29.04.2021

Театралізована діяльність як засіб розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

На сьогодні одним із продуктивних напрямів роботи з розвитку мовленнєвої активності дитини визнано використання театралізованих ігор з творчим та інтелектуальним навантаженням. І це не випадково, адже саме театралізована гра є провідним видом мовленнєвої діяльності в дошкільному віці. Оволодіння рідною мовою, розвиток мовлення і спілкування є одним із найважливіших надбань малюка. Немає необхідності доводити, що розвиток мовлення найтіснішим чином пов’язаний із розвитком свідомості, пізнанням навколишнього світу, розвитком особистості в цілому.

Театралізована діяльність є перспективним напрямом, одним із ефективних засобів розвитку мовленнєвих здібностей дітей. Актуальність даної проблеми полягає в тому, що:

– по-перше, діти отримують зразки правильного, красивого, емоційно забарвленого зв’язного мовлення, насиченого влучними образними виразами, фразеологізмами, вживають різні типи зв’язних висловлювань для вирішення конкретних ігрових комунікативних ситуацій (міркування, пояснення, відтворення діалогів);

– по-друге, мовлення стає зрозумілішим, виразним, граматично оформленим. У процесі підготовки та показу вистави в дітей розвивається зв’язне мовлення, яке має емоційно забарвлений характер та передбачає широке вживання вербальних та невербальних засобів виразності (адже під час відтворення художньо-мовленнєвих сюжетів діти засвоюють норми мовлення у її найвищому прояві).

Беручи участь у театралізованих іграх, діти ознайомлюються з оточенням та його складовими через образи, фарби, звуки. Завдяки цій діяльності в дошкільників більш інтенсивно розвиваються пізнавальні інтереси, удо­сконалюються психічні процеси (пам’ять, уява, мислення), активізується мовлення, формується культура міжособистісного спілкування, розширюється світогляд.

Театральне мистецтво таке близьке й зрозуміле дітям – адже в його основі лежить гра, найголовніша річ для малюка.

• З розумовим розвитком тісно пов’язана досконалість мовлення. Під час роботи над виразністю слів персонажів активізується словник дитини, вдосконалюється звукова культура мовлення, його інтонаційний стрій. Виконуючи роль, дитина зрозуміло, чітко промовляє текст, у неї покращується діалогічне мовлення, його граматична будова;

• Театралізована діяльність допомагає дитині розв’язувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажу. Це дає змогу побороти боязкість, невпевненість в собі, сором’язливість. Розвитку впевненості в собі та соціальних навичок поведінки сприяє така організація театралізованої діяльності дітей, коли кожна дитина має нагоду проявити себе в будь-якій ролі; сором’язливим, невпевненим у собі дітям допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили й можливості; невгамовним та неорганізованим – навчитися витримки;

• Театралізовані ігри мають психологічний вплив на формування психологічного стану дитини;

• Театралізовані ігри розвивають мовленнєве дихання і правильну артикуляцію, чітку дикцію, різноманітну інтонацію, логіку мовлення; вчать складати невеликі оповідання і казки, підбирати найпростіші рими; вимовляти скоромовки і вірші, збагачувати та розширювати словниковий запас.

Логоритміка – пульс розвитку дитини

Все, що оточує нас у живій природі, підпорядковується законам ритму: зміна пір року, дня і ночі, серцебиття, дихання і багато іншого.

Будь-які ритмічні рухи активізують діяльність мозку людини. Доступна, цікава і розвиваюча форма ритміки для дітей називається логопедична ритміка або коротко – логоритміка. Вона будується за принципом поєднання руху, музики й мови в іграх і різних активностях.

Логоритміка сприяє гармонійному, всебічному розвитку дитини, формує у неї вміння орієнтуватися в навколишньому світі, здатність долати труднощі і творчо проявляти себе. Регулярні логоритмічні заняття покращують роботу дитячого мозку і організму в цілому: серцево-судинної і дихальної систем, пізнавальної активності, а також мови, моторики та ін. Під впливом логоритміки формується правильне мовне дихання, з'являється розуміння темпу, ритму, виразності рухів і мови.

Інші переваги логоритміки для вашої дитини:

· - підвищення мовної активності дитини і збагачення її словникового запасу, який є базою для вибору підходящого слова в кожному реченні;

· - розвиток темпу і ритму мовного дихання і голосоутворення, які сприяють мелодійності і плавності мови;

· - формування фонематичної системи, тобто розпізнавання і розрізнення на слух мовних звуків (фонем), що допомагає дитині розуміти звернену до неї мову;

· - розвиток вміння поєднувати рух з мовою, координувати їх, підпорядковувати загальному ритму;

· - розвиток оптико-просторових уявлень (окоміру, розташування предметів в просторі, орієнтації у власному тілі і тілі співрозмовника, а також навколишньому просторі) і багато чого іншого.

Майже всі логоритмічні ігри супроводжуються музикою або співом, що захоплює малюка, дозволяє йому використовувати мову в ігровій формі і отримувати задоволення від спілкування з однолітками і логопедом. У таких заняттях дитина проявляє і розвиває свої творчі здібності. Музика також надає заняттям особливий емоційний відтінок і допомагає зробити вправи більш різноманітними.

На уроках логоритміки обов'язково використовується біг, танцювальні, імітаційні рухи, ходьба в різних напрямках, ігри з музичними інструментами,тощо.

Особливості та переваги логоритмічних занять:

· - вони будуються з урахуванням віку, мовних і рухових можливостей дитини;

· - кожне заняття насичене ритмічними, музичними та логопедичними іграми;

· - різноманітність вправ підвищує мотивацію, інтерес, увагу дитини;

· - зміна різних видів активностей попереджає передчасну перевтому і виснаження;

· - під час кожного заняття у дитини розвиваються навички наслідування, ініціативності, самостійності та навіть акторські здібності.

Кому корисна логоритміка?

Всім! Оскільки вона є одним з найбільш ефективних, цікавих і доступних засобів розвитку комунікативних навичок. Відвідувати заняття можна дітям, починаючи з 2 років. Особливо корисна логоритміка дітям із затримкою мовного розвитку, порушеннями темпу мови, заїканням, загальним недорозвиненням мови, дизартрією.