Втілення у творі моральних принципів і традицій княжої доби.
Жанр: автобіографічне сказання, послання, повчання.
Літературний рід: епос.
Тема: Послання-повчання нащадкам Володимира Мономаха від самого князя з використанням прикладів з життя.
Ідея: Досвід предка допоможе зміцнити єдинство нащадків, що впливе на цілісність усієї Київської Русі.
Головний герой: Князь Володимир – київський князь, мудрий правитель, який залишив послання майбутнім поколінням.
Власне проблематики в творі немає, оскільки писаний він як послання, а не як художній твір. Але в першій частині послання можна виділити такі основні тематичні блоки:
– звернення до Бога і слідування усім Божим настановам;
– завжди треба надіятись на Бога і Його ласку;
– потрібно дотримуватись усіх Божих заповідей і частіше звертатись до Псалтиря;
– потрібно остерігатись Лукавого (диявола), проти нього є три діла;
– потрібно дякувати Богу за ті блага, які Він дає;
– завжди потрібно дотримуватись клятви і ніколи не брехати.
Друга частина твору містить відомості про:
– початок і зміни в князюванні Володимира Мономаха;
– численні походи і взяття міст;
– суперечки з родичами за престоли;
– війни і мир з половцями.
Композиційно “Повчання” поділяється на дві частини: перша – власне послання нащадкам з численними включеннями з Псалтиря; друга – сказання про життя князя Володимира Мономаха подане від його ж імені.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/povchannia-ditiam-volodymyra-monomakha-analiz
Втілення моральних принципів та традицій княжої доби у творі часто відбувається через настанови князя своїм нащадкам, як у "Повчанні дітям" Володимира Мономаха, де закликається до благочестя, працелюбності, поваги до старших, чесності, милосердя та уникнення насильства, відображаючи ідеали того часу.
Основні принципи та традиції княжої доби, що втілюються в творах:
Благочестя та дотримання Божих заповідей:
Заклик шанувати Господа, молитися, мати чисті помисли та чинити добрі вчинки.
Повага до старших та мудрості:
Необхідність слухати старших, освічених людей та мудреців.
Працелюбність та користь суспільству:
Важливість праці, допомоги ближнім та нужденним, а також уникнення лінощів.
Милосердя та людяність:
Заклик не мстити образивцям, любити навіть тих, хто не любить тебе, і проявляти жалість.
Гідне ставлення до інших:
Спілкуватися з ровесниками та молодшими доброзичливо, без зарозумілості.
Відповідальність перед законом та Богом:
Заклик до правителів не вбивати та не страчувати, а також пам'ятати про смертність і безсмертну душу.
Чесність та добрі вчинки:
Важливість чистих помислів, чесних вчинків та відмови від поганих компаній.
Таким чином, твір може відображати ці принципи через повчання персонажа, опис його дій та ставлення до світу, що формує образ ідеального правителя або людини княжої доби.