РМ № 1. Висловлення на дискусійну тему з відстоюванням власної позиції
Тема №1.
Повторення та узагальнення вивченого.
Морфологія. Орфографія
Самостійні й службові частини мови, вигук
"Самостійні й службові частини мови, вигук" охоплює вивчення морфології, де самостійні частини мови (іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівник) називають предмети, ознаки та дії, а службові (прийменник, сполучник, частка) слугують для зв'язку слів та надання додаткових відтінків значення. Вигук є окремою групою слів, що виражає емоції та реакції, але не називає їх. Повторення цієї теми допоможе узагальнити знання, пов'язані з роллю кожної частини мови в реченні та правилами їх написання (орфографія).
Самостійні частини мови
Назви: існують, називають предмети, явища, ознаки, дії, кількість.
Питання: відповідають на питання.
Склад: мають власну лексичну основу.
Приклади: іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівник.
Службові частини мови
Назви: не називають предмети чи явища, а слугують для зв'язку слів у реченні.
Питання: не відповідають на питання.
Склад: не мають власної лексичної основи, залежать від самостійних частин мови.
Приклади: прийменник, сполучник, частка.
Вигук
Призначення:
виражає емоції (радість, гнів, здивування) та команду, заклик, але не називає їх.
Положення:
може стояти на початку, в середині або в кінці речення.
Орфографія:
вигук часто пишеться окремо від інших слів.
Приклади:
"Ох!", "Ах!", "Ура!", "Тс-с!".
Узагальнення та повторення
Морфологія: вивчає частини мови.
Орфографія: вивчає правила написання слів, включаючи самостійні та службові частини мови.
Ця тема охоплює ключові аспекти морфології, допомагаючи учням зрозуміти функціональну роль кожної частини мови та її місце в мові.