Розмаїття сучасної лірики. Василь Герасим’юк. «Чоловічий танець». Роздуми над проблемами національної культури
Скажіть, а чи бачили ви наживо виконання українського танцю аркан?
Сьогодні ми поговоримо про аркан — український народний чоловічий коловий танець,
поширений серед гуцулів, в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
І саме цьому унікальному танцю присвятив свою поезію Василь Герасим’юк,
із творчістю якого ми ознайомимося на цьому занятті.
У своїх творах Василь Герасим’юк зберігає унікальний колорит Гуцульщини й особливу чарівність Карпатських гір.
Однією з поезій, що передає національний характер, є вірш «Чоловічий танець».
Провідним образом ліричного твору є гуцульський аркан. Пропоную разом ознайомитися з виконанням цього українського танцю!
Поезія «Чоловічий танець» побудована у формі звертання до юнака, який має стати дорослим, відчути відповідальність за свої рішення й учинки, сприйняти силу побратимства й чоловічої дружби. Чому ж саме образ аркану використовує Василь Герасим’юк?
Дізнаємося більше про цей танок.
Аркан є старовинним українським чоловічим танцем. Його виконують зімкнутим колом
або півколом із топірцями в руках. Аркан був поширений у Карпатах. Він ставав головним елементом посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця в легеня. Після участі в цьому танці чоловік мав право носити бартку, тобто топірець, підперізуватися широким паском, міг знищувати ворогів, тобто ставав потенційним опришком.
Легінь (діалектне слово) — юнак, парубок, хлопець.
Бартка (діалектне слово) — маленька сокира.
Опришок — народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині,
на Закарпатті й Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI — першій половині XIX ст.
Вірш «Чоловічий танець» має особливу енергетику: після його прочитання відчуваєш атмосферу ритуалу посвячення.
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз.
Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі
древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки,
як тяжко почати і зупинити цей танець.
Хоч раз ти стань у це найтісніше коло,
обхопивши руками плечі двох побратимів, мертво стиснувши долоні інших,
і тоді в заповітному колі ти протанцюєш під безоднею неба
з криком по-звіриному протяжним. Щоб не випасти із цього грішного світу,
хоч раз змішай із ближніми
піт і кров. Сину людський,
ти стаєш у чоловіче коло, ти готовий до цього древнього танцю
тільки тепер. З хрестом за плечима.
З двома розбійниками. Тільки раз.
Із перших рядків ти ніби відчуваєш себе учасником аркану, відчуваєш сам ритуал посвячення. А також упадає в око образ Божого Сина — Ісуса, що робить вибір страждати за гріхи ближніх. У поєднанні національного гуцульського й біблійного образів відчувається звернення до трагічної історії українців — чоловіки постійно мали виклик виборювати незалежність держави.
Погодьтеся, що цей образ перегукується із сучасним образом воїнів Збройних сил України.
Пропоную ознайомитися з відеофрагментом, у якому українські військові танцюють аркан!
Можна визначити вид ліричного вірша «Чоловічий танець» як філософський,
бо йдеться про історичну циклічність, про повторюваність.
Ви помітили, що цей вірш немає рими.
Пригадаймо, що таку поезію ми називаємо вільним віршем.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Сам автор підкреслював медитативність твору, тобто зосередженість на роздумах, міркуваннях. Провідним образом стає сам аркан, який увиразнюється образами зчеплених рук і чоловічого кола. Треба розуміти, що йдеться насамперед не про виконання танку,
а про досягнення єдності між людьми заради спільної мети. Автор підкреслює: якщо ти відчуваєш підтримку, то легше триматися в спільному колі, легше «не випасти з грішного світу».
Твір передає енергетику ритуального танцю — аркану, що пов’язаний із дорослішанням чоловіка та його становленням, із відчуттям сили побратимства, родової єдності та міцної дружби.
Спробуйте скласти хмару асоціації до назви танцю!
Аркан — це:
міць;
чоловічий характер;
підтримка;
витривалість;
відповідальність.
Спробуйте доповнити хмару слів іншими асоціаціями!