Особиста гігієна та профілактика захворювань

16.09.2025 р.

Заняття № 3.

Тема: Історія гігієни. Гігієна як наука. 

Гігієна — це наука, яка вивчає вплив умов довкілля та способу життя на здоров'я людини, розробляючи правила й заходи для його збереження та зміцнення. Її історія сягає первісних часів і пройшла шляхи від народних знань до систематизованих наукових принципів. Розвиток гігієни тісно пов'язаний із соціальним, науково-технічним та культурним розвитком суспільства. 

Історія гігієни

• Первіснообщинний період: На ранніх етапах люди використовували інтуїтивні знання та примітивні навички для збереження здоров'я, що стало основою народної медицини. 

• Античний світ (рабовласницький період): У стародавній Греції, зокрема завдяки Гіппократу, були систематизовані гігієнічні знання про вплив клімату, харчування, праці та способу життя на здоров'я. 

• Середньовіччя та феодальний період: Хоча й відбувся деякий занепад, продовжували формуватися елементи гігієнічних знань, пов'язані з побутом та народними традиціями. 

• Капіталістичний період: З розвитком міст і промисловості гігієна почала набувати наукового характеру, формувалися санітарні правила та заходи для боротьби з епідеміями. 

• Сучасний етап: Гігієна як наука постійно розвивається, вивчаючи нові фактори впливу на здоров'я людини та розробляючи сучасні методи профілактики. 

Гігієна як наука

• Предмет вивчення: Гігієна вивчає закономірності впливу оточуючого середовища (клімат, вода, їжа, праця, побут) на організм людини. 

• Основна мета: Збереження та зміцнення здоров'я людей шляхом обґрунтування санітарних правил та заходів, які створюють оптимальні умови для життєдіяльності та запобігають хворобам. 

• Значення: Гігієна відіграє важливу роль у профілактиці захворювань, створенні безпечних умов праці та життя, а також у підвищенні загального рівня здоров'я населення.