19.09.25. 5-А 5-Б пара

Слово як частина мови. Загальні ознаки іменника, прикметника, числівника та займенника 

СЛОВО — це мінімальна одиниця мови, яка має лексичне значення і може функціонувати самостійно. Як частина мови, воно належить до однієї з груп: самостійних (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник) або службових (прийменник, сполучник, частка), а також вигуку. 

Загальні ознаки іменника, прикметника, числівника та займенника:

Ці частини мови є самостійними, тобто кожна з них має своє лексичне значення, відповідає на певні питання і має морфологічні ознаки, що виражають граматичні категорії. 

Іменник: 

• Що означає: Предметність (назву предмета, явища, особи).

• На які питання відповідає: Хто? або Що?.

• Морфологічні ознаки: Рід, число, відмінок.

Прикметник: 

• Що означає: Ознаку предмета.

• На які питання відповідає: Який? яка? яке? які?.

• Морфологічні ознаки: Рід, число, відмінок.

Числівник:

• Що означає: Кількість предметів або їхній порядок при лічбі. 

• 
  

• На які питання відповідає: Скільки? котрий? яка? який? скільки?. 

• 
  

• Морфологічні ознаки: Відмінки, а кількісні числівники також можуть мати рід та число. 

• 
  

Займенник: 

• Що означає: Вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх.

• На які питання відповідає: Залежить від розряду займенника, може вказувати на особові (хто? що?) або вказувати на ознаки (який? чий? скільки?).

• Морфологічні ознаки: Рід, число, відмінок (змінюються за аналогією до відповідних самостійних частин мови).

Відмінність: Головна відмінність між цими частинами мови полягає в їхньому лексичному значенні, що визначає їхні граматичні категорії та синтаксичну функцію в реченні.