тільки мова не лише про вас, тут важливо, що це відчуття комфорту, затишку та «повільного» щастя розливається довкола вас з дитиною. Тому практикуйте спільне читання з дитиною якомога частіше.

Пам'ятка для батьків "Способи залишатися психологічно стійким у важкий час"

📌 Щодня записуйте щонайменше 3 речі, за які вдячні.

📌 Не сперечайтесь з незнайомцями.

📌 Святкуйте свої успіхи частіше.

📌 Перестаньте порівнювати себе з іншими і зосередьтесь на собі.

📌 Дозвольть собі бути вразливим.

📌 Позбудьтесь речей, якими давно не користуєтесь.

📌 Використовуйте більше позитивних слів.

📌 Плачте, коли справді сумно.

📌 Регулярно проводьте час із самим собою.

Батькам про важливе!!!! За яких проявів варто звернутися до психіатра?

✅емоційні порушення, невротичні стани, у т.ч. після пережитого травматичного досвіду;

✅розлади настрою (апатія, депресивні розлади та ін.);

✅тривала тривога; панічні атаки, фобії;

✅тривалі розлади сну (безсоння, порушення засинання, короткочасний сон);

✅нав’язливі думки;

✅розлади харчової поведінки;

 ✅слухові або зорові галюцинації;

✅думки про завдання собі або іншим ушкоджень, суїцидальні думки тощо;

✅розлади поведінки; 

✅порушення спілкування з навколишніми;

✅залежності.

Поради для батьків, якщо поруч дитина з інвалідністю.

-  Не відвертайтесь, посміхніться!;

-  Не давайте порад, якщо вас не просять;

-  Не питайте у батьків, що з дитиною, краще запитайте, що подобається;

-  Не забороняйте своїм дітям гратися з такими дітьми;

-  Не звертайте увагу на нестандартну поведінку;

-  Не розказуйте батькам про «хрест, який вони мають нести», сімейні гріхи та погану карму;

-  Пропускайте батьків із дітьми з інвалідністю у черзі;

-  Допоможіть їм виїхати з візком на бордюр чи сісти у транспорт;

-  Пам’ятайте усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.

Психологічний дайджест "Близькі стосунки із дитиною"

👨‍👩‍👧‍👦 Близькі стосунки з дитиною —  підґрунтя психологічної підтримки, дружньої взаємодії та взаємної довіри. Бесіда — це спосіб демонструвати дитині свою любов та повагу. Уважним та відкритим до спілкування батькам буде легше помітити, якщо у житті дитини відбувається щось тривожне.

👧 Як спілкуватися з дитиною?

✅ Виказуйте зацікавленість речами, важливими для вашої дитини.

✅ Розповідайте про себе, діліться думками, намагайтеся визначити спільні інтереси.

✅ Цікавтеся думкою дитини про те чи інше питання, її поглядами та уявленнями, аби зрозуміти її почуття.

✅ Спирайтеся на весь попередній досвід спілкування на всіх етапах зростання дитини. Якщо між вами завжди був міцний зв’язок, якщо ви звикли ділитися одне з одним своїми думками та почуттями, то скоріш за все такі стосунки зберігатимуться і протягом всього підліткового та юнацького віку вашої дитини.

Четвер 26.01.2023

За кожною поведінкою стоять певні причини. Для того, щоб Ви краще могли зрозуміти своїх дітей пропоную ознайомитись із нижче наведеною інфографікою.

П'ятниця 20.01.2023

Психологічні поради, щодо покращення свого самопочуття

Четвер 19.01.2023

У кожній людині є три Его-стани: "Батько" - "Дорослий" - "Дитина"

🟦 Стан - "батько".

  У цьому стані наше "Я":

🔹 Відчуває, думає, діє  говорить і реагує переважно так, як виявляли себе наші батьки, коли ми були дитиною.

🔹 Виявляє турботу, тепло, прийняття, розуміння співчуття, підтримку (стосовно себе, щодо інших).

🔹 Оцінює, засуджує, робить зауваження, критикує (себе/інших).

🔹 Захищає (себе/інших) від поганого впливу сторонніх, дає відсіч кривдникам.

🔹 Вибудовує свою соціальну поведінку відповідно до норм (своїх, чужих).

🔹 Визначає свої бажання, уподобання, принципи; розуміє, що нам подобається, а що ні.

✅ Завдання для самопізнання:

Спостерігайте за своїм станом "Батько".

💎 Зверніть увагу на те, як часто (як багато чи мало часу) Ви знаходитесь у цьому стані. Зробіть висновки.

Поради для батьків