Солобковецький навчально-реабілітаційний центр Хмельницької обласної ради  є  спеціальним закладом загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема зумовленими складними порушеннями розвитку, головним завданням якого є забезпечення здобуття учнями загальної середньої освіти з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів відповідно до державних стандартів.

  Центр створений для осіб, які мають порушення інтелектуального розвитку в поєднанні з іншими порушеннями.

  Згідно діючого Положення про навчально-реабілітаційний центр, у нашому закладі  також створені  класи для дітей з інтелектуальними порушеннями.

  У 2024/2025 навчальному році у Центрі функціонує 16 класів, з них більша половина класів- для дітей з  складними порушеннями  розвитку.   Освітній процес для учнів у Центрі організовується за циклами:

- перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (перший і другий рік навчання);

-  другий цикл початкової освіти - основний (третій і четвертий рік навчання);

- перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (п’ятий і шостий рік навчання);

- другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-10 роки навчання).

   Освітній процес в Центрі відбувається на основі Освітніх програм, навчальних планів , які складено на основі Типових. Освітній процес у Центрі спрямовується на розвиток особистості учня  шляхом формування та застосування його компетентностей для подальшого самостійного життя, має корекційну, розвивальну, виховну та реабілітаційну спрямованість, тому освітня програма Центру в  обов’язковому порядку містить корекційно-розвитковий складник, а також варіативну складову, що враховують специфіку розвитку та потреби учнів.

  Навчання учнів  із складними порушеннями здійснюється  за допомогою найбільш прийнятних для них методів і способів спілкування в освітньому середовищі (просторі) та максимально сприяє засвоєнню знань і соціальному розвитку, формування компететностей для подальшого самостійного життя.

  У роботі з цією категорією дітей важливого значення  надається формуванню у них певного обсягу знань, адекватність поведінки та вміння діяти у конкретних життєвих ситуаціях.

   Корекційно-розвиткова складова навчальних планів представлена у розділі «Формування корекційно-розвиткового середовища»

  Варіативна складова навчальних планів для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня   містить 5-10 годин, які використовуються додатково для вивчення предметів інваріантної складової, а також для вивчення курсів за вибором, факультативів, індивідуальних занять, тощо.

Це дає змогу вчителям-дефектологам, зважаючи на рівень розвитку дітей, їх індивідуальні особливості, особистісні досягнення, зону найближчого розвитку, корегувати освітній процес та  проводити індивідуальні заняття, консультації, необхідні саме для того чи іншого учня.

При організації освітнього процесу дітей із складними порушеннями важливим є викладання навчальних предметів способами, що є найбільш прийнятними для учнів із складними порушеннями розвитку, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів), використання допоміжних засобів для навчання.

АДАПТАЦІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ  З СКЛАДНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ 

ПРИСТОСУВАННЯ СЕРЕДОВИЩА

  Діти з складними порушеннями  мають різний рівень розвитку, стан здоровя, тощо, а отже, потребують різних підходів в прилаштуванні до  середовища. Саме тому ми  облаштовуємо  безперешкодні доступи, розташовуємо навчальні кабінети для таких дітей  на першому поверсі, недалеко від санвузлів та їдальні,   від місць загального вжитку.

Також, відповідно до Коцепції НУШ, ми застосовуємо для учнів зонування класних кімнат.

    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АДАПТАЦІЇ

Основне завдання фахівців у цьому напрямі – організувати для дітей  зрозуміле та чітко визначене середовище, у якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, а також забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

Розклад

Дітям з особливими освітніми потребами надзвичайно важливо мати чіткий покроковий “план дій”: коли вони знають і розуміють, що за чим буде виконуватися, це дає їм змогу почуватися впевненіше.

Тож у зоровому полі дітей ми розміщуємо: список правил та вимог навчального закладу, розклад та план уроків, покрокові інструкції, тощо.

Зміна формату завдань

У роботі з дітьми із складними порушеннями ми практикуємо розділення  завдання на кілька, меншої тривалості та складності. Це спрощення завдань , покрокові інструкції, частіші повторення.Також застосовуємо  нестандартні підходи – комп’ютерні технології, моделювання ситуацій, картки-інструкції й картки з наочним матеріалом тощо.

Перерви

Діти з складними порушеннями  потребують і частіших перерв у навчанні. Тому для них  ми практикуємо  систему додаткових перерв у 2–5 хвилин, наприклад, кожні чверть години під час звичайного уроку.

Вчитель або вихователь , які працюють із дитиною, можуть робити їх на свій розсуд, стежачи за годинником. Або ж надати дитині можливість сповіщати про свою втому самостійно. У цьому можуть допомогти спеціальні картки – якщо дитина піднімає таку картку, їй можуть надати перерву.

Перерв може бути не більше трьох за урок, щоби дитина вчилася не зловживати своїм особливим становищем. До того ж упродовж уроку можуть виникати моменти, коли така перерва небажана.

 У нас діють  обговорені та оформлені у візуальну інструкцію правила поведінки впродовж таких невеликих перерв, з огляду на її індивідуальні потреби. Адже комусь достатньо перевести увагу на улюблену іграшку, а комусь потрібно пройтися коридором.

АДАПТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ЗАВДАНЬ

Як уже говорилося, особливе значення для дітей з сладними порушеннями мають різноманітні візуальні матеріали – розклади уроків, правила поведінки, нагадування і схеми роботи на уроці тощо. Тому усі ці матеріали  розміщуємо в зоровій доступності для дітей.

Таблички й дозволи на додаткові перерви, покрокові інструкції виконання завдань та поділ завдань на кілька частин стають  у нагоді  для адаптації дітей  до роботи в класі та їх комунікації з іншими учнями.

Беручи до уваги досвід роботи та спостереження за організацією освітнього процесу, ми помітили те, що: 

1. Усі матеріали мають містити не лише текстову частину, але і яскраві картинки, фотографії, схеми.

2. Коли відомо про уподобання та зацікавлення дітей з ООП, варто використовувати образи, характеристики та предмети з цього списку.

Наприклад, дитина цікавиться птахами або звірятками – отже, у візуальних матеріалах треба використовувати саме ці ілюстрації. Якщо серед уподобань – мультфільми чи комп’ютерна гра, то акцент робиться на героях та їхніх характеристиках тощо.

3. Використовувати діалоги та сюжети улюблених мультфільмів для пояснення теми уроку – також ефективно. Як і виконання завдань за допомогою комп’ютера (наприклад, якщо дитині складно писати ручкою, але вона вміє й хоче висловлювати свою думку письмово).

4. Варто надавати інформацію в такій формі, яка пускає в дію органи чуття, що найбільш розвинені в цієї дитини (наприклад, дозволяти користуватися аудіокнигами замість друкованих, якщо сприйняття аудіотексту більш ефективне, ніж читання).

5. Також можна надавати такій дитині змогу обирати методику виконання завдання (методику, але не зміст самого завдання!): писати ручкою чи олівцем, відповідати на запитання,  використовуючи картки чи словами читати чи слухати тощо.

    СИСТЕМА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ – теж адаптовані до дітей із складними порушеннями.

Для оцінювання здобувачів освіти використовуються критерії, схвалені для використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами  комісією із спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист ДНУ «ІМЗО» №№ 22.1/12-Г-623 від 22.07.2020 р):

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навчально-методичний посібник / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.– К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. – 88 с.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку , Чеботарьва О.В. , 2019 рік.

Підходи до оцінювання та заохочення дітей з ООП теж мають свою специфіку. Дуже важливо, щоб діти бачили  не лише кінцевий результат, який для них часто є не зрозумілим,  але і свої проміжні досягнення. А також розуміти, які її дії призводять до досягнення відповідної мети.

  Задля цього так само під індивідуальні потреби дитини розробляємо  наочні таблиці та графіки досягнень і заповнюються разом із дитиною: зірочки, смайлики, наліпки, картинки – усе це можна і треба використовувати тоді, коли є, за що хвалити дитину з ООП. Це може бути не лише досягнення в навчанні, але і приклади “правильної” поведінки, дотримання правил, виконання завдання чи його частини вчасно.

За кожне правильне та вчасне виконання завдання дитину ми заохочуємо  приємними дрібницями – додатковою перервою, переглядом улюбленої книги чи картинок, можливістю потримати в руках іграшку, дозволом встати чи пройтись, відвідати ресурсну кімнату, пострибати на батуті тощо.

100 днів навчання наших першокласників.

Вчитель - дефектолог Ольга ТУЛЬСЬКА 

⚜️ МЕТОДИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПОБУТОВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Рекомендації для педагогів, батьків, асистентів.

• Створіть алгоритм, що за чим має відбуватися в школі. Його можна візуалізувати. Наприклад дитина приходить у клас, знімає верхній одяг, сідає за парту.

• Зробіть малюнки або фото місць, де буває дитина (туалет, їдальня, спортивна зала, клас) та розмістіть у блокноті. Це – підказка, щоби дитина зіставила фото з реальним місцем, куди їй треба йти;

• Навчайте самостійності в побутових навичках, розбиваючи їх покроково. Наприклад, одягання шапки треба розбити на маленькі кроки: знайти шапку, узяти шапку в руки, поставити два пальця в шапку, щоби розтягнути її, піднести шапку до голови, одягнути й поправити перед дзеркалом. Тоді діти запам’ятовують кроки – і навичка стає автоматичною.

• Візуалізуйте або придумуйте рухи, які підкріплюватимуть вивчену навичку.

 🍁 Навчання соціально-побутових навичок починається з:

1. Тут і зараз. Просто навчіть чогось дитину.

2. Досвіду дитини, на який треба спиратися (про нього можуть розповісти батьки).

3. Орієнтування не на реальний вік, а на готовність дитини до навчання.

4. Коментування всього, що робить дитина. Наприклад: “Зараз ти вдягаєш куртку, шарф – з моєю допомогою”, аби дитина розуміла, що робить щось самостійно, і запам’ятовувала словесні інструкції.

 🍁 Ефективна формула формування навички:

• Спробувати.

• Спробувати ще раз.

• Проаналізувати та виправити помилки.

• Спробувати ще.

• Пробувати, поки не вдасться.

• Закріпити навичку повтореннями.

 Джерело:  https://nus.org.ua/articles/yak-pratsyuvaty-z-ditmy-z-intelektualnymy-porushennya-metody-ta-porady-2/