Фіолетовий день або Всесвітній день боротьби з епілепсією.

Щорічно світова спільнота 26 березня відзначає Фіолетовий день. Це міжнародна акція, головне завдання якої розвіяти міфи про епілепсію і допомогти людям, котрі живуть з цим діагнозом.

Фахівці ІРЦ Лохвицької міської ради приєдналися до акції підтримки людей з епілепсією.

Що ж таке епілепсія?

Епілепсія вважається одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються.

Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу та іноді супроводжуються втратою свідомості, а також втратою контролю за функціями кишечника або сечового міхура.

Напади спричинені надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитись за частотою, трапляючись як менше разу на рік, так і до декількох випадків у день.

Один-єдиний напад іще не свідчить про епілепсію, 5-10% людей мали протягом життя один напад.

Ознаки нападів мінливі та залежать від того, в якій ділянці мозку починаються порушення. Можуть виникати тимчасові симптоми, наприклад, втрата орієнтації або свідомості, порушення рухових функцій, органів відчуття (зір, слух та смак), зміни настрою та інші.

Люди з епілепсією, як правило, частіше мають інші проблеми фізичного характеру – переломи та забої, а також такі психологічні стани як тривожні розлади та депресія.

У 60% випадків епілепсії неможливо встановити причину виникнення, це так звана – первинна або ідіопатична епілепсія.

Причинами вторинної епілепсії (40% випадків) найчастіше є:

Пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди внаслідок травми, гіпоксії (нестачі кисню);

Вроджені відхилення від норми або генетичні стани при наявності вад розвитку головного мозку, які зумовлені цими факторами;

Важка травма голови;

Інсульт, в результаті якого до мозку не надходить достатньо кисню;

Інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз);

Деякі генетичні синдроми;

Пухлини.

Ідіопатичну епілепсію не можна профілактувати, однак відносно відомих причин вторинної епілепсії можна застосувати заходи профілактики, а саме:

Попередження травмування голови;

Належна перинатальна допомога сприяє зниженню нових випадків епілепсії, зумовлених пологовими травмами;

Застосування лікарських та інших методів зниження температури тіла у дітей з лихоманкою може знизити вірогідність фебрильних нападів.

Статистика

В усьому світі на епілепсію страждає близько 50 мільйонів людей, щороку вперше діагностується у 2,4 млн. людей. В Україні налічується близько 100 тисяч людей з епілепсією, хоча за оцінками фахівців ця цифра є заниженою, оскільки багато випадків є досі недіагностованими.

Чому «Фіолетовий день»?

Історія говорить про 9-річну дівчинку Кессіді Меган, яка страждає від епілепсії, яка одного разу вирішила показати іншим людям, що вона нічим від них не відрізняється. У свій досить дитячий вік дитина вже встигла відчути на собі певне нехтування з боку дорослих і однолітків, які сприймали її захворювання не зовсім адекватно, вважаючи його чимось на зразок легкої форми божевілля. Щоб розвіяти міфи про хворобу, Кессіді в 2008 році придумала «Фіолетовий день». У цей день, 26 березня, всі охочі можуть висловити підтримку людям, які живуть з діагнозом «епілепсія». Ініціативу дівчинки підтримала спочатку Асоціація епілепсії Нової Шотландії, а потім і інші організації світу. Уже в 2009 році до Фіолетового дня приєдналося 100 тисяч студентів, близько 100 громадських об'єднань і понад 100 відомих політиків, а телевізійна вежа в Торонто на один вечір забарвилася в фіолетовий колір.

З того часу, в різних країнах світу 26 березня поширюється інформація про хворобу і про першу допомогу, яку можна надати хворим людям. Крім того, проводяться аукціони, ярмарки, концерти і спортивні змагання, на яких збираються кошти для тих, хто живе з епілепсією.

Онлайн-зустріч "Шляхи співпраці ІРЦ та ЗО".

25.03.2021 року відбулася онлайн-зустріч фахівців ІРЦ Лохвицької міської ради та педагогічних працівників Жданівського НВК "Шляхи співпраці ІРЦ та ЗО".

В ході зустрічі директор - Мельник Л.В. ознайомила педагогічних працівників з закладом, фахівцями та завданнями, які покладені на ІРЦ. Директор надала покрокову інструкцію щодо проведення комплексної оцінки розвитку дитини та запровадження інклюзивного навчання в ЗО.

Практичний психолог Пономаренко Т.А. ознайомила присутніх із стандартизованими адаптованими європейськими методиками, які використовує при проведенні комплексної оцінки розвитку дитини.

Вчитель-логопед Одношевна Т.М. зосередила увагу педагогічних працівників на видах мовленнєвих порушень, на напрями спрямовані на подолання і профілактику розладів мовлення.

Вчитель-дефектолог Панасенко А.М. розповіла про свої основні завдання та напрямки корекційно-розвиткової роботи з дітьми з ООП.

Солонуха С.А., вчитель-реабілітолог, розповіла про роботу з дітьми, що мають порушення опорно-рухового апарату. Ознайомила з корекційним інвентарем, який використовує у своїй роботі.

Окреслені напрямки подальшої співпраці ІРЦ та ЗО.

Дякуємо педагогічним працівникам Жданівського НВК за активну участь у онлайн-зустрічі.

21 березня

відзначається Всесвітній день людей

з синдромом Дауна

21 березня – день особливих і сонячних, яскравих і дуже відкритих людей. Ці люди – частина суспільства, тому належить відкинути міфи і стереотипи та приймати їх такими, як вони є.

Вперше цей день був проведений у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA). У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей з синдромом Дауна.

Чому саме 21 березня? Тому що день і місяць символічно відображають природу виникнення патології. Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомію (березень – третій місяць року) за 21 хромосомою (тому і 21 березня).

Синдром Дауна – це генетична випадковість, яка не залежить від способу життя батьків, їхнього здоров’я, шкідливих звичок, харчування, кольору шкіри або національності.

Синдром Дауна – це генетична аномалія, якій притаманна додаткова хромосома 21. Люди з синдромом Дауна мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46.

Синдром відомий ще з 1866 року й названий за ім’ям англійського лікаря Джона Дауна, який вперше у ХІХ столітті його відкрив і описав, але причини виникнення патології були відкриті вченими-генетиками лише у ХХ столітті. Синдром Дауна розповсюджений в усіх регіонах світу і часто призводить до змін моторики, фізичних характеристик і здоров’я людини. Життєво важливе значення для розвитку таких хворих має адекватний доступ до медичного обслуговування, програмам раннього втручання та інклюзивної освіти, а також проведення відповідних досліджень.

Діти з синдромом Дауна повільніше розвиваються і пізніше своїх ровесників проходять загальні етапи розвитку. Але все компенсується добротою, щирістю і безпосередністю, які вони випромінюють у світ. Тому їх називають «дітьми сонця». Дітям з синдромом Дауна не потрібні ліки та медичне обладнання. Для їх інтелектуального розвитку необхідні лише заняття з педагогами за спеціальними методиками, які враховують особливості їх сприйняття.

Попри те, що діти з синдромом Дауна розвиваються дещо повільніше, ніж звичайні, пізніше починають ходити і розмовляти – вони здатні до навчання, багато з них може освоїти професію, досягти оптимальної якості життя і опікуватися собою без зайвої допомоги. Вони не тільки здібні до навчання, а ще й дуже талановиті: можуть стати художниками, або інженерами, бо вміють концентруватися на одному завданні тривалий час. Багато з них може освоїти професію, досягти оптимальної якості життя і опікуватися собою без зайвої допомоги. Людина з синдромом Дауна може здобути вищу освіту, влаштуватися на роботу, мати сім’ю. Але завдяки помилковим стереотипам вони часто стикаються з ворожістю та нерозумінням і тому вимушені бути в ізоляції. Через відсутність достовірної інформації про синдром тисячі родин змушені боротися за гідне майбутнє своїх дітей, відчуваючи неприховану антипатію оточуючих. Сьогодні в світі народжується від трьох до п’яти тисяч дітей з синдромом Дауна. В Україні – близько 400. Тобто дитина з синдромом Дауна може народитися в будь-якій родині. Хлопчики і дівчатка з синдромом Дауна народжуються з однаковою частотою. Таких малюків називають ще дітьми Сонця, але проблеми, з якими стикаються вони та їхні батьки, зовсім не сонячні. Якщо в Англії 80 відсотків всіх дітей із синдромом Дауна навчаються разом із іншими школярами, то в Україні таких набереться ледве відсоток. Проблемою для таких діток є і відвідування дитячого садка, громадських, культурних закладів. Зазвичай українці з синдромом Дауна майже приречені на ізоляцію і асоціальність.

День обізнаності спрямований на заохочення більшої кількості людей до участі та підвищення обізнаності про стан і допомогти людям зрозуміти потреби людей, що живуть з ним. До цього дня традиційно проводять міжнародний флешмоб (багато шкарпеток), мета якого – привернути увагу суспільства до людей із синдромом Дауна, а також висловити їм свою толерантність і підтримку. Люди у всьому світі одягають шкарпетки з різними узорами та різних кольорів, аби зрозуміти, як це – бути не таким, як усі, та жити під пильними поглядами оточуючих.

21 БЕРЕЗНЯ - ДЕНЬ КОЛЬОРОВИХ ШКАРПЕТОК І СОНЯЧНИХ ЛЮДЕЙ

Лише останнім часом, завдяки титанічним зусиллям батькам сонячних дітей, що об’єднуються для вирішення спільних проблем та волонтерам, ситуація трохи зрушила з мертвої точки.

Ці діти потребують нашої допомоги, любові, розуміння та взаємної поваги.

04.03.2021

Підготовка до свята

Ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове свято – 8 Березня, що втілює пробудження усієї природи від зимового сну. Цей день несе для всіх ніжність і красу. Готуватися до свята в ІРЦ почали заздалегідь. Дітки під вмілим керівництвом вчителя-дефектолога, практичного психолога, вчителя-логопеда, вчителя-реабілітолога виготовляли весняні листівки своїми руками, щоб привітати матусь і бабусь зі святом 8 березня.

Виготовлення виробів своїми руками – відмінний спосіб не тільки весело провести час разом з дитиною, але і допомогти її творчому та розумовому розвитку. Цей вид творчості розвиває у дітей мовлення і такі чудові якості, як уважність, посидючість, акуратність, нестандартне, креативне мислення. Також, створюючи вироби з паперу, дитина тренує дрібну моторику рук, що, як багаторазово доведено як наукою, так і особистим досвідом фахівців, сприяє розвитку інтелекту і кмітливості у дітей.