30 вересня–1 жовтня – Міжнародні дні спостереження за птахами (World Bird Watching Days)
Такі дні проводять з ініціативи товариств охорони птахів. До них залучаються усі бажаючі. Під час акції фіксують види птахів, що трапляються у тій чи іншій місцевості, в якій кількості, особливості їхньої поведінки тощо. Основною метою цієї акції є заохочення широкого загалу до пізнання світу пернатих і привернення уваги до проблем їх збереження, оскільки внаслідок діяльності людини і забруднення довкілля чисельність деяких видів значно зменшується або ж вони перебувають під загрозою зникнення. Результати своїх спостережень учасники акцій надсилають до товариств охорони птахів, такі результати опрацьовують, узагальнюють та оприлюднюють.
Чим підгодовувати птахів?
Кормнеобхідно додавати потроху кожен день. Особливо корму має бути вдосталь під час ожеледиці та сильних снігопадів, бо в таку негоду джерелом харчування для птахів лишаються тільки годівниці.
Несмажене насіння соняшника дуже полюбляють снігурі та синиці, його краще ледь-ледь роздушити пляшкою чи качалкою.
Чудово приваблює птахів відварена вівсяна крупа, заправлена яким-небудь тваринним жиром.
Насіння гарбуза, дині, кавуна, підійде більшості птахів.
Ягоди горобини та бузини чудовий корм для дроздів.
Узимку такі дрібні птахи, як блакитна синиця, щодня мають з'їдати біля чверті їх власної ваги для того, щоб вижити. Відтак, вони значною мірою залежать від їжі, наданої людьми.
ПАМЯТАЙТЕ! Не можна підгодовувати птахів смаженим насінням, солоними продуктами (салом або м’ясом) та чорним хлібом.
http://mcentum.edukit.cv.ua/Files/downloads/greendn.pdf
https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-ekologiya-yak-nauka-pro-dovkillya-11-klas-3180.html
У лісі намагайся ходити стежинами, щоб не витоптувати трав'янисті рослини.
Лікарські рослини збирай тільки в тих місцях, де їх багато.
Не зривай для букетів лісові і польові квіти.
Не ламай гілок дерев та кущів.
Не поспішай підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин.
До основних антропогенних забруднювачів довкілля належать речовини, що викидаються промисловими підприємствами:
–·нафта та нафтопродукти;
–·пестициди;
–·мінеральні добрива;
–·шуми від виробництв, транспорту;
–іонізуюче випромінювання;
–вібрації;
–·світло-теплові впливи.
Найпоширенішими шкідливими газовими забруднювачами є: оксиди сульфуру (сірки) – SO2, SO3; сірководень (Н2S); сірковуглець (СS2); оксиди нітрогену (азоту); бензпірен; аміак; сполуки хлору; сполуки фтору; сірководень; вуглеводні; синтетичні поверхнево-активні речовини; канцерогени; важкі метали; оксиди карбону (вуглецю) – СО, СО2.
Серед твердих часток промислових димів найпоширеніші: частки вугілля; зола; сульфати; сульфіди металів (заліза, свинцю, міді, цинку тощо); хлориди; сполуки кальцію; сполуки натрію; сполуки фосфору; пари основних кислот; феноли.
Діоксид сірки. Щорік в атмосферу викидаються десятки млн. тон діоксиду сірки, що утворюється при промисловому спалюванні вугілля і нафти, що містять з'єднання сірки. SО2, безбарвний газ з характерним різким запахом. SО2 добре розчиняється у воді з утворенням сірчистої кислоти H2SO3. Може окислюватися до SО3 і H2SО4. Максимально допустима концентрація діоксиду сірки в повітрі виробничих приміщень 1,0 мг/м3. Середньодобова концентрація в населених пунктах не повинна перевищувати 0,15 мг/м3. Повітряними потоками аерозолі сірчаної кислоти переносяться на значні відстані. При цьому величина рН опадів знижується до мінімальних значень (біля 4,0), що може викликати негативні екологічні наслідки.
Сірководень – є найменш розповсюдженою сполукою сірки, яка складає значну частину газоподібних викидів підприємств із виготовлення штучного волокна, цукру, целюлози, коксохімічних, нафтопереробних та нафтодобувних заводів. При взаємодії з іншими забруднювачами він повільно окислюється киснем або озоном атмосфери до сірчаного ангідриду і також випадає з кислими опадами на поверхню землі.
Оксид вуглецю. Монооксидом вуглецю є безбарвний газ без смаку і запаху. Горючий. Так званий «запах чадного газу» насправді є запахом органічних домішок. При кімнатних температурах CO малоактивний. При нагріванні відновлює ряд металів. Це широко використовується в пірометалургії. CO є компонентом різних технічних газових сумішей. З перехідними металами утворює дуже леткі, горючі й отруйні з’єднання – Карбоніли, такі як Cr(CO)6, Ni(CO)4, Mn2СО10, CО2(CO)9 та ін. (Брильелф, Харольд, 1986).
Оксиди азоту – неорганічні бінарні з’єднання азоту з киснем. Основними джерелами забруднення ними повітря є установки для горіння палива, підприємства, що виробляють тукові добрива, азотисту кислоту і нітрати, анілінові барвники, нітросполуки, віскозний шовк, целулоїд, а також часткою вихлопних газів автотранспорту. Сприяють випадінню кислих дощів. Серед оксидів азоту найбільш поширеними забрудниками повітря є оксид азоту NO(II) і діоксид азоту NО2 (IV).
Оксид азоту NO (монооксид азоту) – безбарвний газ, що трохи розчиняється у воді. Не взаємодіє з водою, розчинами кислот і лугів.
Оксид азоту (II) – дуже реакційноздатна сполука, може вступати в реакції приєднання з рядом солей (нітрозосолі), з галогенами (напр. нітрозілхлорід NОCl), органічними сполуками. При звичайній температурі NO з’єднується з киснем з утворенням NO2. Оксид NO отримують каталітичним окисленням при виробництві азотної кислоти. Оксид азоту NО2 (діоксид азоту) – бурий газ, токсичний, важче за повітря, легко зріджується. При кімнатній температурі NО2 знаходиться в суміші з його безбарвним димером N2O4, приблизно 1:1. Взаємодіє з водою і розчинами лугів. Сильний окислювач. Багато речовин (вугілля, сірка, фосфор, органічні сполуки) можуть горіти в NО2. Цей оксид окислює SО2 до SО3, на цій реакції заснований нітрозний метод здобуття сірчаної кислоти.
Аміак (NH3) за нормальних умов – безбарвний газ з різким характерним запахом (запах нашатирного спирту), майже удвічі легше за повітря, отруйний. Аміак належить до найважливіших продуктів хімічної промисловості, щорічне його світове виробництво досягає 100 млн. тон. Він надходить від підприємств по виробництву амонійних добрив і азотної кислоти. Аміак реагує в атмосфері з багатьма ангідридами кислот, в результаті чого утворюються відповідні амонійні солі – сульфати, нітрати, хлориди, фториди (Брильелф, Харольд, 1986).
Сполуки фтору є розповсюдженими та одними з найбільш токсичними для рослин та інших організмів. Фтор має високу реакційну здатність і потрапляє в атмосферу у вигляді газоподібних сполук – фтористого водню (HF), чотирьох фтористого кремнію (SiF4) та пилоподібних часток (NaF, CaF2). Основними джерелами забруднення повітря фтористими сполуками є підприємства з виробництва алюмінію, фосфорних добрив, цегли, керамічних виробі, виділяється також із коксу при плавленні сталі та при спалювання вугілля. Фтористі сполуки інтенсивно накопичуються в листках рослин і викликають їх пошкодження (Илькун, 1978; Гудериан, 1979).
Сполуки хлору потрапляють в атмосферу частіше від хімічних підприємств, які виробляють соляну кислоту, пестициди, які містять хлор, органічні барвники, хлорне вапно, соду, при виробництві пластмас (Брильелф, Харольд, 1986).
Фотохімічний туман або смог – це багатокомпонентна суміш газів і аерозольних часток первинного (NO, CmNm, SO2) і вторинного походження. До складу основних компонентів смогу входять озон, окиси азоту і сірки, органічні сполуки перекисної природи. Фотохімічний смог утворюється при визначених умовах: наявності в атмосфері високої концентрації окисів азоту, вуглеводнів і інших забруднювачів, інтенсивної сонячної радіації та відсутності вітру (Илькун, 1978).
Пил є зваженими в повітрі або що осіли на поверхні тих або інших об’єктів тверді частки наземного (у тому числі промислового), вулканічного, органічного або космічного походження. Найбільшою фітотоксичністю володіють пилові викиди алюмінієвих заводів, електростанцій, металургійних підприємств, азбестових, цементних заводів, підприємств побутової хімії і ряду інших. Пил токсичний, він містить свинець, кадмій, миш’як, цинк і фтор. Цементний пил представляє собою суміш мінералів, яка містить калій, кальцій і алюміній.
Важкі метали (Cu, Ni, Pb, Sn, Zn, Cd, Bi, Sb, Hg) відносяться до мікроелементів, тобто хімічним елементам, присутніх в організмах в низьких концентраціях. В залежності від їх концентрації важкі метали виділяють дуже фітотоксичні (Ag, Ng, Sn, Ni, Pb), помірно токсичні (As, Se, Cd, Cr, Fe, Zn), слаботоксичні (Rb, Sr та ін.). Джерелами забруднення оточуючого середовища важкими металами є підприємства чорної металургії, теплові електростанції, транспорт, підприємства кольорової металургії, будівельні підприємства, гірничодобувна промисловість, прокатні стани, горіння нафти та палива. Більша частина металів виділяється і розсіюється внаслідок спалення пального. Біля 60 % загальної антропогенної емісії свинцю складають викиди автомобільних двигунів (Алексеев, 1987; Бессонова, 1999, 2001).
Нафта й нафтопродукти. Нафта являє собою грузлу маслянисту рідину, що має темно-коричневий колір і володіє слабкою флуоресценцією. Нафта складається переважно з насичених аліфатичних і гідроароматичних вуглеводнів. Основні компоненти нафти – вуглеводні (до 98%) – підрозділяються на 4 класи: а) парафіни (алкени). б) циклопарафіни. в) ароматичні вуглеводні. г) олефіни.
https://kolokray.com/uk/f/bondarevskoe-boloto.html
http://cg.gov.ua/index.php?id=249736&tp=0
Історія розвитку заповідної справи, яка бере початок ще з давніх часів, як і історія охорони природи в цілому, тісно пов'язана з розвитком людського суспільства. Завдання, які вона вирішувала на кожному етапі історичного розвитку людства, визначалися характером взаємовідносин людини з природним середовищем, ступенем використання нею природних ресурсів, потребами суспільства. Паралельно тривав процес формування науки про охорону природи.
Розвиток природоохоронних концепцій від примітивних до сучасної біосферної пройшов кілька послідовних етапів
Етапи розвитку концепцій охорони навколишнього середовища.
Етап утилітарної охорони
Етап поресурсної охорони
Етап територіальної охорони природи
Етап екологічної охорони біосфери
У доісторичні часи первісні люди повністю залежали від природи, її дарів. Людина того часу, обожнюючи природні явища, окремих представників рослинного і тваринного світу, на підставі певного практичного досвіду пристосувалася до навколишнього середовища, не завдаючи йому відчутної шкоди.
Численні заборони у первісних племен були спрямовані на охорону певної території, окремих видів рослин і тварин, оскільки такі дії сприяли збереженню природних ресурсів і відповідали інтересам первісних збирачів дарів природи (рибалок, мисливців). Так з'явилися перші "заповідні урочища".
Перші законодавчі акти про охорону природних багатств на території України були видані за часів Київської Русі. Так, "Руська Правда" Ярослава Мудрого визначала відповідальність за незаконний відстріл бобрів, деяких рідкісних видів птахів.
За наказом князя Данила Галицького (1220-1264 рр.), було створено великі заповідники у межах сучасних Біловезької (Білорусь) та Уманської пущ (Україна), які й нині виділені як природоохоронні території, де під охороною людини знаходяться, зокрема, популяції зубрів. Крім заповідників постійної охорони, існували й тимчасові заказні території, на яких охоронялися зубри, тури, олені, сарни, лані, а також цінні хутрові та рідкісні види фауни, і регламентувалося полювання.
Найдавніший прецедент законодавчого відстоювання охорони природи в Україні - судова справа, яку порушили на початку XVII ст. жителі Білої Церкви проти воєводи Івана Даниловича, котрий для потреб виробництва поташу почав вирубувати ліси оборонного значення.
Швидкі темпи технічного прогресу, необмежене використання дарових ресурсів природи в епоху середньовіччя та епоху зародження і розвитку капіталізму призвели до надзвичайно швидкого винищення природних багатств, скорочення території з незайманою природою. Створені заповідники і заказники зберегли від винищення ряд цінних видів рослин і тварин, а також збереглись місця їх проживання.
У 1735 р. Запорізький кіш спеціальним указом взяв під охорону ліси на острові Монастирському, що мали оборонне значення. У 1743 р. вперше створено у степовій зоні Великоанадольський лісовий масив, який вважають колискою степового лісорозведення.
Важлива роль у розвитку заповідної справи на планеті належить видатному німецькому вченому-натуралісту і мандрівнику А. Гумбольту (1769-1859 рр.). Він перший з натуралістів поставив перед собою завдання вивчати природу як єдине ціле і зробив перші спроби класифікувати заповідні території. Ввів у наукову літературу поняття "пам'ятка природи" як першу науково обґрунтовану заповідну територію.
Досить поширеною стає у ті часи ідея про взяття під охорону унікальних ландшафтів як національних реліквій, встановлення на таких територіях абсолютно заповідного режиму із забороною будь-якої діяльності. Така ідея почала практично реалізовуватися в другій половині XIX ст. в США. У 1864 р. на Американському континенті вперше у світі був створений Йо-семітський парк, а в 1872 р. - Єллоустонський національний парк на площі 899 104 га.
На початку XX ст. ідея створення національних парків стала практично реалізовуватись і в Європі. Перші національні парки (НП) організовуються в Голландії (1905 p.), Швеції (1909 p.), Швейцарії (1914 p.).
Вагомий внесок у наукове обґрунтування необхідності створення мережі заповідних природних комплексів, які охоплювали б у регіонах усі типові природні території, належать українському вченому-ґрунтознавцю В. В. Докучаеву. Вчений ввів таке наукове поняття, як "еталони природи". Еталони природи, як зазначав В. В. Докучаев, мають типові для кожного реґіону заповідні ділянки, що зберігаються у природному (незайманому) стані. У 1990-х рр. у Старобільському повіті Харківської губернії він заснував заповідник на цілинній ділянці степу.
У XIX ст. в Україні і Росії почали створювати приватні заповідники, брати під охорону окремі пам'ятки природи (заповідник "Біловезька пуща" належав імператорській сім'ї Романових).
На півдні України у Херсонській області в маєтку барона Ф. Є. Фальц-Фейна у 1874 р. були закладені перші вольєри для птахів і місцевих видів ссавців. У кінці 1880-х рр. в Асканії Новій закладається дендрологічний парк, у 1888 р. Ф. Є. Фальц-Фейн вилучає з господарського користування ділянку цілинного степу площею близько 1 тис. га з метою охорони місцевої фауни. У 1898 р. Ф. Є. Фальц-Фейн виділив нову ділянку цілинного степу (500 десятин) і оголосив його "захищеним на вічні часи". Цей рік і вважається роком заснування степового заповідника Асканія Нова, одного з перших приватних заповідників України.
На початку XX ст. за ініціативою багатьох учених почалося створення цілої мережі заповідників, які утримувалися на громадські кошти. У цей же час науковці Галичини, перебуваючи під владою Австро-Угорщини, а потім Польщі, силами окремих ентузіастів і громадських товариств широко і плідно займалися питаннями охорони природи.
З 1 січня 1853 р. почав діяти найстаріший природоохоронний документ в Австрійській імперії "Устави про ліси", що стосувався збереження лісових масивів у Галичині. Якщо охорону лісів здійснювали урядові інституції, то в охороні природи у різних її проявах велику роль відіграли громадські організації Галичини та окремі приватні особи.
Першим, хто плідно займався питаннями охорони природи, був професор Ягеллонського університету в Кракові зоолог А. Новіцький, який запропонував проект відповідного Уставу від 11.07. 1869 р. Упродовж 1870-1900 рр. у Галичині природоохоронна робота велася силами членів фізіографічної Комісії Академії наук та Татранського товариства у Кракові і Товариства Природніков імені Коперніка у Львові. Ентузіасти з Товариства Природників розробили план природоохоронної діяльності, прийнятий Десятим з'їздом лікарів і природознавців Галичини 22.07. 1907 р.
15.11. 1910 р. з промовою про важливість охорони природи перед послами крайового сейму виступив Ю. Бруніцький. Він висунув вимогу створити в Галичині низку резерватів і парків природи, але до Першої світової війни у цьому напрямку не було зроблено нічого.
Лише після відвідин Чорногори двома високими урядниками з департаменту лісів Міністерства рільництва і державних маєтків Польщі, листом від 29.10. 1921 р. це Міністерство розпорядилося обнести колючим дротом 477 га лісу та полонин Чорногори, чим і було покладено початок створення резервату. Тоді ж створено резерват і в Княжодворі площею 94,1 га (реліктовий тисовий ліс), а потім площу резервату на Чорногорі збільшено до 1512 га.
Першу в центральній Україні громадську природоохоронну організацію засновано 21.05. 1910 р. учителем природознавства П. Ц. Бузуком у с Верхня Хортиця Катеринославської губернії (нині Запорізька область). Вона мала назву "Хортицьке товариство охоронців природи" і ставила за мету охорону "тваринного, рослинного й мінерального господарств природи в розумінні збереження цілості, краси та багатства їхніх представників і поширення в місцевому населенні понять про розумне користування дарами природи". У 1911 р. професор ботаніки Харківського університету В. І. Талієв створив Харківське товариство любителів природи, яке видавало спеціальний Бюлетень природоохоронного змісту.
Після революції 1917 р. в Україні розпочалося створення нової мережі заповідних територій. З 1919 р. створений в Херсонській області на базі приватного заповідника Ф. Є. Фальц-Фейна народний заповідний парк Асканія Нова. У 1921 р. в околицях Києва створено заповідник Конча-Заспа, а в 1923 р. поблизу Канева - лісостеповий заповідник імені Т. Г. Шевченка. У 1920 р. у степовій зоні України були взяті під охорону заповідники місцевого значення - Хомутівський степ, Кам'яні Могили і Білосарайська коса. У 1940 р. в Українських Карпатах створюється два великих державних заповідники - Чорногора (68 тис. га) і Ґорґани (50 тис. га).
Після Другої світової війни в Україні активізується природоохоронна діяльність. У 1960 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про охорону природи. Регулярно розширюється мережа заповідних територій. У 1968 р. організовано Карпатський, Поліський, Канівський та Луганський заповідники, у 1972 р. - Ялтинський та Мис Мартьян у Криму.
Порівняно новим напрямом у заповідній справі України є пошуки вирішення проблеми поєднання охорони природи з організованим відпочинком громадян. На відміну від заповідників, національні природні парки (НПП) відкриті для пізнавальної і туристично-оздоровчої мети, але відвідування їх туристами допускається лише в установлених межах.
У 1980 р. в Івано-Франківській області створено перший в Україні Карпатський національний парк, а в 1983 р. - Шацький національний парк у Волинській області.
У 1990 р. в рамках глобальної програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" створено перший в Україні Карпатський біосферний заповідник.
22.06. 1999 p. створено перший в міжнародній практиці три-латеральний біосферний резерват "Східні Карпати" на території трьох країн: України, Польщі та Словаччини. Таким чином, природоохоронні ідеї в Україні розвиваються у тісній співпраці з глобальними концепціями і програмами охорони біосфери нашої планети.
Екологічні умови України сприяли формуванню на її території багатої флори. Флора України нараховує 4523 види судинних рослин, близько 800 видів мохоподібних, 1000 видів лишайників, понад 4 тис. видів водоростей, близько 15 тис. видів грибів і слизовиків. Найбільш багатою та оригінальною флорою відзначаються гірські райони - Крим, Карпати, Кременецькі гори. Таким же багатством і видовою різноманітністю відзначається фауна України, що нараховує 44 800 видів тварин, з них: хребетних - 694 види, птахів - 344, рептилій - 20, земноводних - 17, риб - понад 200, інших - 12 видів.
У 1980 р. була видана "Червона книга Української РСР" - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин України, на підставі якого розробляються наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. Занесення того чи іншого виду до "Червоної книги... " передбачає його охорону, тобто заборону збору та відлову в усіх місцях, де він трапляється.
Верховною Радою України прийнято ряд законів, що регулюють правові основи організації охорони природи і використання природних ресурсів на території нашої держави. У Конституції України вказується: "Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до Закону" (стаття 13), "Кожен зобов'язаний не заподіяти шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки" (стаття 66).
Закон України "Про охорону навколишнього середовища" (від 25.06. 1991 р.) визначив основні вимоги щодо охорони природи і використання природних ресурсів, коло природних об'єктів, що підлягають правовій охороні, органні громадські організації, які забезпечують охорону природи і регулюють використання природних ресурсів на території України.
До основних принципів охорони навколишнього середовища цим законом віднесено: пріоритетність вимог екологічної безпеки, гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей, запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Ним запроваджено плату за спеціальне використання придонних ресурсів, забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (від 16.06. 1992 р.) визначив правові основи організації, охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів і об'єктів. У цьому законі подано класифікацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, визначено форми власності на них, визначено режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їхній статус і завдання, вимоги щодо охорони природних комплексів тощо. Державний контроль за дотриманням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях.
Крім цих базових законів, з питань охорони навколишнього природного середовища ВРУ і КМУ затверджено ще цілий ряд інших Законів України та урядових постанов, а також ратифіковано низку міжнародних конвенцій. Ці питання знайшли своє висвітлення і в кодексах галузевих правових актів України, зокрема, у "Лісовому кодексі України" (від 21.01. 1994 p.), "Кодексі України про надра" (від 27.07. 1994 p.), "Водному кодексі України" (від 6.06. 1995 p.), "Земельному кодексі України" (від 13.03. 1992 р.). Законом України "Про природно-заповідний фонд України" подано офіційне трактування цього важливого поняття.
Природно-заповідний фонд України - це система ділянок суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду, тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Основні проблеми розвитку заповітної справи в Україні зумовлені, перш за все, недосконалістю системи управління у цій сфері, низьким рівнем фінансування, матеріально-технічного забезпечення, недостатнім розвитком спеціальних наукових досліджень, слабкою правовою відповідальністю за порушення режиму заповідних територій та об'єктів.
"Мережу територій та об'єктів ПЗФ передбачається розширяти за рахунок мінімально антропогенно порушених земель та акваторій, а також тих, на яких ширше представлені види тварин і рослин, занесені до Червоної Книги України, та рідкісні рослинні угрупування, занесені до Зеленої Книги України.
Має бути забезпечено, щоб у кожній фізико-географічній провінції був щонайменше один природний чи біосферний заповідник або національний природний чи регіональний ландшафтний парк, де охорона природних комплексів і збереження екологічної рівноваги поєднуватимуться з організованими формами підготовки кадрів, екологічного виховання, екологічного туризму, регламентованого відпочинку на природі" (Постанова Верховної Ради України "Про Програму перспективного розвитку заповідної справи України" від 22.09. 1994 р. № 177/94).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
https://mepr.gov.ua/content/ekologichniy-monitoring-dovkillya.html
https://necu.org.ua/ekonet/
Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).
Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.
Хід досліду:
Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.
Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.
Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.
Хід досліду: Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі.
Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору.
Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.
Матеріал: пласкі мисочки з водою.
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досліду: Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – у затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.
Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки.
Матеріал: прозора склянка, лід.
Умови: зима, морозяна днина.
Хід досліду: Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.
Висновок: у холоді вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг – це різні стани води.
Мета: показати властивості снігу.
Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.
Умови: зима, морозна днина.
Хід досліду: Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присипати снігом. За годину порівняти воду в обох банках.
Висновок: сніг зберігає тепло.
Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою/брудною, холодною/теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.
Властивість 1. Чиста – брудна – кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з-під водопровідного крана та дощову, наливши її у прозору посудину.
Хід досліду: У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.
Властивість 2. Холодна – тепла вода. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак – воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори – воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.
Хід досліду: Одну частину води нагріти у посудині, другу – залишити на столі без змін, третю – винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.
Властивість 3. Розливається – ллється – капає.
Хід досліду: Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета – розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома – з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя). Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху та з предметів на майданчику, з паркану. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ – краплі).
Властивість 4. Вода прозора. Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.
Хід досліду: Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода – без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку – сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші – тонуть. Цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин.
Хід досліду: У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі – розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі – діафільм «Дівчинка і фонтан».
Більшість населення планети все ще не надає особливого значення і не звертає належної уваги на наявність, якість і кількість води в нашому житті. Для тих, кому пощастило жити в непосушливі районах, вода не становить великої цінності, а ось вчені дуже занепокоєні станом водних ресурсів на Землі. І з кожним днем виявляють нові цікаві факти про воду.
· Зараз вода займає 70% поверхні планети, з них придатний до вживання людину тільки 1%. Від усіх світових водних ресурсів прісна вода - це всього 3%, з яких доступні людині тільки 15%.
· Майже половина всієї води, а саме 46%, знаходиться в Тихому океані, на Атлантичний океан припадає 239% води, Індійському океану дісталося 203%, а Північного Льодовитого - 37%.
· Температура, при якій замерзає морська вода дорівнює 191 градуса Цельсія.
· В одній склянці з водою знаходиться 8 септілліонов молекул!
· На нашій планеті існує близько 1330 природних видів води. Вони класифікуються за способом походження (тала, грунтова, дощова) і за складом.
Людині необхідно близько двох літрів води в день. Вода сприяє схудненню: випиваючи більше двох літрів, ми даємо можливість організму швидше очиститися від шлаків. Вода добре притупляє голод, випита натщесерце або перед їжею.
· Люди, що випивають необхідну кількість води, щодня менше схильні до виникнення серцевого нападу, ніж ті, хто п'є мало чистої води.
· Без води людина може прожити всього шість днів.
· Організм дорослої складається з води на 70%, дитини - на 80%, плід в п'ятимісячне віці взагалі на 94%!
· За своє життя людина випиває приблизно тридцять п'ять тонн води. А тридцять три літри води можна закип'ятити енергією людського тіла, що виділяється за добу.
Ще нам доступна цікава інформація про воду і її станах.
· Вчені знайшли п'ять станів рідкої води і чотирнадцять - твердою.
· Холодна вода замерзає до льоду повільніше гарячої, це довів школяр.
· Лід щільніше, ніж рідка вода, тому тримається на її поверхні.
· Найбільші запаси льоду на Землі знаходяться на полярних "шапках".
· У морській воді міститься білок і багато інших поживних речовин.
· Медуза складається на 99% з води, а кавун - на 93%.
· Середня температура світового океану на три градуси вище температури найближчого до нього шару повітря.
· У Азербайджані є вода, здатна горіти за великої кількості метану в складі.
· У ПАР з кранів тече вода, придатна в їжу без очищення - третя в світі за чистотою, а перше місце займає вода Фінляндії.
· Озеро в Антарктиді в одинадцять разів солоніша моря і замерзає тільки при -50 про С.
· 22 березня - День світових водних ресурсів.
Більшість населення планети все ще не надає особливого значення і не звертає належної уваги на наявність, якість і кількість води в нашому житті. Для тих, кому пощастило жити в непосушливі районах, вода не становить великої цінності, а ось вчені дуже занепокоєні станом водних ресурсів на Землі. І з кожним днем виявляють нові цікаві факти про воду.
· Зараз вода займає 70% поверхні планети, з них придатний до вживання людину тільки 1%. Від усіх світових водних ресурсів прісна вода - це всього 3%, з яких доступні людині тільки 15%.
· Майже половина всієї води, а саме 46%, знаходиться в Тихому океані, на Атлантичний океан припадає 239% води, Індійському океану дісталося 203%, а Північного Льодовитого - 37%.
· Температура, при якій замерзає морська вода дорівнює 191 градуса Цельсія.
· В одній склянці з водою знаходиться 8 септілліонов молекул!
· На нашій планеті існує близько 1330 природних видів води. Вони класифікуються за способом походження (тала, грунтова, дощова) і за складом.
· Людині необхідно близько двох літрів води в день. Вода сприяє схудненню: випиваючи більше двох літрів, ми даємо можливість організму швидше очиститися від шлаків. Вода добре притупляє голод, випита натщесерце або перед їжею.
· Люди, що випивають необхідну кількість води, щодня менше схильні до виникнення серцевого нападу, ніж ті, хто п'є мало чистої води.
· Без води людина може прожити всього шість днів.
· Організм дорослої складається з води на 70%, дитини - на 80%, плід в п'ятимісячне віці взагалі на 94%!
· За своє життя людина випиває приблизно тридцять п'ять тонн води. А тридцять три літри води можна закип'ятити енергією людського тіла, що виділяється за добу.
Ще нам доступна цікава інформація про воду і її станах.
· Вчені знайшли п'ять станів рідкої води і чотирнадцять - твердою.
· Холодна вода замерзає до льоду повільніше гарячої, це довів школяр.
· Лід щільніше, ніж рідка вода, тому тримається на її поверхні.
· Найбільші запаси льоду на Землі знаходяться на полярних "шапках".
· У морській воді міститься білок і багато інших поживних речовин.
· Медуза складається на 99% з води, а кавун - на 93%.
· Середня температура світового океану на три градуси вище температури найближчого до нього шару повітря.
· У Азербайджані є вода, здатна горіти за великої кількості метану в складі.
· У ПАР з кранів тече вода, придатна в їжу без очищення - третя в світі за чистотою, а перше місце займає вода Фінляндії.
· Озеро в Антарктиді в одинадцять разів солоніша моря і замерзає тільки при -50 про С.
· 22 березня - День світових водних ресурсів.
· Найбільша крапля дощу була розміром 94 сантиметра! Такі краплі падали на США.
· Найдовший дощ безперервно йшов в Індії майже два роки!
· Найбільша Градина важила один кілограм і два грами! Упала вона на Бангладеш.
· Товщина хмари в небі може бути більше гори Еверест, її товщина може досягати шістнадцять кілометрів!
· Айсберг може танути цілих десять років.
(тривалість заняття - 2 год)
Опрацювати матеріал за посиланням: https://pogoda.rovno.ua/vichna_merzlota
Опрацювати інформацію до практичної роботи
https://pidru4niki.com/81835/meditsina/metodichni_rekomendatsiyi_praktichnogo_zanyattya
https://us04web.zoom.us/meeting/72510772914 (Індивідуальна робота з учнями щодо написання дослідницьких робіт робіт )
ZOOM : Идентификатор персональной конференции 392 369 8272
Код доступа 3t1Rdz
Протокол дослідження температурного режиму навчальної класної кімнати
1. Дата та час дослідження.
2. Назва приміщення, де проводили вимірювання температури.
3. Особливості експлуатації, опалення та вентиляції приміщення.
4. Назва приладу, за допомогою якого визначали температуру повітря.
5. Температура повітря ззовні приміщення на рівні 0,1; 1,0 та 1,5 м від підлоги.
6. Температура повітря в аудиторії (у чисельнику – температура до занять, у знаменнику – температура після занять).
7. Висновок (гігієнічна оцінка температурного режиму за період навчання).
8. Пропозиції щодо покращення температурного режиму навчальної кімнати.
Підпис ________________
Згідно протоколу дослідити температурний режим власного приміщення.
РЕЗУЛЬТАТ прислати на електронну адресу: alvinakolinko@gmail.com
Дедлайн: 12.01.2021
12.01.2021 ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ.
(тривалість заняття - 2 години : 16.00 - 18.00)
Перегляд alvinakolinko@gmail.com виконаного завдання щодо створення "Протоколу дослідження температурного режиму приміщення".
Опрацювання інформації за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=qQIykCOXryI
Вивчення основ співпраці Чернігівщини з країнами ЄС та світовою законодавчою базою щодо енергетичного регулювання з посиланням на інформацію https://sivertraining.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Energozberejennia_EVRO.pdf ( бесіда з членами гуртка у Viber-група)
Zoom-конференція: https://us04web.zoom.us/meeting/72772241017
Идентификатор персональной конференции 392 369 8272
Код доступа 3t1Rdz
(Консультація з членами гуртка щодо написання робіт МАН)
Дедлайн 18 січня 2021 року
(тривалість 2 год)
Переглянути відео урок "Що таке ґрунт" за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=_ldShp1NiRI (відео додається)
Переглянути інформацію на тему " Екологічні групи рослин" за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=_ldShp1NiRI (відео додається)
Опрацювання інформацію на сайті за допомогою відео-дзвінка Viber http://www.iogu.gov.ua/chernigivska/2018/05/07/grunty-chernihivschyny-osnovna-problema-pidkyslennya/ та http://apk.cg.gov.ua/index.php?id=7828&tp=1&pg=
а) вивчаємо причини основної проблеми
б) наносимо на контурну карту типи ґрунтів області
в) виконану роботу пересилаємо на електронну адресу alvinakolinko@gmail.com
Індивідуальна робота
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/3923698272?pwd=ZlczT3lxeU9RcnlWV1paOVVxcStZdz09
Идентификатор конференции: 392 369 8272
Код доступа: 3t1Rdz
Дедлайн 19 січня 2021 року
19.01.2021 р. Оліготрофи. Нітрофіли.
(тривалість заняття - 2 години)
За електронною поштою alvinakolinko@gmail.com перевірити виконані завдання.
Вивчення нової теми при допомозі Viber - дзвінка:
Оліготро́фи — рослини, а також мікроорганізми, що живуть на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах.
Нітрофіли - рослини, які добре розвиваються лише на грунтах, багатих на засвоювані сполуки азоту, головним чином на солі азотної кислоти, амонію. До них належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (борщівник, бугила), багато які бур'яни (пирій, лобода, лутига, щириця), рослини смітних місць (кропива, блекота, будяк, собача кропива, полин гіркий), рослини, які оселяються на лісових вирубках (хаменерій, малина) і використовують сполуки азоту, що утворилися при розкладанні лісової підстилки та порубкових решток. Серед культурних рослин є пшениця, льон, соняшник.
Виписати основні визначення з сайту: https://leksika.com.ua/14560512/ure/nitrofilni_roslini
Переглянути та обговорити відео (додаються з YouTube)
Написати конспект за посиланням: https://bo.naqa.gov.ua/api/File/7323/Get
Опрацювати " Віртуальну Лабораторну роботу із біоіндикації" - https://www.youtube.com/watch?v=1e1l5iGysWw (прослухати та записати до дослідницьких щоденників).
Зворотній зв'язок за допомогою електронної адреси: alvinakolinko@gmail.com
Для консультаційної роботи : alvinakolinko@gmail.com
Дедлайн 25 січня 2021 року
29 березня 2021 року (2 години)
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ДОВКІЛЛЯ.
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.
За допомогою відеоінформації вивчаємо тему (відео додається з YouTube).
Обговорення здобутої інформації через Viber-дзвінок.
Практична частина:
Виконуємо проєкт: "Види забруднювачів нашої місцевості".
Результати проєктної діяльності надсилаємо на електронну пошту:
За вищевказаним посиланням зробити брошуру "Позитивний та негативний вплив людини на довкілля"
Дедлайн: 30 березня 2021 року
30 березня 2021 року (2 год)
ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ І ДОВКІЛЛЯ.
За електронною поштою alvinakolinko@gmail.com здійснюється перевірка проєкту "Види забруднювачів нашої місцевості" та обговорення зробленої брошури "Позитивний і негативний вплив людини на довкілля" здійснюємо за допомогою ZOOM - конференції:
Идентификатор персональной конференции 392 369 8272
Код доступу: Ju94mH
Ссылка приглашения
https://us04web.zoom.us/j/73751647867?pwd=THMzLzVhRVlyVXdEWHU5aFNqNTNZdz09
Опрацювати інформацію за посиланням:
https://subject.com.ua › lesson › nature (обговорення за телефоном 0630260087)
Переглянути відео: https://www.youtube.com › wa
За посиланням: https://mon.gov.ua › app › materiali-na-4-tizhden
створити Lapbook на тему: "Моє довкілля"
Результати роботи направляти на електронну адресу: alvinakolinko@gmail.com
Дедлайн: 05 квітня 2021 року
05 квітня 2021 року (2 години: 16.00 - 18.00)
ТЕМА. ВИКОРИСТАННЯ БІОРЕСУРСІВ.
За електронною адресою: alvinakolinko@gmail.com перевіряю створені Lapbook на тему: "Моє довкілля".
За посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-%D0%BF#Text вивчаємо законодавчу базу щодо охорони природних ресурсів.
Створюємо конспект: "Нормативна база щодо охорони біоресурсів"
Переглянути відео та створити власне природоохоронне відео. Результати надсилати на alvinakolinko@gmail.com
Дедлайн: 06 квітня 2021 року
06 квітня 2021 року (2 год)
ТЕМА. ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА.
Перегляд відео, створеного гуртківцями через електронну пошту alvinakolinko@gmail.com
Обговорення тематики "Екологічна культура" через Viber-дзвінок.
Екологічна культура - окрема галузь людської духовності, пізнання та практики, яка визначає характер та способи відносин людини з біосферою.
Екологічна культура звернена до двох світів - природного довкілля і внутрішнього світу людини .
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18680 - за посиланням написати конспект.
Перегляд відеоінформації на https://www.youtube.com
Індивідуальна робота по підготовці до ІІІ етапу конкурсу-захисту робіт МАН учнівської молоді з Черненко Марією - ZOOM - конференція.
Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Альвіна Колінько
Время: 6 апр. 2021 05:00 PM Хельсинки
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/3923698272?pwd=ZlczT3lxeU9RcnlWV1paOVVxcStZdz09
Идентификатор конференции: 392 369 8272
Код доступа: 3t1Rdz
Дедлайн: 12 квітня 2021 року.
12 квітня 2021 року.
Тема заняття. Законодавчі акти щодо
охорони навколишнього середовища (2 год).
Опрацювання поняття "Закон України":
Зако́н Украї́ни «Про охоро́ну навко́лишнього приро́дного середо́вища» - закон України, що визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони природи навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Опрацювати інформацію за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua за допомогою Viber-дзвінка.
Посилаючись на інформацію з сайту: https://eco.cg.gov.ua та визначити перелік основних нормативно-правових актів у сфері екологічного законодавства - інформацію записати в конспекти. Інформацію надіслати за допомогою електронної пошти alvinakolinko@gmail.com
За посиланням: https://www.ecorivne.gov.ua опрацювати екологічні права громадян України:
ст. 50 Конституції України (1996) встановлює, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачені екологічні права громадян України (ст. 9). А саме, кожний громадянин України має право на:
а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;
в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;
е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;
є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;
ж) одержання екологічної освіти;
з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
Із переліку законодавчо закріплених екологічних прав громадян видно, що частина з них є матеріальними, а частина - процесуальними. До важливих процесуальних прав, без забезпечення яких неможливою є реалізація матеріальних прав, є право на доступ до екологічної інформації, участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя із питань, що стосуються довкілля. Крім того, що дані права закріплені на національному законодавчому рівні, їх забезпеченню, захисту та реалізації присвячується і міжнародні домовленості між державами - серед яких і Оргуська конвенція.
У чинному законодавстві також встановлені гарантії екологічних прав громадян (ст. 10 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»), а саме екологічні права громадян забезпечуються:
а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;
б) обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;
в) участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
є) створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Стаття 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює й обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.
А саме, громадяни України зобов'язані:
а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;
д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.
За електронними адресами alvinakolinko@gmail.com та 2809mary2006@gmail.com реєстрацію учасниці для участі у ІІІ етапі конкурсу-захисту робіт МАН.
Дедлайн: 13 квітня 2021 року.
13 квітня 2021 року (2 год)
Тема заняття. Стратегія охорони природи.
Вивчення поняття "стратегія охорони природи".
Сучасна стратегія охорони живої природи передбачає збереження не тільки рідкісних і зникаючих, а й практично всіх решти видів організмів, кожен з яких має неповторний генофонд і становить цінність для всього людства.
Охоро́на приро́ди - сукупність заходів зі збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі. Це етика, наука, і дії, спрямовані на захист довкілля від забруднення, надмірної експлуатації й іншого шкідливого впливу життєдіяльності людини. Охоплює правові, технологічні, природничо-наукові, економічні, громадсько-політичні заходи міжнародного, державного, регіонального і локально-адміністративного рівня.
За посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki - аналіз понять:
довкілля
забруднення
шкідливий вплив
антропогенний вплив
природа
охорона природи
стратегія
розвиток.
Переглянути відео з https://www.youtube.com та визначити напрямки збереження природи в умовах ментальності сучасного суспільства.
https://zakon.rada.gov.ua - ознайомлення із законодавчою базою стратегії екологічного розвитку.
Індивідуальна робота по підготовці до ІІІ етапу конкурсу-захисту робіт МАН.
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/78064842481?pwd=cXRDOWdlUnYxZzdRaWdkM2VSTDdYdz09
Идентификатор конференции: 780 6484 2481
Код доступа: Q0q2aq
Дедлайн: 19 квітня 2021 року
19 квітня 2021 року (2 години)
Тема занять. Практична робота. Вплив промисловості на природу.
Предметом промислової екології є те, як знизити забруднення середовища в процесі виробництва.
Промисловість забруднює середовище теплом, шумом, електромагнітним випромінюванням, які вкрай гнітюче впливають як на людину, так і на природу в цілому.
Учні самостійно опрацьовують інформацію з сайту http://irbis-nbuv.gov.ua та http://oldconf.neasmo.org.ua та створюють Lapbook.
Створений Lapbook відправляють на електронну пошту: alvinakolinko@gmail.com
Індивідуальна робота щодо реєстрації та підготовки Черненко Марії до участі в ІІІ етапі конкурсу-захисту МАН:
Альвіна Колінько приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Альвіна Колінько
Время: 19 апр. 2021 04:30 PM Хельсинки
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/73276016567?pwd=YkJ1VzIxK1VkSGV4dVhBeWRLdlVXdz09
Идентификатор конференции: 732 7601 6567
Код доступа: 4H7yQT
Дедлайн: 20 квітня 2021 року
20 квітня 2021 року (2 години)
Практична робота. Вплив промислових підприємств на навколишнє середовище.
Учні опрацьовують інформацію із сайтів https://ua.interfax.com.ua/ та https://core.ac.uk/ в індивідуальному режимі. Зворотній зв'язок відбувається через груповий дзвінок у Viber.
Опрацьовану інформацію учні конспектують.
Створення екологічного проєкту "Збережемо навколишнє середовище". Зворотній зв'язок через електронну пошту: alvinakolinko@gmail.com
Індивідуальна робота по підготовці до ІІІ етапу конкурсу-захисту робіт МАН.
Дедлайн: 26 квітня 2021 року
26 квітня 2021 року (2 години)
Тема заняття. Екскурсія по екологічній стежці.
Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник.
І. Проводжу заочну екскурсію, використовуючи відеоінформацію з мережі інтернет.
ІІ. Бесіда та обговорення проводиться в ZOOM:
https://us04web.zoom.us/j/72705994079?pwd=UE52M3cwbTdORnJMVzYwd3hQcmRVUT09
Идентификатор конференции: 727 0599 4079
Код доступа: DN7Ws2
ІІІ. Індивідуальна робота по підготовці до ІІІ етапу конкурсу-захисту учнівських робіт МАН.
Дедлайн: 27 квітня 2021 року
27 квітня 2021 року ( 2 год)
Тема заняття. Екскурсія до річки Десна.
"Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода текла куди і як попало. Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси і сінокоси. Цілі села тоді потопали, гукаючи собі порятунку". Такою була славетна "Зачарована Десна" за дитинства незабутнього Олександра Довженка..
І. Самостійне опрацювання інформації за посиланням:
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2346178-rozcarovana-desna.html
ІІ. Перегляд інформації: https://vue.gov.ua
ІІІ. Перегляд відеороликів з Ютуб:
ІV. Обговорення інформації:
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/73337664267?pwd=alJQdzZhK00xeGRtKzh1am5Mbng3dz09
Идентификатор конференции: 733 3766 4267
Код доступа: W7FVwY
Дедлайн: 04 травня 2021 року