Притча про Жінку Змію.

Post date: Mar 26, 2011 2:55:08 PM

    В один прекрасний час жила чарівна дівчина. Ніхто не знаходив в ній ніяких вад, вона була сама Краса, Витонченість і Досконалість. Закохався в неї один юнак і вирішив з нею одружитися. Прийшов до неї свататися. Красуня дала свою згоду, але поставила одну умову: "Я стану твоєю дружиною, буду тебе кохати, поважати і слухатися, стану вірно служити тобі, і ніколи ти не будеш знати зі мною горя, а життя твоє буде наповнена радістю і щастям. Але обіцяй мені лише одне: раз на місяць ти будеш відпускати мене від себе на одну ніч і ніколи не запитуватимеш, куди я йду і що роблю ". Юнак подумав, що ця умова, не важка і нічого не важить, коли поруч Кохана, і, звичайно ж, погодився. Вони одружилися і стали жити в Любові і Радості.    Жінка стала вірною супутницею життя для свого Чоловіка. Вона оточила його увагою і ласкою, обдарувала теплом свого серця і ніжним коханням. Вона вірно і чесно служила йому, будинок їх був чашею, повною щастя, радості і блаженства. Ніщо не затьмарювало життя чоловікові і не знав він турботи і печалі. Але, як і домовилися, кожен місяць на одну ніч Жінка йшла з дому нічого не кажучи своєму супутнику життя, і він не питав, де проводить цей час дружина. Так жили вони довгий час, але нечітке занепокоєння почало помалу опановувати Чоловіком. І кожного разу, коли дружина його покидала, це занепокоєння все більше зростало і міцніло: "Де вона проводить час без мене? Що робить? Чому я не можу питати її про це?" І нарешті він вирішив простежити за своєю Жінкою. 

    Одного разу вночі, коли Жінка мовчки пішла з дому, її Чоловік непомітно вирушив за нею слідом. Він побачив, як вона пройшла через поле, перебралася через річку і заглибилася далеко в ліс. У лісі вона зникла за старим пнем. І тут, наблизившись до пня, Чоловік раптом побачив, як його Жінка скинула з себе одяг, обернулася змією і, згорнувшись кільцем, стала шипіти і кусати свій хвіст. Злякавшись, він скрикнув і виявив свою присутність. Жінка, побачивши тут свого Чоловіка, наблизилася до нього і вимовила: "Що ж ти наробив? Всього на одну ніч ти не зміг відпустити мене не турбуючись про себе. Хіба не вірно я служила тобі, хіба не любив я тебе? Ти не знав турботи і печалі зі мною, а натомість я просила для себе всього лише одну ніч на місяць. А тепер, коли ти дізнався мою таємницю, мені немає потреби більше йти з дому і ховатися в лісі." 

    З тих самих пір Жінка більше не ховається від Чоловіка для того, щоб обернутися змією, пошипіти і покусати. А Чоловік забув, що таке життя з Коханою без турботи і смутку. І домагаючись своєї Жінки, беручи її в дружини, кожен Чоловік мріє про життя у раю з красивою, турботливою, досконалою Жінкою, але отримує разом з нею Змію, яка замість свого хвоста кусає тепер свого Чоловіка.