Заняття в режимі онлайн за допомогою сервісу Zoom. Початок 10.00
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
1. Київська Русь у добу політичної розробленості.
Політичний і соціально–економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII – першої половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII – першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» – історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі. (1 год.).
Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. (1 год.).
2. Практична робота. Проведення бліц–опитування. Бесіда за запитаннями. Робота з джерелами. (2 год.).
Повторення:
https://znohistory.ed-era.com/m1/l3
Матеріал для опрацювання :
https://geomap.com.ua/uk-uh7/282.html
https://geomap.com.ua/uk-uh7/283.html
http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=105
Переглянути відео:
https://www.youtube.com/watch?v=stsV1LA8auA
https://www.youtube.com/watch?v=xzCVMAw8Nkw
Зверніть увагу!!! Документи для практичного заняття:
Із "Повісті минулих літ" про напади половців на руські землі: http://litopys.org.ua/litop/lit12.htm
Із "Повісті минулих літ" про з'їзд князів у Любечі. Див док. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/storya-ykrani-7-9-klas/storya-ykrani-7-klas-rozdl-iii-rys-ykrana-v-drygyi-polovin-xi-pershyi-polovin-xiii-st/z-povst-minylih-lt-pro-zzd-knyazv-y-lyubech
"Слово про Ігорів похід" . Див.: http://litopys.org.ua/slovo67/sl40.htm
Із поеми О. Олеся «Княжа Україна» про Ярослава Осмомисла. Див.: http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/storya-ykrani-7-9-klas/storya-ykrani-7-klas-rozdl-iii-rys-ykrana-v-drygyi-polovin-xi-pershyi-polovin-xiii-st/z-poemi-o-olesya-knyazha-ykrana-pro-yaroslava-osmomisla
З Іпатіївського літопису про князя Ярослава Осмомисла; Із «Літопису руського» про князя Ярослава Осмомисла. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/storya-ykrani-7-9-klas/storya-ykrani-7-klas-rozdl-iii-rys-ykrana-v-drygyi-polovin-xi-pershyi-polovin-xiii-st/z-patvskogo-ltopisy-pro-knyazya-yaroslava-osmomisla
Робота над питаннями (практичне заняття) :
Хто такі половці, що Вам про них відомо?
У чому автор джерела вбачає причину нападу половців на Руську землю? Які причини можете назвати Ви?
Якими були наслідки половецьких набігів на руські землі?
Пригадайте, коли відбувся з'їзд князів у Любечі? Із якою метою збиралися снеми в період роздробленості? Чому вони стають актуальним саме в цей час?
Який принцип наслідування закріпив Любецький з'їзд. Визначте наслідки такого рішення.
Чи досяг Любецький з'їзд мети? Чому?
Як Ви гадаєте, чому князівські з'їзди не змогли примирити удільних князів і припинити князівські уособиці?
Про які події йдеться в "Слові про Ігорів похід"? Якою є основна ідея цього твору.
Яку оцінку дає автор твору князю Ігорю? Що Вам відомого про його життя та діяльність?
Чим завершився Ігорів похід? Якими були причини такого фіналу?
Чому "Слово о полку Ігоревім" називають шедевром художнього слова XII ст.? Чи погоджуєтесь Ви з такою оцінкою? Свою відплвідь аргументуйте.
Як наведені джерела та уривок із поеми характеризують постать Ярослава Осмомисла? Чому князь мав таке прізвисько?
Що ви дізналися з наведеного матеріалу про внутрішню та зовнішню політику князя Ярослава Осмомисла?
Наведіть цитати з наведеного матеріалу, які підтверджують авторитет князя за межами своєї держави. Чим він був обумовлений?
Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі Південно-Західної Русі. ( 1 год.)
Золотоординське панування. Всесвітньо-історичне значення боротьби Русі з монголами. (1 год.)
Олена Стрілюк запрошує Вас на регулярну заплановану конференцію в: Zoom.
Тема: Конференція Zoom Олена Стрілюк
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Підключення: середа - 16.30. субота- 10.00.
https://znohistory.ed-era.com/m1/l4
https://www.youtube.com/watch?v=aVvyFWaCAXY
https://www.youtube.com/watch?v=AlOmmCbaKlQ
Зверніть увагу:
Дати:
1223 р. - битва на річці Калка
1240 р. - захоплення Києва монголами;
1245 - поїздка Данила Романовича в Золоту Орду.
Робота з картою.
Розгляньте карту «Боротьба з іноземними завойовниками» та відшукайте на ній шлях, яким рухалося військо Батия під час наступу на руські землі.
Персоналії, які потрібно знати згідно програми ЗНО з історії України на 2020 р.:
Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев І Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав
Перевір себе: натисність на картку за посиланням, щоб дізнатися або перевірити свої знання.
Заняття в режимі онлайн за допомогою сервісу Zoom
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Практична робота.
Проведення бліц-опитування за запитаннями. (1 год.)
Робота з джерелами (1 год.)
Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. ( 1 год.) .
Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. (1 год.).
Заняття в режимі онлайн за допомогою сервісу Zoom
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентефікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Запитання по темі:
Хто такі монголи? Звідки вони прийшшли на Русь?
Якими були особливості монгольської армії?
Хто брав участь у битві на річці Калці? Попрацюйте зі схемою цієї битви.
Хто такий Батий? Що Вам про нього відомо?
Які князівства першими зазнали Батиєвої навали?
Що Вам відомо про оборону таких міст як Переяслав, Чернігів, Київ та інших від монголів?
Яку тактику застосовували монголи для взяття міст?
Що змінили монголи в тактиці, рухаючись по землях Галичини і Волині?
У якому році постала Золота Орда?
Визначте наслідки монголсько навали на Русь. Спрогнозуйте подальший розвиток цих земель.
Робота з джерелами:
Із «Галицько-Волинського літопису» про битву на річці Калці»;
http://litopys.org.ua/litop/lit23.htm
Із «Повісті минулих літ» про навалу монголів на Київську Русь.
Із Никонівського літопису про оборону Києва;
https://studfile.net/preview/7274237/page:2/
З «Історії монголів» І. де Плано Карпіні про наслідки монголо-татарської навали.
https://geomap.com.ua/uk-uh7/982.html
При роботі з джерелами викладач об'єднує учнів у дві групи, які опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого одна група дає відповіді на запитання, а друга робить рецензію на її виступ. (Платформа ZOOM)
Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.
Опрацювати матеріали з інтернет-ресурсу:
· http://litopys.org.ua/krypgvol/krypgv10.htm
· https://pidru4niki.com/10351020/istoriya/utvorennya_galitsko-volinskogo_knyazivstva_knyaz_roman_mstislavich
· https://geomap.com.ua/uk-uh7/981.html
· http://politics.ellib.org.ua/pages-8504.html
· https://edera.gitbook.io/ed-era-book-history/vstup/galitsko-volinske_knyazvstvo/roman_mstislavovich_1150-1205
2. Переглянути відео:
· https://znohistory.ed-era.com/m1/l4
· https://www.youtube.com/watch?v=AlOmmCbaKlQ
· https://www.youtube.com/watch?v=36Hf0cGzHiQ
3. Виписати і запам’ятати головні дати:
1199 р. – заснування Галицько-Волинської держави;
1199-1205 рр. – правління Романа Мстиславовича;
Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.
Опрацювати матеріали з інтернет-ресурсу:
https://history.vn.ua/compendium/7klas/86.html
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/12954
https://edera.gitbook.io/ed-era-book-history/vstup/galitsko-volinske_knyazvstvo/1205-1238_roki
Переглянути відео:
https://www.youtube.com/watch?v=Ts2aCG75ZIw
Персоналії, які потрібно знати згідно програми ЗНО з історії України на 2020 р.:
Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев І Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав
Перевір себе: натисність на картку за посиланням, щоб дізнатися або перевірити свої знання.
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 04.11. o 17.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила.
Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі.
Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину в 40–80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління князя Любарта. (1 год.).
Практична робота. (1 год.).
Опрацювати матеріал
https://geomap.com.ua/uk-uh7/285.html
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/13094
https://pidru4niki.com/75932/istoriya/galitsko-volinska_derzhava_nastupnikiv_danila_galitskogo
Відео для перегляду
https://www.youtube.com/watch?v=P0JFhJBh4hY
https://www.youtube.com/watch?v=g-7zRVR_mqk
https://www.youtube.com/watch?v=P0JFhJBh4hY
https://www.youtube.com/watch?v=huZM5u_lxN0
Виконайте онлайн-вправи за посиланнями:
https://learningapps.org/watch?v=pw2z...
https://learningapps.org/watch?v=peqw...
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 04.11. o 17.15. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентефікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Практична робота :
Опрацювати документи:
Із "Галицько-Волинського літопису" про боротьбу Данила Галицького проти нападу на Галичину угрів та поляків.
http://litopys.org.ua/dzuba/dzuba2.htm
Коронування в Дорогичині послами римського папи Інокентія IV князя Данила Галицького королем Русі.
http://litopys.org.ua/dzuba/dzuba2.htm
Джованни дель Плано Карпини. История монголов. — М., 1957. — С. 81.
Перша літописна згадка про м. Львів.
http://litopys.org.ua/dzuba/dzuba2.htm
4.Із «Галицько-Волинського літопису» про внесок Данила Галицького в розвиток української культури
http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/storya-ykrani-7-9-klas/storya-ykrani-7-klas-rozdl-iv-korolvstvo-ryske-galitsko-volinska-derzhava/z-galitsko-volinskogo-ltopisy-pro-vnesok-danila-galitskogo-v-rozvitok-ykransko-kyltyri
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 07.11. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Культура Київської Русі (1 год.) .
Розвиток писемності, освіти, науки на теренах Русі.
Усна народна творчість.
Книжні пам’ятки. Літописання.
Архітектура та мистецтво. Культурні надбання Київської держави сьогодні.
Практична робота (1 год.).
Виконання практичних завдань. Вирішення тестів.
Культура Галицько-Волинської держави (1 год.).
Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
Освіта.
Літописання.
Архітектура й образотворче мистецтво.
Історичне значення Галицько-Волинської держави.
Практична робота (1 год).
Виконання тестових завдань. Підготовка аргументованих відповідей на питання. Виконання індивідуальних творчо-дослідницьких завдань з опису пам’яток історії, архітектури або живопису.
Культура Київської Русі
1.Опрацювати матеріал з інтернет-ресурсу:
· https://sites.google.com/site/rpgnsg/kultura
· https://spadok.org.ua/kyyivska-rus/osvita-v-kyyivskiy-rusi
· https://history.vn.ua/book/ukraine-culture-history-textbook-poltava-2015/12.php
· https://sites.google.com/site/dryzhuk911/home/16-pisemnist-i-literaturna-tradicia-kiievskoie-rusi
·2. Переглянути відео:
· https://www.youtube.com/watch?v=6QBTYSq6jsA
· https://www.youtube.com/watch?v=tlMNGbNLfvc
· https://www.youtube.com/watch?v=iPOx_QUpkjA
· https://www.youtube.com/watch?v=hHlH88VKZUs
· https://www.youtube.com/watch?v=vvKL7GTznL4
· https://www.youtube.com/watch?v=Z4bHL-lfW9k
· https://www.youtube.com/watch?v=lrYdySTTJoM
· https://www.youtube.com/watch?v=cZ1npNZgJXo
· https://www.youtube.com/watch?v=U2n8PgtvDmY
3. Запитання для самоперевірки засвоєних знань:
·1. У чому полягала зміна світоглядної системи?
2. Який внесок у культурний процес Київської Русі зробили Володимир Великий та Ярослав Мудрий?
3. Які пам’ятки Київської Русі дійшли до наших часів? Назвіть їх особливості.
4. Назвіть літературно-мистецькі пам’ятки Київської Русі.
5. Який вплив справила культура Київської Русі на розвиток культури Європи?
4. Дати для обовязкового вивчення:
988 р. - запровадження християнства як державної релігії
1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в Києві
1056-1057 pp. - створення Остромирового Євангелія
1113 р. - укладення «Повісті минулих літ»
1187 р. - створення «Слова о полку Ігоревім», перша згадка назви «Україна»
5. Постаті:
Нестор Літописець - київський літописець та письменник-агіограф, з 1073 чернець Києво-Печерського монастиря, автор "Повісті минулих літ".
6. Написання словника ключових понять з теми:
літопис, билини, книжкова мініатюра, фреска, ікона, мозаїка,
7. Практична робота. Пройти тест: розквіт Київської держави:
https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-rozkvit_kyyivskoyi_derzhavy/
Культура Галицько-Волинської держави:
1.Опрацювати матеріал з інтернет-ресурсу:
https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11077/
https://geomap.com.ua/uk-uh7/985.html
https://naurok.com.ua/kultura-galicko-volinsko-derzhavi-102798.html
2. Переглянути відео:
https://www.youtube.com/watch?v=dAeiaFjFNAM
https://www.youtube.com/watch?v=dTXUDqP757Q
https://www.youtube.com/watch?v=Bq_RZX_vFr8
https://www.youtube.com/watch?v=HSIx_blmUvk
3. Практична робота. Тести з теми:
https://naurok.com.ua/test/test-kultura-galicko-volinsko-derzhavi-113326.html
https://vseosvita.ua/library/test-kultura-galicko-volinskoi-derzavi-238490.html
https://ukrerudyt.com/test_pass.php?test=25
http://vneshkoly.com.ua/component/joomlaquiz/?quiz_id=26
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 11.11. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Включення українських земель до складу Великого князівства Литовського.
Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія (1 год.)
Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель.
Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом.
Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. (1 год.)
Ознайомтесь з матеріалом:
https://znohistory.ed-era.com/m1/l5
Подивитись відео:
https://www.youtube.com/watch?v=w_SHNpEaIUs
https://www.youtube.com/watch?v=ZBk-7mOOCBg
Памятки архітектури та мистецтва:
https://znohistory.ed-era.com/m1/g
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 14.11. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Практична робота.
Проведення бесіди за запитаннями. (1 год.)
Робота з джерелами. Виконання індивідуальних завдань. (1 год.)
Етапи включення українських земель до складу Польського королівства. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 року (1 год.).
Закарпаття під владою Угорщини.
Буковина у складі Молдовського князівства.
Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.
Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі. (1 год.).
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 12.12. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Практична робота.
Виконання практичних (колективних та індивідуальних) завдань. (2 год).
Умови розвитку культури.
Розвиток української мови.
Шкільництво.
Острозька академія.
Рукописна книга та книговидання.
Архітектура й містобудування.
Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво. (1 год)
Практична робота.
Складання таблиці «Українська культура ХVІ – першої половини ХVІІ ст.». (1 год.)
Опрацювати додатковий матеріал:
https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10818/
Аудіо
"Культура України в ХVІ - першій половині ХVІІ ст."
https://www.youtube.com/watch?v=GaI6lqwTs5M
ВІдео:
https://www.youtube.com/watch?v=2t4CtpOXfFc
Додатково:
Опрцювати матеріал:
Подивитись відео:
https://znohistory.ed-era.com/m1/l5
https://www.youtube.com/watch?v=l-aChbD4aMA
https://www.youtube.com/watch?v=3X1FXX6G0Wk
https://www.youtube.com/watch?v=Ii58mnaAsbA
https://www.youtube.com/watch?v=2jHpV9OUc7k
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 14.11. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!Тема:
Практична робота.
Складання порівняльної таблиці «Українські землі під владою Литви та Польщі».
Робота з картою.
Підготовка відповідей на запитання. Виконання творчих завдань.
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=fPTYOPX73BA&ab_channel=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 21.11. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя.
Становище духівництва та церковні відносини.
Сільське господарство.
Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV – ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича.
Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль.
Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра. (2 год)
Практична робота.
Проведення бесіди за запитаннями.
Робота з джерелами.
Складання ієрархічної соціальної драбини «українського суспільства» кінця ХІV–XV cт.
Виконання творчих завдань. (2 год)
Опрацювати матеріал:
https://classmill.com/156/1/m/2mVg
http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=109
Подивитись відео:
https://www.youtube.com/watch?v=UUEoWzDvnEw
https://www.youtube.com/watch?v=hU13NLuIIVI
https://www.youtube.com/watch?v=qxjxW-r84qM
https://www.youtube.com/watch?v=yQzYR-KnbGk
Поняття та терміни
Шляхта - родова українська знать, аристократія. Протягом багатьох століть виконувала роль політичного провідника українського народу, виразника й захисника його національних інтересів.
Магдебурзьке право - право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих землевласників та створювали органи місцевого самоврядування за зразком німецького міста Магдебурга.
Кріпацтво - система правових норм феодальної держави, що встановлювала залежність селянина від феодала і водночас власність (неповну) останнього на селянина-кріпака. Кріпосне право включало прикріплення селян до землі, право феодала на працю і майно селянина, на відчужування його як з землею, так і без неї, позбавлення селянина права розпоряджатися нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді тощо.
Воєвода - керівник шляхетського ополчення своєї території; головував на сеймиках, що скликалися ним для обирання кандидатів на земські уряди; здійснював нагляд за цінами, вагами й мірами в королівських містах.
Каштелян - управитель замкової округи, якому корився весь місцевий боярсько-рицарський люд. Згодом основні його функції перейшли до старост.
Фільварок - у Польщі, Литві, Україні та Білорусі в 14 19 ст. багатогалузеве господарство. Ґрунтувалося на праці кріпосних селян. Продукція фільварків вивозилася на ринки. В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині у 15 ст.
Цех - професійне об'єднання ремісників для захисту своїх інтересів.
Іконостас - стіна, перегородка, що відокремлює вівтар - головне місце у храмі, від центральної частини приміщення, де знаходяться віруючі. Складався з кількох рядів ікон (до чотирьох).
Замок - цим терміном у 16 17 ст. в Україні позначалося довготривале укріплення, приватне або державне, оточене захисними огорожами - ровами, валами, стінами, вежами-баштами.
Постать:
Дрогобич Юрій – український вчений і освітній діяч, перший доктор медицини на Україні, ректор Болонського університету у 1481-1482 рр.
https://www.youtube.com/watch?v=4JIAPfLFsZo
https://www.youtube.com/watch?v=VUYjUSBow_0&feature=emb_logo
Візуальні об'єкти, обов'язкові для розпізнавання:
https://osvita.ua/test/training/history/59830/
https://osvita.ua/test/training/history/60193/
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 21.11. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Увага!
Підключення для платформи ZOOM. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Виникнення українського козацтва (2 год)
Практична робота.
Проведення бліц-опитування.
Робота з картою.
Обговорення проблемних питань.
Робота з джерелами.
Індивідуальна дослідницько-пошукова робота. Виконання творчих завдань.
Запорізька Січ – козацька християнська демократична республіка (2 год)
Військове мистецтво козацтва.
Утворення реєстрового козацтва.
Господарська діяльність козаків.
Політика польського уряду щодо козацтва.
«Доба героїчних походів».
Історичне значення Запорізької Січі.
Виникнення українського козацтва
Допоміжний матеріал:
https://sites.google.com/site/historystiopin/5-ukraienske-kozactvo
Експрес-опитування
1) Яким роком датується перша писемна згадка про українських козаків?
2) Що таке Дике Поле?
3) Якими були причини виникнення українського козацтва?
4) Що таке Великий Луг?
5) На якому острові заснував свій замок-«городок» Д. Вишневецький?
6) Коли козацтво стало окремим станом українського суспільства?
Історична задача
Відомий український історик І. Крип’якевич писав про українське козацтво, що «у степах виробився оригінальний тип господарки, а в його обороні нова воєнна організація; знов під впливом сеї господарки і у війні зі степовими ордами повстала нова козацька суспільність, зі своїм окремим побутом і окремим світоглядом». Чи поділяєте ви цю думку? Наведіть факти, які її підтверджують або спростовують.
Запорізька Січ - козацька християнська демократична республіка
Додатковий матеріал:
https://history.vn.ua/book/zno2010/46.html
https://pidru4niki.com/14120110/istoriya/zaporizka_sich_vilna_kozatska_respublika
Відео матеріал:
https://www.youtube.com/watch?v=AYj0KTfEoXY&feature=emb_logo
https://www.youtube.com/watch?v=M3Qkv3ItJXI
https://www.youtube.com/watch?v=Z7XigUs8Pj8
https://www.youtube.com/watch?v=MZPdp1-BtkE
Увага!
Підключення для платформи ZOOM. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Робота з інтернет ресурсами:
https://studfile.net/preview/5281114/page:11/
http://referat-ok.com.ua/istoriya-ukrajini/kozacko-hristiyanska-respublika-jiji-derzhavna-struktura
https://sites.google.com/site/slahamiistoriieukraieni/home/viniknenna-kiievskoie-rusi/galicko---volinske-knazivstvo/kozacka-respublika
Практична робота.
Складання таблиць «Виникнення козацтва» та «Характеристика боротьби козацтва проти татар і турків у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.».
Аналітична робота з джерелами.
Проведення бесіди за запитаннями. Обговорення проблемних питань.
Виконання творчих завдань.
Увага!
Підключення для платформи ZOOM. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Зверніть увагу: ідентефікатор і код конференції залишаються постійними!
Причини наростання козацько-селянського невдоволення.
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/history/3781/
Привід, хід і наслідки повстань під проводом Х. Косинського, С. Наливайка. Битва в урочищі Солониця.
Козацько-селянські повстання 1625 та 1630 рр., перші козацько-польські договори.
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/history/33118/
https://histua.com/istoriya-ukraini/ukrainski-zemli-v-dobu-kozactva/kozacko-selyanski-povstannya
Спорудження фортеці Кодак. Повстання під проводом Івана Сулими.
http://www.kau.com.ua/novini/naukove-zhittya/1809-ivan-sulima-getman-yakij-proslaviv-zapo-na-vsyu-evropu.html
Козацько-селянське повстання 1637–1638 рр. Причини поразок козацько-селянських повстань та їх історичне значення. Зміст «Ординації 1638 року».
Доба «золотого спокою».
Перегляньте відео:
· https://www.youtube.com/watch?v=vPBDH11hw-Y
· https://www.youtube.com/watch?v=1yiKJiQnAbI
· https://www.youtube.com/watch?v=0QjOjw_SC-M
· https://www.youtube.com/watch?v=AUzCugOA4-A
Практична робота.
Робота з картою. Позначьте на карті основні «Козацькі повстання кінця XVI – у 20–30 рр. XVII ст.».
Складання таблиці «Козацькі повстання кінця XVI – у 20–30 рр. XVII ст.». (Передумови, причини, хід, рушійні сили та наслідки).
Робота з джерелами.
Виконання індивідуальних завдань.
Увага!
Підключення для платформи ZOOM o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Опрацюйте матеріал з інтернет ресурсів та зверніть увагу на такі питання:
http://shkolyar.in.ua/kultura-ukrainy-xvi-xvii-st
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10818/
http://litopys.org.ua/istkult2/ikult242.htm
http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=3480
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.
Православні братства. Львівська братська школа.
Становище церкви.
Розвиток полемічної літератури.
Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення Української греко-католицької церкви.
Відновлення православної ієрархії.
«Могилянська доба» в історії української православної церкви.
Перегляньте відео:
https://www.youtube.com/watch?v=Iri-0_oYytU
https://www.youtube.com/watch?v=PrIFQaurJiA
https://www.youtube.com/watch?v=rkuiwPx_Zs0
3.Практична робота. Проведення бесіди за запитаннями.
Складання таблиці «Найбільші братства в Україні». Для цього перегляньте презентацію
https://naurok.com.ua/prezentaciya-ukra-nska-kultura-xiv-xvii-st-44597.html
http://litopys.org.ua/istkult2/ikult237.htm
https://www.youtube.com/watch?v=XeSZbtsQ34E
https://velychlviv.com/7-faktiv-z-istoriyi-lvivskogo-stavropigijnogo-bratstva-abo-unikalnyj-podarunok-patriarha/
Додатковий матеріал:
Історія про початок війни за незалежність, битви, угоди та перемир'я: https://znohistory.ed-era.com/m2/l8
https://sites.google.com/site/historystiopin/6-vizvolna-vijna-17-st
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=BqikHkbk6os
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 09.01. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя.
Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків.
«Руська трійця».
Масонство в Україні.
Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку.
Україна в умовах польського повстання 1830–1831 рр.
Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст. Україна і Польське повстання 1863–1864 рр.
Рух народників.
Селянські виступи. (2 год)
Практична робота (2 год.)
Робота з джерелами.
Виконання тренувальних вправ.
Робота з картою.
Бесіда за запитаннями. Обговорення питань.
Матеріал для опрацювання:
https://pidru4niki.com/19070907/istoriya/suspilno-politichni_natsionalni_ruhi_ukrayinskih_zemlyah
https://edera.gitbook.io/histmon59/9-klas/istoriya_ukrainy/suspilno_politychniy_rukh
http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=3505
https://history.vn.ua/book/history2/15.html
Переглянути відео:
https://www.youtube.com/watch?v=1-XdojbY1PQ&ab_channel=%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%9A%D0%B0%D0%B0
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=i4mTSC7vFuQ&ab_channel=KozakUA
https://www.youtube.com/watch?v=rBbqo5xsXPs&ab_channel=%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%9A%D0%B0%D0%B0
Практична робота.
Робота з джерелами:
Із книги В. Січинського «Чужинці про Україну»
Чеський поет Франтішек Рігер (1818—1903): «Я визнаю українців за самостійний нарід, знаю Галичину особисто і знаю рівно ж їхню літературну мову... Поважайте національні прагнення цього переслідуваного, але до самостійности покликаного народу».
Чеський письменник Карел Гавлічек-Боровський (1821—1856): «Малорусь-Україна — це постійне прокляття, котре самі над собою проголосили її гнобителі. Так над ними мститься пригноблена воля України... Доки не буде направлена кривда, зроблена українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій».
Німецький поет Фрідріх Боденштедт (1819—1892): «Нехай запашні українські пісні, мов жалібні вітри, віють на німецькі левади і оповідають, як діти України колись побили й боролися. У ніякій країні дерево народної поезії не видало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужеською силою пронизує його любовні пісні... Справді, нарід, що міг співати такі пісні й милуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді за своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи... Важливу роль усюди відіграє жінка з її м’якими, ніжними почуттями, бо ж і в історії України багато схожого з лицарським середньовічним світом. Дуже тісно живе українець із природою і бере з неї ці чудові малюнки, що є в його піснях».
Французький письменник Оноре де Бальзак (1799—1850): «Країна ця дивна з того погляду, що поруч із надзвичайним блиском бракує в ній найнеобхіднішого комфорту».
«Можливо, що мені вдасться Вам подякувати за цю приятельську послугу, як Ви приїдете на Україну, у цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба, що дає високу ідею про винаходи населення комбінувати найпростіші речі. Чи так воно само й на Литві? Готуєте Ви там каші на 77 відмін?» (Лист до п. Ширковичевої від 29.ХІ.1848.) [Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. — К., 1992. — С. 212—217]
Запитання до документа
1) Як наведене джерело відображає становище українського населення у складі Російської та Австрійської імперій?
2) Яке враження на іноземних авторів справило відвідування українських земель?
3) Порівняйте розвиток українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Зробіть висновки.
Зі статті Я. Головацького «Становище русинів у Галичині»
Зі статті Я. Головацького «Становище русинів у Галичині»
Серед усіх слов’янських народів руський або малоруський народ занепав найбільше. Найчисленніший після великорусів, він, однак, не міг у відповідній пропорції розвинути свій дух у літературі. <…> Звідки така духовна мертва тиша? Мала прихильність Росії і Австрії до духовного і літературного національного розвитку русинів не може, очевидно, бути виною цьому всьому. <…>
Уже кілька десятиліть, як великі і малі слов’янські народи Австрії збудилися до нового життя; кожен із них звеличує мову своїх предків, розвиває свою літературу, поширює знання серед свого народу. Чехи, хорвати, словенці й далматинці, серби та словаки змагаються між собою. Такі жменьки людей, як словенці, далматинці, лужицькі серби, словаки, видають часописи, а 3 млн русинів не можуть похвалитися чимось таким, що могло би бути ознакою їхнього літературного життя. Навіть болгари, що знемагають у мусульманському ярмі, показують ознаки своєї духовної діяльності; а русини під ласкавим пануванням Австрії живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл, як варвари.
Яка ж причина цієї апатії русинів? Де першоджерело такого духовного конання?..
Передусім бракує руському народові здібних керівників і проводирів, центру й органічного зв’язку окремих частин, а освіченим русинам — необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертвування. Народ розчленований, пригноблений і ледве животіє без самосвідомості, а його вожді, денаціоналізовані й чужі йому, спокійно присипляють його дальше в цьому сні. А зверху, нарешті, дивляться на цей гнилий застій цілком спокійно і відхиляють посередньо і, можливо, несвідомо, кожний рух, який міг би розбудити сплячих.
Друга головна біда — у численному розпорошенні русинів у політичному, соціальному й церковному відношеннях. Дещо менша частина народу перебуває під австрійським пануванням, але навіть і ці неповні 3 млн політично поділені. Майже 2,5 млн належать до Галичини, а 0,5 млн до угорської корони. Нарешті, галицькі русини в релігійному відношенні діляться на уніатів і неуніатів (на Буковині близько 150 тис.). [«Русалка Дністровая». Документи і матеріали. — К., 1989. — С. 247—249]
Запитання до документа
1) Як наведене джерело відображає становище українців у складі Австрійської імперії?
2) У чому автор статті вбачає причини такого становища?
3) Запропонуйте власний варіант розв’язання «українського питання».
Із передмови М. Шашкевича до розділу «Старина» альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.)
Із передмови М. Шашкевича до розділу «Старина» альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.)
Старина є то пісня хороша звеняча, що різним способом у наші часи загомонює, що різним настройом озиваєся з передвіка до нас — и раз тихим миленьким голосом промовляє, обнимає солодким чувством серця, а знова піднімає величною силою душу, чудує казав-бись надприродними ділами ум послідних, — то знова залебедит тужно, плачем голубиним дідів розплакує сини, — то знова обвітує потіхою и радощи в серця нагортає, а в душах зводит святую почесть покійним праотцям. — Старина є то великій образ, є то зеркало, як вода, чистоє, у котрім незмушеноє являєся лице столітей. Там тобі, внуче, глянути, а взриш, як твої отци, твої діди жили, що діяли, що їх веселило, радувало, а що печалило, якоє сонце ежи ними сияло, як думали, яким духом обнимали природу, охрестности, світ цілий, с ким стирали, и як се на них ділало, який їх світ внутренний, а який зверхний, що їх наділяло до сильного діяння, а що їм силу віднимало, який їх язик, яка бесіда, який хотіли перед тобою явитися, и що по тобі ждали.
Се всьо для нас не бридня. Чужина нас займає, чому ж би нашина не прилягла до серця, не промовила до душ наших сильним словом. — Окрухи, ба великі кусні сего образа, сего чудного зеркала придержались до нині, переховались по церквах, по монастирських книжницьох, по чести их священиках, по піснолюбних дяках, нещоби и під низними стріхами, по сановитих господарах, — которе вони честят и переховуют, мов святий подарок із неба. — Сукромі голоси бринят по всей Руси (то піснев, то казков, то небилицею, то поведінкою, то приповідкою, то заганкою, то обрядом и м. и), лиш їх скликати в одно, а стане піснь велика, довга, безконечна, що цілим світом загуде, що сильно розгремит славу перідних и нинішніх літ усього народа. [«Русалка Дністровая» (фотокопія видання 1837 р.). — К., 1972. — С. 115—116]
Запитання до документа
1) Що вам відомо про погляди та діяльність автора джерела?
2) Яке місце в національному відродженні належало збиранню інформації про історичне минуле нашого народу?
3) Із тексту джерела визначте, яким було ставлення до старовини М. Шашкевича.
Зі статті М. Павлика про альманах «Русалка Дністровая»
...Руська інтелігенція, яка говорила тоді польською, німецькою або церковнослов’янською, теж засудила новий дух. Найсуворішим було те, що її видання викликало переслідування з боку уряду і власної ієрархії: трьох згаданих юнаків віддано ще в 1838 р. під суворий поліцейський нагляд, а після закінчення греко-католицької семінарії їм було відмовлено в tiulum mensae. Тогочасний митрополит, противник русинів, із цієї причини десять років відмовляв Вагилевичеві в посвяченні в сан священика і погодився нарешті не інакше, як на письмовій декларації, що вищезгаданий не буде публікуватися ні в місцевих, ні в закордонних виданнях. Також особисте життя Вагилевича представляло собою цілу смугу терпінь: голоду, холоду і всякого роду поневірянь. А була це людина надзвичайної в той час ерудиції в слов’янських питаннях, надзвичайно працьовитий і, розуміється, простий літератор, без революційних амбіцій.
Невдача з першою спробою найбільш діткнула М. Шашкевича, ініціатора всього руху. Хоча його й було висвячено, але надано невелику парафію, де він утратив також і зір, і слух. Але, незважаючи на те, він один усе витримав до кінця, а його дух залишився в подальшому провідною зіркою для руху в Галичині. [«Русалка Дністровая». Документи і матеріали. — К., 1989. — С. 305—306]
Запитання до документа
1) Чому видання «Русалка Дністровая» викликало переслідування з боку уряду? У чому останній убачав небезпеку альманаху?
2) Яких переслідувань зазнали автори альманаху? Чи вплинуло це на їхні погляди?
3) Доведіть або спростуйте твердження: «Дух Шашкевича залишився в подальшому провідною зіркою для руху в Галичині».
4) Складіть історичний портрет одного з лідерів «Руської трійці» (за власним вибором).
5) Визначте історичне значення видання альманаху «Русалка Дністровая» та діяльності «Руської трійці».
Робота з картою:
https://drive.google.com/file/d/1mROJyMIjWJ74D__Yaf83l7ebRXjcwpGJ/view?usp=sharing
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 13.01. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Початок національного відродження. Українська автономістська ідея.
Український національно-визвольний рух у 30–40-х рр. XIX ст.
Кирило-Мефодіївське братство. Роль і місце Тараса Шевченка у національно-визвольному русі.
Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції в Австрійській імперії 1848–1849 рр.
Головна Руська рада.
Громадівський рух у Наддніпрянській Україні. М. Драгоманов і політизація українського руху.
Москвофіли, народовці та радикали у Західній Україні.
Іван Франко: його місце та роль в українському національно-визвольному русі.
Утворення перших політичних партій.
Українське питання, його головні засади і принципи. (2 год)
Практична робота ( 1 год.)
Додатковий матеріал:
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2116
https://edufuture.biz/index.php?title=%D0
https://geomap.com.ua/uk-uh9/1032.html
https://naurok.com.ua/urok-kirilo-mefodi-vske-bratstvo-ta-rol-t-g-shevchenka-84500.html
https://sites.google.com/site/poberejnasites/home/ucast-u-kirilo-mefodiievskomu-bratstvi
https://history.vn.ua/compendium/9klas/72.html
https://history.vn.ua/pidruchniki/ukraine-history-questions-and-answers/61.html
https://znohistory.ed-era.com/m3/l16
Завдання для практичної роботи:
Виконайте завдання:
1. Укажіть дату події, про яку йдеться в наведеному тексті.
Український радикальний рух активізував патріотів України. Народовці створили організацію, яка стала прообразом політичної партії.
А) 1878 р.; Б) 1888 р.; В) 1885 р.; Г) 1892 р.
Останнє в XIX столітті польське повстання не мало підтримки серед українців, тому що повстанці виступали за відродження Польської держави, до складу якої повинна була ввійти Правобережна Україна.
А) 1830-1831 рр.; Б) 1848-1849 рр.; В) 1863-1864 рр.; Г) 1878-1879 рр.
2. Укажіть поняття, яке відповідає наведеному визначенню.
«Діячі революційно-визвольного руху, що панували серед різночинної інтелігенції Росії та України в 60-90-х рр. XIX столітті, виражали інтереси селян, виступали проти кріпацтва і капіталістичного розвитку Росії, за повалення царизму шляхом
селянської революції.»
А) Народовці; Б) москвофіли; В) народники; Г) радикали.
«Діячі мовно-літературної й суспільно-політичної течії українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття в середині XIX — 30-х рр. XX століття пропагували “єдину неподільну російську народність”, доводили етнічну тотожність росіян, українців та галицьких русинів, заперечували існування окремої української нації.»
А) Народники; Б) народовці; В) москвофіли; Г) радикали.
3. Укажіть подію, про яку йдеться в тексті.
В Києві з 1873 р. існувало об’єднання, яке займалося пропагандою серед робітників, проводило політичні диспути. Члени об’єднання встановили зв’язок з народницькими групами Харкова, Одеси, Петербурга.
А) Створення «Таємної дружини»; В) створення УСДП;
Б) виникнення «Київської комуни»; Г) виникнення першої громади в Києві.
Культурно-освітнє товариство, яке виникло у 1868 р., сприяло вихованню національної свідомості українського народу.
А) Виникнення «Просвіти»; В) створення УСДП;
Б) виникнення наукового Товариства ім. Т. Шевченка; Г) вихід журналу
4. Укажіть подію, яка відбулася пізніше за інші.
A) Початок закордонної діяльності М. Драгоманова; Б) вихід «Валуєвського циркуляру»;
B) створення літературного товариства ім. Т. Шевченка;
Г) початок діяльності гуртка «Братство тарасівців».
5. Укажіть, чи правильні твердження.
1) Громадівський рух відновився у 70-х рр. XIX століття. Учасники руху приділяли увагу науковій та видавничій діяльності;
2) політизація українського національного руху починається з 60-х рр. XIX століття.
А) Обидва варіанти правильні; В) тільки другий варіант правильний;
Б) тільки перший варіант правильний; Г) обидва варіанти не правильні.
1) Емський акт і Валуєвський циркуляр привів до спаду національного руху в Наддніпрянській Україні;
2) з 1895 р. стратегічною метою РУРП стало досягнення самостійності України.
А) Обидва варіанти правильні; В) тільки другий варіант правильний;
Б) тільки перший варіант правильний; Г) обидва варіанти не правильні
Достатній рівень
Завдання 6, 7 містить чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть, на вашу думку, правильний варіант
6. Укажіть, який варіант заповнення пропусків є правильним.
У ____ р. народовці на чолі з І. Франко створили (назва партії)________ . Метою партії була боротьба з а __________ Україну.
А) 1890, РУРП, незалежну; В) 1899, УНДП, незалежну;
Б) 1892, УНДП, федеративну; Г) 1899, УСДП, федеративну
7. Укажіть, який варіант заповнення пропусків є правильним.
Австрійський уряд пішов на деякі поступки українцям в Галичині. Народовці проголосили « ____________» у відносинах з урядом. Уряд пообіцяв відкрити___________ українські гімназії, збільшити українські кафедри у _______ університеті.
А) «нове життя», три, Київському; В) «нову еру», три, Львівському;
Б) «нове бажання», дві, Чернівецькому; Г) «нову добу», дві, Харківському.
завданні 8 розмістіть події у правильній хронологічній послідовності. Запишіть літери, якими позначено події, причому перша подія має відповідати цифрі 1, друга — цифрі 2 і т.д.
8. Розташуйте події у хронологічній послідовності.
А) Обґрунтування Ю. Бачинським ідеї самостійності української держави;
Б) створення УСДП;
В) виникнення в Києві «Української громади »;
Г) прийняття «Валуєвського циркуляру».
Відповідь:__________________________________________________
Високий рівень
9. Прочитайте уривок з документа та дайте відповіді на питання.
«1) У справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, т. є. хочемо колективного устрою праці і колективної власності средств продукцій них.
2) У справах політичних хочемо повної волі свободи, слова, сходин і товариств, печаті і сумліня, забезпеченя кожній одиниці, без різниці пола, як найповнішого впливу на рішення всіх питань політичного житя; автономії громад, повітів, країв, у справах котрі тільки їх дотикають; уділеня кождому народови можности як найповнішого розвою культурного.
3) У справах культурних стоімо на грунті позитівної науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всего народа.» З програми Русько-української радикальної партії ( початок XX ст.)
Які верстви українського населення могли б підтримувати програму РУРП і чому?____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 15.01. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Бесіда за запитаннями.
Обговорення питань.
Соціально-економічний розвиток України у першій половині XIX ст.
Занепад феодально-кріпосницької системи.
Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях.
Наддніпрянська Україна в умовах «Доби великих реформ» 60–80-х рр. XIX ст.
Економічна політика царського уряду.
Соціально-економічний розвиток України у другій половині XIX ст. Завершення промислового перевороту.
Практична робота:
Із «Книги буття українського народу»
...[57]. Племено слов’янське ще до принятія віри не йміло ані царей, ані панів і всі були рівні, і не було в них ідолів, і кланялись слов’яни одному богу-вседержителю, ще його й не знаючи. <…>
[59]. І скоро слов’яни прийняли віру христову так, як ні один народ не приймав.
[60]. Але було два лиха в слов’ян: одно — незгода між собою, а друге те, що вони, як менші брати, усе переймали од старших; чи до діла, чи не до діла, не бачучи того, що в їх своє було лучше, ніж братівське. <…>
[63]. І покарав господь слов’янське племено гірше, ніж другі племна, бо сам господь сказав: кому дано більше, із того більше і зищеться. І попадали слов’яне в неволю до чужих; чехи і полабці — до німців, серби і болгари — до греків і до турок, москалі — до татар... <…>
[70]. По многих літах стало в Слов’янщині три неподлеглих царства: Польща, Литва і Московщина. <…>
[75]. І поєдналась Україна з Польщею як сестра із сестрою, як єдиний люд слов’янський до другого люду слов’янського нерозділимо і незмісимо, на образ іпостасі божої нероздільної і незмісимої, як колись поєднаються всі народи слов’янські поміж собою.
[76]. І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других — чи був він преж того паном чи невільником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову христовому, і жодної помпи панської і титулу не було між козаками. <…>
[82]. А коли пани та єзуїти хотіли насильно повернуть Україну під свою власть, щоб українці-християни повірили, буцімто справді все так і єсть, що папа каже, тоді на Україні з’явились братства, такі, як були в перших християн, і всі, записуючись у братство, був би він пан чи мужик, називались братами. А се для того, щоб бачили люди, що в Україні осталась істинная віра і що там не було ідолів, тим там і єресі жодної не з’явилось. <…>
[87]. І хотіла Україна знову жити з Польщею по-братерськи, нерозділимо і незмісимо, але Польща жодною мірою не хотіла одрікатись свого панства.
[88]. Тоді Україна пристала до Москви і поєдналась із нею як єдиний люд слов’янський со слов’янським нерозділимо і незмісимо, на образ іпостасі божої нерозділимої і незмісимої, як колись поєднаються всі народи слов’янські між собою.
[89]. Але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своєй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель. <…>
[92]. Але сього не второпали ні ляхи, ні москалі. І бачуть ляцькі пани і московськії й цар, що нічого не зробить з Україною, і сказали поміж собою: не буде України ні тобі, ні мені, роздеремо її по половині, як Дніпр її розполовинив: лівий бік буде московському царю на поживу, а правий бік — польським панам на поталу.
[93]. І билась Україна літ п’ятдесят, і єсть то найсвятіша і славніша война за свободу, яка тільки єсть в історії, а розділ України єсть найпоганіше діло, яке тільки можна найти в історії. <…>
[100]. Лежить в могилі Україна, але не вмерла.
[101]. Бо голос її, голос, що звав усю Слов’янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слов’янському. <…>
[108]. Бо голос України не затих. І встане Україна зі своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні в хорутан, ні в сербів, ні в болгар.
[109]. Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім.
Тоді скажуть усі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, его же не брегоша зиждущий, той бисть во главу». [Кирило-Мефодіївське товариство. — К., 1990. — Т. 1. — С. 102—169]
Запитання до документа
1) Хто був автором наведеного джерела? Що вам відомо про погляди та діяльність цієї людини? Складіть її історичний портрет.
2) Як автор джерела намагається обґрунтувати право українців на власну державність?
3) Чи справдилося пророцтво автора джерела «І встане Україна зі своєї могили…»?
4) Спрогнозуйте реакцію царського уряду на цей документ.
Відозва Кирило-Мефодіївського братства до українців (кінець 1845—1846 рр.)
Брати українці!
От сю розказу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважити, чи добре воно так буде.
1. Ми приймаємо, що всі слов’яни повинні із собою поєднатися.
2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Річ Посполиту й управлявся незмісимо з другими так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи, по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліро-серби і болгари.
3. Щоб був один сейм, або рада слов’янства, де б сходились депутати од усіх Речей Посполитих і там розважали б і полишали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов’янського.
4. Щоб у кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года.
5. Щоб у кожній Речі Посполитій була б посполита рівність і свобода і станів не було вовсі.
6. Щоб приймано депутатами й урядниками не по роду, не по достатку, не по розуму і просвіщенності народним вибором.
7. До того, щоб віра Христова була основою закону й общественної справи в цілому союзі і кожній Речі Посполитій.
От се вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти, і як би лучше воно було. Як багато голів, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам Господь Бог дарує смисл і уразумєніє. [Кирило-Мефодіївське товариство. — К., 1990. — Т. 1. — С. 170—172]
Запитання до документа
1) Яким терміном можна визначити устрій, запропонований членами Кирило-Мефодіївського братства? Висловте власну думку щодо цього устрою.
2) Чи справедливими, на ваш погляд, були пропозиції щодо впорядкування життя слов’янських народів?
3) У програмних документах якої організації ви вже зустрічалися з подібними закликами?
Із таємної інформації шефа жандармів графа О. Орлова губернаторам про Кирило-Мефодіївське братство
Нещодавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Малоросії, утворили Українсько-Слов’янське товариство Святих Кирила і Мефодія. Засновниками товариства були: колезький секретар Гулак, ад’ютант Костомаров і кандидат Бєлозерський, але з ними зближалася й інша молодь, яка здебільшого вчилася в університеті Святого Володимира.
Товариство ставило собі за мету приєднання до Росії іноземних слов’янських племен, а засобами до цього вважало піднесення слов’янських племен до поваги власної їх народності, усунення звичаїв з усього іноземного, знищення ворожнечі і встановлення згоди між ними, схиляння їх до сповідання однієї православної віри, відкриття училищ і видання книг для простого народу.
У декого з учасників Українсько-Слов’янського товариства було знайдено не застосований, проте, до товариства: статут, за правилами якого в слов’янських племенах мало встановитись народно-представницьке правління, рукопис найзлочиннішого змісту, який нібито витлумачував цей статут; інший рукопис, що називається «Закон Божий» або «Подністранка»; перероблена з Міцкевичевої «Пілігримки», у якому містилися революційні і комуністичні правила, а в кінці підбурливі відозви до слов’янських племен, та інші злочинні твори.
Треба ще зазначити, що ідеї про відновлення в кожній країні народності, мови, власної літератури й об’єднання слов’янських племен в одно ціле, не належить тільки особам, причасним до згаданої справи, а становлять об’єкт міркувань багатьох учених, і тих, хто з них займається дослідженням узагалі про слов’ян, називають слов’янофілами.
А в Києві і в Малоросії слов’янофільство перетворюється на українофільство. Там молоді люди більше піклуються про відновлення мови, літератури і звичаїв Малоросії, мріючи навіть про повернення часів колишньої вольниці козацтва і гетьманщини.
Причетні до справи про Українсько-Слов’янське товариство, як уроженці Малоросії, були, власне, українофілами. Усі вони у своїх листах, а художник Шевченко, колишній учитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображаючи неправильно справжній стан України, яка ніби перебувала в тяжкому становищі, захоплено говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення; історію цього краю подавали мало не визначнішою за всі історії, наїзди гайдамаків описували як лицарства, наводили приклади колишньої вольниці, натякаючи, що дух свободи не охолонув і досі таїться серед малоросіян. Вірші Шевченка на малоросійській мові, особливо рукописні: «Сон», «Послання до мертвих і живих», «Три душі» та інші, одні пасквільного і величезною мірою зухвалого, інші прямо підбурливого змісту, за височайшою затвердженою ухвалою зі справи про Українсько-Слов’янське товариство, винуваті засуджені до суворого покарання; крім того визначено:
1. Надруковані твори: Шевченка — «Кобзар», 1840 р.; Куліша — «Повість про український народ», 1846 р., «Україна» 1843 і «Михайло Чернишенко» 1843 р.; Костомарова, під всевдонімом Ярема Галка — «Українські балади», 1839 і «Вітка» 1840 р. заборонити і вилучити з продажу. <…>
3. Генерал-ад’ютантам Бібікову і Кокошкіну повідомити, щоб вони стежили у ввірених їм губерніях, чи не лишилися в продажу вірші Шевченка, рукопис «Закон Божий» та інші підбурливі твори. [Борьба классов: Журн. — 1924. — № 1. — С. 253—254]
Запитання до документа
1) Хто був ініціатором створення Кирило-Мефодіївського братства? Складіть історичний портрет одного з його учасників.
2) Якою була мета діяльності братства?
3) Що ви дізналися з тексту джерела про програмні документи Кирило-Мефодіївського братства? У чому автор джерела граф О. Орлов убачав їх «найзлочинніший зміст»?
4) Сформулюйте основні ідеї Кирило-Мефодіївського братства.
5) Якими засобами братчики збиралися втілювати свої ідеї в життя?
6) У чому російський уряд убачав небезпеку творів братчиків? Чому їх наказали заборонити і виключити з продажу?
7) Які покарання дістали члени товариства?
8) Дайте власну оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського братства.
Додатковий матеріал:
https://osvita.ua/vnz/reports/econom_history/24599/
https://history.vn.ua/compendium/9klas/92.html
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2136
https://znohistory.ed-era.com/m3/l15
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=7InwLLVCX54&ab_channel=MONUKRAINE
https://www.youtube.com/watch?v=W2NT4YyDR-4&feature=emb_logo&ab_channel=EdEra
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 15.01. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Опрацювання джерел.
Робота за картою.
Додатковий матеріал:
https://osvita.ua/vnz/reports/econom_history/24599/
https://history.vn.ua/compendium/9klas/92.html
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2136
https://znohistory.ed-era.com/m3/l15
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=7InwLLVCX54&ab_channel=MONUKRAINE
https://www.youtube.com/watch?v=W2NT4YyDR-4&feature=emb_logo&ab_channel=EdEra
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 23.01. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Особливості розвитку України на початку ХХ століття (2 год).
Практична робота. Робота з джерелами (2 год.)ня:0ttp://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/storya-ykrani-9-klas/ykrana-pochatky-xx-st-pered-viklikami-modernzats/zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-otsnyuvannya-6
Опрацювання тесту за посиланням:
http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/storya-ykrani-9-klas/ykrana-pochatky-xx-st-pered-viklikami-modernzats/zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-otsnyuvannya-6
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 27.03. o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Практична робота. Робота з джерелами.
Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів)
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були причини входження Кримської області до складу УРСР?
2. Коли Кримська область увійшла до складу УРСР?
3. Як відбувалася ця подія?
4. Укажіть наслідки приєднання Кримської області до УРСР.
МЕТА: на основі здобутих знань, аналізу документів та ознайомлення з думками експертів визначити міфи і реальність цієї проблеми.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
1. Здійснити дослідження документів стосовно входження Кримської області до складу УРСР. Визначити особливості процесу приєднання та його наслідки.
2. За ресурсами Інтернету проаналізувати думки українських експертів щодо цієї проблеми. Визначити, що об’єднує і в чому різняться позиції експертів.
3. За ресурсами Інтернету проаналізувати думки закордонних експертів щодо входження Криму до складу УРСР та його наслідків. Визначити, що об’єднує, а що відрізняє їхні позиції.
Документи розповідають
Постанова Президії Верховної Ради УРСР про подання Президії Верховної Ради РРФСР з питання передачі Кримської області до складу Української РСР
Обговоривши подання Президії Верховної Ради РРФСР про питання передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР, внесене на розгляд Президії Верховної Ради СРСР, Президія Верховної Ради УРСР висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради РРФСР за цей великодушний, благородний акт братнього російського народу.
Український народ з почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передачу Криму до складу Української РСР як нове яскраве виявлення безмежного довір’я і свідчення дружби між російським і українським народами.
Уряд України подбає про дальший розвиток і процвітання народного господарства Криму.
Президія Верховної Ради УРСР відповідно до подання Президії Верховної Ради РРФСР постановляє:
Просити Президію Верховної Ради Союзу РСР передати Кримську область зі складу РРФСР до складу УРСР…
Київ. 13 лютого 1954 р.
Якою була реакція Президії Верховної Ради УРСР на передачу Кримської області до складу республіки?
Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР
Враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські й культурні зв’язки між Кримською областю і Українською РСР, Президія Верховної Ради СРСР постановляє:
Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.
19 лютого 1954 р.
Якою була аргументація доцільності передачі Кримської області УРСР у наведеному документі?
Сучасний український історик Ю. Шаповал про входження Кримської області до складу УРСР
…Влаштована коло цього галаслива кампанія затемнювала, по-перше, той факт, що Крим навряд чи можна вважати подарунком Росії, оскільки історично він є батьківщиною кримських татар, з якими так брутально обійшовся сталінський режим. По-друге, утримання Криму породжувало для України велику кількість матеріальних, а також і політико-ідеологічних проблем, оскільки більшість там становили росіяни…
1. У чому полягає точка зору автора на проблему входження Криму до складу УРСР?
2. Порівняйте погляди С. Кульчицького та Ю. Шаповала. Визначте спільне і відмінне в їхньому баченні сутності проблеми передачі Криму УРСР.
Уривок зі статті «Український Крим» сучасного українського історика С. Кульчицького
…Насправді Крим втратила не Росія, а Російська імперія, коли вона стала Радянським Союзом. Це відчуття втрати можна порівняти з фантомним болем в ампутованій нозі. Такий біль безпомилково показує, що людина не позбавилася імперської свідомості. І справді: що заважає росіянам їхати на відпочинок у Крим? Такі поїздки збільшують вітчизняний ВВП, нам буде легше розрахуватися за російський газ. Задоволеними мають бути всі.
Ми живемо у світі, який переріс імперські форми політичної організації. Вимогу повернути Росії Крим потрібно розглядати в ширшому аспекті. Чому тільки Крим, а не всю Україну разом з країнами Балтії, Середньої Азії, Закавказзя, Казахстаном і Молдовою, навіть з Аляскою та південним узбережжям Каспійського моря?
…Передача Криму Україні… ініціатива (Хрущова), підтримана колективним керівництвом в КПРС, яке існувало з 1953 до 1957 р. …У полемічному запалі дані публіцисти пояснювали передачу Криму Україні тільки жорстокою економічною необхідністю. Тим самим заперечувалася наявність ідеологічної складової в цьому акті. Аргумент один: у документах про передачу не йшлося про 300-річчя Переяславської ради, до якого начебто цей «дарунок» було приурочено.
Так, згадки не було. Проте її відсутність свідчила, мабуть, лише про високу кваліфікацію керівників радянської пропаганди. Передавати півострів іншій республіці «до ювілею» — в Росії такий крок сприйняли б негативно. Партійні комітети і без такої прив’язки використовували передачу Криму в пропагандистських цілях на всі 100 відсотків… Наступники Сталіна розуміли, що з припиненням масових репресій у них залишався тільки один спосіб утримування українського народу в кордонах радянської імперії: переконувати в тому, як йому добре «під зорею Радянської влади». Із втратою терористичного чинника, який «залізом і кров’ю» цементував єдність багатонаціональної держави, стократ зростала вагомість пропагандистського чинника… Тому-то Хрущов висунув ідею передачі Криму Україні й постарався обернути доцільну під економічним кутом акцію в підсолоджуючу пропагандистську упаковку: старша сестра передає молодшій частинку своєї території.
Проаналізуйте сутність розуміння істориком питання передачі Криму до складу УРСР у 1954 р.
Тестові завдання "Україна в умовах загострення кризи радянської системи": http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/pdrychniki/storya-ykrani-proflniyi-rven-pdrychnik-dlya-11-klasy-zakladv-zagalno-seredno-osvti-gsem-o-v-martinyuk-o-o/testov-zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-otsnyuvannya-za-rozdlom-3-ykrana-v-ymovah-zagostrennya-krizi-radyansko-sistemi/testov-zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-otsnyuvannya-za-rozdlom-3-ykrana-v-ymovah-zagostrennya-krizi-radyansko-sistemi
Опрацювати матеріал:
https://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/perebudova-dvadcyat-rokiv-po-tomu
https://znohistory.ed-era.com/m6/l30
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 31.03. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Додатковий матеріал
26 квітня 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Упродовж перших 10 днів відбувалися надзвичайно інтенсивні викиди радіоактивних елементів, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду вісім днів), цезію-134 (період напіврозпаду два роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Перші дні гарячий струмінь піднімався над розвалом реактора на висоту понад кілометр, пізніше — на кілька сотень метрів.
Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. За офіційними даними, забрудненню було піддано понад 200 тис. км2. Приблизно 70 % — на території Білорусі, Росії та України. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила також Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом із Корсикою), Велику Британію та острів Мен.
Після вибуху окреслили коло радіусом 30 кілометрів — передбачувану зону ліквідації наслідків. Усередині 30-кілометрової зони була більш забруднена десятикілометрова зона.
Початок евакуації був запланований на 26 квітня, але за рішенням уряду СРСР її було затримано й почато лише 27 квітня. 28 квітня з Прип’яті відселили понад 45,5 тис. людей. Станом на 3 травня було евакуйовано населення 10-кілометрової зони. До 6 травня було евакуйовано населення інших населених пунктів 30-кілометрової зони. Загальна кількість евакуйованих із забруднених територій, за різними оцінками, становила від 135 до 350 тис. осіб.
За різними даними, у 1986—1987 рр. до дезактивації території АЕС та місцевості, що прилягає до неї, було залучено від 200 до 900 тис. осіб.
Першою жертвою аварії став старший оператор головного циркуляційного насосу 4-го енергоблоку Валерій Ходимчук, який загинув під час вибуху. Протягом перших трьох місяців після аварії загинула 31 людина. За даними ВОЗ, загальна кількість людей, які загинули внаслідок аварії або можуть загинути в майбутньому, — 4 тис. осіб. Із них приблизно 50 аварійних працівників загинули від гострої променевої хвороби; дев’ять дітей померли від раку щитовидної залози, ще близько 3940 осіб, згідно з оцінкою, можуть померти від раку і лейкозу в результаті радіаційного опромінення.
До офіційно доведених прямих наслідків аварії на ЧАЕС відносять гостру променеву хворобу та рак щитовидної залози.
Серед людей, що виконували аварійні роботи на четвертому енергоблоці, було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби. Протягом 1986 р. від неї померло 28 осіб. Ще дві людини загинули під час аварії з причин, не пов’язаних із радіацією, і один помер, імовірно, від коронарного тромбозу.
За даними організації Союз «Чорнобиль», із 600 тис. ліквідаторів 10 % померло і 165 тис. стали інвалідами. Кількість постраждалих унаслідок Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. З’ясувати, яка частина захворювань є наслідком аварії, — досить складне завдання для медицини й статистики.
Наприкінці 1986 р. реактор накрили спеціальним «саркофагом» задля запобігання розширенню радіоактивних частинок. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких пізніше назвуть ліквідаторами.
Світова спільнота активно долучилася до мінімізації медичних та екологічних наслідків катастрофи. Міжнародне співробітництво розпочалося у вересні 1990 р. Гуманітарна допомога надходила як від міжнародних програм і організацій, так і від окремих держав. Родини з багатьох країн Європи роками запрошували до себе на літо дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Країни-донори назбирали на будівництво нового укриття на ЧАЕС та сховища відпрацьованого ядерного палива близько 750 млн євро. Усі витрати ретельно контролює ЄБРР. Новий саркофаг на ЧАЕС будують близько 3 тис. робітників. Спорудження розпочалося у квітні 2012 р. і має бути завершене у 2019 р. Проектом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 років.
Чорнобильську катастрофу називають одним із чинників, який спричинив розвал Радянського Союзу. Ця аварія є наймасштабнішою екологічною катастрофою в історії людства.
Документи розповідають
Зі спогадів ліквідатора аварії
Героїзм простих ліквідаторів постійно натрапляв на ідіотизм штабних офіцерів. Мені на той момент було 27 років. Коли я потрапив у Чорнобиль, то побачив соціальну радянську систему в розрізі: колосальна здатність мобілізувати гігантські ресурси, кинуті на ліквідацію, і при цьому — не менш колосальна неефективність. У мене особисто левова частка зусиль, нервів і здоров’я пішла не на боротьбу з радіацією. Моя задача була зранку привести колону БРДМ, отримати завдання у штабі, роздати їх, розіслати екіпажі, самому поїхати на розвідку, ввечері здати дані у штаб і виїхати із зони у табір, який розташований за 5 км. Уночі — опрацювати гори паперів, порахувати дози, скласти плани на ранок, розписати машини, скласти звіти. Із цього денного розпорядку найбільше нервів, окрім боротьби з начальством, у мене займала процедура виїзду із зони та спілкування з дезактиваторами.
На яких недоліках і перевагах радянської системи наголошує ліквідатор?
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 03. 04 o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Опрацювати матеріал:
https://znohistory.ed-era.com/m6/l31
МЕТА: показати складність процесу державного будівництва; розкрити особливості, здобутки, проблеми цього процесу; дати йому оцінки
Завдання:
1. Підготувати презентацію «Становлення незалежності України: державотворчий процес».
2. Підготувати факти та аргументи для дискусії.
Хід заняття:
1. Перегляд і обговорення декількох кращих презентацій.
2. Проведення дискусії «Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми».
3. Формулювання висновків відповідно до мети заняття.
Тестові завдання для підготовки до тематичного оцінювання за розділом 5. Становлення України як незалежної держави: http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/pdrychniki/storya-ykrani-proflniyi-rven-pdrychnik-dlya-11-klasy-zakladv-zagalno-seredno-osvti-gsem-o-v-martinyuk-o-o/testov-zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-otsnyuvannya-za-rozdlom-5-stanovlennya-ykrani-yak-nezalezhno-derzhavi/testov-zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-otsnyuvannya-za-rozdlom-5-stanovlennya-ykrani-yak-nezalezhno-derzhavi
1. Складіть перелік подій, що відбулися за роки незалежності, які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.
2. Поясніть значення понять і термінів: незалежність, ринкова економіка, приватизація, гіперінфляція, багатовекторність, інтеграція, «помаранчева революція».
3. Визначте здобутки і прорахунки політики президентів України: Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка, П. Порошенка
4. У чому полягає суперечливість процесу розбудови незалежної держави в Україні? Як це пов’язано з особливостями політичного й економічного життя?
5. Покажіть на карті:
а) адміністративно-територіальний устрій України;
б) країни, що мають спільний кордон з Україною;
в) території, які призвели до гострих конфліктів України із сусідніми державами;
г) співвідношення політичних сил в Україні під час президентських та парламентських виборів.
6. Складіть розповідь про соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за роки незалежності. Охарактеризуйте основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства кінця XX — початку XXI ст.
7. Якими були основні напрями зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції?
8. Порівняйте шляхи і прояви процесів духовного й національного відродження українського народу в період «перебудови» й початку розвитку Української держави.
9. Чому Україні не вдалося стати членом ЄС або НАТО в час, коли більшість країн Східної Європи стали членами цих організацій?
10. Чим була зумовлена активність України в миротворчих місіях ООН?
11. Чому процеси модернізації України відбувалися вкрай повільно?
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 07. 04 o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Матеріал для опрацювання:
Вибір напрямку дослідження:
Реєнт О.П. Історія України ХІХ - почтаку ХХ ст.: методологічний зріз і тематичні напрямки наукового пошуку. Електронний ресур. Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/6/12.pdf
Склокін В. Суспільна значущість історії в сучасній Україні: деякі попередні міркування.Харківський історіографічний збірник. Х., 2013. Вип. 12.
Гломозда К. Стан української історіографії та визначення її ролі в сучасному суспільстві. Магістеріум. Вип. 17: Історичні студії. К., 2004.
Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми: [колективна монографія]; за ред. Л. Зашкільняка. Л.: Львівський нац. ун-т імені Івана Франка, 2004.
Єкельчик С. Поєднуючи минуле і майбутнє: українське історіописання після здобуття незалежності. Електронний ресурс. Режим доступу: http://historians.in.ua/index.php/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini/ 828-serhii-yekelchyk-poiednuiuchy-mynule-i-maibutnie-ukrainskeistoriopysannia-pislia-zdobuttia-nezalezhnosti
Вибір теми, об'єкту, предмету наукового дослідження.
Артюх О. Ф. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. К. : УМКВО, 1990. 315 с.
Мороз П. В. Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України: методичний посібник. К.: Педагогічна думка, 2012. 128 с.
Зацерковний В. І. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. / В. І. Зацерковний, І. В. Тішаєв, В. К. Демидов. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 236 с. https://isp.kiev.ua/images/Page_Image/Library/Methodology_Zatserkovny_Tishayev_Demidov.pdf
О.М. Кухарська, Є.В. Моїсеєнко. Основні вимоги до підготовки і написання науково-дослідницьких та реферативних робіт (відділення історії). Навчально-методичний посібник. К.: КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», 2016. 54 с. http://kyiv.man.gov.ua/upload/file/2016/Metoduchka_histiry2016.pdf
Масинець А. О. Організація науково-дослідницької діяльності учнів у процесі підготовки до конкурсу-захисту МАН, Електронний ресурс. Режим доступу: file:///C:/Users/1/Downloads/Tvo_2014_2_39.pdf
Потильчак С.Й. Дослідницька робота з історії в школі: Посібник-практикум для вчителів і учнів. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. http://kyivobl.man.gov.ua/upload/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2/potulchak.pdf
Шейко В. М. , Кушнаренко Н. М. Організація та методика науководослідницької діяльності. К. : Знання-Прес, 2003. 295 с.
Опрацювати матеріал з інтернет-ресурсу:
https://scholar.google.com.ua/citations?user=UMGasfwAAAAJ&hl=uk
https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/yaremchuk_suchasna.pdf
http://moodle.socosvita.kiev.ua/moodledata/filedir/b5/e6/b5e6b9e5215efe34b5e8bae00f5abdaa11362533
https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/Articles/gornostal/vajinskii%20posibnyk.pdf
http://kist.ntu.edu.ua/textPhD/mond.pdf
https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/student/lectures/0926/11.1.pdf
На основі опрацьованого матеріалу оберіть власну тему наукового дослідження. Визначте актуальність, предмет та об'кт дослідження.
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 10. 04 o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Структура наукового дослідження. Правила оформлення вступної частини:
Артюх О. Ф. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. К. : УМКВО, 1990. 315 с.
Мороз П. В. Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України: методичний посібник. К.: Педагогічна думка, 2012. 128 с.
Зацерковний В. І. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. / В. І. Зацерковний, І. В. Тішаєв, В. К. Демидов. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 236 с. https://isp.kiev.ua/images/Page_Image/Library/Methodology_Zatserkovny_Tishayev_Demidov.pdf
О.М. Кухарська, Є.В. Моїсеєнко. Основні вимоги до підготовки і написання науково-дослідницьких та реферативних робіт (відділення історії). Навчально-методичний посібник. К.: КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», 2016. 54 с. http://kyiv.man.gov.ua/upload/file/2016/Metoduchka_histiry2016.pdf
Масинець А. О. Організація науково-дослідницької діяльності учнів у процесі підготовки до конкурсу-захисту МАН, Електронний ресурс. Режим доступу: file:///C:/Users/1/Downloads/Tvo_2014_2_39.pdf
Потильчак С.Й. Дослідницька робота з історії в школі: Посібник-практикум для вчителів і учнів. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. http://kyivobl.man.gov.ua/upload/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2/potulchak.pdf
Шейко В. М. , Кушнаренко Н. М. Організація та методика науководослідницької діяльності. К. : Знання-Прес, 2003. 295 с.
Поняття історіографії:
С. Посохов. Основи історіографії. Електронний ресурс. Режим доступу: http://historiography.karazin.ua/resources/curriculums/20161018132052_a2f9a87293fa.pdf
Обґрунтування актуальності наукової роботи та відповідність проблеми сучасним вимогам суспільства:
Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. 5-е вид. К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. 2008. 240 с.
Лузан П. Г. Основи науково-педагогічних досліджень Виговська. К.: НАКККІМ, 2010. 270 с.
Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. К.: Видавничий дім «Слово», 2006. 240 с
2. Відео для перегляду:
Онлайн лекція «Особливості написання науково дослідницьких робіт у відділенні історії» https://www.youtube.com/watch?v=HoftSTY1Zjs
Фрагмент заняття щодо написання наукової роботи з історії: https://www.youtube.com/watch?v=kWNdppTDDkk&t=117s
3. Презентації:
Вступ до науково дослідницької роботи: https://www.slideshare.net/ssuser3ecf8c/ss-61861843
Загальна схема наукового дослідження та форма представлення його результатів: https://svitppt.com.ua/rizne/zagalna-shema-naukovogo-doslidzhennya-ta-forma-predstavlennya-yogo-rez.html
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 14.04 o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Література для опрацювання:
Конверський А. Є. Основи методології та організації наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Центр навч. літ-ри, 2010. 352 с.
Важинський С.Е., Щербак Т І. Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. 260 с.
Опрацюйте матеріал за посиланням:
МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ, МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
https://pidru4niki.com/15290527/istoriya/metodologiya_istorichnoyi_nauki
Перегляньте відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=QfQDMD_Z7Z4
Онлайн лекція «Особливості написання науково дослідницьких робіт у відділенні історії» https://www.youtube.com/watch?v=HoftSTY1Zjs
Фрагмент заняття щодо написання наукової роботи з історії: https://www.youtube.com/watch?v=kWNdppTDDkk&t=117s
Презентації:
Вступ до науково дослідницької роботи: https://www.slideshare.net/ssuser3ecf8c/ss-61861843
Загальна схема наукового дослідження та форма представлення його результатів: https://svitppt.com.ua/rizne/zagalna-shema-naukovogo-doslidzhennya-ta-forma-predstavlennya-yogo-rez.html
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 17.04 o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Ознайомитись з літературою по темі:
1. Вербицький В.В. Методика підготовки, оформлення і захисту науково-дослідницьких робіт: інструктивно-методичний лист.-К.,2007.
2. Крушельницька О.В. Методологія наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. – К.: Кондор, 2003. – С. 192.
3. Нікітіна І.П. Науково-дослідницька діяльність учнів. 5-11 класи: методичні матеріали / І.П. Нікітін, Ю.О. Нікітін, В.В. Шліхова, О.Л. Кожем’яка. – Х.: Видав. група «Основа», 2006. – С. 144.
4. П’ятницька - Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. посібник / І.С. П’ятницька – Позднякова. – К., 2003. – С. 116.
5. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 307 с.
Інтернет-посилання:
http://man.gov.ua/ua/activities/competition_protection/next-year/basic_requirements_for_student_work_2019
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 21.04 o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Підготовка до захисту науково-дослідної роботи
Опрацювати матеріал з Інтернет-ресурсу:
https://www.slideshare.net/777Alexx777/ss-33155886
http://aphd.ua/yak-pidhotuvaty-naukovu-dopovid-porady-vid-akademika-ah-naumivtsia-/
https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u186/pidgotovka_posteriv.pdf
Презентації:
Орієнтовна схема презентації науково-дослідної роботи учня МАН
https://www.slideshare.net/777Alexx777/ss-33155886
Виконати практичне завдання:
підготувати доповідь для захисту обраної теми наукового дослідження
Рекомендації з оформлення наочних матеріалів
Опрацювати матеріал з Інтернет-ресурсу:
Розробка концепції дослідження. Мета, завдання. (1 год.)
Створення перспективного, схематичного плану дослідження. (1 год.)
Складання плану-проспекту наукової роботи. (1 год.)
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 24.04 o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Основи публічних виступів та правила дискусії
Правила успішної презентації:
https://life.pravda.com.ua/society/2018/06/8/231466/
file:///C:/Users/1/Downloads/%D0%AF%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E.pdf
Опрацювати матеріал:
Ковалевська Т. Ю. Основи ефективної комунікації : навч. посіб. Одеса: Фенікс, 2008.
Риторика: навч. посіб. Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2002.
Хоменко І. В. Еристика. Мистецтво полеміки. К., 2001.
Практичне завдання: виписати складові вступу дослідницької роботи.
Практичне завдання: написати план дослідження;
класифікувати методи дослідження;
дати коротку характеристику, які з них краще використовувати для тих або інших розділів роботи.
Інтернет-матеріал:
http://kyiv.man.gov.ua/upload/file/2016/Metoduchka_histiry2016.pdf
Презентації:
Вступ до науково-дослідницької роботи: https://www.slideshare.net/ssuser3ecf8c/ss-61861843
Загальна схема наукового дослідження та форма представлення його результатів: https://svitppt.com.ua/rizne/zagalna-shema-naukovogo-doslidzhennya-ta-forma-predstavlennya-yogo-rez.html
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 25.04 o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Практичне завдання: написати план дослідження;
класифікувати методи дослідження;
дати коротку характеристику, які з них краще використовувати для тих або інших розділів роботи.
принцип підбору джерел і літератури; скласти орієнтовний список по темі наукового дослідження.
створення вступної частини наукового дослідження. Складові вступної частини. Їх опис.
Інтернет-матеріал:
http://kyiv.man.gov.ua/upload/file/2016/Metoduchka_histiry2016.pdf
Презентації:
Вступ до науково-дослідницької роботи: https://www.slideshare.net/ssuser3ecf8c/ss-61861843
Загальна схема наукового дослідження та форма представлення його результатів: https://svitppt.com.ua/rizne/zagalna-shema-naukovogo-doslidzhennya-ta-forma-predstavlennya-yogo-rez.html
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 05.05 o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Опрацювати матеріал з інтернет-ресурсу:
http://kyiv.man.gov.ua/zakhody/Konkurszahist/Vimogi_do_naukovodoslidnitskoi_roboti/
https://physics.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/Stud-naukova-robota.pdf
https://drive.google.com/file/d/0B2_xpaRy_ZlAald3SWtTYjR3ekk/view
2. Виконати практичне завдання:
· схематично позначити ключові складові обраної теми наукового дослідження;
· коротко охарактеризувати можливий зміст наукової студії на прикладі вибраної теми;
· навести приклад оформлення різних видів джерел і тематичної літератури.
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 08.05 o 10.00. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Вимоги щодо написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідницьких робіт:
http://man.gov.ua/ua/activities/competition_protection/next-year/basic_requirements_for_student_work
Увага!
Підключення для платформи ZOOM 16.12. o 16.30. за постійним посиланням.
Підключитись до конференції: Zoom
https://us02web.zoom.us/j/77055282562?pwd=QTVHOWlNbDhJdUhTWFNTY2VJc3pEdz09
Ідентифікатор конференції: 770 5528 2562
Код доступу: 0P7PYW
Зверніть увагу: ідентифікатор і код конференції залишаються постійними!
Передумови та початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. під проводом Б. Хмельницького.
Воєнні дії 1648–1649 рр. (1 год.)