Мовно-літературна галузь

Курси, які реалізують мовно-літературну освітню галузь

Початкова школа: інтегрований курс «Навчання грамоти», "Українська мова " , "Літературне читання ", "Формування навичок читання і письма"

Основна школа: "Українська мова", "Українська література" , "Читаня і письмо"

+ курс за вибором "Орфографічний практикум з української мови"

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

. Інтегрований курс «Навчання грамоти» – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Метою навчання української мови у початкових класах є забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів, формування у них елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь, корекція недоліків психофізичного розвитку.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:

· створення позитивної мотивації до вивчення української мови;

· формування елементарних навичок і вмінь з усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма), забезпечення їх гармонійного розвитку;

· формування елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих навичок і вмінь;

· залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;

· сприяння розумовому, моральному, соціокультурному та естетичному розвитку особистості;

· формування вміння вчитися.

У процесі навчання грамоти створюються передумови для мовленнєвого, інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і понять, збагачення почуттів, виховання потреби у спілкуванні та читанні, що є підґрунтям для повноцінної соціалізації учнів.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому інтегрованому курсі «Навчання грамоти» виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації», «Навчаємось читати», «Взаємодіємо письмово», «Навчаємось сприймати медіа».

На уроках навчання грамоти .

Вчитель -дефектолог Ольга ТУЛЬСЬКА використовує вправи " Знайди пару ", Кольорова абетка " з викоритсанням цеглинок ЛЕГО, " Нагодуй собаку", " Розчитування з жабкою"

Водночас із розвитком основних видів мовленнєвої діяльності в початкових класах розв’язуються й корекційно-розвивальні завдання, спрямовані на корекцію порушень пізнавальної діяльності (сприймання, уяви, пам’яті, уваги, мовлення й мислення), емоційно-вольової сфери, розвитку артикуляційної моторики та координації рухів та ін.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Одним з основних предметів, що вивчаються в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими потребами є українська мова. Як навчальний предмет, українська мова виконує функції пізнання і об'єкту пізнання, засобу корекції та розвитку особистості, її самовираження.

Українська мова – шкільний предмет, що входить до мовно-літературної галузі.

Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють літературною українською мовою, читають інформаційні й художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Зважаючи на роль української мови в суспільстві, особистісному й професійному становленні людини, цей предмет є ключовим у своїй галузі та в системі освіти.

Основними завданнями навчання української мови є:

виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;

зосередження уваги учнів на суттєвому в навчальному матеріалі;

навчання усному і писемному мовленню;

формування умінь спілкуватися у різних життєвих ситуаціях;

формування вміння та навички слухання, читання, письма й говоріння українською мовою;

розвиток пізнавальної активності;

розвиток діалогічного й монологічного мовлення;

формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

вироблення достатніх орфографічних і пунктуаційних навичок;

корекція психофізичних недоліків;

корекція пізнавальних процесів й інтелектуальних умінь орієнтування в завданні, способів виконання завдань;

корекція мовленнєвого розвитку;

виховання любові та поваги до державної мови;

прищеплення етичних і моральних рис поведінки;

формування духовного світу здобувачів освіти.

Очікувані результати навчання (для здобувачів освіти з вищими пізнавальними можливостями, F 70)

Здобувач освіти :

взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури, медіа текстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку;

у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі,дотримується норм літературної мови;

висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами в письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури; у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх.

Учні із нижчими пізнавальними можливостями ( F 71) вивчають предмет «Формування навичок читання та письма».

На уроках української мови

Вчитель Світлана ОСАРЧУК

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА

Система корекційно-розвивального навчання з формування навичок читання та письма представляється наступними етапами та періодами роботи :

Пропедевтичний етап регламентує такі напрями роботи :

налагодження невербального контакту з дорослим (емоційні ситуації, вправи);

розвиток і стимуляція голосових реакцій та мовленнєвої активності;

розвиток зорового сприймання;

розвиток слухового сприймання;

розвиток дрібної моторики.

На початкових етапах роботи увага приділяється розвитку невербальних форм спілкування – фіксації погляду на обличчі дорослого, розуміння жестів (прощання та вітання). Потім робота продовжується, дитина вчиться наслідувати діям із предметами (м’ячем, лялькою), розвивається дрібна моторика рук. Це основа для переходу до наслідування артикуляційних рухів, звуконаслідування. У подальшому, поряд зі становленням вербального спілкування, ці форми не втрачають своєї значущості та продовжують розвиватися й удосконалюватися

Значна увага приділяється розвитку в дітей навичок сприймати мовлення оточуючих і виокремлювати його серед інших звуків, розрізняти та чути мовні та не мовленнєві звуки; навчання розумінню простих прохань, звернення до дитини; вміння співвідносити предмети та дії з їх словесним позначенням; викликання наслідувальної мовленнєвої діяльності у формі будь-яких звукових проявів; навчання висловлювати бажання за допомогою слів.

Обов’язковою умовою до організації навчання є створення умов для практичного застосування набутих знань, вмінь та навичок у різних життєвих ситуаціях.

Розвиток усіх видів дрібної моторики та зорово-рухової координації слугують передумовою становлення усного й письмового мовлення, а також сприяють підвищенню пізнавальної активності дітей.

Основний етап роботи розділяє навчання на три періоди: підготовчий (добукварний) період (перший семестр 1класу); основний (букварний) період розпочинається в 2-ому семестрі 1 класу і триває 3 роки (закінчується в першому семестрі 4 класу); заключний (післябукварний) період приходиться на другий семестр 4 класу. Цей розподіл є умовним, тому у випадку, якщо учні будуть спроможними засвоїти грамоту скоріше, на 4 клас можна залишити весь після букварний період. І навпаки, якщо учні не встигнуть вивчити всі звуки і букви, не навчаться читати і писати в межах програмних вимог, післябукварний період дозволяється продовжити.

В добукварний період проводиться робота щодо розвитку звукового, зорового і мовленнєвого аналізу. Це пояснюється тим, що ступінь правильності аналізу й синтезу, що здійснюються відповідними аналізаторами, перш за все визначає успішність оволодіння грамотою по звуковому аналітико-синтетичному методу. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання, який полягає у тому, що у формуванні у дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви. Це означає, що перед тим, як ознайомити дитину з певною буквою, вчимо її виконувати вимовно-слухові, аналітичні і синтетичні дії з тим звуком (або звуками), які ця буква позначає: правильно їх вимовляти, впізнавати в різних позиціях слів (на початку, в середині і в кінці), виділяти зі слів, складів, синтезувати з іншими звуками.

Формування навичок читання та письма в 2-Б

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Навчальний предмет «Літературне читання» – є складовою освітньої галузі «Мови і літератури».

Метою даного курсу є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовим складником комунікативної і пізнавальної компетентностей. У процесі літературного читання в учнів формуються ключові компетентності: уміння вчитися, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна.

Читання є одним з найважливіших способів засвоєння людиною нових знань. При цьому, як один з видів мовлення, читання є складною аналітико-синтетичною діяльністю. Велике значення для успішного оволодіння читанням і письмом має розвиток усної сторони мовлення.

Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду та ціннісних ставлень учнів, що набуваються у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Літературне читання».

Навчання читання здобувачів освіти Центру передбачає формування у них комунікативно-мовленнєвих умінь, володіння якими в подальшому допоможе їм максимально реалізуватися в самостійному житті.

Для досягнення мети виконуються такі завдання:

- формування в учнів навичок читання та слухання;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;

- формування у дітей соціальних, морально-етичних, естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів;

- формування у школярів початкових умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні тексти різних видів з використанням літературознавчих понять, визначених програмою;

- розвиток мовлення учнів шляхом формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

- формування у школярів вміння працювати з різними типами і видами дитячих книжок;

Специфікою роботи з молодшими школярами є те, що їх увагу слід особливо привертати до правильного вимовляння, значення слів, інтонації речень, різних за структурою, змістового поділу речень за допомогою пауз, мелодики та ін.

Велика увага на уроках літературного читання надається вправам на розвиток мовленнєвого апарату та моленнєвого дихання.

Вчитель-дектолог Ольга ТУЛЬСЬКА , упорядкувала для своїх учнів комплект збірників для формування навичок читання.

Використання такого матеріалу дозволяє, крім формування та удосконалення навичок читання, забезпечувати корекційну спрямованість навчання , заокрема корегувати увагу та память, розвивати увагу та спостережливість, тощо.

Одним із важливих завдань Літературного читання є формування у школярів вміння працювати з різними типами і видами дитячих книжок.

Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні твори різних жанрів. Тематика творів сприяє розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих почуттів: любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.

Уміння і навички, індивідуальний досвід читацької діяльності – складники читацької компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках .

Формування читацької діяльності здійснюється в міру вивчення складових структур. Велика увага приділяється читанню за підручником, використанню ілюстративного матеріалу для поліпшення розуміння читаного.

Формування читацької компетентності учнів здійснюється з використанням міжпредметних зв’язків.

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В 4 КЛАСІ.

Вчитель-дефектолог Ольга ТУЛЬСЬКА

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Навчальний предмет «Українська література» – складова мовно-літературної освітньої галузі. В основу програми з його вивчення покладено компетентісний підхід, що зорієнтовує процес навчання дитини з інтелектуальними порушеннямине лише на оволодіння певними мовно-літературними знаннями, а й на формування вміння ефективно застосовувати їх на практиці. Опанування програмою має на меті зробити внесок у формування таких, насамперед, ключових компетентностей здобувачів освіти як спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна і громадянськакомпетентності, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя, інформаційна компетентність.

Мета вивчення української літератури - формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності; виховання інтересу до читання; досягнення певного рівня сформованості вміння читати й усвідомлювати прочитане; розширення культурно-пізнавальних інтересів; корекція порушень емоційно- вольової сфери і інтелектуального розвитку. Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів.

В процесі вивчення учнями укураїнської літератури відбувається становлення читача, здатного до читацької діяльності, створюються умови для його мовленнєвого, інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і понять, збагачення почуттів, виховання потреби у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення завдань, які націлені на:

формування та розвиток в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

формування та розвиток умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів;

ознайомлення з українською літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;

формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

розвиток зв’язного мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь

здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

розвиток творчих і комунікативних здібностей школярів;

виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку;

розвиток уміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання та навички у практичному житті;

виховання майбутнього читача й шанувальника української літератури.

Техніка читання як читацька навичка вдосконалюється послідовно. При цьому основну увагу приділяється формуванню мовленнєвого дихання, голосу та плавності читання, оскільки, з огляду на особливості психічного і мовленнєвого розвитку даної категорії дітей, їм важко оволодіти цими навичками.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Від кожного з них залежить усвідомлення змісту прочитаного. У процесі роботи над текстом особливу увага звертається на встановлення послідовності перебігу подій, часових і причинно-наслідкових зв’язків. Учні вчаться відповідати на запитання за змістом прочитаного, а також самостійно переказувати спочатку невеликі епізоди, а потім увесь прочитаний текст після аналізу змісту (з допомогою вчителя).

У процесі навчання читання ведеться робота з розвитку усного мовлення: учні вчаться правильно, повно і послідовно переказувати прочитане. Це робиться за допомогою запитань, готового плану, колективно складеного плану, поділу тексту на частини, розповіді за ілюстраціями до тексту тощо. Робота з розвитку усного мовлення спрямована на те, щоб діти розуміли зміст прочитаного, навчилися будувати речення і зв’язно висловлюватися.

Уроки української літератури з Світланою ОСАРЧУК