І. Котляревський. «Наталка Полтавка». Гумористичні засоби у творі. Роль і функція пісень у драмі. Колоритні образи.
Який прекрасний наш край, а ще кращими на Україні є дівчата. Наталка, Оксанка, Даринка, Марічка… Скільки ніжності і лагідності в цих іменах. Як поетично оспівано красу української дівчини, її душу в народних піснях. Здавна всіх мандрівників, що подорожували Україною, приваблювали українки. Чимало чужинців вважало за честь вибрати тут дружину. Що ж приваблювало їх в українських дівчатах? Що змушувало паничів одружуватися з бідними дівчатами? Перш за все, врода, співучість, працьовитість, покірність, людяність.
Споконвіку в усіх родинах був непорушний звичай: уставши вранці, дівчина мусила насамперед розчесати волосся і заплести косу. Вважалося найбільшим недбальством братися за будь-яку роботу чи сідати за стіл із розпущеною косою. Про таких казали: «У неї на голові сорока гніздо звела», «У неї в косах сім чортів кублилося». Дівоча коса була ознакою охайності. Якщо юнка стежить за волоссям, то буде гарною господинею – чепурною, працьовитою. Тому матері привчали дочок до охайності. Перш ніж з’явитися на людях, дівчина ретельно опоряджала косу, бо у селі говорили: «Яка коса – така й краса», «Подивись на косу, і подумай про її господиню».
Зовнішність у поєднанні із вродою душевною – ось що найбільше цінувалося в українських дівчатах. А як же хлопці ставилися до дівчат?
Хлопці люб’язно розмовляли з дівчатами, жартували. Коли хлопець і дівчина відокремлювалися від громади, залишалися наодинці, то це вважалося непристойним. Тому здавна вважали, що юнак, який відвідує оселю дівчини, має з нею одружитися. Батьки наказували сину: «Якщо думаєш брати, то ходи, а якщо ні – не сором нас і дівчину».
«Мораль чиста – краще всякого намиста», – так говорила народна мудрість, яка застерігала, щоб молодь не переступала межу дозволеного. Коли дівчина виявляла свою незалежність, рішучість, це закінчувалося ганьбою. Існує народний вислів: «Наруга над косою». Дівчина, яка не зберегла своєї честі, втрачала право носити косу. Дуже часто її відрізали, голову обмазували смолою і виганяли дівку на вулицю. Вона покривала голову хустиною, і в народі її називали покриткою.
П’єса «Наталка Полтавка» пройнята народним гумором; у ній багато комічних ситуацій. Кожен рядок її іскриться щирим дотепом, оптимізмом. Головний комедійний персонаж — це, безперечно, возний Тетерваковський. Для комічного змалювання його І. Котляревський надзвичайно вдало використав мовні засоби, проілюструвавши тезу: якщо хочеш, щоб із тебе сміялися, змішай стилі свого мовлення. Юридичними термінами, канцеляризмами, високими книжними зворотами, незрозумілими для простих людей, Тетерваковський розмовляє з односельцями. Класичним зразком комічного стала сцена освідчення в коханні возного Наталці.
Із давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Українська пісня надає колоритності й самобутності літературним творам. Майстерно використав народні пісні Іван Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка». Пісні у цьому творі є не тільки окрасою чи розважальним додатком, а й важливим композиційним чинником та активним засобом характеротворення героїв.
У сюжет твору І. Котляревський увів 22 пісні і зробив це так майстерно, що вони стали не тільки зовнішньою оздобою, а й зробили твір високохудожнім, народним, національно самобутнім.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Складіть асоціативне гроно ло образу Наталки.
За матеріалами уроку, коротко в зошиті написати відповіді на питання
Втіленням яких найкращих риси справжньої українки є Наталка Полтавка?
Яку роль виконують пісні у творі?-
Які гумористичні засоби використовує І. Котляревський?
Творча робота. (письмово)
Чи може бути Наталка ідеалом для сучасної української дівчини? Аргументуйте свою думку.