ВПРАВА “КОЛЬОРИ”

Потрібно, щоб дитина називала колір букв, а не текст, який читає:

Червоний. Зелений. Синій. Жовтий. Фіолетовий. Помаранчевий. Коричневий.Синій.

Червоний. Чорний. Зелений. Блакитний. Жовтий. Коричневий. Чорний.Зелений. Синій.

Фіолетовий. Блакитний. Жовтий. Чорний. Червоний. Помаранчевий.Коричневий.

ВПРАВА “ЗАКРЕСЛЮВАННЯ ЛІТЕР”

Основою вправи є тест Бурдона на концентрацію та перемикання уваги. У випадковому наборі літер (цифр, значків) дитина має знайти і закреслити задані. Наприклад: у рядку потрібно знайти і закреслити всі букви “ш”:

прошчтшвьшщтишпасібяжфіторумнкмшшіівамафєвтмрпмфінпмбдрмпасегассвішчімшчс

ВПРАВА “ЩО НА СТОЛІ?”

Потрібно розкласти перед дитиною предмети різного кольору, розміру і призначення. Попросити, щоб вона їх розглянула протягом 10 секунд. Потім дитина має заплющити очі і розповісти, що лежало на столі, описати розмір і колір предметів. Бажано спитати про деталі – фактуру, візерунки тощо.

1. Практика «Хвилина тиші»

Це одна з найбільш ефективних практик для концентрації уваги дитини. Ми рекомендуємо проводити її як ритуал в школі, перед початком будь-якої навчальної діяльності і вдома, перед виконанням домашніх завдань і перед сном. Коли ваша дитина її освоїть, вона завжди зможе самостійно налаштуватися в будь-якій життєвій ситуації.

Отже, запропонуйте дитині не говорити хвилину, після того як вона зручно сяде і розслабиться. Протягом цієї хвилини дитині важливо зосередити свій погляд на якомусь конкретному візуальному об’єкті: на пісковому годиннику, на полум’ї свічки та ін.

2. Практика «Топ-Хлоп»

Батьки можуть допомогти дитині налаштуватися на урок або виконання домашніх завдань за допомогою цієї простої ігрової практики. Попросіть дитину тупнути, якщо фраза, яку ви скажете, буде абсурдною або неправдивою, і плеснути – якщо вона буде відповідати реальності, буде правдивою.

Наприклад, ви говорите: «На березі ростуть гриби» або «Влітку завжди йде сніг» – і дитина тупотить. А коли говорите: «Огірки ростуть на городі» або «Морозиво на смак – солодке і холодне» – вона плескає.

3. Практика «Озирнись навколо»

Попросіть дитину оглянути кімнату або клас, і назвати якомога більше предметів з певною ознакою – за кольором або за формою. Ця практика працює не тільки для швидкої мобілізації концентрації, а й розширює обсяг уваги.

4. Практика «Слухаю уважно»

Ви читаєте уривок тексту для дитини вголос і просите її про себе порахувати і сказати, скільки вона почула слів, які починалися, наприклад, на звук «М».

5. Практика «Не зіб’юся»

Попросіть дитину порахувати до 30-ти, і числа, які містять «3» або закінчуються на «5» – не називати. Це відмінна і проста практика для концентрації уваги перед початком навчальної діяльності.

Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ в їх істотних зв'язках і відношеннях.

Мислення дошкільників значно відрізняється від мислення школярів, а тим більше від мислення дорослої людини. Наприкінці третього року життя мислення дітей є наочно-дійовим і наочно-образним. Це означає, що дитина мислить, спираючись на уявлення, яке відокремлюється від практичних дій. Надалі дитина може згрупувати предмети, самостійно встановлювати зв’язки між окремими предметами чи фактами. Діти в 4-5 років частіше виявляють ініціативу у з’ясуванні питань, роздумах («Навіщо поливають квіти?», «Чому листя пожовкло?»). У старшому дошкільному віці відбувається бурхливий розвиток наочно-образного мислення. З’являється здатність використовувати в мисленні образи, символи. Так, в цьому віці діти розуміють зміст математичних функцій додавання та віднімання, розуміють відношення частини та цілого. Дитина починає експериментувати, в неї розвивається нестандартність мислення, формуються узагальнені способи мислення: порівняння, пошук схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.

Далі наведемо декілька вправ на розвиток мислення дошкільників у різному віці.

Молодший дошкільний вік

1. Гра «І в саду, і на городі».

На великому аркуші паперу, поділеному навпіл, намальовані з однієї сторони дерева в садку, а з іншої – грядки на городі. Дитині показуємо картки із зображенням фруктів та овочів та пропонуємо покласти картки туди, де вони ростуть (тобто, фрукти необхідно покласти до саду, а овочі – до городу). Всі дії дитина має пояснити, якщо вона не може впоратися – ставимо уточнювальні питання, надаємо підказки, але не розкладаємо картки замість дитини. Цю гру можна проводити в інших варіантах, з іншими наборами карток (риби та птахи, одяг та посуд, тощо)

2. Гра «Веселі сусіди».

Для гри необхідно намалювати зображення будиночка з вікнами та підготувати паперові геометричні фігури (круг, квадрат та трикутник за розміром, як віконця в будинку). Просимо дитину «розселити» на першому поверсі круги, на другому – трикутники, на третьому – квадрати. Можна ускладнити завдання так, щоб однакові фігури не жили поруч чи одна під одною. Замість геометричних фігур можна використовувати зображення птахів, звірі, квітів та ін.

Середній дошкільний вік

1. Гра «Назви три предмети».

Краще грати в цю гру з декількома учасниками. Для гри знадобиться м’яч. Ведучий кидає м’яч, та каже, наприклад, «меблі», а гравцю необхідно назвати три предмети, що відносяться до меблів (стіл, ліжко, шафа), потім той, хто назвав три предмети, кидає м’яча іншому гравцеві і загадує йому назвати, наприклад, квіти, і так по колу, кожен учасник називає три якісь предмети однієї групи.

2. Вправа «Придумаємо загадку».

Логіка придумування загадок складна для дошкільника, тому починати слід із зовнішніх ознак. Наприклад, «Круглий, смугастий, а в середині червоний» (кавун). Згодом додаються функціональні ознаки: «Шумить, воркоче, ковтає – все вдома очищає» (пилосос). Далі пропонуються порівняння та літературні загадки, незрозумілі слова слід пояснити.

Старший дошкільний вік

1. Гра «Чим схожі, чим відрізняються».

Запропонуйте дитині послухати пари слів і визначити, чим вони схожі та чим відрізняються. Наприклад, пари слів: троянда і тюльпан, заєць і вовк, холодильник і пилосос та ін.

2. Гра «Хитрі запитання».

Дорослий пропонує дитині відповісти на запитання: «Яке слово довше «удав» чи «черв’ячок»?», «Яке слово коротше «кіт» чи «кит»?», «Василь гостював у селі тиждень і один день. Скільки днів був хлопчик в селі?» Ці запитання розвивають логічне мислення, а також слухову увагу, що неодмінно стане в нагоді майбутнім першокласникам.

Розвиток мислення молодшого школяра

Вік першокласників припадає на перехід від доопераційного мислення до мислення на рівні конкретних операцій. Простіше кажучи, діти цього віку здатні встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, якщо вони можуть безпосередньо спостерігати за зміною об’єкту (тобто вони можуть поетапно спрогнозувати, що трапиться, якщо, наприклад посадити зернятко). Досягнення рівня конкретних операцій відкриває можливості для учнів 2 – 4 класів теоретично міркувати про світ, в якому вони живуть. В цьому віці діти вже можуть виконувати якісь дії, як то кажуть, «про себе», «в розумі» (вони можуть розв’язати приклади, не записуючи їх перед цим в зошит). І чим краще в дитини буде розвинуте мислення, тим легше їй буде засвоювати новий матеріал, розуміти предмети,що викладаються за шкільною програмою.

Нижче наведено вправи, що сприяють розвитку мислення в молодших школярів. Ці вправи можна виконувати як удвох із дитиною, так і в родинному колі чи з друзями, головне, щоб дитина отримувала задоволення від подібних вправ та не сприймала їх, як додаткові шкільні завдання.

1.Вправа «Збери слово»

Ведучий пропонує дітям прочитати слова кожного рядка, взяти з першого слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю і т.д. та одержати нове слово, наприклад:

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір’їна – ракета.

Шия, скло, слово, масло, ручка – школа.

Парк, сіно, ліс, рідня, лілія – пісня.

Метро, дощ, сова, гора – мова.

2. Гра «Хто більше?»

Ведучий пропонує дітям із слова скласти якнайбільше слів, використовуючи тільки ті букви, з яких воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів. Наприклад, «Календар»: рак, дар, кедр, лак, кадр.

3. Гра «Чарівні перетворення»

У цій грі потрібно дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.

Наприклад, Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка…

4. Задачі з недостатніми чи надлишковими даними

Наприклад, бабуся пришила 6 ґудзиків, а потім — решту. Скільки всього ґудзиків пришила бабуся? Біля годівниці сиділо 11 синиць. Прилетіло ще 9 синиць і 5 горобців. Скільки синиць біля годівниці?

5. Вправа «Логічні кінцівки»

Ставимо дитині запитання, на яке вона має відповісти, якщо відповідь вірна – дитина ставить запитання вам. Приклади питань: Якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола). Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10). Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).

Уява... Саме слово, здається, променіє безліччю можливостей. При одному лише його згадуванні ми відразу починаємо думати про дитячу енергію та спонтанність, яких так не вистачає більшості з нас, дорослих. Ми знаємо, що повинні розвивати уяву дитини, але в нашому житті, переповненому турботами, часто не вистачає місця для творчості, не пов'язаної з роботою. Школа теж часто не знає, який підхід необхідний до цього не зовсім матеріального поняття.

Батьки та вчителі, як правило, вітають ідею розвитку дитячої фантазії. Але коли їм ставлять запитання, скільки часу вони готові виділити на це заняття, їхнє ставлення зазвичай змінюється. Безсумнівно, уява – це те, що всі ми повинні схвалювати. Фахівці в галузі дитячого розвитку одностайно відзначають переваги здорової уяви. Дитина з багатою фантазією й уявою щасливіше, вона більш уважна, уміє краще справлятися з різними життєвими перипетіями та з більшою часткою ймовірності виростає врівноваженою, спокійною дорослою людиною.

Уява допомагає дітям розвивати творчі здібності. А це означає, що діти з багатою фантазією виростають творчими особистостями.

Творчі здібності людей проявляються не тільки в мистецтві. Керівники великих компаній і політичні лідери теж отримують користь від уміння мислити креативно, це допомагає їм розглядати питання з різних перспектив і точок зору та знаходити рішення, які можуть не помічати інші люди. Навички вирішення проблем, інноваційне мислення розвиваються завдяки силі уяви.

Як батьки можуть розвивати цю здатність у дітей? Почніть з основ.

Основи

· Розповідайте історії та казки. Для цього вам не потрібні гарно ілюстровані книги та відеоматеріали. Зв'язок між батьками й дитиною, який виникає в результаті цікавих оповідань, повертає нас до архетипу всієї освіти, усіх людських стосунків, коли старше покоління передає свою мудрість наступному, молодшому поколінню. Розповідь цілком може стати основою для розвитку уяви, батьки можуть щодня найрізноманітнішими способами розповідати історії дітям, навіть протягом коротких проміжків часу.

· Займайтесь мистецтвом. Малюйте, розмальовуйте, ліпіть, будуйте. Тактильні відчуття дуже важливі, як і надання дітям свободи творчого самовираження – не примушуйте їх називати сонцем жовту пляму на аркуші.

· Використовуйте природні або звичайні матеріали. Контакт дітей із природними матеріалами неминуче надихає їхню уяву. Як і гра з багатоваріантними іграшками й сумішами – такими як кубики або пісок – тобто тими, які дають нескінченні можливості для використання.

· Культивуйте почуття внутрішнього простору. Батьки повинні оберігати дітей, особливо найменших, від впливу занадто великої кількості образів із засобів масової інформації, чи це телебачення, фільми чи Інтернет. Ми повинні зберегти в дітей достатню кількість внутрішнього простору для створення власних картинок, власного бачення. На жаль, ми часто виховуємо дітей не творцями, а споживачами.

Заняття

Коли ви оволодієте описаними вище інструментами розвитку дитячої уяви, почніть практикувати наступні десять занять. Уважайте їх трампліном – ви можете придумати стільки цікавих ігор і занять на розвиток фантазії дитини, скільки дозволить вам власна уява.

1. Неляльковий театр. Зберіть коробку різноманітних предметів домашнього вжитку – друшляк, коробку з-під взуття, паперові стаканчики, ліхтарик, усе, що завгодно, головне, щоб ці предмети не були гострими або крихкими, – і попросіть дитину розіграти лялькову виставу, використовуючи ці предмети як «ляльок-маріонеток». Ви здивуєтеся тому, яких істот і персонажів придумає ваш малюк.

2. Незвичайне фото. Пошукайте в ящиках старі, нікому не потрібні фотографії – ті, на яких члени вашої родини моргнули або просто невдало вийшли, – і попросіть дитину розрізати їх на шматочки різних розмірів. Потім приготуйте клей, картон і фломастери й попросіть малюка скласти з випадкових фрагментів осіб і частин тіла нових людей або створити фантастичну картину. Ви можете запропонувати дитині загальну ідею картини, наприклад, це може бути космічний простір або середньовічний замок, але саму картину дитина повинна створити самостійно.

3. Розповідь про природу. Візьміть пакет і рушайте з дитиною на прогулянку. Постарайтеся зібрати мінімум десять різних предметів (тільки один листок, один камінчик тощо). Коли ви повернетесь додому, попросіть дитину придумати про них розповідь. Для цього вона повинна опускати руку в пакет і в міру розвитку сюжету діставати з нього по одному зібраному предмету, кожний з яких буде надихати її на продовження історії.

4. Велика коробка. Чи знаєте ви відому історію про те, як одна дитина отримала в подарунок на день народження велику іграшку й у результаті почала гратися коробкою з-під неї? Зробіть своїй дитині послугу: викиньте іграшку й відразу подаруйте коробку. Знайдіть найближчий магазин побутової техніки або купіть велику коробку розміром із шафу для одягу в магазині товарів для переїзду. Поставте коробку на відкрите місце в будинку, і нехай ваша дитина вирішить, чим вона повинна стати – будиночком, печерою, капсулою (машиною) часу. Дайте малюкові великі фломастери для прикраси коробки й допоможіть йому вирізати вікна або інші отвори за його бажанням.

5. Малюємо монстра. Це групове заняття. Кожний учасник гри малює голову й шию уявної істоти у верхній частині чистого аркуша паперу. Потім учасник згортає свій малюнок так, щоб видно було тільки основу шиї, і передає згорнутий аркуш паперу учаснику зліва від себе. Той малює на листку, який щойно отримав, тулуб з руками. Після цього учасники знову згортають малюнки так, щоб видно було лише основу тулуба, і знову передають їх гравцям зліва від себе. На наступному етапі гри художники малюють нижні частини істоти, включаючи ноги. Коли всі частини тіла будуть намальовані, учасники розгортають аркуші паперу й милуються спільно намальованими монстрами.

6. Історії картин. Рушайте в художню галерею й зупиніться в одному із залів. Станьте в середині зала й попросіть дитину вибрати картину, яка подобається їй найбільше (тобто вибрати потрібно з великої відстані). Потім підійдіть ближче й уважно розгляньте вибрану дитиною картину. Попросіть її придумати й розповісти історію про те, що вона бачить. Допомагайте їй, ставте відкриті запитання. Потім виберіть разом з дитиною інший твір мистецтва й попросіть її придумати історію, яка зв'язала б вибрану картину з попередньою.

7. Гра із шухлядою для непотрібного мотлоху. У кожній родині є одна або кілька шухляд, в яких зберігається різний непотріб. Попросіть дитину покопатись в одній з них і вибрати з десяток найдивніших, непотрібних на вигляд невеликих предметів і різних частин: чим складніше здогадатись, де використовувалися ці предмети або частиною яких інструментів вони були раніше, тим краще. Візьміть великий аркуш картону або ватману, фломастери та гральні кубики й попросіть дитину придумати гру з використанням усіх знайдених нею предметів і частин. Потім зіграйте в цю гру разом.

8. Малювання без пензлика. Хто завгодно може малювати пензликом. А ось для цього заняття вам треба знайти в домі предмети, які можуть замінити дитині звичний пензлик для малювання. Для цього можуть підійти волосінь, шматок губки, поламані олівці, гумки, стрічки, яблука, розрізані навпіл, або навіть поламана фігурка солдатика чи лялька. Розстеліть газету на столі чи на підлозі, розмістіть на газеті фарби в невеликих чашах або блюдцях, дайте дитині великий аркуш паперу (мінімум формату А3) і стежте за польотом її фантазії.

9. Повторне відкриття Сонячної системи. Назви планет Сонячної системи, які ми використовуємо, з'явились у стародавні часи, вони пов'язують видимий рух планет у небі з легендами та історіями про богів, на честь яких були названі ці небесні тіла. Попросіть дитину перейменувати планети за іншим принципом. Які назви вона б дала планетам Сонячної системи, якби в неї з'явилась така можливість? І чому?

10. Приховані історії. Попросіть дитину за п'ятнадцять хвилин знайти в домі три предмети, яких вона раніше не помічала взагалі або на які не звертала особливої уваги. Ці предмети повинні перебувати в кімнаті спільного користування, а не у спальні, не повинні бути крихкими. Коли відведений час закінчиться, попросіть дитину показати вам знайдені нею предмети по одному. Ваше завдання полягає в тому, щоб розповісти їй історію про кожний предмет: звідки він узявся, хто приніс його в дім, де ви його роздобули, чому ви його зберігаєте та про все, що пов'язано з цим предметом і може спасти вам на думку. Розкажіть історії всіх трьох предметів, а потім попросіть малюка придумати історію – усно або в картинках, – яка пов'язала б їх один з одним.

1. Намагайтесь не піднімати тему коронавірусу і не хвилюватися через звичайний кашель або підвищену температуру. За необхідністю краще звернутись до лікаря. Додатковий стрес через хвилювання відносно розповсюдження хвороби може стати причиною ослаблення імунітету і підвищити ризик захворювання. Якщо ви дуже хвилюєтесь, намалюйте це на папері і порвіть.

2. Коли люди накручують одне одного у розмові, відбувається «соціальне зараження». Говорити про коронавірус часто і довго немає потреби, бо ми майже нічого не знаємо. Тому гальмуйте всіх, хто починає вас затягувати у свої страхи, бо це теж інфекція для ваших емоцій.

3. Коли діти через карантин залишаються вдома, складіть список важливих справ та ігор, які можуть замінити сидіння біля телевізора та комп’ютера. Доручіть дитині місію – допомогти своїй сім’ї.

4. Ситуація, що склалася – відмінний привід для переходу на більш здорове харчування. Обмежте вживання солодощів, печива, різних соків. Ці продукти дають прилив енергії, яку дитина не може використати в квартирі, а також велика кількість солодкого послаблює організм та утворює ідеальне середовище для інфекцій та грибків. Скажіть дитині, що це профілактика хвороби.

5. Виділяйте кожен день по декілька хвилин для концентрації на чомусь приємному (спогади про радісні події, чудові місця). Дайте собі можливість відчути це задоволення.

6. Кожен день намагайтесь приділяти увагу фізичним вправам, хоча б по 15 хвилин. Ваш організм вам віддячить, бо віруси бояться сильних людей.

7. Думайте позитивно і пам’ятайте, що з новими проблемами приходять нові можливості і рішення!

БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЗДОРОВ’Я І ВСІЄЇ РОДИНИ!

З повагою, практичний психолог Пономаренко Т. А.

1. Намагайтесь не піднімати тему коронавірусу і не хвилюватися через звичайний кашель або підвищену температуру. За необхідністю краще звернутись до лікаря. Додатковий стрес через хвилювання відносно розповсюдження хвороби може стати причиною ослаблення імунітету і підвищити ризик захворювання. Якщо ви дуже хвилюєтесь, намалюйте це на папері і порвіть.

2. Коли люди накручують одне одного у розмові, відбувається «соціальне зараження». Говорити про коронавірус часто і довго немає потреби, бо ми майже нічого не знаємо. Тому гальмуйте всіх, хто починає вас затягувати у свої страхи, бо це теж інфекція для ваших емоцій.

3. Коли діти через карантин залишаються вдома, складіть список важливих справ та ігор, які можуть замінити сидіння біля телевізора та комп’ютера. Доручіть дитині місію – допомогти своїй сім’ї.

4. Ситуація, що склалася – відмінний привід для переходу на більш здорове харчування. Обмежте вживання солодощів, печива, різних соків. Ці продукти дають прилив енергії, яку дитина не може використати в квартирі, а також велика кількість солодкого послаблює організм та утворює ідеальне середовище для інфекцій та грибків. Скажіть дитині, що це профілактика хвороби.

5. Виділяйте кожен день по декілька хвилин для концентрації на чомусь приємному (спогади про радісні події, чудові місця). Дайте собі можливість відчути це задоволення.

6. Кожен день намагайтесь приділяти увагу фізичним вправам, хоча б по 15 хвилин. Ваш організм вам віддячить, бо віруси бояться сильних людей.

7. Думайте позитивно і пам’ятайте, що з новими проблемами приходять нові можливості і рішення!

БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЗДОРОВ’Я І ВСІЄЇ РОДИНИ!

З повагою, практичний психолог Пономаренко Т. А.