Embedded Files
І. Котляревський. «Енеїда». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в поемі.
ТЛ: алюзія
Твір І. Котляревського – бурлескно-травестійний. Але гумор "Енеїди" – не розважальний. Ніби жартуючи, поет відтворив минуле України, сучасне (другу половину XVIII- поч. XIX ст.) і заглянув у майбутнє. Самим фактом своєї появи "Енеїда" розв’язала суперечки: самобутній український народ чи ні? Безперечно, самобутній. Академік Олександр Білецький писав: „”Енеїда" Котляревського з'явилась в епоху, коли політичні обставини поставили під знак запитання право на існування української мови, українського народу. Бути йому чи не бути? Бути! – відповів на весь свій могутній голос полтавський поет".
Засобами соковитого гумору, І. Котляревський зумів оспівати героїзм українського козацтва, його побратимство, нестримну жадобу народу до волі, а ще – працьовитість, розум, честь, благородство.
Пророчими виявились слова В. Сосюри, який у своєму вірші "І. Котляревському" писав:
Над книжкою твоєї "Енеїди"
Нащадок схилить радісне чоло.
І справді, "Енеїда" мала великий вплив на наш народ, пробуджувала національну свідомість, а світові розкрила характер українців, поєднала українське художнє слово зі світовою культурою, в побуті України показала загальнолюдське.
ТЛ. Алюзія - (від лат. allusio — жарт, натяк), в художній літературі, ораторській і розмовній мові одна із стилістичних фігур: натяк на реальний політичний, історичний або літературний факт, який передбачається загальновідомим.
Ми побачимо вияви алюзії в «Енеїді» ще не раз.
Звичаї
Обряди
Латину тільки що сказали,
Що од Енея єсть посли,
І з хлібом, з сіллю причвалали,
Та і подарки принесли,
Хотять Латину поклониться...
Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.
Розваги
Національні інструменти, музика
Тоді-то в пеклі вечорниці
Лучились, бачиш, як на те,
Були дівки та молодиці
І там робили не пусте:
У ворона собі іграли,
Весільних пісеньок співали,
Співали тут і колядок;
Палили клоччя, ворожили...
Бандура горлиці бреньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санджарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцювали,
В дробушках, в чоботах, в свитках.
Кухня, посуд
Одяг
Тут їли рознії потрави
І все з полив'яних мисок,
І самі гарнії приправи
3 нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підливою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.
[Юнона] Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку...
[Ганна] В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті і в ковтках.
Відповідно до вимог бурлескного стилю автор вніс багато елементів розмовно-побутової селянської лексики, образів з фольклору: казкову скатертину-самобранку, сап'янці-самоходи, килим-самоліт, хатку на курячій ніжці. Народними витворами є також казкові герої «Енеїди». Телесик, Котигорошко, Кощій, дурень зі ступою зображені на щиті Енея. З фольклору і казкові звороти, наприклад: «Не так-то діється все хутко, як швидко кажуться казки». Розказане автором часто можна сприйняти за народний анекдот, жарт, переказ, бувальщину.
Народнопоетичні образи «Енеїди» теж здебільшого гумористичні. Це видно і з прислів'їв (» не йди в дорогу без запасу, бо хвіст од голоду надмеш» ), і з приказок: (» Пропав, як Сірко на базарі» ), і з ідіоматичних фразеологічних зворотів (» слухати чмелів», «взяти чвирк», «точити баляси», «хрін його не взяв» ), і з синонімів до дієслів бігти, тікати — тягу дати, п'ятами накивати, чухрати, дати драла тощо.
Поет звинувачує й тих, хто не дбає про честь сім'ї: дівчат, що забувають про дівочу гідність: звідниць; парубків, які ізроду не женились підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях «молилися без остановки» і «били сот по п'ять поклон», а поховавши молитовники «казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виписати з тексту прислів’я, приказки, синоніми, слова із зменшено-пестливим значенням.
Page updated
Google Sites
Report abuse