4 урок

Тест

Складові комп’ютерів та їх призначення. Практична робота 1.

Цілі:

• навчальна: ознайомити учнів зі складовими комп’ютера та їх призначенням; учити розрізняти пристрої введення, зберігання, виведення даних та наводити приклади;
• розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;
• виховна: виховувати інформаційну культуру, дбайливе ставлення до комп’ютерної техніки.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання та наочність: комп’ютери з підключенням до мережі Інтернет, підручник, навчальна презентація.

Програмне забезпечення: браузер.

Хід уроку

І. Організаційний етап

· привітання

· перевірка присутніх

· перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Гаряча картопля»

Роль «гарячої картоплі» у цій вправі виконує невеличка м’яка іграшка, яку учні передають (або кидають) один одному. Той, хто її спіймав, розповідає про одну з «професій» комп’ютера: діловод, особистий секретар, видавець, перекладач, бібліотекар, листоноша, лікар, обчислювач, архітектор, дизайнер тощо. Далі він кидає іграшку наступному учасникові.

2. «Загадковий вояж»

Відгадування загадок про пристрої роботи з даними

ІІІ. Мотивацій навчальної діяльності

Учитель. Як ви вважаєте, який з-поміж названих пристроїв є найбільш універсальним? Чому ви так вважаєте? Для чого до комп’ютера приєднують різноманітні пристрої?

IV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації

(використовуються можливості локальної мережі кабінету або проектор)

Комп'ютер – це електронний пристрій, призначений для опрацювання даних різного типу. Термін «комп'ютер» походить від латинського слова computo – лічу, обчислюю.

Інформаційною системою називають сукупність взаємопов’я­заних засобів, які здійснюють зберігання та обробку інформації. Простіше кажучи, в ролі інформаційної системи у нас виступає комп’ютер з багатьма додатковими пристроями. Інформаційну систему поділяють на дві складові: апаратну та програмну. Тобто на технічні пристрої і програми.

Апаратне забезпечення

Комп’ютер складається з багатьох частин і пристроїв.

Можна виділити основні пристрої, тобто такі, без яких комп’ютер працювати не може:

1) системний блок;

2) монітор;

3) миша;

4) клавіатура.

Розглянемо їх детальніше.

Системний блок

Системний блок можна назвати найголовнішим пристроєм комп’ютера. Від його характеристик залежить швидкодія комп’ютера, його надійність та інші властивості. Зазвичай системний блок є найдорожчою частиною комп’ютера. Системний блок зовні схожий до металевий ящик. У ньому містяться процесор, пам’ять, вінчестер (жорсткий магнітний диск), DWD-привід (пристрій для роботи з лазерними дисками).

Отже, в корпусі системного блока розташовані:

■ блок електричного живлення;

■ материнська плата, на якій знаходяться процесор, оператив­на пам’ять, звукова, відео- та мережна карти;

■ допоміжні відділення, в яких знаходяться вінчестер, пристрій для читання та запису дисків;

■ передня панель, на якій знаходяться кнопки ввімкнення та перезавантаження, світлові індикатори (лампочки), порти для USB підключень, навушників, мікрофона та ін. Слід зауважити, що порти (гнізда) для під’єднання кабелю живлення та більшості пристроїв знаходяться на задній стінці системного блоку. (вчитель демонструє плакат, презентацію або ж системний блок, із знятою боковою стінкою)

Розглянемо деякі пристрої окремо.

Процесор — це «мозок» комп’ютера. Саме процесор керує роботою всіх пристроїв. У ньому відбуваються всі операції, які виконує комп’ютер.

Пам'ять комп'ютера, або, точніше, оперативна пам'ять — це місце для інформації, з якою працює комп’ютер. У пам’яті зберігаються програми, вхідні дані, результати роботи. Після вимкнення комп’ютера інформація з пам’яті зникає. Тому інформацію для зберігання записують на вінчестер, на компакт-диск (лазерний диск).

Вінчестер (інша назва — жорсткий магнітний диск) — місце на комп’ютері, де зберігається вся інформація (музика, фільми, текстові документи тощо).

Пристрої, що розташовані поза системним блоком, ще називають периферійними. Є багато пристроїв та приладів. Часто їх об’єднують у групи для зручності вивчення та класифікації. Звичайно, описати навіть частину пристроїв за урок неможливо. Тому розглянемо найголовніші.

Пристрої введення даних

Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп’ютера під час його роботи. До пристроїв введення належать миша та клавіатура, джойстик, мікрофон, веб-камера, сканер, тачпад, скан-камера тощо Саме клавіатура є основним пристроєм введення символів та команд у комп’ютер. Мишу здебільшого використовують для введення команд.

Пристрої виведення інформації

Щоб користувач міг побачити результати роботи комп’ютера, їх потрібно подати у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер, навушники

Монітор - На екрані монітора з’являється інформація про роботу, яку виконує комп’ютер. Можна сказати, що монітор — це пристрій для виведення інформації.

Існують монітори різних типів: на основі електропроменевої трубки (схожі за формою на телевізор), LCD, плазмові. Головною характеристикою для більшості користувачів є розмір екрана по діагоналі. Проте не слід забувати, що кольоропередача, яскравість, частота і навіть зовнішній вигляд є досить важливими факторами.

Клавіатура

Це клавіатура. На ній є клавіші із зображеннями цифр, букв та інших символів. За допомогою клавіатури в комп’ютер вводять інформацію. Клавіатури розрізняють за різноманітними характеристиками: зручність, кольорове оформлення, наявність додаткових мультиме­дійних можливостей тощо. Останнім часом набуває популярності проекційна клавіатура

Миша

Миша (точніше маніпулятор типу «миша») слугує для керування комп’ютером. Миші бувають з різною роздільною здатністю, різних типів та форм. Багато сучасних мишей, особливо ігрових, обладнані додатковими кнопками.

Принтер дає змогу віддрукувати результати роботи комп’ютера на папері. Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило, їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовують для чорно-білого друку).

Пристрої зберігання інформації

Усі комп’ютери потребують певного місця для запуску програм і збереження файлів. Існують різні типи пам’яті та пристроїв для зберігання даних, кожен з яких використовують з певною метою.

Жорсткі диски

У кожному комп’ютері є один або кілька дисків (їх називають вінчестерами). На жорстких дисках може зберігатися велика кількість інформації, зокрема фотографії, відео, музика, документи, програми тощо. На жорсткому диску комп’ютера інформація зберігається навіть тоді, коли комп’ютер вимкнено. Існують також зовнішні жорсткі диски. Найпростіший спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів.

Існують також зовнішні жорсткі диски. Найпростіший спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів. Більшість таких жорстких дисків під’єднується до USB-порту. Пристрої читання СD і DWD-дисків.

Майже всі комп’ютери сьогодні обладнано пристроями читання СD і DWD-дисків (приводами), які зазвичай розташовано на передній панелі системного блоку. За допомогою лазерів пристрої зчитують (отримують) дані з диска. Ці пристрої можуть також записувати інформацію на диски.

Завдяки наявності в комп’ютері пристрою читання оптичних дисків, можна переглядати фільми або прослуховувати музичні DWD-диски.

Флеш-пам'ять або просто флешка — це маленький портативний пристрій у вигляді брелока, який підключається до USВ-порту комп’ютера. Подібно до жорсткого диска, флеш-пам’ять використовується для зберігання інформації, проте зазвичай її обсяг значно менший порівняно з більшістю жорстких дисків. Флеш-пам’ять може мати різний розмір, форму та зберігати гігабайти даних. Такі пристрої зручно носити із собою, що дає змогу використовувати їх для перенесення інформації з одного комп’ютера на інший. Флеш-пам’ять також називають флешкою, флеш-брелоком, флеш-накопичувачем. У цифрових фотокамерах, телефонах інформація зберігається на картах пам’яті (флеш-пам’яті). Інформацію на картах пам’яті можна стирати та використовувати їх знову. Ноутбуки та деякі комп’ютери обладнано вбудованими пристроями читання карт пам’яті.

V. Фізкультхвилинка

VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь

Практичне робота 1.

Робота за комп’ютером

1) Повторення правил безпечної поведінки за комп’ютером.

2) Інструктаж учителя.

3) Практична робота за комп’ютерами.

4) Вправи для очей.

VIІ. Підсумки уроку

Гра «Снігова куля»

Учитель пропонує учням по черзі називати складові комп’ютера, повторюючи всі пристрої, названі попередніми учнями.

Фронтальне опитування

1. Назвіть основні складові комп’ютера.

2. На чому записують інформацію, яку хочуть зберегти?

3. Який пристрій друкує на папері?

4. Який пристрій виводить зображення на екран?

5. Які ви можете назвати пристрої для введення даних?

6. Які ви можете назвати пристрої для виведення даних?

VІІI. Домашнє завдання

ІХ Оцінювання роботи учнів