Партнерські пологи

Post date: Feb 15, 2011 9:33:43 AM

Взяти участь у народженні своєї дитини, це дуже відважний крок для батька, і необхідна підтримка для матері. Враження від такої події двоякі. Проте у моєму житті, народження донечки - це безумовно найщасливіший момент. Хочу поділитися своїми емоціями з цього приводу. Перш за все необхідна підготовка для такої події і думаю ніхто цьому не буде перечити, проте результат перевершив мої очікування. 

Дев'ять місяців очікування та доба напруження це не просто перевірка, це можливість побудувати в собі незламний стрижень, який має стати опорою для новонародженої дитини. Я відчував, що перш за все дружині потрібна підтримка. Мене навчили робити масаж, який дозволяв зменшити біль, а перегляд фільму на ноутбуці дозволяло трішки відволіктись від переймів. В пологовому будинку ще не бачили, щоб народжували з ноутбуком. :) Можу сказати, що він нам не завадив це точно. Особливим для мене стала участь у пологах, хоч і роль моя була не велика, проте дружина жодного разу не крикнула під час пологів. Коли почув перший крик дитини, постало запитання, хто народився? І десь тільки через хвилину побачив, що в мене донечка, яка постійно слухала мої пісеньки у материнському лоні. Проте вона кричала,так я взяв її на руки і мене охопило напруження, та мовчазне запитання, як же її заспокоїти. Та час розставив все на свої місця. Терпіння поступово набиралося. А перша посмішка дочки подарувала мені крила. 

Підтримайте свою половинку у такий час і не втрачайте нагоди побачити, як ви стаєте батьком. Після побаченого я почав ставитись до жінок з повагою, адже на які вони жертви йдуть заради такого великого щастя, як діти!