Технологічна галузь 

В умовах спеціально організованого освітнього процесу  трудова підготовка здобувачів освіти Центру  розглядається як важливий засіб корекції , формування їхньої особистості, розвитку індивідуальних здібностей, творчості, критичності  та активності, здатності керувати власною діяльністю та поведінкою.

Трудове навчання є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та виконує пропедевтичну функцію щодо подальшого професійно-трудового навчання. В освітній програмі Центру трудове навчання є складовою освітньої галузі «Технології» . 

Із яких етапів складається трудове навчання здобувачів освіти нашого Центру?

І етап-трудова пропедевтика –уроки ручної праці в 1-3 класах. Основна мета цього етапу- формування в учнів загальної готовності до трудового навчання, навчання учнів самообслуговуванню.

ІІ етап-професійна орієнтація-уроки ручної праці в 4 класі в навчальних майстернях. На цьому етапі здійснюється загальнотехнічна підготовка до професійно-трудового навчання шляхом вироблення загальних прийомів праці.

ІІІ етап-професійно-трудова підготовка - уроки професійно-трудового навчання у шкільних майстернях. Основною метою цього етапу є підготовка дітей до роботи за певною профеесією.

ІV.етап- удосконалення професійної майстерності-уроки професійно-трудового навчання в 10 класі.

Окрім того, на останніх трьох етапах здійснюється навчання учнів суспільно-корисній праці.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі   є:

· залучення учнів до різних видів трудової діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

· формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

· формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

·  створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Метою «Трудового навчання»  в початкових класах  є формування і розвиток в межах пізнавальних можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм вирішувати предметно-практичні та побутові задачі, виконувати доступні види діяльності, пов’язані з найпоширенішими галузями народного господарства.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних загальноосвітніх та корекційно-розвивальних завдань.

До загальноосвітніх завдань відносяться:

·   ознайомлення школярів з основами трудового процесу;

·  формування техніко-технологічних знань, умінь та навичок трудових дій з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

· розвиток пізнавальних здібностей, формування елементів графічної грамоти;

· набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школи доступними основами технологій;

· виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

    Корекційну роботу із здобувачами освіти початкових класів спрямовуємо  на розвиток і використання їх практичного наоч­но-дійового мислення. У відповідності з цим корекційна робота полягає  у розвитку в учнів зда­тності правильно і чітко сприймати об'єкти та явища, що спо­стерігаються, і використовувати свої сприймання в якості осно­ви мислительних процесів.

   Робота з розвитку сприймань  та­кож відноситься до корекційної роботи. Це виражається у спе­ціальній організації спостережень учнів на всіх уроках при ви­вченні будь-якого навчального матеріалу. Організовуючи спо­стереження, ми передусім домагаємось цілеспрямованості дія­льності учнів. Діти повинні розуміти завдання спостереження і способи розв'язання цих завдань.

  Одним із прийомів, які активізують процес сприймання і забезпечують його більшу продуктивність є порівняння об’єктів, що вивчаються. Дітям важко порівнювати предмети за озна­кою подібності. Тому застосовуємо такий методичний прийом як введення третього об'єкта з відмінними ознаками, який і наштовхує учнів на виділення подібних ознак перших двох.

  Суттєвим фактором, який забезпечує ефективність аналітико-синтетичної діяльності дітей в процесі сприймання, є використання відповідних практичних дій, в основі яких лежить зв'язок між мисленнєвими процесами і руховими операціями.

В процесі трудового навчання педагогічні працівники Центру привчають дітей користуватись мовленням: повторювати за вчителем пояснення, супроводжувати мовленням предметні дії, звітуватись про вико­нання завдання.

Загалом, корекційно-розвиткові завдання спрямовуються на забезпечення:

·  пізнавального розвитку (формування явлень про послідовність та поетапне виготовлення виробу з опорою на зразок та предметно-інструкційну карту; розв’язування в процесі трудової діяльності пізнавальних задач в наочно-дійовому та наочно-образному плані; формування умінь виконувати завдання на основі словесної інструкції з опорою на наочність, дотримання етапів діяльності (аналіз, планування та організація виготовлення виробу, самоконтроль);

· мовленнєвого розвитку (на основі використання техніко-технологічної термінології у процесі розвитку зв’язного мовлення, формування умінь давати вербальний звіт про власну діяльність у вигляді фіксуючого, супроводжуючого та плануючого мовлення);

· сенсомоторного розвитку (формування умінь визначати форму, розмір, колір, розташування деталей предметів та їх властивостей, предметів на основі зорової, тактильної, слухової чутливості; розвиток дрібної моторики; навичок вправно володіти інструментами під час виконання практичних завдань);

· особистісного розвитку (формування позитивного ставлення до праці, готовності доводити виконання трудового завдання до завершення; усвідомленої навчально-практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості).

  Уроки трудового навчання в початкових класах будуються на поєднанні наочного образу, слова і практичних дій. До виконання навчальних завдань на основі словесно-логічного мислення  підводимо учнів поступово.

Згідно навчальних планів технологічна галузь для здобувачів освіти з нижчими пізнавальними можливостями і в початковій , і в старшій школі  забезпечується курсом  "Предметно-практичне навчання"

2025/2026 навчальний рік 

Уроки трудового навчання з педагогом Оленою СТРИХАРЧУК.

2024/2025 навчальний рік

Предметно-практичне навчання в 9-А класі. 

Педагог Тетяна ШТОКАЛО

Предметно-практичне навчання в 2-Б класі . Виготовляємо композицію "Осінній пейзаж"

Продовжуємо знайомити дітей з нетрадиційною технікою ліплення - пластилінографія; удосконалюємо вміння і навички роботи з пластиліном, вчимося  відщипувати, скачувати, розмазувати, розгладжувати.

 Розвиваємо відчуття кольору, акуратність, посидючість, дрібну моторику. Корегуємо сенсомоторний розвиток.

Педагог Катерина КОВАЛЬЧУК.

Предметно-практичне навчання в 2-Б класі.

Об'ємна композиція "Осінній грибочок".

Педагог Катерина КОВАЛЬЧУК.

Урок  предметно-прктичного навчання  у 2-Б  « Фруктова тарілка» . 

Розвивали моторику пальців рук, уяву, естетичний смак, виховували охайність, послідовність дій; розширювали уявлення про те, на скільки корисні фрукти, і як важливо вживати їх щоденно 🍓🍒🍋‍🟩🍊🍋🍏🍐

На уроках трудового навчання в  початковій школі

У 5-10 класах  трудове навчання в Центрі  ділиться на профілі, які  обираються  відповідно до особливостей дітей, матеріально-технічного та кадровоо забезпечення:

• столярна справа;

• декоративно-прикладне мистецтво;

• обслуговуюча праця;

• квітникарсто;

• швейна справа.

    Профілі визначаються на початку кожного  навчального року.  При виборі профілів  обов"язково враховується  наступність.

ШВЕЙНА СПРАВА

Навчальний курс «Технології (швейна справа)» є одним з провідних предметів у Центрі, основна мета якого – соціальна реабілітація та адаптація здобувачів освіти.

Мета навчального курсу «Технології (швейна справа)» полягає у підготовці учнів/учениць до освоєння професії швачка і виконанню елементарних видів робіт; у формуванні у здобувачів освіти необхідного обсягу професійних знань і загальнотрудових умінь, які знадобляться учням/ученицям у подальшому житті.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань:

формування стійких професійно-трудових умінь і навичок;

розвиток мислення, здібності до просторового аналізу;

формування естетичних уявлень і смаку;

виховання культури праці й уміння використовувати в практичній діяльності знань, умінь і навичок.

Уроки швейної справи сприяють  формуванню в здобувачів освіти предметної трудової компетентності, що розширює їх технічний і технологічний кругозір; формуванню культури праці та побуту; навчати застосовувати логічні способи мислення під час розв’язання пізнавальних і практичних задач; розвивавати особистісні якості, необхідних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, виховувати відповідальність за результати власної діяльності.

05.03.2025

Тема: Пошиття м’якої іграшки «Котик-органайзер для дрібничок»

Мета: Формування та розвиток творчих здібностей, корекція психічних процесів (уваги, пам’яті, мислення) та вдосконалення навичок роботи з текстильними матеріалами для учнів з особливими освітніми потребами.

Під час перерв між шиттям здобувачі освіти виготовили собі гарні браслетики , водночас тренуючи уважність та розвиваючи дрібну моторику рук.

Педагог: Олена СТРИХАРЧУК.

,,Ключниця''. Перші кроки п'ятикласників на уроках швейної справи.

Вчитель трудового навчання Олена СТРИХАРЧУК .

Виготовлення гольничків з шестикласниками на уроках швейної справи

Вчитель Олена СТРИХАРЧУК 

Уроки швейної справи в 10 класі 

Наші роботи 

СТОЛЯРНА СПРАВА

   Метою навчального курсу «Технології (столярна справа)» є формування в учнів знань, умінь і навичок перед профільної підготовки до оволодіння професії столяра і тесляра, надання знань з технології декоративної обробки деревини, розвиток естетичного смаку.

Навчальний курс передбачає підготовку учнів до самостійного виконання завдань із столярної обробки деревини.

У процесі занять із столярної справи вирішуються наступні завдання:

- засвоєння технологічних знань, технологічної культури на основі включення учнів у різноманітні види діяльності по створенню продуктів праці;

знань про складові технологічної культури, організації виробництва і праці;

- розвиток пізнавальних інтересів, технічного мислення, просторової уяви, творчих, комунікативних і організаторських здібностей, здібностей до самостійного пошуку й використання інформації для вирішення практичних завдань у сфері технологічної діяльності, до аналізу трудового процесу, до ділової співпраці в процесі колективної діяльності;

- виховання працьовитості, ощадливості, акуратності, цілеспрямованості, відповідальності за результати своєї діяльності, шанобливого ставлення до людей різних професій і результатів їх праці; формування уявлень про технологію як частини загальнолюдської культури, її ролі в громадському розвитку;

- оволодіння трудовими і спеціальними вміннями, необхідними для пошуку і використання технологічної інформації, самостійного й усвідомленого визначення своїх життєвих і професійних планів, безпечними прийомами праці;

уміннями раціональної організації трудової діяльності, виготовлення об’єктів праці з урахуванням естетичних і екологічних вимог, співвідношення професійних планів із станом здоров'я, освітнім потенціалом, особистісними особливостями;

- отримання досвіду застосування технологічних знань і умінь у самостійній практичній діяльності.

Засобами навчального курсу «Технології (столярна справа)» вирішуються і корекційні завдання:

- розвиток мислення (наглядно-образного, словесно-логічного), пам’яті;

- розвиток розумових операцій (уміння порівнювати, аналізувати);

- корекція звукового й зорового сприйняття;

- корекція розвитку мовлення: збагачення словника;

- корекція порушень емоційно-вольової сфери (прагнення доводити почату справу до кінця), виправлення недоліків пізнавальної діяльності (спостережливості, уяви, просторового орієнтування), а також порушень фізичного розвитку, дрібної моторики рук.

У процесі навчання учні знайомляться з матеріалами, що використовуються для виготовлення столярних виробів, розміткою деталей, пилянням, струганням, свердлінням деревини, скріпленням деталей у вироби і їх прикрашання. Набувають навички володіння столярними інструментами і

пристосуваннями, дізнаються правила догляду за ними. Деякі інструменти і пристосування виготовляють самі. Крім того, учні/учениці вчаться працювати на свердлувальному й токарному верстатах, застосовувати лаки, клеї, фарби, барвники. Також при навчанні столярній справі є обов’язковим навчання складанню й читанню креслень, плануванню послідовності виконання трудових операцій. Приділяється увага формуванню уміння оцінювати результати власної і чужої роботи.

На уроках столярної справи .

Вчитель трудового навчання Олександр ГУМЕНЮК

Наші роботи 

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО

07.03.2025

Тема: “Весняний букет із гудзиків та флористичного дроту"

Мета: розвиток творчих здібностей дітей , формування естетичного смаку , удосконалення дрібної моторики рук , набуття навичок безпечної роботи з інструментами.

Педагог: Емілія РЕВЕГА .

НАШІ РОБОТИ