Ескіз виробу. Правила виконання ескізів швейних виробів
Обов’язковим етапом художнього конструювання є розробка ескізу або малюнка-схеми, на якому відображають розміри, пропорції майбутнього виробу, його геометричну форму.
Ескіз — це попередній начерк виробу, виконаний у графічній або іншій художній формі. Це зображення, яке виконують від руки, тобто без креслярського інструмента і з приблизним дотриманням розмірів та пропорцій.
Якщо планується оздоблення виробу, то окремо виконується його малюнок.
Ескізи швейних виробів поділяють на два види: художні ескізи та робочі.
На художньому ескізі швейного виробу відтворюють загальну форму, силует, крій, колір, вид оздоблення, художні особливості матеріалу (мал. 3.5). Його виконують олівцями, акварельними фарбами, гуашшю, тушшю, фломастерами тощо. Художній ескіз містить також зображення необхідних аксесуарів та прикрас. Зарисовка ескізу виконується повністю, і до неї додається опис.
Мал. 3.5. а — процес роботи художника-дизайнера; б — художні ескізи
На робочому ескізі, окрім художніх, передають ще й конструктивні особливості предмета. Робочий ескіз швейного виробу виконують чіткими лініями, одяг зображують спереду і ззаду, показують його окремі деталі — кишені, складки, застібки тощо (мал. 3.6).
Мал. 3.6. Робочий ескіз
Підготовка до виконання ескізу складається з певних етапів.
На першому етапі визначають назву виробу, його призначення та форму.
На другому етапі відбувається аналіз конструкцій схожих виробів, які були виготовлені раніше. На цьому етапі користуються журналами мод, спеціальними книгами, Інтернетом. Дизайнер з досвідом роботи має свою бібліотеку попередніх розробок або цікавих ідей.
На третьому етапі відбувається вдосконалення конструкції за власним задумом і створюється ескіз. Ескізи швейних виробів виконуються в певній послідовності.
Послідовність виконання ескізів швейних виробів:
1. Намалювати силует майбутнього швейного виробу, нанести конструктивні лінії, виточки, додаткові шви, кокетки, застібки.
2. Розмітити частини одягу по горизонталі (наприклад, лінію талії, розташування кокетки, волана, оборки по низу виробу, лінію низу тощо).
3. Намалювати окремі деталі одягу: пояс, кишені, оздоблення тощо.
4. Уточнити пропорції всіх деталей між собою та відносно моделі в цілому.
5. За допомогою ліній різної товщини зробити зображення більш виразним.
6. Намалювати вигляд ззаду.
Завдання: на основі опису моделі створити ескіз.
Модель створена на основі прямої спідниці, пряма кокетка, верхній зріз оброблено пришивним поясом, по лінії низу – волан застібка “блискавка” по лівому боку Спідниця виконана з легкої тканини синього кольору.
Завдання: дати опис та повну класифікацію спідниць за фото
ТЕХНІЧНІ УМОВИ НА РОЗКРІЙ
Технічні умови на розкрій
При викроюванні деталей допускається незначне відхилення від Н.О., яке визначається в % по довжині деталі. Наприклад: якщо довжина деталі становить – 50см, а допустиме відхилення від Н.О. становить 1%, то 50 ∙ 0,01=0,5см, отже відхилення внизу деталі від Н.О. – 0,5см. Для тканин в смужку, клітинку – відхилення не допускаються. (Рис. 1)