Солдатенко Тамара Іванівна

30.04.2021.Тамара Солдатенко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Тамара Солдатенко

Время: 30 апр. 2021 15:30 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/76460290238?pwd=L0pFOXg3aDlaYUFRUVp3bk51V2s3dz09

Идентификатор конференции: 764 6029 0238

Код доступа: 8YCG6Q

26.04. 2021 . Тема заняття : Мікробіологія як наука.

Опрацювати матеріал за посиланням: Мікробіологія як наука, її значення

https://romanivna.jimdofree.com › app › download PDF

https://uk.warbletoncouncil.org/microbiologia-960

23.04. 2021. Тема заняття : Відкриття асептики та антисептики. Методи асептики та антисептики.

Опрацювати матеріал за посиланням : https://studfile.net/preview/5206909/ Антисептика. Асептика. Історія виникнення і розвитку

Переглянути відео :1. О значимых открытиях медицины — Асептика – YouTube www.youtube.com › watch

2.Антисептика і асептика, в чому різниця? - Інше - 2021 uk.workreview10.com ›

19.04.2021 Тамара Солдатенко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Тамара Солдатенко

Время: 19 апр. 2021 17:00 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/75995393173?pwd=azhIYnFPN3lCOTJDN0l2VDhva3Yxdz09

Идентификатор конференции: 759 9539 3173

Код доступа: 95Xc98

16.04 2021 Тема заняття : валеологія як наука .Гомеостаз

Переглянути презентацію : Валеологія – наука про здоровꞌя та здоровий спосіб життя

1. pro-present5.com/valeologiya-nauka-zdorov-ya-ta-zdorovij-spos/

2. https://svitppt.com.ua/prirodoznavstvo/rozvitok-valeologii.html

Переглянути відео: 8 клас. Біологія. Гомеостаз (Тиж.5:ВТ) – YouTube за посиланням www.youtube.com › watch

12.04 2021 Тема заняття : поняття про здоров"я та хвороби.

Про здоровий спосіб життя та як зберегти своє здоров"я. Хвороби та способи їх лікування.

1. Ніхто не хоче хворіти. Адже хвороба — це, як мінімум, клопоти й витрати. Ви не тільки погано почуваєтесь, але й не можете працювати або вчитись, заробляти гроші чи дбати про свою сім’ю. Можливо, комусь навіть треба за вами доглядати, а вам — платити чималі гроші за медикаменти й лікування.Недарма кажуть: профілактика краща за лікування. Хоча деяких хвороб не уникнути, ви можете багато зробити для того, щоб сповільнити розвиток захворювання чи взагалі йому запобігти. Кілька порад котрі допомагають поліпшити здоров’я.

ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ГІГІЄНИ Один з найефективніших способів уникнути хвороб і запобігти їх поширенню — це мити руки. Дуже легко підхопити інфекційну недугу, якщо просто потерти ніс або очі руками, на яких є збудники інфекції. Тож найкращий захист від інфекції — це регулярне миття рук. Миючи руки, можна запобігти поширенню навіть смертельної лихоманки Ебола.

У деяких випадках, щоб не захворіти і не заразити інших, мити руки вкрай важливо. Ось коли це слід робити:

•Після того як повернулись з вулиці.

•Після користування туалетом.

•Після того як ви поміняли дитині пелюшки або допомогли їй сходити в туалет.

•До і після обробки рани чи порізу.

•До і після контакту з хворим.

•Перед тим як готувати, подавати на стіл та споживати їжу.

•Після чхання, кашляння та сякання носа.

•Після контакту з тваринами чи їхнім послідом.

•Після контакту зі сміттям.

Переконайтесь у тому, що ви миєте руки належно. Як показують дослідження, багато людей після користування громадським туалетом не миють рук або миють їх неправильно. Як треба мити руки?

►Намочіть руки у чистій проточній воді та намильте їх.

►Потріть руки, щоб утворилася мильна піна. Не забудьте помити нігті, великі пальці, тильні боки рук та ділянки між пальцями.

►Тріть руки принаймні 20 секунд.

►Сполосніть руки в чистій проточній воді.

►Витріть руки чистим рушником або паперовою серветкою.

Ці заходи, хоча й прості, можуть відвернути хворобу і зберегти життя.

СЛІДКУЙТЕ ЗА ТИМ, ЩО ЇСТЕ .Хороше здоров’я неможливе без здорового і збалансованого харчування. Поміркуйте, чи не варто вам обмежити споживання солі, жирів і цукру та зменшити порції їжі. Урізноманітніть свій раціон і включіть у нього фрукти та овочі. Купуйте крупи, пластівці, хліб та макарони, виготовлені з цільного зерна. Вони містять більше поживних речовин та клітковини, ніж продукти зі шліфованого зерна. Якщо говорити про білки, споживайте невеликі порції нежирного м’яса. Намагайтесь кілька разів на тиждень їсти рибу. У деяких країнах можна також знайти продукти рослинного походження, багаті на білки. Якщо споживати надто багато цукру і твердих жирів, то можна набрати зайвої ваги. Щоб цього не сталося, пийте воду замість солодких напоїв. Замініть калорійні десерти фруктами. Обмежте споживання твердих жирів, яких багато у ковбасі, м’ясі, маслі, сирі, тортах та печиві. Коли готуєте їжу, замість твердих жирів використовуйте олії, які є більш корисними. Високий вміст солі у їжі може піднімати кров’яний тиск до небезпечного рівня, адже сіль містить натрій. Якщо у вас проблеми з тиском, то, купуючи продукти, перевіряйте вміст натрію (його вказують на упаковці). Щоб додати страві смаку, замініть сіль іншими спеціями.

Окрім того, що ви їсте, важливе і те, скільки ви їсте. Не їжте після того, як ви відчули ситість.

Велику загрозу для здоров’я становлять харчові отруєння. Будь-яка їжа може стати отрутою, якщо її неправильно готувати або зберігати. За даними ВООЗ, щороку мільйони людей захворюють через споживання небезпечних харчових продуктів. У більшості випадків хвороба минає без серйозних наслідків, але для декого отруєння закінчується смертю. Як звести до мінімуму ризик отруєння?

Ретельно мийте овочі перед приготуванням, адже їх можуть вирощувати на землі, удобреній гноєм.

Перш ніж щось готувати, мийте гарячою водою з милом руки, посуд, робочі поверхні, кухонні дошки та інше приладдя.

Аби уникнути передачі інфекції, ніколи не кладіть їжу на поверхню чи тарілку, на яких перед тим лежали сирі яйця, м’ясо чи риба. Спочатку помийте цю поверхню або тарілку.

Готуйте їжу при належній температурі. Їжу, котра швидко псується, якнайскоріше ставте у холодильник, якщо не плануєте споживати її найближчим часом.

Викидайте харчі, які швидко псуються, якщо вони стояли більше двох годин при кімнатній температурі або більше години при температурі понад 32 градуси за Цельсієм.

БУДЬТЕ ФІЗИЧНО АКТИВНИМИ

Щоб добре почуватись, усім нам, незалежно від віку, слід бути фізично активними. Сьогодні багато людей мало рухається. Чому фізичні вправи такі важливі?

Фізична активність допоможе Вам:

♦Мати хороший сон.

♦Зберігати рухливість.

♦Не втрачати міцності кісток та м’язів.

♦Схуднути або підтримувати нормальну вагу.

♦Зменшити ймовірність депресії.

♦Знизити ризик передчасної смерті.

Якщо ж ви ведете малорухливий спосіб життя, то у вас збільшується ризик: серцевих хвороб, діабету другого типу, високого кров’яного тиску, високого рівня холестерину, інсульту.

Перш ніж зайнятись якимсь видом фізичної активності, візьміть до уваги свій вік та стан здоров’я. Не завадило б порадитись з лікарем. На думку багатьох фахівців, діти і підлітки повинні займатись помірними чи інтенсивними вправами принаймні 60 хвилин щодня. Дорослим слід щотижня займатись дві з половиною години помірними вправами або ж 75 хвилин інтенсивними вправами.

Оберіть заняття, котре приносить вам задоволення. Це може бути баскетбол, теніс, футбол, швидка ходьба, їзда на велосипеді, садівництво, рубання дров, плавання, веслування, біг чи будь-яке інше аеробне навантаження. Як визначити, які вправи є помірними, а які — інтенсивними? Зазвичай під час виконання помірних вправ людина пітніє, а під час виконання інтенсивних вправ їй важко вести розмову.

ЗАБЕЗПЕЧТЕ СЕБЕ ХОРОШИМ СНОМ

Потреба у сні в різних людей неоднакова. Більшість новонароджених сплять 16—18 годин на день; діти, які починають ходити,— близько 14 годин, а дошкільнята — коло 11—12. Діти молодшого шкільного віку потребують принаймні 10 годин сну, підлітки — приблизно 9—10 годин, а дорослі — від 7 до 8 годин.

Не варто нехтувати належним нічним відпочинком. Повноцінний сон важливий для:

→ Росту і розвитку дітей та підлітків.

→ Здатності вчитися і запам’ятовувати нову інформацію.

→ Належного гормонального балансу, який впливає на обмін речовин і вагу.

→ Здоров’я серцево-судинної системи.

→ Запобігання хворобам.

Брак сну вважається одним з чинників, які призводять до ожиріння, депресії, хвороб серця, діабету і нещасних випадків. З огляду на це було б мудро приділяти сну достатньо часу.

А як вам бути, коли бачите, що у вас проблеми зі сном?

⇔ Старайтесь лягати спати і вставати у той самий час.

⇔ Подбайте, щоб у вашій спальні було тихо, темно й затишно. У ній не має бути ані надто гаряче, ані надто холодно.

⇔ Коли ви у ліжку, не дивіться телевізор і не користуйтесь електронними пристроями.

⇔ Подбайте, щоб ваше ліжко було максимально зручним.

⇔ Не споживайте перед сном калорійної їжі, кофеїну та алкоголю.

⇔ Якщо ви дотримуєтесь усіх цих порад, але й далі страждаєте від безсоння чи маєте інші розлади сну, як-от надмірну сонливість удень чи проблеми з диханням під час сну, то варто звернутись до досвідченого спеціаліста.

ВІДМОВТЕСЬ ВІД АЛКОГОЛЮ, ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА НАРКОТИКІВ

Щодня в світі тисячі людей хворіють та помирають через паління, алкоголь, наркотики. Та, незважаючи на це, одночасно інші тисячі людей починають палити, пробувати алкоголь чи наркотики. Якщо проаналізувати, що спонукає молодь призвичаїтись до шкідливих звичок, то виявляється, що на всій землі, у всіх країнах ці мотиви майже однакові. Лише стаючи дорослими, всі розуміють, що хвороби «набувають» в молодому віці, а до літнього віку люди пожинають плоди байдужого ставлення до свого організму.

Вживання алкоголю та паління тютюну прискорює процес старіння організму, збільшує ризик захворювань. Чому ж ми бездумно втрачаємо роки життя? Адже в Японії, США, Іспанії люди живуть в середньому 80 років, а в Україні – 67 років.

Звичайно, люди не народжуються з потребою паління чи вживання алкоголю, та варто до цього звикнути і все життя перевернеться. Не засмучує, наприклад, затятих курців ствердження, що в одній цигарці міститься близько вісімдесяти канцерогенів (речовин, що спричиняють ракові захворювання) чи той факт, що у результаті одного сильного сп’яніння гине до 20 тисяч клітин головного мозку.

Куріння – це шкідлива звичка, виникнення якої пов'язане з тим, що наявний у тютюну нікотин збуджує центральну нервову систему. Він є дуже отруйною речовиною, і при перших спробах курити, спостерігаються різні хворобливі явища: нудота, запаморочення свідомості, блювання, перебої в серці, спазми в горлі, стравоході, шлунку, а також збудженість, яка переходить в отупіння аж до непритомності. Такі реакції з'являються в кожної здорової людини, а коли організм звикає до нікотину, токсичні явища слабшають і людина відчуває тільки приємну збудливу дію тютюну. Але такий стан є обманним, тому, що речовини тютюнового диму небезпечні для здоров'я. Тютюновий дим містить велику кількість таких шкідливих речовин як: нікотин, чадний газ, синильну кислоту, аміак, формальдегід та інші.

Також несумісний з палінням і спорт. Куріння значно обмежує фізичні можливості людини, так як значні фізичні навантаження при тренуваннях і змаганнях, збільшують вагу тіла, робота серцевого м'язу у спортсмена - курця послаблюється. Нікотин знижує фізичну силу й гостроту м'язового відчуття, погіршує координацію рухів, зменшується їх точність, швидкість і особливо витривалість.

Куріння порушує нормальний режим праці та відпочинку, особливо в дітей, не тільки дією нікотину на центральну нервову систему, а й тим, що бажання курити може з'явитись під час занять і увага учня повністю переключається на думку про цигарку. Куріння знижує ефективність заучування, зменшує точність обчислювальних операцій, обсяг пам'яті. Учні курці не відпочивають на перерві, як решта, а відразу ж після уроку біжать до туалету і в хмарах тютюнового диму й різноманітних випаровувань проводять перерву. Спільна дія нікотину, отруйного тютюнового диму, окису вуглецю (чадного газу) спричиняє головний біль, дратливість, знижує працездатність. Учень приходить на наступний урок не у робочому стані.

Алкоголь – давно помічено, що люди, які мають згубну звичку до спиртного, частіше за інших хворіють на різні застудні хвороби органів дихання, тому, що алкоголь ослаблює опірність організму. Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення. Дуже поширена думка про корисність алкоголю як засобу, який підвищує апетит. Дійсно після вживання спиртних напоїв збільшується виділення шлункового соку, і в більшості випадків покращується апетит. Проте, це може спостерігатися тільки спочатку, поки організм не перевантажений алкогольною отрутою. Системне вживання алкоголю призводить до того, що шлунковий сік, стимульований алкоголем, він подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до гастриту. Водночас з розвитком гастриту, порушується функція підшлункової залози, що призводить до панкреатиту. Також зловживання алкоголем призводить до виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, до цирозу печінки та інших захворювань.

Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечне в дитячому, підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей період у печінці відсутній спеціальний фермент – алкоголь – дрідногеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості нетоксичні сполуки. Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків.Таким чином, основна небезпеки вживання і зловживання спиртними напоями, особливо у підлітковому та юнацькому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм і проявляється у необоротному ураження всіх органів і систем.

Наркоманія – як відомо, першою справою наркоманія відбивається на здоров'ї. Головним захворюванням наркоманів є "хвороба брудних шприців" – СНІД. Так само у наркоманів зі стажем спостерігається зараження крові і хвороби судин. Найбільш страшні захворювання мозку, серця і печінки. Призводить до повної деградації особистості.

2. Опрацювати матеріал за посиланням : https://uk.wikipedia.org/wiki/Хвороба

3. Переглянути презентацію: temunaurok.com.ua/prezentaciya-na-profilaktika-zahvoryuvan-lyudini-neinfekciyni-zahvoryuvannya-136342.html

09.04.2021 ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ.

Тема заняття :історія медицини.Основні етапи розвитку науки.

Опрацювати матеріал за посиланням: https://ru.wikipedia.org/wiki/Медицина

Переглянути відео за посиланням: Вопрос науки. Медицина - наука или практика?

https://www.youtube.com/watch?v=dro8LQyFeDc

Переглянути презентацію за посиланням :

https://naurok.com.ua/prezentaciya-dlya-uchniv-9-klasu-na-temu-biologiya-i-medicina-istoriya-rozvitku-medicini-30031.html

05.04.2021 Тема заняття: мислення та свідомість людини

Переглянути презентацію за посиланням: https://naurok.com.ua/prezentaciya-mislennya-ta-svidomist-172253.html

Переглянути відео за посиланням: www.youtube.com › watch Що таке свідомість? - Vsauce українською - YouTube

02.04.2021 Тамара Солдатенко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Тамара Солдатенко

Время: 2 апр. 2021 16:00 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/71603302294?pwd=bWlIYWhGV2tSUm5FdnUvSTVxeEI4dz09

Идентификатор конференции: 716 0330 2294

Код доступа: bsWV6Z

29 березня 2021 року. Тема: Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини

Мета: ознайомися з психо динамічними особливостями особистості, поняттями «темперамент» та «функціональна спеціалізація кори головного мозку», мати уявлення про типи нервової системи та історію розвитку вчення про темпераменти та характерні особливості чотирьох типів темпераменту, розвинути навички самоаналізу за допомогою визначення свого типу нервової системи, типу темпераменту та функціональної спеціалізації кори головного мозку, виховувати прагнення до самовдосконалення.

Обладнання:, малюнки Біструпа «Поведінка людей різних темпераментів в певній ситуації», тест для визначення типу темпераменту Г. Айзенка, роздатковий матеріал для вправи «+» і «-» типів темпераменту.

«Темперамент йде попереду думки. Це погано.

Треба поставити думку попереду темпераменту »

К.С. Станіславський

«Темперамент є найзагальніша характеристика

кожної окремої людини, найзагальніша

характеристика її нервової системи, а ця

остання кладе ту чи іншу печатку

на всю діяльність даного індивіда ».

І.П. Павлов

У кожної людини три характери: той, який йому приписують; той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді.

В. Гюґо

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Вправа “Пригадай” https://learningapps.org/3411224

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ВПРАВА “Несподіванка”

Пригадайте як ви реагує на несподіваний подарунок

- Чому ми по-різному реагуємо на гарні новини та образи? -Чому одні люди поступають в певній ситуації так, а другі – інакше? - Чому часто ми просто не розуміємо людей?

Як ви вважаєте, чи народжується людина з готовим характером? Ні . Але в наших характерах є основа з якою ми народжуємось. Це – темперамент. В перекладі з латинської це слово означає «суміш». Суміш різних індивідуальних особливостей, даних людині від народження .

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• 1. Історія розвитку уявлень про темперамент.

Давньогрецька медицина в особі найбільшого її представника Гіппократа вважала, що стан організму залежить, головним чином, від кількісного співвідношення «соків», або рідин, що є в організмі (кров, лімфа, жовч ). Римські лікарі, які працювали кількома століттями пізніше, позначили пропорцію у змішуванні цих соків латинським словом, що означає «належне співвідношення частин», від якого і з’явився термін «темперамент».

Теорію Гіппократа розвинув античний лікар Клавдій Гален, який розробив першу класифікацію темпераментів:

Переважання крові (від лат. Слова «сангвіс» - кров)— робить людину активною, життєрадісною й позитивною (сангвінік);

Переважання чорної жовчі (від грецьк. слова «мелайної холе» - чорна жовч).— робить людину депресивною, пригніченою й песимістичною (меланхолік);

Переважання світлої жовчі (від грецьк. слова «холе» - жовч)— робить людину дратівливою, збудливою й неврівноваженою (холерик);

Переважання лімфи, слизу (від грецьк . Слова «флегма» - слиз) — робить людину спокійною, апатичною, байдужою й повільною (флегматик).

2. Вчення про типи нервової системи.

Проблема темпераменту має велику історію і хвилює людство на протязі 25 століть. Пізніше виникла теза, згідно з якою темперамент людини залежить від будови її організму та співвідношення окремих органів. Проте науково це обґрунтував лише видатний російський учений І.Павлов (1849—1936). Він експериментально довів, що індивідуальні особливості психіки зумовлені виявом і співвідношенням двох головних нервових процесів — гальмування і збудження. Залежно від співвідношення цих процесів, виділяють чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолійний.

- сильний - слабкий

- врівноважений - неврівноважений

- рухливий - інертний.

Сильний тип нервової системи здатний витримувати дуже сильні подразники, працездатний; слабкий тип - чутливий, сприйнятливий, але погано переносить великі навантаження і при надсильних подразниках (для людини це можуть бути стреси) схильний впадати в «позамежне гальмування» (нервова система не витримує навантаження і оберігає сама себе - як би тимчасово відключається, перестає реагувати).

Крім того, тип нервової системи може бути врівноважений або неврівноважений (наприклад, коли людину важко «вивести з себе» - це врівноважений тип), а також рухливий або інертний (швидко або важко переключається з одного виду діяльності на інший).

Інертність, труднощі перемикання ще називають ригідністю, в поведінці це може позначитися як консерватизм, прихильність до одного й того ж порядку, педантизм.

У школі І. П. Павлова сформувалася ідея про те, що тип нервової системи тісно пов'язаний з особливостями поведінки, складає основу темпераменту людини

3 . Типи темпераментів.

Індивідуально-своєрідна, природно-обумовлена ​​сукупність динамічних проявів психіки називається темпераментом людини.

Існує психологічне трактування темпераменту: кожен з чотирьох названих вище типів темпераменту визначається на підставі деяких характерних психологічних особливостей.

Ф. Людину незворушну, зі стійкими прагненнями і настроєм, з постійністю і глибиною почуттів, з рівномірністю дій і мови, зі слабким зовнішнім виразом душевних станів називають флегматиком.

С. Людину з помітною психічною активністю, яка швидко озивається на навколишні події, що прагне до частої зміни вражень, порівняно легко переживає невдачі і неприємності, з живою , рухомою, виразною мімікою і рухами називають сангвініком.

Х. Людину дуже енергійну, здатну віддаватися справі з особливою пристрастю, швидку та поривчасту, схильну до бурхливих емоційних спалахів і різких змін настрою, зі стрімкими рухами називають холериком.

М. Людини вразливу, схильну до глибоких переживань, вразливу, яка зовні слабо реагує на навколишнє, зі стриманими рухами і приглушеною промовою називають меланхоліком.

4. ПРАКТИЧНА РОБОТА Прочитайте текст, зробіть аналіз поведінки учнів, визначте тип темпераменту .

(Сергійко Т.)

Дуже жвавий підліток. У класі ні хвилини не сидить спокійно, постійно міняє позу, крутить щось у руках, тягне руку, розмовляє із сусідом. Легка хода, підстрибцем, швидкий темп мови. Дуже вразливий і легко захоплюється. Емоційно і збуджено розповідає про переглянутий фільм, прочитану книгу.

На уроках жваво відгукується на кожен новий факт або нове завдання. А втім, його інтереси й захоплення дуже непостійні та нетривкі: розпочавши нову справу, швидко втрачає інтерес до неї.

У нього живе, рухоме, виразне обличчя. З його обличчя легко здогадатися, який у нього настрій, яке його ставлення до предмета чи людини і на цікавих для нього уроках виявляє високу працездатність. На решті уроків майже не слухає вчитепя, розмовляє із сусідом позіхає.

Почуття і настрої його дуже мінливі Отримавши двійку, він ладен розплакатись і ледве стримується. Та не минає й півгодини, як він забуває про погану оцінку і на перерві бурхливо й весело гасає коридорами.

Попри жвавість і непосидющість, його легко дисциплінувати: у досвідченого вчителя він прекрасно сидить на уроках і ніколи не заважає роботі класу.

Швидко звикає до нової ситуації та нових вимог. У цій школі він вчиться перший рік, але вже звик до нових учителів, зійшовся хлопцями, подружився з багатьма, увійшов до активу класу.

(Сашко П.)

Вирізняється з-поміж однокласників своєю рвучкістю. Захопившись розповіддю вчителя, легко збуджується і перериває її різними вигуками.

На будь-яке запитання викладача відповідає не подумавши, тому часто - не до ладу.

У прикрості й роздратованості легко втрачає витримку, кидається в бійку.

Пояснення вчителя слухає дуже зосереджено, не відволікаючись. Так само зосереджено виконує класну і домашню роботу.

На перервах ніколи не сидить на місці, бігає коридорами чи бореться з кимсь. Розмовляє голосно, швидко. Пише швидко, розгонисте, почерк нерівний.

Дуже виразне обличчя. У виконанні домашніх доручень, а також у спортивних заняттях виявляє захопленість, наполегливість.

Його інтереси досить постійні й тривкі. Не лякається труднощів і з великою енергією їх долає.

(Миколка М.)

На уроках спокійний, сидить завжди в одному положенні, щось крутить у руках; настрій міняється з незначних причин.

Він дуже чутливий. Коли вчитель пересадив його з однієї парти за іншу, довго міркував, чому його пересадили, і того дня на всіх уроках сидів засмучений і пригнічений.

А втім, почуття в нього просуджуються повільно. Дивлячись циркову виставу, він довго сидить мовчки, з нерухомим обличчям; згодом починає «танути» - усміхатися, сміятися, вступати в розмову із сусідами.

Легко розгублюється. Якщо вчитель зробив йому навіть найм’якіше зауваження, хлопець ніяковіє, голос його стає глухим, тихим.

Дуже стриманий у почуттях. Отримавши двійку, зовсім не змінюється на обличчі, іде на місце й сідає, але вдома, за словами батьків, довго не може заспокоїтися, не в змозі взятися до роботи. Відповідає на уроці невпевнено, затинаючись, навіть якщо ретельно підготувався до уроку

Свої здібності й знання оцінює низько, тоді як насправді вони дещо вищі від середнього рівня.

Якщо під час виконання якогось навчального завдання трапляються труднощі, він губиться і не доводить роботу до кінця.

Рухи кволі, слабкі, говорить повільно, трохи протяжно.

(Віктор М.)

Відзначається неспішністю і спокоєм. На запитання відповідає не відразу і без жодної жвавості, як би добре не знав матеріал. .

Для нього характерна невтомлюваність: він не уникає додаткового розумового навантаження, хоч би яким значним воно було, і ніколи не виглядає стомленим.

Він прагне до логічно розгорнутих, просторих висловлювань: вимовляє слова рівним голосом, не боячись збитися, начебто на початку довгої побудови знає, яким чином буде закінчена почата думка.

Зовні він не збуджується і нічому не дивується на уроці, що б не відбувалось у класі.

З молодших класів він любить заняття з математики й фізкультури, залишаючись вірним своїм уподобанням. Він бере участь у спортивних змаганнях (гімнастика), не виявляючи, на відміну від більшості учасників, якогось азарту чи хвилювання.

Він не буває ні метушливим, ні веселеньким, ні смутним.

V. ПОНЯТТЯ ПРО ФУНКЦІОНАЛЬНУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Учені вже давно дійшли висновку, що при виконанні певних функцій переважає або права, або ліва півкуля. Це пов'язано з особливостями анатомічної будови великих півкуль кінцевого мозку. Які особливості лівої і правої півкуль?

В лівій півкулі розташовані три центри мови:

1) руховий центр мови, який забезпечує можливість писати; 2) слуховий центр, який забезпечує можливість чути і розуміти мову іншої людини; 3) зоровий центр мови, або центр читання і розуміння письмової мови; лічби (математичні здібності, логіка, наука).

Отже, ліва півкуля більше пристосована до аналітичної діяльності і відповідає за логічне мислення людини, тобто за формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання прогнозів тощо.

У правій півкулі містяться центри керування: орієнтацією в просторі (здатність до танців, гімнастики), центри, що визначають музикальність (сприйняття музики), просторове уявлення (скульптура, сприйняття художніх творів, живопису, фантазія). Отже, права півкуля спеціалізується на забезпеченні образного сприйняття навколишнього середовища на основі минулого досвіду, на формуванні особистісного емоційного ставлення до себе, інших людей і до предметів; є базою конкретного образного мислення, емоційного сприйняття оточення. Утім, центри нюху, слуху, зору містяться в обох півкулях.

До особливостей півкуль належить розміщення центрів проекції руху правої і лівої руки. У лівій півкулі розташовані центри проекції руху правої руки, а в правій півкулі, навпаки, - центри проекції руху лівої руки. Ця функціональна особливість й поділяє людей на правшів і лівшів. Є наукове припущення, що це, можливо, пов'язано з розташуванням у правшів основних центрів мови (слуховий, руховий, зоровий) у лівій півкулі, а в лівшів, навпаки, - у правій півкулі. Чи узгоджена робота двох півкуль?

Діяльність мозку в нормі в цілому відбувається при одночасній узгодженій участі двох півкуль. У будь-якому психічному процесі беруть участь обидві півкулі одночасно та узгоджено. Проте спостерігається і функціональна перевага роботи однієї з півкуль, що й позначається на індивідуальних особливостях конкретної людини.

Художній тип вирізняється яскраво вираженою схильністю до образно-емоційного мислення. Люди цього типу надзвичайно гостро, яскраво, повно і безпосередньо сприймають дійсність, у них розвинена уява, добре розвинена здатність відтворювати дійсність у художніх образах, картинність мови.

Розумовий тип відзначається підвищеною схильністю до словесно-логічного мислення, здатністю до аналізу і систематизації, реагування не стільки на конкретні явища, скільки на їх узагальнення.

Змішаний тип має ознаки як художнього, так і розумового типів.

Закріплення пройденого матеріалу https://learningapps.org/display?v=p8mp03tic18

22.01. 2021.

Розділ Нервова система.

Тема №1. Значення і будова нервової системи.

Значення:

1. Регуляція всіх процесів організму.

2. Зв'язок з навколишнім середовищем через органи чуття.

3. Основа для вищої нервової діяльності.

Опрацювати матеріали сайту. Відео на сайті!

http://bioclass.ucoz.ua/publ/uroki_onlajn/9_klass/znachennja_i_budova_nervovoji_sistemi/70-1-0-1328

22.01. 2021 !6.00 Тамара Солдатенко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/78589964670?pwd=cWdKRUxYQ0dndW1FQWpIMzdYeUNlZz09

Идентификатор конференции: 785 8996 4670

Код доступа: r5yr3N

18.01.2021. Репродуктивне здоров′я електронна адреса вчителя: tamara09061964@ukr.net

Людина завжди хотіла стати безсмертною. А чи можливо це? В чому безсмертя людини? В її потомстві.

...Ты будешь жить на свете десять раз,

Десятикратно в детях повторенный,

И вправе будешь в свой последний час

Торжествовать над смертью покоренной...

(В.Шекспир)

Та щоб залишити після себе рід необхідно знати:

-Про наслідки небажаної вагітності;

- Про хвороби статевих органів;

-Про особисту гігієну;

-Про здоровий спосіб життя.

Я пропоную вам :

1. Ознайомитися з путівником здоров’я:

Ти – молодий, енергійний та кмітливий. Ти повний сил і енергії. У тебе є бажання, мрії і плани на майбутнє. Щоденно ти пізнаєш життя, відкриваєш для себе світ та розкриваєш світу себе. Ти хочеш все осягнути, все зрозуміти і бути зрозумілим. Ти прагнеш все спробувати, випробувати себе і свої сили, утвердитися як людина і особистість, всього досягти. Ти мрієш про успіх, кохання і щастя, тому що ти – молодий. Все життя у тебе попереду.

Вже сьогодні в своїх руках ти тримаєш своє майбутнє. І тільки ти сам у відповіді за нього. Вже від тебе теперішнього і від твоїх сьогоднішніх рішень залежить, яким будеш ти завтра і в майбутньому.

З кожним роком все більше і більше свідомої, прогресивної молоді, яка відповідає за себе та своє життя, націлює себе на здоровий спосіб життя, а свої зусилля - на збереження й укріплення свого здоров’я. Саме здоров’я є тим чарівним ключом, котрий відкриває всі двері, двері можливостей до чого ти прагнеш, про що мрієш і що бажаєш здійснити в майбутньому...

А ти зараз хочеш насолоджуватися життям, крокувати в ногу з часом, не відставати від моди. Мода...

Мода - це більше, ніж музика, зачіска чи модний «прикид». Мода - це стиль, це спосіб життя.

Ти людина нового століття.

Сучасна мода єдина - ЗДОРОВ’Я.

Бути здоровим модно, стильно, гарно та просто класно! По-справжньому сучасний еталон краси - здорова людина, яка вибирає здоровий спосіб життя.

Ти молодий?

Ти сучасний?

Ти переможець?

Тоді нас дійсно багато!!!

Йдемо разом на пошуки чарівного ключа, котрий зветься здоров’ям! Будь наполегливим та впевненим у собі та в своєму успіху!

Хай тобі щастить на твоєму шляху до власного здоров’я!

2. Провести журналістське розслідування.

Людина завжди бажає жити довго і щасливо, мати сім’ю і дітей. Але нерідко на її шляху виникають труднощі: це хвороби статевих органів. Причини бувають самі різні, але частіше за все – це неуважність до свого здоров’я.

Факти –це надто вперта річ. За статистикою: 4-6% хворих на сифіліс кожного року помирають. У віці від 20 до 40 років кожна третя хвора людина – самогубець. Кількість хворих на СНІД росте так швидко, що статистичні дані стають застарілими уже протягом місяця і навіть тижня. Тож пропоную провести журналістське розслідування :

• шляхи передачі ВІЛ;

• історія виникнення хвороби;

• кількість хворих на СНІД у світі, Україні, області і місті;

• профілактика захворювань статевої системи.

3. Скласти власний «рецепт молодості».

4. Опрацювати матеріали сайту, відео на сайті ! Пройти тестування

http://bioclass.ucoz.ua/publ/uroki_onlajn/9_klass/reproduktivne_zdorov_ja/70-1-0-1446

16.01.2021. Постембріональний розвиток людини

http://bioclass.ucoz.ua/publ/uroki_onlajn/9_klass/postembrionalnij_rozvitok/70-1-0-1445

Опрацювати матеріали сайту, відео на сайті ! Пройти тестування

15.01 2021 . Емріональний розвиток людини електронна адреса вчителя: tamara09061964@ukr.net

http://bioclass.ucoz.ua/publ/uroki_onlajn/9_klass/embrionalnij_rozvitok_ljudini/70-1-0-1433

Опрацювати матеріали сайту , відео на сайті, виконати завдання для самоконтролю

Тамара Солдатенко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/73036498244?pwd=SHVLVkVzQWVCR2taMXZqNStTZGVudz09

Идентификатор конференции: 730 3649 8244

Код доступа: iLNit0

11.01.2021

Тема заняття : Етапи онтогенезу людини. Генетичне визначення статі.

Формування статевих ознак Будова чоловічих та жіночих статевих органів

Мета. Сформувати знання учнів про розмноження та розвиток людини; ознайомити з індивідуальним розвитком – онтогенезом та його періодами; особливу увагу звернути на ембріональний період ; розвивати уміння порівнювати фізіологічні процеси в людському організмі та робити відповідні висновки, виховувати бережливе ставлення до власного організму та його здоров’я.

- Хто вранці ходить на чотирьох, удень – на двох, а ввечері – на трьох? (Дитина повзає на чотирьох, доросла людина ходить на двох, а стара людина ходить з палицею “на трьох”.)

Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму людини з моменту зародження і до кінця життя.

Періоди онтогенезу.

1. Передзародковий: дозрівання статевих клітин --- запліднення ---зигота.

2. Зародковий: зигота --- зародок --- плід --- народження.

3. Післязародковий: народження ---дозрівання --- старіння --- смерть.

Ембріональний розвиток починається із утворення зиготи, яка відразу починає ділитися. Коли у зародка стає не менше 100 клітин, тоді відбувається його імплантація в стінку матки. Це вважається першим критичним періодом ембріогенезу. На цей процес надто впливають стресові ситуації життя.

Надалі організм матері і зародка починають функціонувати як єдине ціле після утворення плаценти – дитячого місця. Слово плацента перекладається з латинської мови “пиріг”, за її схожістю на саме цей виріб. Плацента пронизана кровоносними судинами, через які відбувається обмін речовин між тілом матері і дитини. Плід з’єднується із плацентою за допомогою пуповини. У кінці вагітності вона важить 500 г. Ще плацента є тимчасовою залозою внутрішньої секреції під час вагітності. Також вона має імунні властивості, чим забезпечує імунологічний захист дитини.

Як же розвивається плід?

Уже на третьому тижні зароджується нервова система і починає працювати серце. Розпочинається період зародження всіх внутрішніх органів – легенів, шлунка, підшлункової, ендокринних залоз, а також з’являються зачатки очей і вух. Це називається другим критичним періодом ембріонального розвитку.

П’ятий тиждень розвитку характеризується швидким розвитком головного мозку, бронхів та легень, зароджуються нирки, пряма кишка, сечовий міхур. Довжина зародка – 6 мм.

На шостому тижні формується обличчя і пальці рук, починається утворення зовнішнього вуха і очного яблука. Формуються статеві органи.

На сьомому тижні формуються верхні і нижні кінцівки і через деякий час зародок починає ними рухати. Довжина зародка – 2 см.

У 9 тижнів зародок повною мірою стає маленькою людиною. Він смокче пальчик, відчуває біль. Його розміри – 6 см.

В 11-12 тижнів дитина мреагує на світло, тепло, шум, дотик. Довжина – 8 см. Всі органи починають функціонувати. Після цього основне завдання – рости і набрати вагу.

На 7 місяці розвитку у плода встановлюється ритм сну і бадьорості. Наприкінці 7-го і на початку 8-го дитина починає бачити і чути.

На 9 місяці відбувається підготовка до народження. Зазвичай ембріональний період триває 280 днів і після цього дитина може жити поза організмом матері, звичайно, з її допомогою.

Перший вдих немовляти, перший крок свідчать про початок нового життя і ми говоримо “Людина народилася”. І далі життя людини ділиться на декілька різних етапів.

Розглянути таблицю.

“…Человек – он ведь тоже природа,

Он ведь тоже закат и восход,

И четыре в нем времени года

И особый в нем музыки ход…”

Спостережливі люди давно вже звернули увагу на те, що життя людини тече нерівномірно, а з якоюсь періодичністю, з переломами, якісними стрибками.

Гіппократ поділяв життя людини на періоди в 7 років:

- до 7 років – дитя;

- від 7 до 14 – дитина;

- від 14 до 21 – підліток;

- від 21 до 28 – юнак;

- від 28 до 49 – дорослий;

- від 49 до 56 – літній;

- далі – старий.

Самостійно опрацювати : визначення понять хронологічного та біологічного віку

Переглянути презентації : https://www.slideshare.net/labinskiir-33/2-58863111?next_slideshow=1

https://vseosvita.ua/library/etapi-ontogenezu-ludini-stat-statevi-oznaki-viznacenna-stati-198523.htm Етапи онтогенезу людини. Стать. Статеві ознаки. Визначення статі

Опрацювати матеріал сайту, відео на сайті ! Пройти тести

http://bioclass.ucoz.ua/publ/uroki_onlajn/9_klass/budova_ta_funkciji_reproduktivnoji_sistemi_statevi_klitini_zaplidnennja/70-1-0-1432 Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення.

Дата заняття: 18.09.2020 електронна адреса вчителя: tamara09061964@ukr.net

Тема заняття: Біологія -комплекс наук. Основні ознаки та рівні організації живого. Значення біологічних знань для людини.

Мета і завдання роботи гуртка. Правила санітарії, гігієни та без­печної роботи . Правила поведінки під час карантину: вдома, в навчальному за­кладі, кабінеті. Інструктаж з техніки безпеки. Організаційні питання.

Поради які стануть в нагоді на карантині.

Карантин- це випробування , яке змушує вас проводити багато часу вдома. Перебуваючи у чотирьох стінах, ви можете провести цей час з користю, не наражаючи на небезпеку себе та своїх близьких.

1. Створіть "робочий" розклад .

Перш за все, ви повинні притримуватися певного "робочого" графіка, його необхідно розробити з урахуванням карантину.

2. Психологи рекомендують розписати справи на увесь тиждень карантину.

3. Дотримуйтесь режиму сну. Обов’язково треба дотримуватися режиму сну, тому що потім буде набагато складніше прилаштуватися до щоденного ритму.

4. Нагадайте правила безпеки.

5. Придумайте для себе заняття, корисні справи, поки ваші батьки працюють.

Правила поведінки на карантині

• Часто провітрюйте квартиру і робіть вологе прибирання.

• Займайтеся спортом вдома.

• Підтримуйте режим сну (міцний сон).

• Їжте в будинку і стежте за харчуванням. Якщо замовляєте щось - краще, щоб це була термічно оброблена їжа. Мінімізуйте солодке в раціоні, оскільки воно створює ідеальне середовище для життя вірусів і бактерій.

• Часто пийте воду. Бажано робити глотки води кожні 15 хвилин, оскільки при потраплянні вірусів на слизові рота, вода змиє їх в шлунок, де соляна кислота знищить їх.

• Ретельно мийте руки і обробляйте їх антисептиком до виходу на вулицю і після повернення додому.

• Щодня обробляйте спиртом гаджети (планшети, телефони, електронні книги і т.д.)

В момент карантину, перебуваючи вдома, важливо вдатися до всіх способів, спрямованим на поліпшення функціонування імунної системи і зміцнення організму.

Зміцнення імунітету і харчування

Щоб підвищити захисні сили організму, запобігти розвитку деяких захворювань або допомогти імунітету правильно реагувати на ті, які вже проявилися, важливо збільшити споживання продуктів, багатих вітамінами і мінералами.

Природні засоби для підвищення захисту організму:

Женьшень

Найбільш важливим діючою речовиною в корені китайського женьшеню (Panax ginseng) є сапонінглікозіди - гінзенозіди. Женьшень збільшує кількість енергії і здатність організму до фізичних, розумових навантажень, а також підвищує стійкість до інфекцій. Гінзенозіди також беруть участь в гормональних змінах, які регулюють реакцію організму на стрес.

Ехінацея пурпурна

Ехінацея має протизапальну дію і стимулює імунітет, включаючи при захворюваннях дихальних шляхів. Вважається, що містяться в ехінацеї полісахариди стимулюють активність Т-лімфоцитів, а також збільшують вивільнення організмом інтерферону - противірусного речовини.

Екстракт прополісу

Екстракт прополісу має імуномоделюючу дію, так як він стимулює клітини імунної системи. Його використовують при гострих і хронічних запаленнях, при захворюваннях дихальних шляхів і сину ситах.

Заходи профілактики:

- вибрати препарат для профілактики, порадившись з лікарем;

- приймати вітамін С у вигляді настою шипшини, ягоди журавлини, брусниці, чорної смородини, цитрусів;

- використовувати природні фітонциди, особливо часник;

- дотримуватися особистої гігієни: частіше мити руки (потрібно ретельно мити руки не менше 20 секунд)., використовувати вологі дезінфікуючі серветки, гелі для рук;

- частіше провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання, в тому числі з використанням дезінфікуючих засобів;

Найбільш часто дезінфікуючими поверхнями повинні бути:

ванна кімната: душова кабіна, змішувач, ванна, раковина, плитка на стіні, плитка на підлозі; кухня: стільниця, кран, раковина, холодильник, шафи; спальня: дверні ручки, комоди, шафи; вітальня, дитяча кімната: полки, шафи, вимикачі, стільці.

- одягатися по погоді, не допускати переохолодження організму, забезпечувати належний температурний режим в житлових будівлях;

Важливо згадати про основні правила поведінки в побуті: не відчиняти двері незнайомцям, не гратись з вогнем та електроприладами.

Поради про те, як вести себе, коли всі на карантині:

- намагатися не їздити в громадському транспорті; а якщо все-таки довелося - надіти медичну маску, а після - добре вимити руки і обличчя;дезінфікувати мобільний телефон і предмети, які найчастіше використовуються; - намагатися не відвідувати масові заходи, особливо в закритих приміщеннях; - не відвідувати торгові центри , а при необхідності-дотримуватися соціальної дистанції.

Будьте здорові, залишайтеся вдома!

Біологія – комплекс наук про живі системи. Методи біології.Основні ознаки та рівні організації живого. Значення біологічних знань для людини та медицини.Поняття про систематику. Таксони та таксономічні категорії. Походження людини та її місце у систематиці

Освітні ресурси, які рекомендовано використовувати при дистанційному освітньому процесі

1.Український біологічний сайт http://biology.org.ua/

2.Всеукраїнська біологічна олімпіада http://biology.org.ua/index.php?subj=eco&lang=ukr&chapter=olimp

3.Зовнішнє незалежне тестування з біології http://biology.org.ua/index.php?subj=main&lang=ukr&chapter=zno

4.Біологічна література http://biology.org.ua/index.php?subj=main&lang=ukr&chapter=lib

5.Український біологічний сайт.Посилання на біологічні ресурси https://my.science.ua/directory-category/for_scientists/

Для дійсних та майбутніх науковців.Все для науковців, студентів, викладачів https://my.science.ua/directory-category/for_scientists/

6.Науково-популярні відеоканали.Цікава біологія. https://www.youtube.com/cikavanauka

7.Науково-популярні лекторії. https://www.facebook.com/RealScienceU https://www.facebook.com/intellectnetworking/

8.Про науку дітям.Посилання на сайти та ресурси https://my.science.ua/directory-category/for_kids/

9.Портал : Біологія/ україномовні біологічні сайти в Україні https://uk.wikipedia.org/wiki/

Дата заняття: 21.09.2020

Тема заняття: Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини. Органи.Системи органів.

Лабораторні дослідження 1,2

Переглянути відео: 1) https://www.youtube.com/watch?v=6SzaWuabP3A Різноманітність клітин організму людини

2) https://www.youtube.com/watch?v=PsAjwGMaEss Тканини організму людини

3) https://www.youtube.com/watch?v=Wt8sdWn4pT4&t=134s Органи і системи органів організму людини

Заняття в режимі онлайн за допомогою сервісу zoom

Про затвердження Положення про малу академію наук ...zakon.rada.gov.ua › ...

Основні вимоги до учнівських робіт man.gov.ua › next-year › basi...

Вимоги щодо написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідницьких робіт

І. Загальні положення

1. На Конкурс подаються науково-дослідницькі роботи (далі - роботи) проблемно-пошукового характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учасників Конкурсу, свідчать про їх обізнаність із сучасним станом галузі дослідження, опанування ними методики проведення експерименту.Тематика має відповідати напрямам наукових секцій наукових відділень Малої академії наук України.

2. Робота має ґрунтуватись на певних науковій та експериментальній базах, містити дані особисто проведених дослідів, спостережень чи пошукової роботи; результати їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела; відображати власну позицію дослідника.У роботі мають бути чітко визначені: мета, об’єкт і предмет дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів і результатів.Зміст і результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно та аргументовано, без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.Назва роботи має бути стислою та відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.

3. До наукової роботи мають бути додані відгуки наукового керівника та рецензія фахівця у відповідній галузі (досвідченого педагогічного, наукового чи науково-педагогічного працівника).Достовірність наведених у роботі результатів підтверджується у відгуку науковим керівником.

4. Робота оформлюється у двох примірниках: один використовується журі під час її оцінювання, другий - учасником під час захисту. Примірники роботи мають бути ідентичними.

5. До розгляду не приймаються:роботи, тема та зміст яких не відповідають профілю наукової секції; роботи, що були представлені в попередні роки та не мають суттєвого доопрацювання; роботи, які є плагіатом, роботи без самостійного дослідження, опрацювання джерел і власних висновків з обраної тематики; роботи без тез, відредагованих та оформлених відповідно до цих вимог.

ІІ. Структура роботи

Робота має бути побудована за певною структурою. Основними складовими структури роботи є такі:

· титульний аркуш;

· тези;

· зміст;

· перелік умовних позначень, символів, скорочень, термінів (за необхідності),

· вступ;

· основна частина;

· висновки;

· список використаних джерел;

· додатки (за необхідності).

ІІІ. Вимоги до змісту роботи

1. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком.

2. У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; найменування територіального відділення Малої академії наук України; найменування базового позашкільного навчального закладу; найменування загальноосвітнього (професійно-технічного, вищого) навчального закладу; клас (курс); найменування населеного пункту; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності - науковий ступінь, вчене звання) наукового керівника.

3. Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

4. Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.Перелік має розташовуватись двома стовпчиками: у лівому в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни; у правому - їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування наводиться в тексті при першому згадуванні.

5. У вступі коротко обґрунтовуються актуальність і доцільність обраної теми, підкреслюється сутність досліджуваної проблеми; формулюються мета роботи та зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження; подаються перелік використаних методів дослідження, характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником особисто, відмінність отриманих результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше отримано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або даються рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт повідомляється про прикладну цінність отриманих результатів.У разі використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід відмітити про цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також зазначаються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за наявності).Орієнтовний обсяг вступу - 2-3 сторінки.

6. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ розпочинається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом обраного напряму дослідження та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць. В основній частині роботи наводяться характеристика джерел, використаних для написання роботи, та короткий огляд літератури з даної тематики, окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводяться методика та техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, подається їх оцінка. Зміст основної частини має відповідати темі роботи та повністю її розкривати. Обсяг основної частини не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини.

7. Висновки мають містити стислий виклад результатів вирішення наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу, оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне та (або) прикладне значення, акцентувавши увагу на кількісних і якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та надати рекомендації щодо їх використання.

8. Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10.11.2006 № 322; ДСТУ 4331:2004 «Правила описування архівних документів», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 17.08.2004 № 181; ДСТУ 3582: 2013 «Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 22.08.2013 № 1010; ДСТУ 3008:95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», затверджений наказом Держстандарту України від 23.02.1990Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ», наприклад: http://www.botany.kiev.ua.

9. У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

IV. Правила оформлення роботи

1. Робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактора Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.

Обсяг роботи складає 15-20 (для гуманітарних напрямів - 20-25) друкованих сторінок. До загального обсягу роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

Роботи виконуються державною мовою (у секціях мови та літератури дозволяється виконання робіт російською мовою та мовами національних меншин); до роботи з іноземної мови додається анотація іноземною мовою.

Захист роботи також здійснюється іноземною мовою.

Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака «№».

Усі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези та додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються.

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: номер розділу, номер підрозділу. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому самому рядку.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу таким чином: номер розділу, номер підрозділу, номер пункту, наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому самому рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Формули нумеруються в межах розділу. Наприклад, «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2». Наявність підрозділів на нумерацію формул не впливає. Формули, на які немає посилань, можна не нумерувати. Номер необхідно брати в круглі дужки та розміщувати на правому полі сторінки на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток повинен мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами та позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

3. Під час написання роботи учень має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Це дає можливість перевірити наведені відомості. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.

Посилання в тексті роботи на джерело зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання береться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]».

Текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. У тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора та давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад «рис. 1.2».

Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад «...у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад «див. табл. 1.3».

4. Формули в тексті роботи розміщуються після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розміщуються посередині сторінки. Формули, якщо вони громіздкі й складні, розташовуються на окремих рядках. Це стосується і нумерованих формул. Декілька однотипних невеликих формул подаються в одному рядку через кому, а іноді невеликі нескладні формули розміщуються безпосередньо в тексті.

Переноси у формулі допускаються лише на знаках рівності, плюс, мінус, множення і ділення з повторенням знака у наступному рядку.

Символи та коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі.

Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.

Номер формули розміщується на правому боці сторінки на рівні нижнього рядка.

5. Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в роботах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.

Усі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номера, внизу.

Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва - посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Для успішного виконання науково-дослідницької роботи необхідно скласти програму наукового дослідження, яка є чітко спланованим процесом

вивчення актуальних тем і проблем дослідження, розгляду підходів до дослідження, визначення шляхів їх розв’язання, виконання встановлених

завдань та їх апробування.

Основні етапи виконання наукової роботи:

Перший етап – підготовка до виконання науково-дослідницької роботи:

- вибір теми науково-дослідницької роботи;

- формулювання назви роботи;

- осмислення проблеми дослідження;

- визначення мети і завдання роботи;

- виділення об’єкта та предмета дослідження;

- вибір методів наукового дослідження;

- складання програми та плану роботи.

Другий етап – виконання науково-дослідницької роботи:

а) теоретична частина:

- добір фактичного наукового матеріалу з теми дослідження;

- складання бібліографії;

- аналіз одержаного наукового матеріалу;

- прийняття рішення щодо теми дослідження;

б) практична частина:

- проведення досліду (експерименту), розробка конструкції;

- обробка та оцінка результатів роботи;

- прийняття рішення та надання рекомендацій за результатами роботи;

Третій етап – написання та оформлення рукопису роботи, тексту доповіді та тез;

- оформлення ілюстративного матеріалу;

- підготовка та налагодження макетів, моделей, приладів тощо

до демонстрації.

Четвертий етап – захист науково-дослідницької роботи:

- заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

- оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни;

- захист науково-дослідницької роботи.

Науково-дослідницька робота учня-члена МАН повинна містити в собі

такі елементи наукової роботи:

тема дослідження відображає основний зміст наукової роботи і визначається її кінцевим результатом;

мета дослідження вказує на кінцевий результат роботи, на об’єкт дослідження і шлях досягнення кінцевого результату;

завдання дослідження випливають із аналізу міри вивченості об’єкта під кутом зору поставленої мети і мінімуму питань, вирішення яких необхідно для її досягнення;

методика кожного дослідження показує, як слід вирішувати завдання дослідження згідно ункту його плану;

сутність дослідження – встановлення загальних та виявлення індивідуальних характеристик досліджуваного об’єкта, систематизація і обробка даних на основі аналітичного і експериментального досліджень;

результати дослідження – узагальнення одержаних результатів дослідження і основних закономірних явищ, що вивчаються, у тому числі і нових;

висновки і рекомендації; висновки включають основні результати проведеного дослідження, а рекомендації показують шляхи, методи і форми їх практичного використання.

Підготовка до виконання наукової роботи

Підготовка до роботи здійснюється за безпосереднього контролю наукового керівника, яким може бути як вчитель-предметник, так і вчений- науковець.

Обов’язки керівника: - надавати учневі наукову і методичну допомогу (вибір та формулювання теми роботи, укладання плану виконання роботи, поради

щодо наукових джерел, складання календарного графіка роботи, проведення консультацій); - систематично контролювати хід виконання роботи, вносити необхідні корективи в роботу, оцінювати зміст роботи, робити висновок ЩОДО її готовності до захисту.

Вибір теми науково-дослідницької роботи

З вибору теми й проблеми розпочинається будь-яка наукова робота. Це один із найважливіших етапів у підготовці учня до наукової роботи. Він

може обрати тему самостійно або з допомогою наукового керівника.

Наукова робота повинна відповідати таким чинникам:

а) мати новітній характер – краще обирати тему або зовсім нову, або недостатньо вивчену; новизна роботи характеризується: - уточненням окремих понять з огляду на нові наукові дані; - новим підходом у дослідженні явища, процесу (розглядається істотно нова методика дослідження); - вирішенням проблем, які не змогли розв’язати попередники; б) тема дослідження повинна бути актуальною, тобто вказувати на певну проблему, яка випливає із потреб суспільства і вирішення якої може бути досягнуто на основі дослідження. Іншими словами, поняття «актуальність» вміщує корисність і доцільність теми наукової роботи;в) наукова робота повинна бути оригінальною – носити у собі риси, не характерні для вже існуючих ідей. Важливо, щоб слухач займався тематикою, що викликає в нього особливий інтерес, була близькою до його віку і ґрунтувалась на реальному матеріалі. Недоречно пропонувати слухачеві займатися темою, яка має характер реферату, або такою, що під силу науковим закладам чи науковцям.

Формулювання назви науково-дослідницької роботи

Конкретність та виваженість роботи повинні відображатись у її назві.

Назва повинна бути місткою та максимально лаконічною, точно відповідати темі роботи, відображати її основну проблематику, вказувати на мету

дослідження та її завершеність.

Поради

Назву роботи не можна подавати у формі запитання. Не виправдані надто громіздкі та надто короткі назви, тому що вони

позбавлені чіткості формулювання проблеми. Оптимальна для сприйняття назва повинна знаходитись у межах 3 … 7 компонентів. Відхилення можливі, зважаючи на специфіку галузі наукового дослідження, але не бажані, бо вони ускладнюють діалог автора і адресата.

У назві роботи слід уникати образності, бо вона має зовсім інші функції в науковому стилі.Не бажані назви робіт, побудовані з двох частин за принципом родово-видових взаємин. Не придатні і назви, які утворені як перелік якихось проблем. Відсутність конкретики у назві роботи унеможливлює її написання.

Не доречні назви, що починаються словами: «До запитання…», «Деякі проблеми…», «Особливості…», «З історії…», «Про…», «Дослідження…», «Питання…», «Вивчення…».

У назві не повинно бути алогізмів (нелогічність у міркуваннях, викликана порушенням законів логічного мислення) та мовних недоречностей

(«Контролюючі програми по темі: раціональні дроби і їх властивості.»). Не треба перевантажувати назву іноземними словами, якщо без них

можна обійтися. Небажаними є назви, які позбавлені точних і умотивованих термінів.

1. Що таке наукова робота школяра?

(На прикладі відділення «Технічні науки»)

Сама назва цієї специфічної роботи ховає в собі основні взаємопов’язані особливості – їх декілька. Виключення хоча б однієї з цих особливостейунеможливлює здійснення і всієї роботи в цілому.

По-перше, це «робота», тобто трудова діяльність у встановлених часових межах від початкового моменту до моменту її апробації у конкурсі.

По-друге, робота «наукова», тобто така, яка відповідає принципу науковості.

По-третє, автор цієї роботи – «школяр», тобто вона повинна бути адекватнапідвищеному рівню знань школяра.

1.1. Трудова діяльність

Трудова діяльність не повинна бути марною. Завжди є бажання знати, длячого вона проводиться, а, отже, вона неодмінно має бути здійснена для

досягнення поставленої мети, і повинна мати суттєвий економічний ефект, абопривести до нового наукового положення (останнє малоймовірно для школяра). Якщо дистанція для досягнення поставленої мети значна, як це здебільшого і відбувається, то доводиться робити суворо регламентовані послідовні «кроки» внапрямку до неї. Інакше кажучи, для досягнення поставленої мети доведетьсятакож сформулювати цілу низку задач (кроків), що будуть послідовновирішуватися. Розробка комплексу задач, що розв’язуються послідовно, завждипредставляє значні труднощі і є індивідуальним творчим процесом.Таким чином, встановлена трудова діяльність не лише забирає час та ресурси автора, але і концентровано реалізує його розумовий і творчий потенціал. Ця праця, на секції технічних наук, не зможе бути визнаною за наявності хочаб однієї з наступних обставин:− якщо вона марна через відсутність корисного ефекту або він незначний;− якщо вона має розмиті і несуттєві цілі;− якщо поставлені задачі є некоректними або нездійсненними;− якщо для здійснення роботи потрібно більше часу, ніж це відведено терміном до моменту подання її на конкурс.

1.2. Науковість

Встановлена робота має відповідати принципу науковості, який визначає використання спеціальних наукових методів.

Одним з наукових методів є аналітичне дослідження за допомогою створених автором математичних, або фізико-математичних моделей. Реалізаціяцих моделей учнем може бути проведена або математичним аналізом отриманих виразів, або проведенням чисельних експериментів за допомогою комп’ютерної математики – що найбільш ймовірно для нього. В деяких випадках роботу можнадоповнити системним аналізом – науковим методом пізнання, що являє собоюпослідовність дій зі встановлення структурних зв’язків між змінними абоелементами досліджуваної системи. Метод математичного моделювання не завжди дає правдиву фізичну картину явища, внаслідок неминучих спрощень в ньому. Тому його застосування передбачає перевірку результатів шляхом спеціально розроблених експериментів.

Другим науковим методом, що може бути застосований, є експериментальне дослідження. Таке дослідження проводиться в декілька стадій. На першій стадії слід розробити програму і методику експериментів, підібрати доступний і відповідний інструментарій, а, якщо це потрібно, виготовити коректну (фізично або геометрично подібну) модель явища за урахуванням теорії подібності.- На другій стадії, безпосередньо при проведенні експериментів, всі отримані дані документуються у вигляді зведених таблиць в журналі спостережень. - На третій стадії експериментальних досліджень використовуються математичні методи для аналізу отриманих результатів. При цьому будуютьсярегресивні криві (РЕГРЕСІЯ [regression] – залежність середнього значення будь-якої експериментальної величини від деякої іншої величини), визначається радіусрозсіювання значень експериментальних величин (дисперсія). Побудоварегресивної кривої в межах середніх значень експериментальних точокназивається інтерполяцією, а за цими межами – екстраполяцією досліджуваногопроцесу (екстраполяція – передбачення поведінки розглянутої системи за межамизнайомого в експериментах діапазону зміни змінної величини).

Само по собі зрозуміло, що авторська конкурсна наукова робота повинна відповідати вимогам новизни. Якщо при перевірці роботи комісія викриє

конкурсанта в плагіаті, то робота з конкурсу вилучається, а конкурсант позбавляється права брати участь у наступних конкурсах МАН. У тих випадках, коли в роботі використовуються праці інших авторів, неодмінно в тексті робляться посилання на запозичену інформацію з відомих публікацій. Список публікацій, на які зроблені посилання, повинен міститись наприкінці роботи.

1.3. Нівелювання роботи під можливості школяра

Подана на конкурс робота виконується школярем, як автором, а науковий керівник коригує і спрямовує його дії. Але це також означає, що математичний апарат, який застосовується в роботі, апріорі відповідає рівню «просунутого» школяра, але ніяк не рівню кандидата чи доктора фізико-математичних наук.А от комп’ютери, програми до них, інструментарій, необхідний для проведення експериментів, прилади контролю навіть краще запозичувати в науково-дослідному інституті або лабораторії. Можливості самого школяра у виборі інструментальної бази завжди дуже обмежені. Таким чином, задачі, які ставляться в роботі, мають бути здійсненні самим автором роботи – школярем. Науковий керівник роботи повинен забезпечити науково-педагогічну та навчальну функції при підготовці роботи його підопічного школяра.

2.Як вибрати тему наукової роботи, щоб не прогадати?

Перемога на конкурсі МАН складається з декількох складових. По-перше, це

перемога в теоретичній, «олімпіадній» частині конкурсу. По-друге, це перемога роботи в попередньому заочному турі її оцінювання. По-третє, це доповідь, в якіймають проявитися вміння вразити публіку своєю ідеєю, вміння переконати її всвоїй правоті, в необхідності і корисності запропонованого науково-технічногорішення. Практика показує, що слабкість конкурсанта в будь-якій окремо взятій частині конкурсу веде до його неминучого віддалення від призових місць. Такимчином, конкурс наукових робіт МАН нагадує спортивне багатоборство.

Отже підготовка майбутнього переможця конкурсу полягає у тісній співпраці як зі своїм шкільним керівником, так і з науковим керівником роботи. Під керівництвом першого доведеться вирішити безліч шкільних завдань, щоб набутистійких навичок – і це школяреві добре знайоме. А під керівництвом іншого –чекає тривала й кропітка робота над усіма етапами створення наукової роботи – іце для школяра, за рідкісним винятком, вперше.

Це може здатися дивним, але переважно майбутній успіх роботи залежить від вибору теми і напряму наукового пошуку за нею. Саме тому до вибору теми слідставитися дуже серйозно, а, якщо так, то треба приділити цьому стільки часу,скільки знадобиться. Невдалі теми робіт «відсіваються» вже на першому,міському етапі конкурсу. Можна самому відчути, чи вдало вибрано тему, якщо подумки поставити себе на місце членів журі…

То ж, шановні восьмикласники ,у Вас є час. подумати, хто бажає працювати над науковою роботою. та яку теми Ви хотіли б обрати для своїх досліджень!