17.10.2023

7. Хорові жанри 

Поняття музичного жанру – одне із найбільш складних. Жанр – вид (рід) музичного твору, що визначається сукупністю характерних прикмет. Існують різні типи жанрової класифікації музичних творів, які визначаються:

- конкретним життєвим (побутовим) призначенням твору (пісня, марш, вальс);

- умовами виконання (опера, балет, камерні твори);

- специфікою виконавських засобів (вокальний та інструментальні жанри);

- загальним характером твору аналогічно другим видам мистецтва (ліричний, епічний, героїчний та інші жанри).  

Найбільш загальною жанровою класифікацією є розділення всієї музики на вокальну та інструментальну. Вокальна музика може бути сольною, ансамблевою, хоровою. В свою чергу хорова творчість має свої жанрові  різновиди, які називаються хоровими жанрами. В сучасній творчій практиці існують такі  хорові жанри:

      -     хорова пісня;

      -     хорова обробка (народної пісні або оригінальних творів);

      -     хорова мініатюра;

      -     хори крупної форми;

   - оперно-хоровий жанр;

   - кантатно-ораторіальний жанр.

Хорові жанри можуть бути розділені на 3 групи. До першої групи відносяться «чисто хорові» жанри, де визначне значення хору – очевидно (хорова пісня, хорова мініатюра, хор крупної форми). До другої групи входять «синтетичні» жанри, в яких хор один із учасників виконання (кантатно-ораторіальний і оперно-хоровий жанри). Третю групу складають «допоміжні» жанри, які об’єднують твори, що не являються як правило наслідком оригінальної хорової творчості (хорові обробки, хоровий переклад). Пропонована класифікація дозволяє об'єднати і систематизувати твори, які різні за змістом, стилем, часом створення та специфікою виконання  - як старовинною, так і сучасною хоровою музикою.

Слід зазначити, що вид хорової музики - а саppella або із супроводом не є головним моментом при визначенні жанру.

Хорова пісня – найбільш масовий і широко доступний жанр хорової музики. Твори цього жанру невеликі за розміром, написані в куплетній формі. Музична мова доступна і пов’язана з широко побутовими в народі інтонаціями. Зміст таких пісень завжди конкретний, пов'язаний з найбільш близькими всім людям темами, почуттями та образами.  Хорові пісні виконуються як а саppella так із супроводом, нерідко за участю солістів.

Слід розпізнавати поняття: хорова пісня та масова пісня. В першому випадку мова йде про склад виконавців (хор), а в другому про широту розповсюдження, про популярність твору. Хорова пісня не завжди буває масовою, так як і не кожна масова пісня обов’язково є хоровою. Хорова пісня – це жанр, поняття масовості вказує на особливості його побутування. Хоровою масовою піснею називають твір, який хоровий по своїй природі, що отримав широке всенародне поширення. Іноді такі твори називають «масовими хорами». Пам'ятаймо: хоровий спів ґрунтується на співочій культурі.

Жанр хорової обробки (народної пісні або оригінальних творів) пов'язаний з творчим освоєнням народного пісенного мистецтва професійної музики. Створення обробки – серйозний творчий процес, що потребує від автора не меншої майстерності, чим створення оригінального твору. Опрацьовуючи народну пісню, композитор за допомогою музичних засобів глибше розкриває її зміст, передає настрій та характер, зберігає першоджерело пісні з використанням нових тембрів, фарб і гармонійних засобів, проявляє свою авторську індивідуальність. Видатними майстрами хорової обробки є українські композитори М. Леонтович, М .Лисенко, Я.Степовий, О.Кошиць та інш. У відповідності з народними виконавськими традиціями хорові обробки пишуться в куплетній або куплетно-варіаційній формі і в умовах концертного виконання часто звучать a cappella. В залежності від ступеня творчого впливу на фольклорний матеріал розрізняють три основні типи хорових обробок:

-        проста обробка-виклад в куплетно-віріаційній формі із збереженням мелодії і жанру пісні. Наприклад, «Ой з за гори кам’яної» - українська народна пісня в обробці М.Леонтовича;

-        розгорнута обробка – наявність оригінального композиторського задуму при збереженні мелодії в незмінному вигляді (можуть бути різні варіанти: однокуплетна, багатокуплетна з повторенням або без повторення куплетів, більш складна структура);

-        вільна обробка – активний творчий розвиток фольклорного матеріалу, що включає і мелодичні перетворення. Цей тип обробки близький оригінальним творам, що засновані на матеріалі народних пісень. З них найбільш характерною та розповсюдженою є розгорнута обробка. Але можна зустріти хорову обробку і оригінальних творів – наприклад пісень українських композиторів, що стали народними.

До жанру хорової мініатюри відносять невеликі хорові твори ліричного характеру без супроводу, написані в простих формах (період, проста двохчастинна і трьохчастинна, строфічна). В хоровій практиці мініатюра найбільш характерна для творів a cappella (творчість М.Леонтович, ). Твори з супроводом зустрічаються значно рідше, але не виключно. Особливу різновидність складають хорали та мадригали – твори переважно старовинної західної музики. Іноді до жанру хорової мініатюри відносять деякі хорові пісні, обробки та переклади. Для більш правильної і чіткої  класифікації треба мати на увазі:

-        по-перше, мініатюрі не властива куплетність, що характерна для пісенної форми;

-        по-друге, до цього жанру можуть бути віднесені тільки самостійні, оригінальні хорові твори, а не їх обробки. Хоровій мініатюрі як жанру властива камерність, «акварельність» музичних кольорів. 

Хори крупної форми являють собою масштабні хорові композиції як a cappella, так і з супроводом, що характеризуються значним змістом і мають складну структуру (складні двох- і трьохчастинні, рондо, варіації, соната). Важливе місце займають твори культової музики: мотети західно-європейських авторів та хорові концерти українських та російських композиторів. Чудові приклади розгорнутих хорових композицій a cappellа зустрічаємо в творчості М.С.Березовського, Д.С.Бортнянського та інш.

Поняття кантатно-ораторіального  жанру до певної міри умовне. Воно об’єднує велику кількість творів різних за характером, структурою, складом виконавців, маючи свої приватні жанрові характеристики (ораторія, кантата, поема, сюїта та інш.). Загальним для творів цього жанру є, перш за все їх масштабність, яка пов’язана з широтою, значною тематикою та змістом і пропонує використання, як правило, багаточастинних циклічних побудов, а також широкий та різноманітний склад виконавців, серед яких хор є головним та ведучим, але не єдиним учасником. До творів кантатно-ораторіального жанру можуть бути віднесені хорові симфонії, які дуже близькі ораторії, поемі, сюїті.

Хорові епізоди, що звучать в операх, відносяться до оперно-хорового жанру. Використання хору в опері аналогічно його ролі в кантатно-ораторіальному  жанрі і за складом виконавців (хор, оркестр, солісти, в опері кількість солістів, як правило більше і їх роль значна), і по масштабності композиції, і по звучанню хору з супроводом. Оперно-хоровий  жанр займає особливе місце в українській музиці. Це пов’язано з  ведучою лінією розвитку української опери як опери комічної,  історико-героїчної, де роль народу завжди велика (опери С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», М.Лисенка «Тарас Бульба» та інш.)

З другої половини XV ст. починає підноситись освіта та культура. Найважливішою галуззю професійного музичного мистецтва залишається церковна творчість. Традиція давньоруського київського розспіву розвивається і надалі, проте його тепер частіше називають знаменним розспівом (назва походить від особливого способу запису, шо отримав назву «знам'я», в тодішній мові це слово означало «знак»). З XVI ст. в Києві виникає новий запис нот, так зване «київське знам'я», що пишеться на п’яти лінійках. Відома система  осьмогласія зберігається й надалі, як основний принцип використання музики в богослужінні. Разом з тим з'являється важливе писемне джерело, завдяки якому нащадки змогли пізнати найдавнішу музику нашої Батьківщини. Всі наспіви, що виконувалися в церкві в будні, а також у святкові дні, за календарем  - від вересня до серпня, збиралися поступово в одну велику, гарно прикрашену рукописну книгу, що отримала назву Ірмолай. Кожен монастир, храм мав свого освіченого монаха-переписувача, котрий протягом багатьох років старанно збирав до Ірмолая мелодії богослужіння. У початковий період поширення музичної грамотності та професіоналізму на Україні важливу роль відіграли братства.

Вони виникли в першій половині XV ст. серед міського населення України і поступово з'явилися в усіх великих  містах України. В кінці XVI ст. існувала досить густа їх мережа. Вони залучали до своїх рядів все нових і нових «братчиків» з міщан, селян, козацтва й окремих представників української шляхти. Піднімаючись на захист православної віри, братства ставили собі за мету заснування шкіл з словяно-руською мовою викладання. Деякі з братських шкіл згодом розширили свою програму й перетворилися на середні школи, так звані колегіуми. При багатьох братствах існували великі церковні хори, що славилися мистецьким співом. Підготовка в братських школах грамотних і музично освічених регентів, учителів співу і навіть композиторів відіграла велику історичну роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні.

Паралельно з високопрофесійною культовою музикою – партесним і хоровим концертами, провідними фольклорними жанрами X-XVII століть на Україні сформувався і набув розповсюдження кант, що представляв демократичну культуру широких верств населення.

Кант – це триголосна, куплетної будови хорова акапельна  пісня написана для чоловічого складу. За змістом поетичного тексту і характером музики канти можна розділити на ліричні, гумористичні, сатиричні й урочисті. Їх створювали як музиканти-професіонали, так і любителі музики – учні братських шкіл, мандрівні дяки. Кант став одним з джерел формування сольної пісні-романсу. 

Музична побудова канта має ряд характерних ознак:

- мелодика пов’язана з народнопісенними і народнотанцювальними джерелами;

-фактура гомофонно-гармонічне триголосся, в якому два верхні голоси розвиваються паралельними терціями, а бас утворює гармонічну основу;

-склад виконавців – чоловічий хор а саppella;

-форма симетрична, куплетна.

Партесний спів виник на основі прагнення до більшої яскравості, виразності,гармонічної повноти звучання церковної хорової музики. Він являв собою гомофонно-гармонічне багатоголосся з деякими елементами поліфонії. У багатьох партесних творах, зокрема в їх ритміці і мелодиці виявляється народнопісенний вплив. Слід відзначити, що тексти партесних творів виконувалися й записувалися близькою народові словяно-руською мовою.

Основним жанром професійної музики XVII першої половини – XVIIIст. на Україні був партесний концерт. Це одночастинний, досить великий за обсягом твір. На Україні він з'являється наприкінці XVIст. За характером музики, образним змістом партесні концерти умовно можна поділити на дві групи: перша- урочисті, світлі, друга  лірико-драматичні, скорботні. Характерною рисою партесних концертів є їх багатоголосність (8-12-голосся). Виконавцями партесних концертів були чоловіки і хлопчики. У хорових побудовах переважає гармонічний склад. Партесні концерти писали не тільки на духовні, а й світські сюжети.

Виконання пісні "Од Києва до Лубен" 

31.10.2023

8. Українська хорова музика 

Багатоголо́сся— тип фактурного устрою музики, одночасне поєднання кількох мелодичних ліній у хоровій або ансамблевій вокальній, інструментальній та вокально-інструментальній музиці. 

Традиція багатоголосого співу а капела розвивалася в Україні протягом століть. Кінець XVII — початок XVIII століть вважають періодом розквіту вітчизняного хорового мистецтва. Саме тоді виникає жанр хорового концерту, який знайшов досконале втілення в багатоголосій церковній музиці. Теорію створення таких концертів розробив у XVII столітті Микола Дилецький. Розквітнув цей жанр у XVIII столітті у творчості українських композиторів Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артемія Beделя.

Музична спадщина Дмитра Бортнянського величезна. Він створив понад сто хорових творів, літургійні співи та багато іншого. Церковно-вокальний стиль композитора є вершиною музичного мистецтва доби бароко.

У своїй творчості Д. Бортнянський спирався на традиції української духовної музики. Твори композитора наповнені інтонаціями народних пісень, мелодіями багатоголосого українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це становило неповторний стиль творів Д. Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

За інтонаційним складом «Ляргетто» — один зі зразків перетворення народних пісенних джерел. Музика сповнена драматизму, звучить широко, протяжно, повільно і наближається до української козацької траурної пісні «Козака несуть».

Перша частина «Херувимської» тиха, спокійна, повільна, із послідовним вступом хорових партій і подальшим розвитком кожної з них. Пронизана яскравим українським мелосом, вона звучить піднесено, із теплим людським почуттям. Друга частина — контрастна — звучить голосно, швидко, переможно. «Многая літа» — урочисте вітання, що виконується тричі.

Яскравим явищем в історії українського хорового мистецтва є творчість Максима Березовського. Він створив новий тип класичного хорового концерту, що поєднав традиції українського хорового мистецтва із західноєвропейськими. Хоровий концерт «Не отвержи мене в пору старості», написаний для чотириголосого хору, є одним із найкращих творів світової духовної музики.

Музика Артемія Веделя — українського композитора, хорового диригента, видатного співака — глибоко національна, емоційно насичена, яскраво образна. Значне місце у творчості композитора посідає духовна й хорова музика, яка вражає щирістю, задушевністю, глибоким ліризмом і близькістю до народних наспівів.

Традиції українського багатоголосся розвивають у наш час славетні хорові колективи, зокрема Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Верьовки, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. І. Майбороди та ін.

Українська народна пісня є окрасою репертуару численних сучасних вокальних і вокально-інструментальних колективів, які передають неперевершену чарівність багатоголосого співу.

Українське багатоголосся заворожує, торкаючись найпотаємніших струн нашої душі. Це високе мистецтво, що живе в пам’яті народу на генетичному рівні, є одним із неперевершених його духовних скарбів.

Виконання пісні "Од Києва до Лубен". Виконати тест та прислати мені в особисті повідомлення результат https://naurok.com.ua/test/ukra-nska-horova-muzika-2452249.html 

07.11.2023

9. Опера

О́пера (італ. opera — «дія», «праця», «твір») — музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії. В опері сценічна дія органічно поєднується з вокалом (солісти, ансамблі, хор), та інструментальною (оркестр) музикою, досить часто — з балетом і пантомімою, образотворчим мистецтвом (гримом, костюмами, декораціями, світловими ефектами, піротехнікою тощо). У більшості випадків опери пишуться за літературними сюжетами. Основою вокальних номерів є текст, який називається лібрето.

Опера може складатися з кількох дій, дії можуть поділятися на сцени. Опери можуть будуватися з окремих вокальних форм, таких як арія, речитатив, вокальний ансамбль, хори, оркестрові номери (увертюра, антракти), або відрізнятися наскрізним розвитком, що не передбачає поділу на такого роду форми.

Опери розраховані на виконання оперними співаками в супроводі оркестру. В багатьох країнах світу існують спеціально обладнані будівлі для виконання опер — оперні театри.

Опера виникла наприкінці XVI сторіччя в Італії, як спроба групи вчених-гуманістів, літераторів і музикантів відродити давньогрецьку трагедію у вигляді dramma per musica. Першим операм передували з одного боку, форми ренесансного театру, в яких музика відігравала поступово все більше значення, з іншого — розвитком сольного співу з інструментальним супроводом. На думку Асаф'єва передвісником опери став «найглибший в історії музики переворот, що змінив якість інтонації, тобто виявлення людським голосом і говіркою внутрішнього змісту, душевності, емоційної налаштованості» 

14.11.2023

10. Опера (продовження)

Українська опера як самостійна національна опера виникла в останній третині XIX століття, спираючись на традиції європейського та народного музичного театру. Основоположником жанру вважається Микола Лисенко, який систематично працював в цьому жанрі.

Першою оперою українського композитора була «Демофонт» Максима Березовського на лібрето італійською мовою, прем'єра якої відбулася у 1773 р.

Розвиток української опери інтенсифікувався після створення перших професійних оперних театрів у 1920 роки, але з 1930 і до розпаду СРСР відбувався в умовах домінування соціалістичного реалізму як офіційного радянського дискурсу.

Сьогодні оперними сценами України є оперні театри Національна опера ім. Т. Шевченка у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку і Дніпро. Опери ставляться в оперних студіях при консерваторіях цих міст. Крім того, опери можуть ставитися в музичних та музично-драматичних театрах інших великих міст України.

Опера з'явилася на території сучасної України у XVIII ст. Це були італійські та французькі опери, які ставилися в маєтках багатої шляхти. Першою відомою оперою українського автора є «Демофонт» Максима Березовського, типова італійська opera seria на лібрето П'єтра Метастазіо, її прем'єра відбулася 1773 року в Ліворно.

У другій половині XVIII ст. також Дмитро Бортнянський написав три опери на італійські та три опери на французькі лібрето.

Перший державний театр на теренах сучасної України було відкрито у Львові, центрі Галичини, що входила тоді до складу монархії Габсбургів (1772). З 1774 року тут ставили німецькі опери (до 1872), а з 1780 i польські (до 1939). Особливою славою львівський театр втішався у 1873—1900 роках, коли на посаді другого, а потім першого капельмейстера працював Генрик Ярецький. 1874—1875 і 1878—1879 тут співав український баритон Гілярій Дилінський.

Будівля театру Скарбека у Львові, 1900 р.

На поневолених російською імперією теренах України перші театри були відкрито у Харкові в 1780 році. У Києві оперні вистави ставлять з 1803 року, а 1810 було побудовано й оперний театр в Одесі (російське оперне товариство тут виникло роком раніше). Початково театри на теренах України не мали власних артистів, натомість приймали іноземних гастролерів, переважно італійські оперні трупи. Важливим центром італійської та французької опери стала Одеса, завдяки важливому міжнародному значенню як торговельного центру. Внесок до італійського репертуару зробили і місцеві композитори (Alexander Katakuzenos: Antonio Foscarini 1860, Jurjevič: Marino Faliero a Pietro di Calabria).і до початку XX століття репертуар обмежувався італійським репертуаром.

Натомість для заснування у містах постійних театрів до останньої третини XIX століття бракувало умов, і насамперед — кваліфікованих кадрів, в той час як шляхта до скасування кріпосного права у 1861 році могла дозволити собі утримувати оркестри й акторські трупи з кріпаків.І лише після скасування кріпосного права, звільнені музиканти отримали можливість працювати в театрах, першим з яких на українських теренах Російської імперії став Київський (після театрів у Петрограді і Москві.27 жовтня 1867 року тут було поставлено оперу «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, оркестранти були найняті переважно із числа розпущеного невільницького оркестру графа Петра Лопухіна (1788—1873), тоді як співаків привіз підприємець Фердинанд Бергер з Санкт-Петербурга.З 1874 року опери російською мовою ставили і в Харкові, де організацією справи займався Олександр Раппорт. 1886 року харківський театр занепав, але був відновлений 1890 року.У Тут диригентом працював Вацлав Сук, який презентував і власну оперу Lesův pán (1892). В Одесі російські опери почали ставити в 1873 році, і до 1910 року італійську було витіснено[17]. Після пожежі у 1883, театр було відновлено в 1887 році. репертуар усіх трьох театрів орієнтувався на царську оперу в Петрограді (Марінський театр) і Москві (Великий театр), і лише свої твори могли представити місцеві музиканти, втім жоден з них не проявив яскравої індивідуальності.[На рубежі XIX—XX століть тут ставились і вистави українською мовою, але переважно в міжсезоння, коли приміщення винаймали українські театральні товариства.

Слухання пісні "Будинок під блакитним дахом" https://www.youtube.com/watch?v=HG0RD8z3UnY, пройти тест та надіслати мені результати https://naurok.com.ua/test/m-v-lisenko-opera-taras-bulba-2511669.html 

21.11.2023

11.  Батальні сцени в музиці

Історія кожного народу цікава на різні події, які нерідко відображаються в мистецтві – у музиці, поезії, живописі, кінематографі. Адже в історисному минулому – витоки культурного життя кожної нації.

Історична тематика представлена багатьма жанрами музичного мистецтва – народними піснями й думами, вокальними й інструментальними творами композиторів-професіоналів.

Найяскравіші історичні події та батальні епізоди представленні в хорових і музично-театральних творах: кантатах, ораторіях, операх.

Сьогодні ми з вами розглянемо баталії в музиці і як їх відображали відомі композитори у своїх творах.

Джузе́ппе-Фортуні́но-Франче́ско Ве́рді (італ. Giuseppe Fortunino Francesco Verdi; 10 жовтня 1813, Ронколе — 27 січня 1901, Мілан) — італійський композитор, диригент.

Творча спадщина композитора дуже велика: 28 опер[1], квартет, реквієм і низка дрібних опусів. Найвидатніші опери Верді — «Бал-маскарад», «Ріголетто», «Травіата», «Трубадур», «Аїда», «Отелло», «Фальстаф». Його опери вважаються одними з найвидатніших всіх часів і досі не сходять зі сцен оперних театрів усього світу.

Попередники Верді, що вплинули на його творчість — Россіні, Белліні, Мейєрбер і, найважливіший — Ґаетано Доніцетті. За можливим винятком «Отелло», Ріхард Вагнер на Верді не мав впливу. Поважаючи Шарля Гуно, якого сучасники вважали найвидатнішим композитором епохи, Верді, проте, не запозичив нічого у великого француза. Деякі пасажі в «Аїді» вказують на знайомство композитора з творами Михайла Глінки, якого Ференц Ліст популяризував у Західній Європі, повернувшись із турне Росією.

Протягом всієї кар'єри Верді відмовлявся використати високе до в тенорових партіях, посилаючись на те, що можливість проспівати саме цю ноту перед повним залом відволікає виконавців до, після, і під час виконання ноти.

Попри те, що часом оркестрування у Верді майстерне, композитор покладався в основному на свій мелодійний дар для вираження емоцій героїв і дії. Справді, дуже часто в операх Верді, особливо під час сольних вокальних номерів, гармонія навмисно аскетична, і весь оркестр звучить, як один акомпаніаторський інструмент — наприклад гітара. Деякі критики стверджують, що Верді приділяв технічному аспекту партитури недостатньо уваги, оскільки йому бракувало школи й витонченості. Сам Верді сказав якось: «Із всіх композиторів я найбільший невіглас». Але поспішив додати: «Я це серйозно говорю, але під „знаннями“ я маю на увазі зовсім не знання музики» (джерело?).

Проте, було б несправедливим стверджувати, що Верді недооцінював виразну силу оркестру й не вмів використати її до кінця, коли йому це було потрібно. Більше того, оркестрове й контрапунктне новаторство (наприклад, струнні, що злітають по хроматичній гамі в сцені Монтероне, в «Ріголетто», щоб підкреслити драматичність ситуації, або, теж в «Ріголетто» — хор, що співає на «ммм..» за лаштунками, досить ефектно передаючи наближення буревію) — характерно для творчості Верді — характерно настільки, що інші композитори не наважилися запозичити в нього деякі сміливі прийоми через їх миттєву впізнаваність.

Верді був першим композитором, який спеціально займався пошуком сюжету для лібрето, що найкраще відповідав особливостям його композиторського дару. Працюючи в тісному співробітництві з лібретистами і знаючи, що саме драматична експресія є головною силою його таланту, він домагався виключити з сюжету «непотрібні» деталі й «зайвих» героїв, залишаючи лише персонажів, у яких клекочуть пристрасті, і сцени, багаті на драматизм.

Д/з перегляд відеоhttps://www.youtube.com/watch?v=QmqHUPLEl1w ,  https://www.youtube.com/watch?v=pgHo_4x9ixM   Слухання пісні "Будинок під блакитним дахом" https://www.youtube.com/watch?v=HG0RD8z3UnY 

28.11.2023

12. Батальні сцени в музиці

До списку нематеріальної культурної спадщини людства  ЮНЕСКО включена

Пекінська опера. У чому ж полягає її унікальність?

    Вистава поєднує всі складові класичної опери плюс акробатику, елементи бойових

мистецтв (ушу). Серед основних  традиційних амплуа є Воїн (Шен) і Злодій (Цзін), які

задіяні  у військових епізодах. Воїн озброєний довгим списом, повинен  бути

майстерним акробатом, фехтувальником, володіти мечем.  Злодій (Зрадник) — особа з

розфарбованим обличчям, білий  колір його гриму символізує хитрість і підступність.

Батальні  епізоди, як і всі інші складові опери, кардинально відрізняються  від

європейського музичнго театру. Тут панують не масштабні битви, зображені зазвичай

у масових сценах із гучним звучанням хору і оркестру, а акробатичний танець двох

акторів із  віртуозним володінням зброєю.

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=V-2f5aTQ56c

 Кіномистецтво розкрило нові можливості відображення історичних тем і баталій

музичними засобами. Батальні сцени  у фільмах — вигадані чи реальні — це

можливість втілення найсміливіших ідей і технологій, щоб вразити глядача незабутнім

видовищем. Кіно поповнює арсенал музичних засобів різноманітними спецефектами,

які підсилюють драматизм воєнних подій.  У кінофільмах є чимало батальних сцен з

музикою. Наприклад,  стрічка про війну у В’єтнамі — «Апокаліпсис сьогодні» (1979,

реж. Ф. Коппола) — отримала чимало престижних міжнародних  премій, зокрема за

кращий звук і за кращу музику. У батальних  сценах звучать і сучасні твори, і

фрагмент оперної класики. 

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=bKdvFumBGm8

Д/з Вивчення пісні "Будинок під блакитним дахом" https://www.youtube.com/watch?v=HG0RD8z3UnY, пройти тест та надіслати мені результати https://naurok.com.ua/test/batalni-sceni-v-muzici-2490856.html 

12.12.2023

Жанр, який дарує оптимізм. Віват. Оперета

Д/з Виконання пісні "Будинок під блакитним дахом" https://www.youtube.com/watch?v=HG0RD8z3UnY

19.12.2023

Перевіряємо свої досягнення

Виконання пісні "Будинок під блакитним дахом" https://www.youtube.com/watch?v=HG0RD8z3UnY

26.12.2023

16

Музичний вернісаж

16.01.2024

Камерно-інструментальні жанри: прелюдія, токата

Слухання пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

23.01.2024

Камерно-інструментальні жанри: прелюдія, токата

Слухання пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

30.01.2024

Карнавал тварин. Сюїта

Д/з Слухання пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/karnaval-tvarin-syu-ta-nush-2663416.html

6.02.2024

Гумор у музиці. Скерцо

Д/з Слухання пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

13.02.2024

Гумор у музиці. Скерцо

Д/з Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/skerco-771164.html

Слухання пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

20.02.2024

Жанр й форми музики: соната

Д/з Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/zhanri-y-formi-muziki-sonata-2696533.html

Вивчення пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

27.02.2024

Інструментальні жанри в оркестрових барвах: ноктюрн

Д/з Вивчення пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

5.03.2024

Інструментальні жанри в оркестрових барвах: ноктюрн

Д/з Вивчення пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/noktyurn-756044.html 

12.03.2024

Інструментальні жанри елегія, рапсодія

Д/з  Виконання пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

19.03.2024

Пори року: концерт

Д/з Вивчення пісні "Три поради" https://www.youtube.com/watch?v=KmqRCw9zsLM&ab_channel=MaxStarepravo

Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/pori-roku-koncert-nush-2758323.html

2.04.2024

Симфонія. Пастораль

Д/з Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/simfoniya-pastoral-nush-2773449.html

9.04.2024

Симфонічні картини й ескізи

Д/з Слухання пісні "Білі кораблі" https://www.youtube.com/watch?v=dYx0NBGVVUc&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C

16.04.2024

Фантазії безмежної польоти: симфонічна поема

Д/з Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/simfonichna-fantaziya-poema-948272.html

Слухання пісні "Білі кораблі" https://www.youtube.com/watch?v=dYx0NBGVVUc&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C

23.04.2024

Музично-театральні жанри: водевіль, опера-балет

Д/з Вивчення пісні "Білі кораблі" https://www.youtube.com/watch?v=dYx0NBGVVUc&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C

30.04.2024

Зустріч жанрів у музиці. Етюд.  

Етюд як музичний жанр сформувався на початку XIX ст.. Його попередниками були жанри (наприклад, сонати Д. Скарлатті), зорієнтовані на формування певних технічних навичок. Педагоги-композитори М. Клименті, К. Черні та інші почали використовувати етюди як самостійні навчальні твори.

Ф. Шопен змінив погляд на етюд, як тільки навчальний твір. Він уперше звернувся до етюду в 10 опусі (1828–1832). У 25 опусі (1832–1837) етюди Шопена досягли своєї досконалості. Вони стали не тільки навчальним матеріалом, але й окремими закінченими творами. Написані в різних тональностях, вони мають в основі різні жанрові підтексти, демонструють величезне багатство музики.

Слово «етюд» має декілька значень:

— в образотворчому мистецтві — твір допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення у процесі роботи над картиною, скульптурою тощо;

— у літературі — невеликий твір, присвячений якому-небудь окремому питанню; невелика одноактна п'єса, події якої мають драматичний характер;

— у музиці — твір віртуозного характеру; п'єса навчального характеру, в якій застосовується певний технічний прийом гри;

— у театрі — вправа, яка служить для розвитку та вдосконалення акторської техніки і складається з різних сценічних дій, імпровізованих чи заздалегідь розроблених викладачем;

— у фотографії — художній знімок, епізод із життя та ін.

Напевно, ви знаєте, ідо майже всі композитори мали учнів та послідовників, яким передавали свою майстерність. Наприклад, першими вчителями Моцарта і Бетховена були їхні батьки. Згодом обидва композитори стали майстерними наставниками багатьох музикантів.

У родині Бахів мистецтво передавалось із покоління в покоління, а сам композитор створив багато музичних творів навчального характеру для своїх дітей.

Етюд (з фр. вправа) — п ’єса навчального характеру, в якій застосовується певний технічний прийом гри, або невеликий музичний твір віртуозного характеру.

Бувають технічні етюди (в творчості М. Клементі, Р. Крейцера, К. Черні та ін.); високохудожні концертні етюди-п’єси (в творчості Б. Бартока, Й. Брамса, М. Лисенка, Ф. Ліста, Н. ГІаганіні, О. Скрябіна, Ф. Шопена та ін.);

 етюди-картини С. Рахманінова,

симфонічні етюди Р. Шумана та ін.

Український композитор Віктор Степанович Косенко написав сюїту для фортепіано «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців». Вона включає в себе п'єси різного характеру і настрою, однак об'єднані єдиним ліричним стилем композитора. Сам задум твору полягає у прагненні автора відродити сюїту з «придворних» танців різних народів, яка була поширена у старовинній європейській музиці. Так, у творі з'являються німецька алеманда, французькі куранта, гавот, менует, іспанська сарабанда, ірландська джига. 

Віктор Степанович Косенко (1895- 1937) — український композитор, піаніст, педагог.

Народився в Петербурзі, у родині офіцера. Невдовзі після народження сина сім’я переїхала до Варшави, де минули дитячі та юнацькі роки композитора. Своє навчання В. Косенко розпочав у 10 років в гімназії, тоді ж брав приватні уроки у професорів Варшавської консерваторії. У 19-річному віці вступає до Петербурзької консерваторії. Тут він навчається одразу за двома напрямами: виконавським (клас фортепіано) та композиторським. Відповідно отримав два дипломи — піаніста і композитора.

Згодом переїхав в Україну, Житомир. Робота була В. Косенку до душі, адже відповідала його педагогічному хисту — він викладав гру на фортепіано в місцевій музичній школі. Окрім того, часто виступав у місті з концертами, і як піаніст-соліст, і як акомпаніатор, супроводжуючи виступи хорів і співаків. Упродовж цього часу він писав музику.

Невдовзі композитор отримав запрошення працювати викладачем Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (сьогодні — Київська національна музична академія ім. П. Чайковського). Тут викладав різні дисципліни і не полишав своєї виконавської діяльності.

Великий досвід піаніста-педагога спонукав до створення однієї з найкращих дитячих збірок — «24 дитячі п’єси для фортепіано», яку і сьогодні охоче виконують музиканти-початківці. Увесь світ дитини, з її радощами і сумними миттями, зацікавленням навколишнім середовищем, допитливістю, яскраво відображає музика цієї збірки. В. Косенко також писав романси, музику до німого кіно тощо.

Угорський композитор Ференц Ліст був новатором у фортепіанній музиці, його творча діяльність змінила значущість фортепіано, яке перетворилося із салонного інструмента на концертний. Митець вважав, що саме фортепіано може «замінити» увесь оркестр. «У діапазоні своїх семи октав, — писав Ліст, — фортепіано містить обсяг цілого оркестру, і десяти пальців людини достатньо для відтворення гармоній, які звучать за допомогою об'єднання сотень музикантів».

Концертні етюди Ф. Ліста стали зразком віртуозного стилю. Цикл етюдів «За каприсами Паганіні» пов'язаний із захопленням композитора майстерністю виконання італійського скрипаля Шкколо Паганіні. Ліст намагався передати досконалу техніку не перевершеного музиканта, при цьому не копіюючи складних скрипкових прийомів, а відтворюючи їх відповідно до особливостей свого інструмента — фортепіано.

У фортепіанних п'єсах Ф. Ліста часто трапляються авторські вказівки — quasi tromba(нібитруба), quasi flauto (ніби флейта), імітація віолончелі, дзвонів тощо. В етюді «Полювання» композитор імітує сигнальне звучання валторн.

Д/з Пройти тест та надіслати мені результат https://naurok.com.ua/test/6-klas-etyud-785887.html

Виконання пісні "Білі кораблі" https://www.youtube.com/watch?v=dYx0NBGVVUc&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%91%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C

22.05.2023

35. Перевіряємо свої досягнення