10.10.25. 9-А

«Слово про похід Ігорів» – давньоруська пам'ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Переклади й переспіви. Авторство.

“Слово про похід Ігорів” – героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. «Слово про похід Ігорів» присвячене походу дружини князя Ігоря на половців. 

Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині.

Рік написання: XII століття (1187р.)

Ознайомся із змістом.

“Слово про похід Ігорів” історична основа

Невідомий автор розповідає про реальну історичну подію: похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р. Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі. Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.

У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники — як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.

Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші — незнатною людиною, вихідцем з Чернігово—Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.

Віднайдений текст «Слова…» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер. Згодом О.І. Мусін-Пушкін  поділив текст на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії.

• 1792р. — час відкриття рукопису;

• 1800р. — перше видання «Слова…».